Постанова

від 04.06.2020 по справі 915/2260/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

---

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2020 року м. ОдесаСправа № 915/2260/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого судді : Колоколова С.І.

суддів : Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Федорончук Д.О.

за участю представників сторін:

від позивача- не з`явивися;

від відповідача - не з`явивися.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської міської ради

на рішення Господарського суду Миколаївської області від „30" січня 2020р., повний текст якого складено та підписано „10" лютого 2020р.

у справі № 915/2260/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хедо Бардо"

до відповідача Миколаївської міської ради

про визнання поновленим договору оренди землі та додаткової угоди укладеною,

головуючий суддя - Мавродієва М.В.

місце ухвалення рішення: Господарський суд Миколаївської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Хедо Бардо" (далі-ТОВ "Хедо Бардо") звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївської міської ради, в якому просило визнати поновленим договір оренди землі, укладений між Миколаївської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хедо Бардо", який зареєстрований Миколаївською міською радою 06.03.2014 за №10089, земельна ділянка загальною площею 216 кв.м, кадастровий номер - 4810136900:06:029:0023, для обслуговування комплексу торговельних павільйонів з літнім майданчиком по вул. Космонавтів, 142 в Ленінському районі міста Миколаєва та визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі, який зареєстрований Миколаївською міською радою 06.03.2014 за №10089.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на положення ч.1, ч.4-5, ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та зазначив, що орендодавець, всупереч вимогам закону, не розглянув заяву позивача, подану 12.11.2018р. разом з проектом додаткової угоди. Крім того, позивач вказав, що після спливу строку дії договору оренди землі, він продовжує користуватись земельною ділянкою, а відповідачем не направлено протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 30.01.2020 по справі №915/2260/19 (суддя Мавродієва М.В.) позов задоволено. Визнано поновленим договір оренди землі, укладений між Миколаївської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Хедо Бардо , ЄДРПОУ 37157316, який зареєстрований Миколаївською міською радою 06.03.2014 за №10089, земельна ділянка загальною площею 216 кв.м, кадастровий номер - 4810136900:06:029:0023, для обслуговування комплексу торговельних павільйонів з літнім майданчиком по вул.Космонавтів, 142 в Ленінському районі міста Миколаєва. Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 06.03.2014 за №10089, в такій редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди землі, який зареєстровано у

Миколаївській міській раді 06.03.2014 за №10089

м.Миколаїв __

---

20__ р.

Миколаївська міська рада, в особі

---

, який діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та витягу з протоколу І сесії Миколаївської міської ради УІІ скликання від 21.11.2015, надалі Орендодавець , з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Хедо Бардо",надалі Орендар , уклали цей Договір про нижченаведене:

1. Миколаївська міська рада на підставі рішення від __.__.

---

№____/____ продовжує Товариству з обмеженою відповідальністю "Хедо Бардо" оренду земельної ділянки площею 216 кв.м, кадастровий номер 4810136900:06:029:0023 для обслуговування тимчасово розміщеного комплексу торгівельних павільйонів з літнім майданчиком за адресою: поблизу жилого будинку №142 по вул.Космонавтів Інгульський район.

2. Пункт 3.1 договору викласти в такій редакції:

Договір поновлено на 5 років (до 12.06.2024.) Орендар, який має намір, скористатися переважним правом на укладання договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це Орендодавця за шість місяців до спливу строку цього Договору .

3. Цю додаткову угоду укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий в Орендаря.

4. Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладання.

5. У п`ятиденний строк після укладання Додаткової угоди Орендарю надати її копію до органу державної фіскальної служби.

Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін

Орендодавець Орендар

Миколаївська міська рада ТОВ Хердо Бардо

ЄДРПОУ 26565573 Ідент.код 37157316

54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20 адреса: м.Миколаїв,

тел. 37-22-59 вул.Артилерійська, 18/4,

офіс 3.16

тел._____

---

---

М.П.

Додаткова угода зареєстрована у Миколаївській міській раді,

про що у книзі реєстрації додаткових угод до договорів оренди землі вчинено запис

від ____

---

20____ року за №

---

М.П.

