Рішення

від 15.01.2020 по справі 160/10999/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року Справа № 160/10999/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпро Текстиль Альянс

до Дніпропетровської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови, -

ВСТАНОВИВ:

06.11.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпро Текстиль Альянс до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпропетровської митниці ДФС: №UA110000/2019/800170/2 від 11.07.2019, №UA110000/2019/800173/2 від 17.07.2019, №UA110000/2019/800175/2 від 22.07.2019, №UA110000/2019/800177/2 від 22.07.2019, №UA110000/2019/800186/2 від 29.07.2019, №UA110000/2019/800197/2 від 12.08.2019, №UA110000/2019/800198/2 від 12.08.2019, №UA110000/2019/800202/2 від 15.08.2019, №UA110000/2019/800208/2 від 23.08.2019, №UA110000/2019/800213/2 від 02.09.2019, №UA110000/2019/800220/2 від 06.09.2019, №UA110000/2019/800221/2 від 06.09.2019, №UA110000/2019/800223/2 від 09.09.2019, №UA110000/2019/800229/2 від 16.09.2019, №UA110000/2019/800235/2 від 23.09.2019, №UA110000/2019/800242/2 від 01.10.2019, №UA110000/2019/800246/2 від 07.10.2019, №UA110000/2019/800171/2 від 17.07.2019, №UA110000/2019/800172/2 від 17.07.2019, №UA110000/2019/800174/2 від 19.07.2019, №UA110000/2019/800176/2 від 22.07.2019, №UA110000/2019/800180/2 від 23.07.2019, №UA110000/2019/800181/2 від 23.07.2019, №UA110000/2019/800182/2 від 23.07.2019, №UA110000/2019/800183/2 від 24.07.2019, №UA110000/2019/800184/2 від 26.07.2019, №UA110000/2019/800188/2 від 30.07.2019, №UA110000/2019/800187/2 від 30.07.2019, №UA110000/2019/800191/2 від 01.08.2019, №UA110000/2019/800195/2 від 05.08.2019, №UA110000/2019/800194/2 від 05.08.2019, №UA110000/2019/800192/2 від 05.08.2019, №UA110000/2019/800193/2 від 05.08.2019, №UA110000/2019/800196/2 від 12.08.2019, №UA110000/2019/800199/2 від 12.08.2019, №UA110000/2019/800200/2 від 13.08.2019, №UA110000/2019/800201/2 від 13.08.2019, №UA110000/2019/800203/2 від 15.08.2019, №UA110000/2019/800204/2 від 16.08.2019, №UA110000/2019/800205/2 від 20.08.2019, №UA110000/2019/800206/2 від 20.08.2019, №UA110000/2019/800207/2 від 20.08.2019, №UA110000/2019/800209/2 від 27.08.2019, №UA110000/2019/800211/2 від 27.08.2019, №UA110000/2019/800212/2 від 28.08.2019, №UA110000/2019/800210/2 від 27.08.2019, №UA110000/2019/800214/2 від 02.09.2019, №UA110000/2019/800215/2 від 03.09.2019, №UA110000/2019/800217/2 від 03.09.2019, №UA110000/2019/800219/2 від 04.09.2019, №UA110000/2019/800222/2 від 09.09.2019, №UA110000/2019/800225/2 від 09.09.2019, №UA110000/2019/800226/2 від 10.09.2019, №UA110000/2019/800228/2 від 16.09.2019, №UA110000/2019/800227/2 від 16.09.2019, №UA110000/2019/800216/2 від 03.09.2019, №UA110000/2019/800232/2 від 17.09.2019, №UA110000/2019/800230/2 від 17.09.2019, №UA110000/2019/800231/2 від 17.09.2019, №UA110000/2019/800234/2 від 23.09.2019, №UA110000/2019/800239/2 від 25.09.2019, №UA110000/2019/800243/2 від 02.10.2019, №UA110000/2019/800245/2 від 03.10.2019, №UA110000/2019/800244/2 від 03.10.2019, №UA110000/2019/800247/2 від 08.10.2019, №UA110000/2019/800249/2 від 09.10.2019, №UA110000/2019/800250/2 від 09.10.2019, №UA110000/2019/800252/2 від 15.10.2019, №UA110000/2019/800253/2 від 15.10.2019, №UA110000/2019/800254/2 від 15.10.2019, №UA110000/2019/800251/2 від 15.10.2019, №UA110000/2019/800248/2 від 09.10.2019, №UA110000/2019/800254/2 від 01.10.2019, №UA110000/2019/800243/2 від 02.10.2019, №UA110000/2019/800218/2 від 03.09.2019, №UA110000/2019/800238/2 від 24.09.2019;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпропетровської митниці ДФС: №UA110030/2019/00195 від 11.07.2019, №UA110030/2019/00198 від 17.07.2019, №UA110030/2019/00201 від 22.07.2019, №UA110030/2019/00203 від 22.07.2019, №UA110030/2019/00212 від 29.07.2019, №UA110030/2019/00227 від 12.08.2019, №UA110030/2019/00229 від 12.08.2019, №UA110030/2019/00233 від 15.08.2019, №UA110030/2019/00241 від 23.08.2019, №UA110030/2019/00249 від 02.09.2019, №UA110030/2019/00256 від 06.09.2019, №UA110030/2019/00257 від 06.09.2019, №UA110030/2019/00260 від 09.09.2019, №UA110030/2019/00267 від 16.09.2019, №UA110030/2019/00275 від 23.09.2019, №UA110030/2019/00284 від 01.10.2019, №UA110030/2019/00288 від 07.10.2019, №UA110030/2019/00196 від 17.07.2019, №UA110030/2019/00197 від 17.07.2019, №UA110030/2019/00200 від 19.07.2019, №UA110030/2019/00202 від 22.07.2019, №UA110030/2019/00206 від 23.07.2019, №UA110030/2019/00207 від 23.07.2019, №UA110030/2019/00208 від 23.07.2019, №UA110030/2019/00209 від 24.07.2019, №UA110030/2019/00210 від 26.07.2019, №UA110030/2019/00214 від 30.07.2019, №UA110030/2019/00213 від 30.07.2019, №UA110030/2019/00219 від 01.08.2019, №UA110030/2019/00222 від 05.08.2019, №UA110030/2019/00221 від 05.08.2019, №UA110030/2019/00223 від 05.08.2019, №UA110030/2019/00223 від 05.08.2019, №UA110030/2019/00228 від 12.08.2019, №UA110030/2019/00230 від 12.08.2019, №UA110030/2019/00231 від 13.08.2019, №UA110030/2019/00232 від 13.08.2019, №UA110030/2019/00234 від 15.08.2019, №UA110030/2019/00235 від 16.08.2019, №UA110030/2019/00236 від 20.08.2019, №UA110030/2019/00237 від 20.08.2019, №UA110030/2019/00238 від 20.08.2019, №UA110030/2019/00242 від 27.08.2019, №UA110030/2019/00244 від 27.08.2019, №UA110030/2019/00246 від 28.08.2019, №UA110030/2019/00243 від 27.08.2019, №UA110030/2019/00250 від 02.09.2019, №UA110030/2019/00251 від 03.09.2019, №UA110030/2019/00252 від 03.09.2019, №UA110030/2019/00253 від 03.09.2019, №UA110030/2019/00255 від 04.09.2019, №UA110030/2019/00259 від 09.09.2019, №UA110030/2019/00262 від 09.09.2019, №UA110030/2019/00263 від 10.09.2019, №UA110030/2019/00265 від 16.09.2019, №UA110030/2019/00266 від 16.09.2019, №UA110030/2019/00270 від 17.09.2019, №UA110030/2019/00268 від 17.09.2019, №UA110030/2019/00269 від 17.09.2019, №UA110030/2019/00276 від 23.09.2019, №UA110030/2019/00280 від 25.09.2019, №UA110030/2019/00285 від 02.10.2019, №UA110030/2019/00287 від 03.10.2019, №UA110030/2019/00286 від 03.10.2019, №UA110030/2019/00289 від 08.10.2019, №UA110030/2019/00291 від 09.10.2019, №UA110030/2019/00293 від 09.10.2019, №UA110030/2019/00296 від 15.10.2019, №UA110030/2019/00297 від 15.10.2019, №UA110030/2019/00294 від 15.10.2019, №UA110030/2019/00295 від 15.10.2019, №UA110030/2019/00292 від 09.10.2019, №UA110030/2019/00283 від 01.10.2019, №UA110030/2019/00285 від 02.10.2019, №UA110030/2019/00254 від 03.09.2019, №UA110030/2019/00277 від 24.09.2019.

