Рішення

від 05.02.2020 по справі 906/1217/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1217/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

секретар судового засідання: Зоренко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Сичов Д.В.

від відповідача: Репіков А.В., Цикаляк Л.Д., Булавін В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Коростенський завод теплотехнічного обладнання" (м.Коростень)

до Військової частини НОМЕР_1

про розірвання договору поставки, стягнення 3 780 000,00 грн

Позивач звернувся з позовом, в якому просить розірвати укладений між сторонами договір поставки №50 від 27.09.2019 та стягнути з відповідача 3780000,00 грн. збитків. При цьому позивач посилається на те, що за умовами договору позивач зобов`язався виготовити, поставити та встановити на території відповідача майно збірно-розбірний модуль спеціального призначення. Позивач виготовив майно та готовий поставити його відповідачу та встановити, однак відповідач не забезпечив місце встановлення майна, в зв`язку з чим позивач не в змозі виконати умови договору щодо встановлення майна, тому позивач просить розірвати договір та стягнути з відповідача збитками в розмірі 3780000,00 грн., які полягають у витратах, які поніс позивач виконуючи умови договору.

Ухвалою суду від 22.11.2029 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву 15 днів з дня вручення ухвали.

Ухвала суду отримана відповідачем 30.11.2019 (а.с.79)

04.12.2029 від відповідач надійшов до суду відзив. У відзиві відповідач зазначає, що не отримав копії позовної заяви, при цьому не зазначає нічого по суті позову (а.с.80)

Позивач, отримавши відзив, повторно направив відповідачу копію позовної заяви з додатками, які відповідач отримав 12.12.2019 (а.с.85, 86)

Ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання від 09.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 22.01.2020.

22.01.2020 розгляд справи відкладено до 06.02.2020.

22.01.2020 від відповідача надійшла заява з додатками, яка названа як «Заперечення на поданий позов». Зі змісту заперечень вбачається, що фактично це є відзив на позов з доданими письмовими доказами.

Відповідно до ст. 165 ч.8 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази. Відповідачем пропущено це строк. Клопотань про поновлення цього строку не надходило. Суд не вбачає підстав для поновлення цього строку з власної ініціативи, оскільки, як встановлено судом, відповідач отримав позовну заяву з додатками 12.12.2019, тобто мав достатньо часу для подачі відзиву.

Відповідно до ст. 165 ч.9 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 80 ч.3,4,5,8 ГПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк.

Відповідачем не заявлено про неможливість подати докази у встановлений законом строк, не вказано причин неможливості подання таких доказів, тому докази, які надійшли від відповідача 22.01.2020 разом із запереченням, до розгляду судом не приймаються.

В судовому засіданні 06.02.2020 представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача позов не визнав, скориставшись правом, передбаченим ст. 42 ч.1 п.3 ГПК України, надав усні та письмові пояснення. В поясненнях відповідач зазначив, що: позивач в обумовлений договором строк майно не поставив; укладений між сторонами договір не є договором поставки а є договором купівлі продажу; що відповідач готовий був прийняти майно для встановлення позивачем на своїй території; позивач письмово гарантував підготувати ділянку для монтажу; позивач виготовив не той об`єкт, який передбачений договором.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.09.2019 між сторонами укладено договір поставки №50. За умовами договору:

- Позивач зобов`язується поставити та встановити на території відповідача товар відповідно до технічної документації, яка є невід`ємною частиною договору, а відповідач зобов`язується прийняти цей товар та оплатити. (пункт 1.1 договору)

- Найменування товару, що поставляється Збірно-розбірний блок модуль спеціального призначення, вартістю 3880 000,00 грн. (пункт 1.3)

- Ціна товару включає в себе вартість доставки, навантаження, розвантаження та всі інші витрати, які пов`язані з виконанням цього договору (пункт 1.4)

- Пункт поставки: військова частина А-1796 (відповідач). Поставка відбувається за рахунок позивача (пункт 3.6)

- Позивач зобов`язується поставити товар до 20.12.2019. (пункт 3.7)

- Відповідач проінформований про порядок монтажу товару (пункт 4.2)

- Строк дії договору встановлюється з дати його підписання до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. (пункт 9.4)

- Даний договір є договором купівлі-продажу товару (пункт 9.7)

- При невиконання однією із сторін свого обов`язку або при наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свій обов`язок в установлений строк або виконає його не в повному об`ємі або неналежної якості, тощо, інша сторона вправі відмовитись від виконання свого обов`язку частково чи в повному обсязі, тобто розірвати договір в односторонньому порядку (пункт 9.10)

- Сторона, яка розірвала договір має право вимагати від другої сторони сплати штрафних санкцій за порушення зобов`язань або нести іншу відповідальність. (пункт 9.11)

Додатком до договору є технічна специфікація (а.с.11), з якої вбачається, що Товар являє собою утеплену металеву конструкцію, яка встановлюється на гвинтових палях, бути обладнана приладами електроживлення, освітлення, вентиляції, та електричного обігріву, повинна передбачати можливість швидкого монтажу на підготовленій площадці замовника (відповідача).