---

---

(підпис) (ініціали та прізвище посадової особи, яка провела реєстрацію) .

Судове рішення мотивовано тим, що позивач як орендар, належно виконував свої обов`язки за договором; до закінчення строку дії договору вчинив дії, спрямовані на поновлення договору оренди - повідомив орендодавця в установлені строки, а саме не пізніше ніж за 6 місяців до спливу строку договору оренди землі, про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; а орендодавець протягом місяця після отримання заяви та додаткової угоди не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення, у зв`язку з чим, з урахуванням приписів визначених частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ Хедо Бардо .

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Миколаївська міська рада звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повністю.

На думку скаржника, рішення суду прийнято із неправильним застосуванням норм матеріального права та невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи, у зв`язку з чим, на підставі ст.277 ГПК України, підлягає скасуванню.

Апелянт зазначає, що ТОВ Хедо Бардо звертаючись до відповідача 12.11.2018р. через центр надання адміністративних послуг із заявою про продовження договору оренди землі, не надало проекту додаткової угоди, що свідчить про недотримання орендарем ч.3 ст. 33 ЗУ Про оренду землі . Проект додаткової угоди подано лише 16.01.2019, тобто з пропуском строку передбаченого умовами договору.

Таким чином, неподання орендарем у строк встановлений умовам договору лист-повідомлення та проекту додаткової угоди свідчить про недотримання ч.1-5 ст. 33 ЗУ Про оренду землі та втрату переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк.

Крім того скаржник зазначає, що Велика Палата Верховного Суду (постанова від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц), переглянувши справу у спорі про визнання договору оренди землі поновленим, вказала, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст.33 ЗУ Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Виходячи з викладеної правової позиції Верховного Суду, скаржник зазначає, що в будь-яких випадках необхідною умовою для поновлення договору на новий строк є здійснення орендарем повідомлення в установлені строки про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди на новий строк.

Апелянт зазначає, що Велика Палата Верховного Суду (постанова від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц), переглядаючи судове рішення у касаційному порядку у спорі про визнання договору оренди землі поновленим, з метою забезпечення однакового застосування судами норм права, забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, чітко визначила юридичні факти, які суду необхідно встановити для правильного застосування норми права, а саме ст.33 ЗУ Про оренду землі .

В свою чергу, не встановлення таких юридичних фактів свідчитиме про неправильне застосування судом ст.33 ЗУ Про оренду землі .

Таким чином, рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, оскільки судом неправильно застосовано норму права, а тому на підставі ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню.

Крім того, при винесені рішення суд посилався на правові позиції висловлені у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17 та Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, які на думку скаржника, є різними.

Правові висновки у контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , які наведені в постанові Верховного Суду у складі палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17 повністю відрізняються від правових висновків викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц.

Також скаржник зазначає, що на даний час Великою Палатою Верховного Суду прийнято для продовження розгляду цивільну справу №320/5724/17 та призначено справу до розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження на 18.09.2019. Рішення по вказаній справі станом на день подання апеляційної скарги не прийнято.

На думку апелянта, рішення Великої палати Верховного Суду по справі №320/5724/17 суттєво вплине на подальший розгляд та прийняття рішення апеляційним судом по справі №915/2260/19.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2020 року клопотання Миколаївської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено, поновлено Миколаївській міській раді строк на апеляційне оскарження, зупинено дію рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.02.2020 року у справі № 915/2260/19, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від „30" січня 2020р. у справі № 915/2260/19, призначено розгляд апеляційної скарги Миколаївської міської ради на 04 червня 2020 року о 10:00 год.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання 04.06.2020р. представники сторін не з`явивлись, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, а явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив на неї, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до наступного висновку.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 06.03.2014 між Миколаївською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хедо Бардо" (орендар) було укладений договір оренди землі №10089, відповідно до умов якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 12.12.2013 №36/36 передає, а ТОВ "Хедо Бардо" приймає в оренду земельну ділянку для обслуговування тимчасово розміщеного комплексу торгових павільйонів з літнім майданчиком поблизу будинку по вул.Космонавтів, 142, без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно /Ленінський район/ (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.1 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 216 кв.м, у тому числі 73 кв.м під тимчасовою забудовою, 143 кв.м під проходами, проїздами та площадками (за функціональним призначенням - землі комерційного використання), без права передачі її в суборенду (кадастровий номер 4810136900:06:029:0023).