В обґрунтування своїх вимог позивач, зазначив, що ним було подано митні декларації разом з усіма необхідними документами з метою митного оформлення товару, при цьому відповідач відмовив позивачу у митному оформленні товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач не погоджується із вказаними рішенням та картками відмови та вважає їх протиправними та такими, що не відповідають вимогам законодавства, у зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги.

11.11.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було залишено позовну заяву без руху, через невідповідність вимогам ст. ст.160, 161 КАС України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали від 11.11.2019 року позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

21.11.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

11.12.2019 року у підготовче судове засідання сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце не з`явились, судом було задоволено клопотання відповідача про продовження строку для надання відзиву та призначено судове засідання на 18.12.2019 року.

18.12.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було повернуто позивачу заяву про збільшення позовних вимог.

18.12.2019 року у підготовче судове засідання сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце не з`явились. Позивачем надано до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника. Відповідач не повідомив суд про причини неявки. Cудом було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

19.12.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відмовлено відповідачу у роз`єднанні позовних вимог.

21.12.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заву, відповідно до якого вказано, що оскаржувані рішення та картки відмови є правомірними та такими, що прийнято відповідно до вимог законодавства України, оскільки відповідачем встановлено в митній декларації та митних документах розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у зв`язку з чим відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

24.12.2019 року у судовому засіданні було оголошено перерву на стадії розгляду справи по суті.

