Рішення

від 30.01.2020 по справі 915/2260/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2020 року Справа № 915/2260/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В .,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: Гречаної Є.Й., договір б/н від 28.10.2019,

представника відповідача: Супрун Т.О., дов.№475/02.02.01-22/02.06/14/19,розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Хедо Бардо"

(54001, м.Миколаїв, вул.Артилерійська, буд.18/4, офіс 3.16; ідент.код 37157316; адреса

представника - Гречаної Є.Й.: 54038, м.Миколаїв, вул.Крилова, буд.52, кв.137),

до відповідача: Миколаївської міської ради

(54027, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20; ідент.код 26565573) ,

про : визнання поновленим договору оренди землі та додаткової угоди укладеною,-

в с т а н о в и в:

11.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Хедо Бардо" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати поновленим договір оренди землі, укладений між Миколаївської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хедо Бардо", який зареєстрований Миколаївською міською радою 06.03.2014 за №10089, земельна ділянка загальною площею 216 кв.м, кадастровий номер - 4810136900:06:029:0023, для обслуговування комплексу торговельних павільйонів з літнім майданчиком по вул.Космонавтів, 142 в Ленінському районі міста Миколаєва; та визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі, який зареєстрований Миколаївською міською радою 06.03.2014 за №10089.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 06.03.2014 між ним як орендарем, та відповідачем як орендодавцем, було укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 06.03.2014 за №10089 зі строком дії до 12.06.2014. Договором про зміни №313-14 від 18.12.2014 термін оренди було продовжено до 12.06.2019 та змінено п.3.1 договору оренди, яким визначено, що орендар зобов'язаний письмово повідомити орендодавця за 6 місяців до спливу строку дії договору оренди землі про намір скористатись переважним правом на укладання договору оренди землі на новий строк.

Позивач вказує, що 12.11.2018 він надіслав письмову заяву про намір скористатися переважним правом на укладання договору оренди землі на новий строк разом із додатковою угодою, однак відповіді щодо результатів розгляду його звернення ним не отримано, додаткова угода не підписана, позивач до сьогодні користується земельною ділянкою та сплачує щомісячну орендну плату. Позивач вважає, що оскільки він виконав свої зобовязання по договору оренди, а саме вчасно (більш ніж за шість місяців до закінчення строку дії договору) повідомив відповідача про свій намір поновити договір оренди землі та до заяви від 12.11.2018 додав проект додаткової угоди, то він набув право на поновлення договору оренди на підставі ч.1 ст.33 Закону України Про оренду землі .

Ухвалою суду від 18.11.2019 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвалою суду від 10.12.2019 у даній справі відкрито провадження. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.01.2020.

Відповідача у відзиві за вх.№19705/19 від 28.12.2019, заперечує проти задоволення позову та вказує, що відповідно до опису дозвільної справи ТОВ Хедо Бардо позивач до заяви про поновлення договору оренди землі не додав проект додаткової угоди, як того вимагає ч.3 ст.33 Закону України Про оренду землі , а тому підстави для поновлення дії договору, в тому числі і на підставі ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , відсутні.

Щодо розгляду звернення позивача до міської ради 12.11.2018 за вх.№000725 з заявою про продовження строку дії договору оренди землі, відповідач вказує, що міська рада розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди та перевіряє на відповідність вимогам закону, про що в подальшому буде прийнято рішення. Однак порядок прийняття рішення Миколаївською міською радою передбачений Регламентом ММР VII скликання, затвердженим рішенням міської ради від 28.01.2016 №2/5 та потребує значного часу. Вказана процедура прийняття рішення унеможливлює розгляд міською радою звернення про поновлення договору оренди землі в місячний строк, визначений Законом України Про оренду землі . За інформацією управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради питання поновлення терміну дії договору оренди землі погоджено управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради висновком від 21.06.2019 №17-2298. На засіданні постійної комісії міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології рекомендовано погодити продовження оренди земельної ділянки (протокол №114 від 04.11.2019) та підготовлено проект рішення міської ради S-zr-847/7.

13.01.2020 за клопотанням позивача у підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 15.01.2020.