Пунктом 3.1 договору сторонами узгоджено що він діє до 12.06.2014р.

Також, за передбаченими пунктом 3.1. договору оренди землі від 06.03.2014р. умовами, орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за шість місяців до спливу строку договору оренди землі. Підставою для укладення договору на новий строк буде відповідне рішення орендодавця.

Згідно з п. 4.1 договору, за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі.

У відповідності до п.6.1 договору, передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення за актом приймання-передачі об`єкта оренди в день укладення цього договору.

Підпунктом г пункту 9.3 договору визначено, що орендар земельної ділянки має право, при умові належного виконання обов`язків відповідно до умов цього договору, має за інших рівних умов переважне право на подовження строку оренди (поновлення Договору) за тим самим цільовим використанням земельної ділянки, за яким вона надавалася.

Відповідно до підпункту ж п.9.4 договору, орендар зобов`язаний у разі наміру скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, письмово повідомити про це орендодавця за три місяці до спливу строку цього договору, або повідомити про інший намір її подальшого використання, при цьому орендна плата за землю вноситься по день фактичного використання земельної ділянки (до повернення її за актом приймання - передачі), якщо орендар не буде мати намір поновляти договір або до укладання нового договору. Закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від обов`язку сплати заборгованості по орендній платі в повному обсязі, у тому числі з урахуванням плати за період після спливу строку цього договору до дати повернення земельної ділянки за актом приймання - передачі.

За пунктом 12.6 договору орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має, за інших рівнимх умов переважне право на продовження строку оренди (поновлення договору). У цьому разі орендар повинен за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір оренди землі було зареєстровано у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 06.03.2014р. за №10089.

Актом приймання - передачі земельної ділянки від 06.03.2015р. відповідач передав, а позивач прийняв в оренду відповідну земельну ділянку (а.с. 28).

В подальшому, між сторонами 18.12.2014 за №313-14 був укладений договір про зміни до Договору оренди землі (а.с.31), відповідно до умов якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 19.11.2014 за №44/45 продовжила Товариству з обмеженою відповідальністю "Хедо Бардо" оренду земельної ділянки, у зв`язку з чим в Договір були внесені зміни, зокрема щодо терміну договору оренди та порядку продовження строку його дії, а саме пункт 3.1 розділу 3 Договору оренди доповнено наступною умовою: Договір діє до 12.06.2019. Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця за 6 місяців до спливу строку договору оренди землі. Підставою для подовження строку дії договору (поновлення договору) буде відповідне рішення орендодавця .

Матеріали справи свідчать, що 12.11.2018, на виконання умов договору, ТОВ Хедо Бардо звернулось до Миколаївської міської ради через Центр надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради із відповідною заявою № 000725 про поновлення договору оренди земельної ділянки (а.с.32), до якої за заявою позивача б/н від 16.12.2018, яка 16.01.2019 зареєстрована Центром надання адмінпослуг за вхід.№000725, долучено проект додаткової угоди до договору оренди землі від 06.03.2014 за №10089 про поновлення такого договору оренди землі на 5 років до 12.06.2024.

Як вказує позивач, вищевказана заява щодо продовження договору оренди та проект додаткової угоди з боку відповідача залишені без відповіді.

При цьому, позивач продовжив користуватися земельною ділянкою, що не заперечується відповідачем. Будь-які скарги та зауваження до позивача з боку орендодавця у матеріалах справи відсутні. Жодних повідомлень від відповідача щодо відмови в поновленні договору або претензій щодо неналежного виконання орендарем умов договору у матеріалах справи не міститься.