15.01.2020 року у судове засідання сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце не з`явились, у зв`язку з чим судом вирішено розглянути справу за відсутності представників сторін.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС (далі - ТОВ ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС ) зареєстроване в якості юридичної особи 05.03.2018 року, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на обліку в Лівобережному управлінні Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Видами діяльності ТОВ ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС по КВЕД-2010 є: Код КВЕД 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям (основний); Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Судом встановлено, що Sandikei Textilrecycling (А8-Тех) та ТОВ ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС 15.05.2019 уклали Контракт купівлі-продажу № 15/05/19/AS (надалі - Контракт), предметом якого погодили поставку товарів, перелік яких, разом із кодами КВЕД додатково, має зазначатися в інвойсах та/або специфікаціях до Контракту. При цьому, в інвойсах та/або специфікаціях на підставі п. 4.1. Контракту зазначається також ціна, що підлягає сплаті на його умовах.

На виконання взятих на себе зобов`язань, Sandikei Textilrecycling (АЗ-Тех) поставило товар, а ТОВ ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС з метою розмитнення товару визначило за першим методом його митну вартість в порядку, передбаченому ч. 1. ст. 57 МК України, та подало до Дніпропетровської митниці ДФС оформлені у відповідності до вимог ч. 2 ст. 53 МК України декларацію та первинну документацію на підтвердження відповідної господарської операції.

Також, 27.03.2018 року із компанією DEVY GRANT LIMITED (ОАЕ) та TOB ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС (Україна) укладено контракт купівлі-продажі №027/03/18/DTA, відповідно до якого предметом якого погодили поставку товарів, перелік яких, разом із кодами КВЕД додатково, має зазначатися в інвойсах та/або специфікаціях до Контракту. При цьому, в інвойсах та/або специфікаціях на підставі п. 4.1. Контракту зазначається також ціна, що підлягає сплаті на його умовах.

На виконання взятих на себе зобов`язань, DEVY GRANT LIMITED (ОАЕ) поставило товар, а ТОВ ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС з метою розмитнення товару визначило за першим методом його митну вартість в порядку, передбаченому ч. 1. ст. 57 МК України, та подало до Дніпропетровської митниці ДФС оформлені у відповідності до вимог ч. 2 ст. 53 МК України декларацію та первинну документацію на підтвердження відповідної господарської операції.

Для здійснення митного оформлення придбаного товару, позивачем до Дніпропетровської митниці ДФС були подані електронні митні декларації, в яких позивач визначив митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються, а саме: №UA110030/2019/008320, №UA110030/2019/008584, №UA110030/2019/008718, №UA110030/2019/008724, №UA110030/2019/009063, №UA110030/2019/009649, №UA110030/2019/009653, №UA110030/2019/009860, №UA110030/2019/010218, №UA110030/2019/010539, №UA110030/2019/010793, №UA110030/2019/010795, №UA110030/2019/010851, №UA110030/2019/011144, №UA110030/2019/011565, №UA110030/2019/011972, №UA110030/2019/012208, №UA110030/2019/008577, №UA110030/2019/008581, №UA110030/2019/008681, №UA110030/2019/008725, №UA110030/2019/008808, №UA110030/2019/008809, №UA110030/2019/008810, №UA110030/2019/008902, №UA110030/2019/009005, №UA110030/2019/009161, №UA110030/2019/009162, №UA110030/2019/009307, №UA110030/2019/009367, №UA110030/2019/009368, №UA110030/2019/009371, №UA110030/2019/009372, №UA110030/2019/009651, №UA110030/2019/009652, №UA110030/2019/009734, №UA110030/2019/009735, №UA110030/2019/009882, №UA110030/2019/009896, №UA110030/2019/010022, №UA110030/2019/010025, №UA110030/2019/010026, №UA110030/2019/010260, №UA110030/2019/010282, №UA110030/2019/010338, №UA110030/2019/010345, №UA110030/2019/010535, №UA110030/2019/010613, №UA110030/2019/010629, №UA110030/2019/010631, №UA110030/2019/010686, №UA110030/2019/010847, №UA110030/2019/010870, №UA110030/2019/010939, №UA110030/2019/011135, №UA110030/2019/011136, №UA110030/2019/011241, №UA110030/2019/011242, №UA110030/2019/011243, №UA110030/2019/011508, №UA110030/2019/011678, №UA110030/2019/011766, №UA110030/2019/012114, №UA110030/2019/012115, №UA110030/2019/012280, №UA110030/2019/012355, №UA110030/2019/012360, №UA110030/2019/012553, №UA110030/2019/012554, №UA110030/2019/012555, №UA110030/2019/012564, №UA110030/2019/012354, №UA110030/2019/011954, №UA110030/2019/010632, №UA110030/2019/011626, №UA110030/2019/012037.