Позивачем за письмовим клопотанням б/н від 15.01.2020 надано суду копію заяви ТОВ Хедо Бардо б/н від 16.12.2018, яка 16.01.2019 зареєстрована Центром надання адмінпослуг за вхід.№000725, про долучення до справи від 12.11.2018 за №000725 проекту додаткової угоди до договору оренди землі від 06.03.2014 за №10089.

Ухвалою суду від 15.01.2020 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.01.2020.

29.01.2020 судовий розгляд справи відкладено на 30.01.2020 в зв'язку з неявкою сторін.

В ході розгляду справи представники сторін підтримали висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.

У судовому засіданні 30.01.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

06.03.2014 за №10089 між Миколаївською міською радою, як орендодавцем (відповідач у справі), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хедо Бардо", як орендарем (позивач у справі), був укладений договір оренди землі (а.с.26,27), який зареєстровано у Миколаївській міській раді 06.03.2014 за №10089 (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення від 12.12.2013 за №36/36 передав орендарю земельну ділянку загальною площею 216 кв.м за функціональним призначенням - землі комерційного використання, кадастровий номер 4810136900:06:029:0023, для обслуговування тимчасово розміщеного комплексу торгових павільйонів з літнім майданчиком поблизу будинку по вул.Космонавтів, 142 /Ленінський район/ (п.п.1.1, 2.1 Договору).

Вказана земельна ділянка передана в оренду за актом приймання-передачі від 06.03.2014 (а.с.28).

Умовами п.3.1 Договору його учасники зокрема погодили, що договір діє до 12.06.2014.

Згідно з положеннями пункту 4.1 Договору за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі.

В подальшому, між сторонами 18.12.2014 за №313-14 був укладений договір про зміни до Договору оренди землі (а.с.31), відповідно до умов якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 19.11.2014 за №44/45 продовжила Товариству з обмеженою відповідальністю "Хедо Бардо" оренду земельної ділянки, у зв'язку з чим в Договір були внесені зміни, зокрема щодо терміну договору оренди та порядку продовження строку його дії, а саме пункт 3.1 розділу 3 Договору оренди доповнено наступною умовою: Договір діє до 12.06.2019. Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний письмово повідомити про це орендодавця за 6 місяців до спливу строку договору оренди землі. Підставою для подовження строку дії договору (поновлення договору) буде відповідне рішення орендодавця .

12.11.2018 позивач звернувся до Миколаївської міської ради через Центр надання адміністративних послуг з відповідною завою за реєстраційним номером №000725 про поновлення договору оренди земельної ділянки (а.с.32), до якої за заявою позивача б/н від 16.12.2018, яка 16.01.2019 зареєстрована Центром надання адмінпослуг за вхід.№000725, долучено проект додаткової угоди до договору оренди землі від 06.03.2014 за №10089 про поновлення такого договору оренди землі на 5 років до 16.05.2024.

Позивач вказує, а відповідач не спростовує, що відповіді щодо результатів розгляду його звернення ним не отримано, рішення відповідача про поновлення або відмову у поновлені договору оренди не прийнято, додаткова угода уповноваженою особою відповідача не підписана.

Позивач вказує, що 12.11.2018 він звернувся до відповідача з письмовою заявою про намір скористатися переважним правом на укладання договору оренди землі на новий строк, до якої в подальшому долучив проект додаткової угоди. Однак відповіді щодо результатів розгляду його звернення ним не отримано, додаткова угода не підписана відповідачем, позивач до сьогодні користується земельною ділянкою, сплачує щомісячну орендну плату, а відповідач не розглянув протягом місяця надісланий лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, не прийняв рішення про поновлення договору оренди та не уклав з орендарем додаткову угоду. За вказаних обставин, позивач вважає, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Хедо Бардо" набуло право на поновлення договору на підставі ч.1 ст.33 Закону України Про оренду землі .

У зв'язку з цим позивач був змушений звернутись до суду із відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Причиною виникнення спору між сторонами у даній справі стало питання наявності чи відсутності підстав для поновлення договору оренди землі.

Особливості порядку та умов поновлення договору оренди землі визначено статтею 33 Закону України "Про оренду землі", яка фактично об'єднує два випадки пролонгації такого договору.

Зокрема, частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі . До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди , перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі . За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Правова конструкція, передбачена частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" узгоджується з положеннями 777 Цивільного кодексу України, яка встановлює загальний принцип реалізації переважного права наймача на продовження договору найму на новий строк. Згідно вказаної статті Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором - в розумний строк.

У той же час, частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі. Так, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Як вбачається зі змісту вказаної норми, повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі у даному випадку не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.

Поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" може бути здійснено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Крім того, орендодавець має право заперечити стосовно поновлення договору і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі.

Якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець у свою чергу в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто, договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, частини 1-5 та частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" містять дві окремі правові підстави для реалізації орендарем свого переваженого права на поновлення договору оренди та не можуть бути застосовані одночасно, оскільки є різними за своєю правовою природою, механізмом застосування та наслідками.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 та Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц.

Отже, для застосування частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди з підстав передбачених частинами 2-5 вказаної статті, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди.

Під час розгляду справи судом установлено, що позивачем дотримано порядок поновлення договору оренди землі за правовою конструкцією установленою частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Так, згідно з умовами пункту 3.1 договору оренди землі №10089 від 06.03.2014, договір діє до 12.06.2014, а з урахуванням змін, внесених договором про зміни №313-14 від 18.12.2014, договір діє до 12.06.2019.

Тобто, договором про зміни №313-14 від 18.12.2014 подовжено строк дії договору оренди землі №10089 від 06.03.2014 на 5 років.

До того ж, згідно з умовами пункту 3.1 договору оренди землі №10089 від 06.03.2014, з урахуванням змін, внесених договором про зміни №313-14 від 18.12.2014, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний письмово повідомити про це орендодавця за 6 місяців до спливу строку договору оренди землі.

Таким чином, позивач повинен був повідомити відповідача про намір скористатися переважним правом укладення договору оренди на новий строк не пізніше 12.12.2018, про що також зазначається й самим відповідачем у відзиві.

12.11.2018 позивач звернувся до Миколаївської міської ради через Центр надання адміністративних послуг з відповідною завою за реєстраційним номером №000725 про поновлення договору оренди земельної ділянки 06.03.2014 за №10089 (а.с.32), до якої за заявою позивача б/н від 16.12.2018, яка зареєстрована Центром надання адмінпослуг 16.01.2019 за вхід.№000725, долучено проект додаткової угоди до договору оренди землі від 06.03.2014 за №10089 про поновлення такого договору оренди землі на 5 років до 16.05.2024.

Представник позивача під час розгляду справи зазначав, що позивач направляв відповідачу та просить суд визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 06.03.2014 за №10089, саме в такій редакції, яка долучена до позовної заяви та знаходиться в матеріалах справи (а.с.33), а представник відповідача підтвердив, що відповідач отримав та розглядає лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, саме в такій редакції, яка долучена до позовної заяви та знаходиться в матеріалах справи (а.с.33).

До того ж, у відзиві відповідач також зазначив про те, що міська рада розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди та перевіряє на відповідність вимогам закону, про що в подальшому буде прийнято рішення та направлено заявнику.

Вказані обставини, на думку суду, спростовують викладенні у відзиві твердження відповідача, що відповідно до опису дозвільної справи ТОВ Хедо Бардо позивач до заяви про поновлення договору оренди землі не додав проект додаткової угоди, як того вимагає ч.3 ст.33 Закону України Про оренду землі .

До того ж, позивач вказує, що він продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору, належно виконував та виконує умови договору, зокрема сплачує щомісячну орендну плату, на підтвердження чого надав відповідні платіжні доручення (а.с.34-38).

Факт належного виконання позивачем обов'язків орендаря відповідачем не заперечено та не спростовано.

Натомість, щодо розгляду звернення позивача до міської ради 12.11.2018 за вх.№000725 з заявою про продовження строку дії договору оренди землі, відповідач вказує, що міська рада розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди та перевіряє на відповідність вимогам закону, про що в подальшому буде прийнято рішення та направлено заявнику, однак порядок прийняття рішення Миколаївською міською радою передбачений Регламентом ММР VII скликання, затвердженого рішенням міської ради від 28.01.2016 №2/5 та потребує значного часу. Вказана процедура прийняття рішення унеможливлює розгляд міською радою звернення про поновлення договору оренди землі в місячний строк, визначений Законом України Про оренду землі .