Таким чином, враховуючи, що позивач як орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору, а відповідач як орендодавець, не повідомив протягом місяця після закінчення строку договору про заперечення у поновленні договору оренди землі, ТОВ Хедо Бардо вважає відповідний договір поновленим на підставі ч.1 ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Вказані обставини стали підставою звернення ТОВ Хедо Бардо до господарського суду з відповідним позовом.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Цивільний кодекс України передбачає два випадки пролонгації договору найму (оренди): ч.1 ст.764 і ч.1 ст.777 Цивільного кодексу України.

Так, за змістом положень ч.1 ст.764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України, наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Аналогічні підстави поновлення договорів оренди землі передбачено ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка конкретизує порядок такої пролонгації та вказує, що переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі може бути реалізоване шляхом двох окремих правових підстав:

1) внаслідок використання орендарем свого переважного права на поновлення строку дії договору, що наведено у частинах 1-5 ст. 33 зазначеного Закону,

2) у разі продовження орендарем користування земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, про що зазначено в ч.6 вказаної статті.

Таким чином, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1-5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов`язані одна з іншою.

Зазначена правова позиція сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015р. у справі № 6-219цс14 та у справі №6-10цс15, у постановах від 18.03.2015р. у справі №6-3цс15 та у справі №6-4цс15, постанові від 25.05.2016р. у справі №3-312гс16, постанові від 23.03.2016р. у справі №6-146цс16 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018р. у справі № 594/376/17-ц.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами 1-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Тобто, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Більш того, аналіз встановлених умов пролонгації призводить до висновку, що вони застосовуються у разі наявності значної конкуренції, коли потрібно скористатися переважним правом перед іншими претендентами для визнання поновленим договору оренди землі та визнання додаткової угоди укладеною.

У той же час, частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі. Так, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

При цьому, необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі у даному випадку не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору) у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 19.03.2019р. у справі № 908/2484/17, від 11.12.2018р. у справі №921/43/18, від 30.01.2019р. у справі №905/1877/17, від 23.01.2019р. у справі №911/1136/17, від 05.06.2019р. у справі №904/3392/18 та у справі №915/1004/18, від 15.06.2019р. у справі №910/8798/18, від 19.06.2019р. у справі №925/803/18 та багатьох інших постанов Верховного Суду.

Тобто, правова позиція Верховного Суду є усталеною та актуальною.

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі, необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

Отже, для поновлення договору оренди землі №10947 від 17.07.2015р. з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою; орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору про відмову в його поновленні; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Як вбачається з аналізу вищезазначених приписів діючого законодавства, у цьому разі закон також вимагає обов`язкового укладення додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення у місячний строк (ч.8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018р. по справі № 912/645/17.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч.11 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Отже, ст.33 Закону України "Про оренду землі" у ч.ч.1-5 регламентує переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі, а в ч.6 - підстави поновлення договору оренди, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.

Таким чином, частини 1-5 та частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" містять дві окремі правові підстави для реалізації орендарем свого переваженого права на поновлення договору оренди та не можуть бути застосовані одночасно, оскільки є різними за своєю правовою природою, механізмом застосування та наслідками.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 та Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц.

Пунктом 3.1 договору оренди землі від 06.03.2014р., встановлено, що договір діє до 12.06.2014, а з урахуванням змін, внесених договором про зміни №313-14 від 18.12.2014, договір діє до 12.06.2019. Тобто, договором про зміни №313-14 від 18.12.2014 подовжено строк дії договору оренди землі №10089 від 06.03.2014 на 5 років.

Також, за передбаченими пунктом 3.1. договору оренди землі від 06.03.2014р. умовами, орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за шість місяців до спливу строку договору оренди землі.

Колегія суддів зазначає, що 12.11.2018р. ТОВ Хедо Бардо звернулось до відповідача з заявою про поновлення договору оренди, до якої за заявою позивача б/н від 16.12.2018, яка зареєстрована Центром надання адмінпослуг 16.01.2019 за вхід.№000725, долучено проект додаткової угоди до договору оренди землі від 06.03.2014 за №10089 про поновлення такого договору оренди землі на 5 років до 12.06.2024.