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору з додатками він (договір) є договором поставки.

Статтями 265, 266 Господарського кодексу України визначено, що: за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму; до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу; предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками; загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму

Суд не погоджується з поясненнями відповідача, який стверджує, що укладений між сторонами договір є договором купівлі продажу.

Одним з основних критеріїв розмежування між договором поставки та договором купівлі-продажу є мета придбання товару. За договором поставки товар має придбаватися для цілей, що не пов`язані з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням. Договір купівлі-продажу таких обмежень не містить.

В даному випадку договір містить усі ознаки договору поставки, оскільки договором передбачено обов`язок позивача передати (поставити) у зумовлений строк відповідачу товар, а відповідач зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму; предмет поставки виріб, визначений індивідуальними ознаками; загальна кількість товарів визначена специфікацією, предмет договору не призначений для з особистого, сімейного, домашнього або іншого подібного використання, отже до спірних правовідносин має бути застосовано законодавство яке регулює поставку, а в разі відсутності такого, застосовується законодавство, яке регулює правовідносини купівлі продажу.

Крім того, укладений між сторонами договір містить ознаки договору підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що Позивач зобов`язується встановити на території відповідача товар відповідно до технічної документації. Технічною специфікацією до договору визначено, що Товар являє собою утеплену металеву конструкцію, яка встановлюється на гвинтових палях, бути обладнана приладами електроживлення, освітлення, вентиляції, та електричного обігріву, повинна передбачати можливість швидкого монтажу на підготовленій площадці замовника (відповідача).

Таким чином за вказаним договором позивач зобов`язався не тільки поставити товар, але і встановити товар на території відповідача. При цьому встановлення товару має відповідати технічній специфікації, зокрема, товар має бути встановлений на гвинтових палях, що свідчить про те, що поставивши товар позивач має виконати певні робити.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору та враховуючи специфікацію товару суд констатує, що обов`язок поставки товару (договір поставки) не розривно пов`язаний з обов`язком його встановлення (договір підряду), оскільки метою укладення відповідачем вказаного договору є отримання товару, який би був одразу готовий до використання, тобто поставка товару без встановлення не є належним виконанням договору з боку позивача.

З огляду на викладене суд досліджує виконання сторонами зобов`язань по договору одночасно як щодо поставки так і щодо підряду.

В процесі виконання договору між сторонами виник спір щодо підготовки відповідачем місця для встановлення товару.

Письмова переписка між сторонами вказує на те, що позивач вимагав від відповідача належним чином підготувати місце для встановлення товару, яке б відповідало умовам договору, технічним вимогам та безпеці. Так листом від 10.10.2019 до Квартирно експлуатаційного відділу м.Житомир (далі КЕВ) позивач просив надати дозвіл на відключення електроенергії на період встановлення товару та дозвіл на вкручування передбачених договором паль, так як на земельній ділянці ймовірно прокладені електричні мережі. (а.с. 16)

На вказаний лист позивач отримав відповідь, що такий дозвіл може бути наданий при наданні до КЕВ документів з геодезичних та топогеологічних вишукувань земельної ділянки (а.с.17)

Відповідач, в свою чергу, листом від 18.10.2019 повідомив позивача про можливість проводити лише грейдерних робіт (а.с.20)

Листом від 23.10.2019 позивач повідомив відповідача, що відсутність технічного звіту з топографо-геодезичних вишукувань не дає можливості закупити сваї (палі) з необхідними технічними характеристиками. А відсутніх цих звітів унеможливлює отримання дозволу від КЕВ на відключення від електроенергії мережі, яка знаходиться на ділянці (а.с.23).

Листом від 24.10.2019 відповідач направив позивачу Звіт по інженерно геологічним вишукуванням (а.с.25)

Із Звіту по інженерно-геологічним вишукуванням вбачається, що при використані грунтів в якості природної основи фундаментів необхідно проектом передбачити конструктивні заходи по підвищенню міцності та жорсткості фундаментів та будівель, які сприймають нерівномірне осідання. (а.с.28)

Листом від 25.10.2019 КЕВ повідомив відповідачу, що через територію будівництва проходять два кабелі електросилової лінії та кабель зв`язку, що наражає працівників на небезпеку ураження електричним струмом (а.с.36)

Листом від 25.10.2019 позивач повідомив відповідача про наявність на ділянці електричних мереж, про необхідність наявності проекту конструктивних заходів по підвищенню міцності та жорсткості фундаментів та будівлі а також про те, що товар повністю готовий до поставки та встановлення. Також позивач запропонував перенести строк виконання зобов`язань за договором на час проведення відповідачем проектних робіт. (а.с.37)

Лист аналогічного змісту направлений 01.11.2019 (а.с.38)