До того ж, відповідач вказує, що за інформацією управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради питання поновлення терміну дії договору оренди землі погоджено управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради висновком від 21.06.2019 №17-2298. На засіданні постійної комісії міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології рекомендовано погодити продовження оренди земельної ділянки (протокол №114 від 04.11.2019). Підготовлено проект рішення міської ради S-zr-847/7.

Суд зазначає, що відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів".

Суд враховує, що згідно з усталеною прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини основу принципу правової визначеності утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає існуючим в суспільстві нормативним приписам.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 у справі Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст.1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

До того ж, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії суд постановив, що ст.1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. Правомірні очікування виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об'єктом правового захисту згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Враховуючи, що позивач, як орендар, належно виконує свої обов'язки за договором; до закінчення строку дії договору вчинив дії, спрямовані на поновлення договору оренди - повідомив орендодавця в установлені строки, а саме не пізніше ніж за 6 місяців до спливу строку договору оренди землі, про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; а орендодавець протягом місяця після отримання заяви та додаткової угоди не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення, то у позивача виникли "правомірні очікування" щодо продовження користування земельною ділянкою на праві оренди, які підлягають захисту відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з огляду на вищевикладені обставини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за наявності визначених частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" підстав для поновлення договору оренди землі №10089 від 06.03.2014 та, з огляду на те, що відповідач зволікає в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі, яка відповідно до ч.8 ст.33 Закону України "Про оренду землі" має бути укладена в обов'язковому порядку у місячний строк, суд вважає, що наявні підстави для визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі №10089 від 06.03.2014 в редакції, запропонованій позивачем.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного наданого сторонами доказу, а також достатність і взаємний їх зв'язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати поновленим договір оренди землі, укладений між Миколаївської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Хедо Бардо , ЄДРПОУ 37157316, який зареєстрований Миколаївською міською радою 06.03.2014 за №10089, земельна ділянка загальною площею 216 кв.м, кадастровий номер - 4810136900:06:029:0023, для обслуговування комплексу торговельних павільйонів з літнім майданчиком по вул.Космонавтів, 142 в Ленінському районі міста Миколаєва.

3. Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 06.03.2014 за №10089, в такій редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди землі, який зареєстровано у

Миколаївській міській раді 06.03.2014 за №10089

м.Миколаїв __

---

20__ р.

Миколаївська міська рада, в особі

---

, який діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та витягу з протоколу І сесії Миколаївської міської ради УІІ скликання від 21.11.2015, надалі Орендодавець , з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Хедо Бардо",надалі Орендар , уклали цей Договір про нижченаведене:

1. Миколаївська міська рада на підставі рішення від __.__.

---

№____/____ продовжує Товариству з обмеженою відповідальністю "Хедо Бардо" оренду земельної ділянки площею 216 кв.м, кадастровий номер 4810136900:06:029:0023 для обслуговування тимчасово розміщеного комплексу торгівельних павільйонів з літнім майданчиком за адресою: поблизу жилого будинку №142 по вул.Космонавтів Інгульський район.

2. Пункт 3.1 договору викласти в такій редакції:

Договір поновлено на 5 років (до 12.06.2024.) Орендар, який має намір, скористатися переважним правом на укладання договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний письмово повідомити про це Орендодавця за шість місяців до спливу строку цього Договору .

3. Цю додаткову угоду укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий в Орендаря.

4. Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладання.

5. У п'ятиденний строк після укладання Додаткової угоди Орендарю надати її копію до органу державної фіскальної служби.

Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін

Орендодавець Орендар

Миколаївська міська рада ТОВ Хердо Бардо

ЄДРПОУ 26565573 Ідент.код 37157316

54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20 адреса: м.Миколаїв,

тел. 37-22-59 вул.Артилерійська, 18/4,

офіс 3.16

тел._____

---

---

.

М.П.

Додаткова угода зареєстрована у Миколаївській міській раді,

про що у книзі реєстрації додаткових угод до договорів оренди землі вчинено запис

від ____

---

20____ року за №

---

М.П.

---

---

(підпис) (ініціали та прізвище посадової особи, яка провела реєстрацію) .

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 10.02.2020.

Суддя М.В.Мавродієва