Ухвала

від 05.10.2020 по справі 906/1217/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 906/1217/19

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

суддя-доповідач О. О. Мамалуй

розглянувши матеріали касаційної скарги Військової частини НОМЕР_1

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2020р.

у складі колегії суддів: С. П. Дужич головуючий, В. А. Саврій, М. В. Миханюк

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Коростенський завод теплотехнічного обладнання

до Військової частини НОМЕР_1

про розірвання договору поставки і стягнення 3 780 000, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2020р.у справі №906/1217/19.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам ст. ст. 288, 290, 291 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що її повний текст було складено 20.05.2020р.

Верховний Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на всій території України установлено карантин.

За змістом абзацу 1 пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 17.07.2020р., під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 288 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

За приписами пункту 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Наведений Закон набув чинності 17.07.2020р., тому останнім днем строку для подання касаційної скарги було 06.08.2020р.

Як вбачається з конверту, в якому надіслано касаційну скаргу, скарга подана 18.09.2020р., тобто з пропуском строку.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Скаржник подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому зазначає, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції отримано ним 10.06.2020р. Також звертає увагу, що перебіг процесуальних строків на касаційне оскарження перепадає на момент встановлення карантину на всій території України та вказує про відсутність коштів для сплати судового збору, так як скаржник входить до складу Збройних сил України та в повному обсязі фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, за якими звертались до забезпечуючого органу для виділення коштів на сплату судового збору для подання касаційної скарги у справі №906/1217/19.

Верховний Суд вважає, що відсутність коштів для сплати судового збору не може бути належною підставою для пропуску встановленого законом процесуального строку. При цьому скаржник не вказує, як обставини встановлення карантину на всій території України завадили йому звернутися з касаційною скаргою вчасно.

З огляду на це, Суд визнає наведені скаржником підстави пропуску строку на касаційне оскарження неповажними.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у поста-нові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Згідно з абзацами 2 та 3 п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Отже, у касаційній скарзі має зазначатися конкретна підстава, визначена в ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, на якій подається касаційна скарга з наведенням норм матеріального та процесуального права, які неправильно застосовані чи порушені судами попередніх інстанцій, та з обґрунтуванням відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Верховний Суд установив, що скаржником не зазначено конкретних підстав касаційного оскарження, передбачених ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Оскільки Військова частина НОМЕР_1 у касаційній скарзі не зазначила конкретних підстав касаційного оскарження, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, ч. 3 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Касаційна скарга підписана від імені Військової частини НОМЕР_1 тимчасово виконуючим обов`язки командиром Військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_1 .

Проте доказів на підтвердження повноважень тимчасово виконуючого обов`язки командира Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 до скарги не додано.

Також Суд звертає увагу, що відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Скаржником до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору.

Відповідно до пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом 1 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

З урахуванням вимог касаційної скарги, за її подання у даному випадку необхідно було сплатити 113 400,00 грн. (3 780 000, 00 грн. Х 1,5%) Х 200%).

Відповідно ст. 291 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Проте до касаційної скарги скаржник не додав доказів на підтвердження надсилання копії касаційної скарги та доданих до неї документів іншим учасникам справи.

Згідно з ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 3 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Частиною 5 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги.

Оскільки Верховний Суд визнав наведені заявником підстави пропуску строку неповажними, скаржнику надається строк для усунення зазначених недоліків, а саме для наведення інших поважних підстав або надання суду доказів на підтвердження зазначених в скарзі підстав пропуску строку на касаційне оскарження.

Також скаржнику надається строк для зазначення передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України підстав касаційного оскарження судового рішення, для надання суду документу про сплату судового збору в розмірі 113 400,00 грн., для надання доказів на підтвердження повноважень тимчасово виконуючого обов`язків командира Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 та для надання суду належних доказів направлення копії касаційної скарги та доданих до неї документів іншим учасникам справи.

Керуючись ст. ст. 233, 234, 235, 288, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2020р.у справі №906/1217/19 залишити без руху.

2. Надати Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Попередити Військову частину НОМЕР_1 про те, що неусунення недоліків скарги протягом установленого строку є підставою для її повернення скаржнику або для відмови у відкритті касаційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду О. О. Мамалуй