Листом від 04.11.2019 позивач повторно наголосив відповідачу, що для поставки та встановлення товару необхідно надати Проект щодо конструктивних заходів щодо посилення фундаментів (а.с.40)

Відповідно до ст. 689 ч.2 ЦК України покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 847 ч.1 п.3 ЦК України підрядник зобов`язаний своєчасно попередити замовника про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Відповідно до ст. 848 ч.1 ЦК України якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи, підрядник має право відмовитися від договору підряду та право на відшкодування збитків.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та вищевказаних норм кодексу:

- не забезпечив місце для встановлення позивачем товару, яке б відповідало вимогам закону (технічним вимогам, вимогам безпеки), тобто не вчинив дії для належного виконання позивачем свого обов`язку щодо поставки та встановлення товару;

- не попередив позивача, зокрема при укладенні договору, про наявність обставин, що не залежать від позивача, які загрожують якості або придатності результату роботи;

- незважаючи на своєчасне неодноразове попередження з боку позивача, у відповідний строк не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи.

Відповідно до ст. 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

В даному випадку виконання обов`язку позивачем щодо поставки та встановлення товару залежало від виконання відповідачем обов`язку щодо підготовки місця для встановлення товару. Оскільки відповідач не виконав свого зобов`язання, позивач набув право відмовитись від виконання свого зобов`язання.

Відповідно до ст. 615 ч.1 ЦК України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 9.10 укладеного між сторонами договору передбачено, що при невиконання однією із сторін свого обов`язку або при наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свій обов`язок в установлений строк або виконає його не в повному об`ємі або неналежної якості, тощо, інша сторона вправі відмовитись від виконання свого обов`язку частково чи в повному обсязі, тобто розірвати договір в односторонньому порядку.

Позивач скористався правом на одностороннє розірвання договору, про що повідомив відповідача листом від 08.11.2019 (а.с.42).

Відмова позивача від договору є обгрунтованою, оскільки, як встановлено судом, існували обставини, які свідчили проте, що відповідач не виконає свій обов`язок в установлений строк, який би надавав можливість позивачу виконати свої зобов`язання за договором.

Відповідно до ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 651 ч.3 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином договір №50 від 27.09.2019 є розірваним з 08.11.2019, тому позов в частині вимоги про розірвання договору задоволенню не підлягає.

Позов в частині вимоги про стягнення збитків підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що випливають із суті зобов`язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Аналогічну норму містить ст. 221 ГК України, яка також вказує на те, що прострочення кредитора дає боржникові право на відшкодування завданих простроченням збитків.

Статтею 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст. 653 ч.5 ЦК України Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Позивач як в переписці з відповідачем, так і в суді зазначив, що передбачений договором товар, знаходиться у позивача і готовий до передачі. Відповідач у заяві по суті справи (у відзиві) цю обставину не спростував. Таким чином позивач поніс витрати на виготовлення товару. Крім того, позивач в зв`язку з порушенням зобов`язань відповідачем не отримав доход у вигляді плати за товар, який передбачений договором. Разом з тим визначаючи розмір збитків позивач вказує меншу суму ніж та, яка передбачена умовами договору. Розмір визначених позивачем збитків полягає у собівартості товару, яка розрахована позивачем у наданій до суду довідці-розрахунку, яка відповідачем не спростована (а.с.60-61)

До заперечення відповідача, які надані ним у поясненнях під час розгляду справи по суті, про те, що позивач виготовив не той товар, який обумовлений договором, суд ставиться критично, оскільки, як свідчить досудова переписка сторін, позивач неодноразово повідомляв про готовність товару, однак відповідача не перевіряв готовність та належність товару. Заперечення відповідача з цього приводу ґрунтується лише на припущеннях.

Інші аргументи відповідача спростовані вищевикладеним у цьому рішенні.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що в зв`язку з простроченням відповідача, в зв`язку з не виконання відповідачем умов договору, що потягнуло розірвання договору позивач має право на відшкодування збитків за рахунок відповідача в розмірі 3780000,00 грн.

Разом з тим господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, одним із завдань господарського судочинства є справедливе вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

При цьому під час захисту прав однієї сторони суд має не допустити необґрунтоване порушення прав іншої та безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої.

Виходячи з цього суд констатує, що оскільки в розмір збитків (які присуджені на користь позивача) входить вартість майна (яке було предметом договору поставки), то після набрання цим рішенням законної сили та його виконання у відповідача виникає право витребовувати майно з відшкодуванням витрат на зберігання цього майна.

Керуючись статтями 129, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (11500, Житомирська обл., Коростень-9, код НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Коростенський завод теплотехнічного обладнання" (Житомирська обл., м.Коростень, вул.Крупської, 8, код 38290492) 3 780 000,00 грн. збитків, 57 000 грн. судового збору.

Відмовити в позові в частині вимоги про розірвання договору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 10.02.20

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек з повідомл)