Разом з вказаними деклараціями підприємством надано відповідачу: - Контракт купівлі-продажу № 15/05/19/AS з додатком, сертифікати якості, походження та свідоцтво про дезінфекцію та дезінсекцію, довідки про транспортні витрати, накладні, рахунок-фактура (інвойс), повідомлення від митниці декларанту, лист щодо ввезення одягу та взуття які були у вжитку, книжка МДП (carnet TIR), міжнародна автотранспортна накладна, експортний товарний документ, декларація про походження товару; договір на перевезення вантажу автомобільним транспортом та довідка про транспортні послуги, інші некласифіковані документи.

На етапі перевірки митної вартості, відповідач відмовив позивачу у визнанні митної вартості товарів за основним (першим) методом у зв`язку з тим, що подані декларантом документи не містять усіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, тому, згідно з вимогами ст. 53 Митного кодексу України, відповідач повідомленнями витребував у позивача додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Позивач на виконання зазначених повідомлень, надав Дніпропетровській митниці ДФС письмові пояснення, в яких повідомив про неможливість надання додаткових документів, у зв`язку із чим Дніпропетровська митниця ДФС не взяла до уваги зазначені пояснення ТОВ ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС та дійшла висновку, що підприємством не надано документи, які підтверджують митну вартість товару.

Дніпропетровською митницею ДФС, за результатами перевірки митних декларацій та доданих до них документів було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів: №UA110000/2019/800170/2 від 11.07.2019, №UA110000/2019/800173/2 від 17.07.2019, №UA110000/2019/800175/2 від 22.07.2019, №UA110000/2019/800177/2 від 22.07.2019, №UA110000/2019/800186/2 від 29.07.2019, №UA110000/2019/800197/2 від 12.08.2019, №UA110000/2019/800198/2 від 12.08.2019, №UA110000/2019/800202/2 від 15.08.2019, №UA110000/2019/800208/2 від 23.08.2019, №UA110000/2019/800213/2 від 02.09.2019, №UA110000/2019/800220/2 від 06.09.2019, №UA110000/2019/800221/2 від 06.09.2019, №UA110000/2019/800223/2 від 09.09.2019, №UA110000/2019/800229/2 від 16.09.2019, №UA110000/2019/800235/2 від 23.09.2019, №UA110000/2019/800242/2 від 01.10.2019, №UA110000/2019/800246/2 від 07.10.2019, №UA110000/2019/800171/2 від 17.07.2019, №UA110000/2019/800172/2 від 17.07.2019, №UA110000/2019/800174/2 від 19.07.2019, №UA110000/2019/800176/2 від 22.07.2019, №UA110000/2019/800180/2 від 23.07.2019, №UA110000/2019/800181/2 від 23.07.2019, №UA110000/2019/800182/2 від 23.07.2019, №UA110000/2019/800183/2 від 24.07.2019, №UA110000/2019/800184/2 від 26.07.2019, №UA110000/2019/800188/2 від 30.07.2019, №UA110000/2019/800187/2 від 30.07.2019, №UA110000/2019/800191/2 від 01.08.2019, №UA110000/2019/800195/2 від 05.08.2019, №UA110000/2019/800194/2 від 05.08.2019, №UA110000/2019/800192/2 від 05.08.2019, №UA110000/2019/800193/2 від 05.08.2019, №UA110000/2019/800196/2 від 12.08.2019, №UA110000/2019/800199/2 від 12.08.2019, №UA110000/2019/800200/2 від 13.08.2019, №UA110000/2019/800201/2 від 13.08.2019, №UA110000/2019/800203/2 від 15.08.2019, №UA110000/2019/800204/2 від 16.08.2019, №UA110000/2019/800205/2 від 20.08.2019, №UA110000/2019/800206/2 від 20.08.2019, №UA110000/2019/800207/2 від 20.08.2019, №UA110000/2019/800209/2 від 27.08.2019, №UA110000/2019/800211/2 від 27.08.2019, №UA110000/2019/800212/2 від 28.08.2019, №UA110000/2019/800210/2 від 27.08.2019, №UA110000/2019/800214/2 від 02.09.2019, №UA110000/2019/800215/2 від 03.09.2019, №UA110000/2019/800217/2 від 03.09.2019, №UA110000/2019/800219/2 від 04.09.2019, №UA110000/2019/800222/2 від 09.09.2019, №UA110000/2019/800225/2 від 09.09.2019, №UA110000/2019/800226/2 від 10.09.2019, №UA110000/2019/800228/2 від 16.09.2019, №UA110000/2019/800227/2 від 16.09.2019, №UA110000/2019/800216/2 від 03.09.2019, №UA110000/2019/800232/2 від 17.09.2019, №UA110000/2019/800230/2 від 17.09.2019, №UA110000/2019/800231/2 від 17.09.2019, №UA110000/2019/800234/2 від 23.09.2019, №UA110000/2019/800239/2 від 25.09.2019, №UA110000/2019/800243/2 від 02.10.2019, №UA110000/2019/800245/2 від 03.10.2019, №UA110000/2019/800244/2 від 03.10.2019, №UA110000/2019/800247/2 від 08.10.2019, №UA110000/2019/800249/2 від 09.10.2019, №UA110000/2019/800250/2 від 09.10.2019, №UA110000/2019/800252/2 від 15.10.2019, №UA110000/2019/800253/2 від 15.10.2019, №UA110000/2019/800254/2 від 15.10.2019, №UA110000/2019/800251/2 від 15.10.2019, №UA110000/2019/800248/2 від 09.10.2019, №UA110000/2019/800254/2 від 01.10.2019, №UA110000/2019/800243/2 від 02.10.2019, №UA110000/2019/800218/2 від 03.09.2019, №UA110000/2019/800238/2 від 24.09.2019;

Також, Дніпропетровською митницею ДФС прийняті картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA110030/2019/00195 від 11.07.2019, №UA110030/2019/00198 від 17.07.2019, №UA110030/2019/00201 від 22.07.2019, №UA110030/2019/00203 від 22.07.2019, №UA110030/2019/00212 від 29.07.2019, №UA110030/2019/00227 від 12.08.2019, №UA110030/2019/00229 від 12.08.2019, №UA110030/2019/00233 від 15.08.2019, №UA110030/2019/00241 від 23.08.2019, №UA110030/2019/00249 від 02.09.2019, №UA110030/2019/00256 від 06.09.2019, №UA110030/2019/00257 від 06.09.2019, №UA110030/2019/00260 від 09.09.2019, №UA110030/2019/00267 від 16.09.2019, №UA110030/2019/00275 від 23.09.2019, №UA110030/2019/00284 від 01.10.2019, №UA110030/2019/00288 від 07.10.2019, №UA110030/2019/00196 від 17.07.2019, №UA110030/2019/00197 від 17.07.2019, №UA110030/2019/00200 від 19.07.2019, №UA110030/2019/00202 від 22.07.2019, №UA110030/2019/00206 від 23.07.2019, №UA110030/2019/00207 від 23.07.2019, №UA110030/2019/00208 від 23.07.2019, №UA110030/2019/00209 від 24.07.2019, №UA110030/2019/00210 від 26.07.2019, №UA110030/2019/00214 від 30.07.2019, №UA110030/2019/00213 від 30.07.2019, №UA110030/2019/00219 від 01.08.2019, №UA110030/2019/00222 від 05.08.2019, №UA110030/2019/00221 від 05.08.2019, №UA110030/2019/00223 від 05.08.2019, №UA110030/2019/00223 від 05.08.2019, №UA110030/2019/00228 від 12.08.2019, №UA110030/2019/00230 від 12.08.2019, №UA110030/2019/00231 від 13.08.2019, №UA110030/2019/00232 від 13.08.2019, №UA110030/2019/00234 від 15.08.2019, №UA110030/2019/00235 від 16.08.2019, №UA110030/2019/00236 від 20.08.2019, №UA110030/2019/00237 від 20.08.2019, №UA110030/2019/00238 від 20.08.2019, №UA110030/2019/00242 від 27.08.2019, №UA110030/2019/00244 від 27.08.2019, №UA110030/2019/00246 від 28.08.2019, №UA110030/2019/00243 від 27.08.2019, №UA110030/2019/00250 від 02.09.2019, №UA110030/2019/00251 від 03.09.2019, №UA110030/2019/00252 від 03.09.2019, №UA110030/2019/00253 від 03.09.2019, №UA110030/2019/00255 від 04.09.2019, №UA110030/2019/00259 від 09.09.2019, №UA110030/2019/00262 від 09.09.2019, №UA110030/2019/00263 від 10.09.2019, №UA110030/2019/00265 від 16.09.2019, №UA110030/2019/00266 від 16.09.2019, №UA110030/2019/00270 від 17.09.2019, №UA110030/2019/00268 від 17.09.2019, №UA110030/2019/00269 від 17.09.2019, №UA110030/2019/00276 від 23.09.2019, №UA110030/2019/00280 від 25.09.2019, №UA110030/2019/00285 від 02.10.2019, №UA110030/2019/00287 від 03.10.2019, №UA110030/2019/00286 від 03.10.2019, №UA110030/2019/00289 від 08.10.2019, №UA110030/2019/00291 від 09.10.2019, №UA110030/2019/00293 від 09.10.2019, №UA110030/2019/00296 від 15.10.2019, №UA110030/2019/00297 від 15.10.2019, №UA110030/2019/00294 від 15.10.2019, №UA110030/2019/00295 від 15.10.2019, №UA110030/2019/00292 від 09.10.2019, №UA110030/2019/00283 від 01.10.2019, №UA110030/2019/00285 від 02.10.2019, №UA110030/2019/00254 від 03.09.2019, №UA110030/2019/00277 від 24.09.2019.

Позивач не погоджується із вищевказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови та вважає їх такими, що не відповідають вимогам законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Пунктами 23, 24 ст.4 Митного кодексу України встановлено, що митне оформлення це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

На підставі приписів Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою, відповідно до ст.49 МК України, є їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України у випадку незгоди з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів заявленої декларантом, задекларовані товари можна забрати у вільний обіг, у разі надання фінансових гарантій.

Відповідно до ч. 2 ст. 263 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, у тому числі у зв`язку з прийняттям органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі органу доходів і зборів.

Підставою для прийняття спірних рішень, стали сумніви відповідача щодо можливості визначення цінової складової митної вартості товару без надання позивачем додатково запитаних митним органом документів.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через кордон України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до ч. 2 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до режиму імпорт є метод за ціною договору (контракту), тобто за ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Рішення митного органу про відмову у митному оформленні за ціною договору та коригуванні митної вартості повинно відповідати критеріям, передбаченим ч. 3 ст. 2 КАС України.

З оскаржуваних рішень про коригування митної вартості вбачається, підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

В результаті такого контролю встановлено зокрема: подані декларантом документи не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості: в інвойсі та товаросупровідних документах відсутня інформація щодо виробника, що, на думку митного органу, може свідчити про наявність ще однієї сторони даної поставки ; декларантом не долучено до декларації специфікації до Контракту; - митний орган не може впевнитись у повному вірному виконанні умов Контракту щодо строків відвантаження товару, оскільки Контрактом передбачений 10-денний термін відвантаження ; - в графі 5 СМК документи, що додаються не вказані ідентифікаційні номери документів, що супроводжували вантаж, тому, на думку митного органу, не є можливим ідентифікувати наданий до митного оформлення товар; декларантом не надані документи, що засвідчують згоду сторін щодо умов сплати ціни за товар; в наданих товаросупровідних документах відсутні умови оплати товару.

Щодо відсутності в інвойсі даних про виробника, суд зазначає наступне.

Так, відомості про виробника є одним із додаткових джерел інформації про оцінювані товари. Інвойс, з огляду на його призначення, є документом, що підтверджує митну вартість оцінюваного товару при цьому, відсутність в інвойсі даних про виробника не може бути достатньою підставою для висновку про неналежність цього документа, як і не може заперечувати вірогідності усіх інших товаросупровідних документів, які надано до митного оформлення, при цьому відомості, що дають змогу ідентифікувати оцінюваний товар, містяться в інвойсах, прейскурантах, сертифікатах якості.

Разом з тим, враховуючи, що контракт двосторонній, відсутність відомостей щодо виробника в товаросупровідних документах жодним чином не може свідчити про наявність ще однієї сторони.

Крім того, Контрактом, а саме п. 1.1. передбачено, що специфікація не є обов`язковим документом, оскільки вартість та якісні ознаки товару можуть бути передбачені або специфікацією або інвойсом, який і було надано митному органу.

При цьому, неможливість визнання митним органом митної вартості на підставі погодженого сторонами в Контракті 10-денного строку відвантаження товару взагалі ніяк не пояснюється, та не може бути причиною для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки строк поставки до митної вартості товару відношення не має.

Крім того, посилання відповідача у оскаржуваних рішеннях на відсутність ідентифікації документів не відповідає фактичним обставинам, оскільки в графі 5 документи, що додаються кожного з CMR, поданого декларантом разом з декларацією, зазначені назви документів, що долучаються. Вимог щодо зазначення саме ідентифікаційних номерів документів не існує, та на норми, в порушення яких не вказані ідентифікаційні номери документів в CMR відповідач не посилається.

Посилання відповідача щодо відсутності в наданих позивачем товаросупровідних документах умов оплати товару, а також відсутність документів, що засвідчують згоду сторін щодо умов сплати ціни за товар, судом до уваги не приймається, оскільки умови оплати договору передбачені контрактом, а всі інші дані щодо сплати коштів за товар наявні в наданих позивачем інвойсах.

Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна та інші складові митної вартості товару, при цьому умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, у зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Разом з тим, жодним нормативним актом, як національного, так і міжнародного законодавства, не встановлено обмеження строків відстрочення платежу для міжнародних договорів купівлі-продажу.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 36 Митного кодексу України країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 36 Митного кодексу України зазначено, що під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Враховуючи, що в інвойсах, наданих позивачем, країною походження товарів зазначено Європейський Союз, неправомірне заниження митної вартості товарів за таких обставин суд не вбачає.

Також, суд не бере до уваги посилання відповідача на добровільне коригування митної вартості позивачем за резервним методом, оскільки дана обставина не є підставою для коригування митної вартості товарів відповідачем та не свідчить про правомірність прийнятих ним актів індивідуальної дії.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , усі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб`єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України Про валюту і валютні операції .

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право, зокрема, самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України.

Враховуючи наведені обставини справи та приписи законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що визначений сторонами контракту порядок розрахунків суперечить нормам національного або міжнародного законодавства та унеможливлює підтвердження заявленої позивачем митної вартості.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно із частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Таким чином, митна вартість товарів має підтверджуватись вищезазначеними та можуть підтверджуватись іншими документами, з яких вбачається ціна товару, фактично сплачена або, яка підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість визначається самостійно декларантом, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.

У разі, якщо документи, зазначені у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (ч.3 ст.53 МК України).

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частин 1, 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Разом з цим, за правилами цієї статті, прийняте митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положеннями частини шостої статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Тобто, згідно з нормами Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Також, згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

При цьому, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 року у справі 21-591а15 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.08.2018 року у справі №821/1617/17.

Таким чином, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність оскаржених рішень.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 22 077,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №513 від 15.11.2019 року.

Разом з тим, суд зазначає, що належна до сплати сума судового збору за подання до суду даної позовної заяви мала становити 19 210,00 грн., отже, сума надміру сплаченого судового збору позивачем становить 2 867,00 грн.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі більшому ніж встановлено Законом, суд доходить висновку про наявність підстав для повернення позивачу судового збору в розмірі переплаченої суми, а саме - 2 867,00 грн.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 19 210,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпро Текстиль Альянс (49051, м.Дніпро, вул.Курсантська, 26, код ЄДРПОУ - 41981255) до Дніпропетровської митниці ДФС (49038, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ - 39421732) про визнання протиправними, скасування рішень та карток відмови - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпропетровської митниці ДФС: №UA110000/2019/800170/2 від 11.07.2019, №UA110000/2019/800173/2 від 17.07.2019, №UA110000/2019/800175/2 від 22.07.2019, №UA110000/2019/800177/2 від 22.07.2019, №UA110000/2019/800186/2 від 29.07.2019, №UA110000/2019/800197/2 від 12.08.2019, №UA110000/2019/800198/2 від 12.08.2019, №UA110000/2019/800202/2 від 15.08.2019, №UA110000/2019/800208/2 від 23.08.2019, №UA110000/2019/800213/2 від 02.09.2019, №UA110000/2019/800220/2 від 06.09.2019, №UA110000/2019/800221/2 від 06.09.2019, №UA110000/2019/800223/2 від 09.09.2019, №UA110000/2019/800229/2 від 16.09.2019, №UA110000/2019/800235/2 від 23.09.2019, №UA110000/2019/800242/2 від 01.10.2019, №UA110000/2019/800246/2 від 07.10.2019, №UA110000/2019/800171/2 від 17.07.2019, №UA110000/2019/800172/2 від 17.07.2019, №UA110000/2019/800174/2 від 19.07.2019, №UA110000/2019/800176/2 від 22.07.2019, №UA110000/2019/800180/2 від 23.07.2019, №UA110000/2019/800181/2 від 23.07.2019, №UA110000/2019/800182/2 від 23.07.2019, №UA110000/2019/800183/2 від 24.07.2019, №UA110000/2019/800184/2 від 26.07.2019, №UA110000/2019/800188/2 від 30.07.2019, №UA110000/2019/800187/2 від 30.07.2019, №UA110000/2019/800191/2 від 01.08.2019, №UA110000/2019/800195/2 від 05.08.2019, №UA110000/2019/800194/2 від 05.08.2019, №UA110000/2019/800192/2 від 05.08.2019, №UA110000/2019/800193/2 від 05.08.2019, №UA110000/2019/800196/2 від 12.08.2019, №UA110000/2019/800199/2 від 12.08.2019, №UA110000/2019/800200/2 від 13.08.2019, №UA110000/2019/800201/2 від 13.08.2019, №UA110000/2019/800203/2 від 15.08.2019, №UA110000/2019/800204/2 від 16.08.2019, №UA110000/2019/800205/2 від 20.08.2019, №UA110000/2019/800206/2 від 20.08.2019, №UA110000/2019/800207/2 від 20.08.2019, №UA110000/2019/800209/2 від 27.08.2019, №UA110000/2019/800211/2 від 27.08.2019, №UA110000/2019/800212/2 від 28.08.2019, №UA110000/2019/800210/2 від 27.08.2019, №UA110000/2019/800214/2 від 02.09.2019, №UA110000/2019/800215/2 від 03.09.2019, №UA110000/2019/800217/2 від 03.09.2019, №UA110000/2019/800219/2 від 04.09.2019, №UA110000/2019/800222/2 від 09.09.2019, №UA110000/2019/800225/2 від 09.09.2019, №UA110000/2019/800226/2 від 10.09.2019, №UA110000/2019/800228/2 від 16.09.2019, №UA110000/2019/800227/2 від 16.09.2019, №UA110000/2019/800216/2 від 03.09.2019, №UA110000/2019/800232/2 від 17.09.2019, №UA110000/2019/800230/2 від 17.09.2019, №UA110000/2019/800231/2 від 17.09.2019, №UA110000/2019/800234/2 від 23.09.2019, №UA110000/2019/800239/2 від 25.09.2019, №UA110000/2019/800243/2 від 02.10.2019, №UA110000/2019/800245/2 від 03.10.2019, №UA110000/2019/800244/2 від 03.10.2019, №UA110000/2019/800247/2 від 08.10.2019, №UA110000/2019/800249/2 від 09.10.2019, №UA110000/2019/800250/2 від 09.10.2019, №UA110000/2019/800252/2 від 15.10.2019, №UA110000/2019/800253/2 від 15.10.2019, №UA110000/2019/800254/2 від 15.10.2019, №UA110000/2019/800251/2 від 15.10.2019, №UA110000/2019/800248/2 від 09.10.2019, №UA110000/2019/800254/2 від 01.10.2019, №UA110000/2019/800243/2 від 02.10.2019, №UA110000/2019/800218/2 від 03.09.2019, №UA110000/2019/800238/2 від 24.09.2019.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпропетровської митниці ДФС: №UA110030/2019/00195 від 11.07.2019, №UA110030/2019/00198 від 17.07.2019, №UA110030/2019/00201 від 22.07.2019, №UA110030/2019/00203 від 22.07.2019, №UA110030/2019/00212 від 29.07.2019, №UA110030/2019/00227 від 12.08.2019, №UA110030/2019/00229 від 12.08.2019, №UA110030/2019/00233 від 15.08.2019, №UA110030/2019/00241 від 23.08.2019, №UA110030/2019/00249 від 02.09.2019, №UA110030/2019/00256 від 06.09.2019, №UA110030/2019/00257 від 06.09.2019, №UA110030/2019/00260 від 09.09.2019, №UA110030/2019/00267 від 16.09.2019, №UA110030/2019/00275 від 23.09.2019, №UA110030/2019/00284 від 01.10.2019, №UA110030/2019/00288 від 07.10.2019, №UA110030/2019/00196 від 17.07.2019, №UA110030/2019/00197 від 17.07.2019, №UA110030/2019/00200 від 19.07.2019, №UA110030/2019/00202 від 22.07.2019, №UA110030/2019/00206 від 23.07.2019, №UA110030/2019/00207 від 23.07.2019, №UA110030/2019/00208 від 23.07.2019, №UA110030/2019/00209 від 24.07.2019, №UA110030/2019/00210 від 26.07.2019, №UA110030/2019/00214 від 30.07.2019, №UA110030/2019/00213 від 30.07.2019, №UA110030/2019/00219 від 01.08.2019, №UA110030/2019/00222 від 05.08.2019, №UA110030/2019/00221 від 05.08.2019, №UA110030/2019/00223 від 05.08.2019, №UA110030/2019/00223 від 05.08.2019, №UA110030/2019/00228 від 12.08.2019, №UA110030/2019/00230 від 12.08.2019, №UA110030/2019/00231 від 13.08.2019, №UA110030/2019/00232 від 13.08.2019, №UA110030/2019/00234 від 15.08.2019, №UA110030/2019/00235 від 16.08.2019, №UA110030/2019/00236 від 20.08.2019, №UA110030/2019/00237 від 20.08.2019, №UA110030/2019/00238 від 20.08.2019, №UA110030/2019/00242 від 27.08.2019, №UA110030/2019/00244 від 27.08.2019, №UA110030/2019/00246 від 28.08.2019, №UA110030/2019/00243 від 27.08.2019, №UA110030/2019/00250 від 02.09.2019, №UA110030/2019/00251 від 03.09.2019, №UA110030/2019/00252 від 03.09.2019, №UA110030/2019/00253 від 03.09.2019, №UA110030/2019/00255 від 04.09.2019, №UA110030/2019/00259 від 09.09.2019, №UA110030/2019/00262 від 09.09.2019, №UA110030/2019/00263 від 10.09.2019, №UA110030/2019/00265 від 16.09.2019, №UA110030/2019/00266 від 16.09.2019, №UA110030/2019/00270 від 17.09.2019, №UA110030/2019/00268 від 17.09.2019, №UA110030/2019/00269 від 17.09.2019, №UA110030/2019/00276 від 23.09.2019, №UA110030/2019/00280 від 25.09.2019, №UA110030/2019/00285 від 02.10.2019, №UA110030/2019/00287 від 03.10.2019, №UA110030/2019/00286 від 03.10.2019, №UA110030/2019/00289 від 08.10.2019, №UA110030/2019/00291 від 09.10.2019, №UA110030/2019/00293 від 09.10.2019, №UA110030/2019/00296 від 15.10.2019, №UA110030/2019/00297 від 15.10.2019, №UA110030/2019/00294 від 15.10.2019, №UA110030/2019/00295 від 15.10.2019, №UA110030/2019/00292 від 09.10.2019, №UA110030/2019/00283 від 01.10.2019, №UA110030/2019/00285 від 02.10.2019, №UA110030/2019/00254 від 03.09.2019, №UA110030/2019/00277 від 24.09.2019.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпро Текстиль Альянс (код ЄДРПОУ - 41981255) судові витрати у розмірі 19 210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Дніпро Текстиль Альянс (код ЄДРПОУ - 41981255) з Державного бюджету надміру сплачений судовий збір в сумі 2 867,00 грн. (дві тисячі вісімсот шістдесят сім гривень).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 10.02.2020 року.

Суддя М.В. Дєєв