Відтак, орендарем було дотримано процедуру звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі на підставі ч.ч.1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Крім того, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору, належно виконував та виконує умови договору, зокрема сплачує щомісячну орендну плату, на підтвердження чого надав відповідні платіжні доручення (а.с.34-38).

Факт належного виконання позивачем обов`язків орендаря відповідачем не заперечено та не спростовано.

Враховуючи, що орендар (позивач) належно виконує свої обов`язки за договором; до закінчення строку дії договору вчинив дії, спрямовані на поновлення договору оренди - повідомив орендодавця в установлені строки, а саме не пізніше ніж за 6 місяців до спливу строку договору оренди землі, про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; а орендодавець протягом місяця після отримання заяви та додаткової угоди не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення, то у позивача виникли "правомірні очікування" щодо продовження користування земельною ділянкою на праві оренди, які підлягають захисту відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з огляду на вищевикладені обставини.

Таким чином, апеляційний суд вважає висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для застосування до позовних вимог ч. 1-5 ст.33 Закону України "Про оренду землі" обґрунтованим та законним.

Одночасно, апеляційний суд звертає увагу на те, що, як вже було зазначено вище, поновлення договору оренди землі в судовому порядку, в передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб, вимагає укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних правовідносин, що безпосередньо випливає зі змісту зазначеної правової норми.

При цьому, судова колегія звертає увагу, що саме невиконання відповідачем вимог закону на укладення додаткової угоди до оренди землі вимусило позивача надати до суду відповідну редакцію додаткової угоди для її визнання.

Отже, враховуючи, що Миколаївська міська рада зволікає з укладенням додаткової угоди, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для визнання поновленим договір оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди на умовах, запропонованих позивачем.

З огляду на вищенаведене, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа "Проніна проти України", заява № 63566/00, рішення від 18.07.2006).

З огляду на встановлені обставини судова колегія зазначає, що наведені Миколаївською міською радою у апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення і ухвалення нового рішення, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржниками норм матеріального та процесуального права.

Посилання апелянта на правову позицію Великої Палати Верховного Суду визначену в постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/16-ц є недоцільним, оскільки, постанова у цій справі прийнята виходячи із інших обставин, які є відмінними від обставин даної справи.

Доводи скаржника щодо порушення відповідачем статті 33 Закону України "Про оренду землі", а саме: повідомленням орендарем орендодавця в установлені строки до закінчення строку дії договору про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; долученням орендарем до заяви проекту додаткової угоди з пропуском строку, до уваги колегії суддів не приймаються з огляду на наступне.

ТОВ Хедо Бардо звернулось до суду за захистом свого порушеного права на поновлення договору оренди землі в силу закону із дотриманням відповідної процедури та порядку, відповідно до положень ЗУ Про оренду землі .

Так, за результатами розгляду цієї вимоги місцевий господарський суд відновив порушене право позивача, установивши належне виконання позивачем умов договору оренди земельної ділянки, сплату орендної плати за користування спірною земельною ділянкою та не спростуванням цих фактів відповідачем.

Позбавлення права оренди сторони договору, яка належним чином виконує свої обов`язки як орендар, не відповідає принципам розумності та справедливості у цивільних відносинах, а також зважаючи, що відповідачем не приймалося жодного рішення щодо прав позивача на оренду земельної ділянки. Відповідачем, окрім того, не вносилось пропозицій позивачеві щодо зміни умов договору при застосуванні механізму поновлення договору з орендарем, як особою, що має переважне право оренди земельної ділянки.

Підсумовуючи вищенаведене, оскільки доводи апеляційної скарги, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, судова колегія доходить висновку про законність оскаржуваного рішення суду першої інстанції, обґрунтованість, дотримання норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, що є підставою для залишення рішення без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, судовий збір за апеляційний перегляд рішення покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд постановив:

1. Апеляційну скаргу Миколаївської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.01.2020р. у справі №915/2260/19 залишити без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено „09" червня 2020 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький