Постанова
від 18.06.2020 по справі 160/10999/19
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 червня 2020 року м. Дніпросправа № 160/10999/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Чабаненко С.В.,

суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сколишева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі №160/10999/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Дніпро Текстиль Альянс» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, правонаступником якої є Дніпровська митниця Держмитслужби, в якому просило

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів : №UA110000/2019/800170/2 від 11.07.2019, №UA110000/2019/800173/2 від 17.07.2019, №UA110000/2019/800175/2 від 22.07.2019, №UA110000/2019/800177/2 від 22.07.2019, №UA110000/2019/800186/2 від 29.07.2019, №UA110000/2019/800197/2 від 12.08.2019, №UA110000/2019/800198/2 від 12.08.2019, №UA110000/2019/800202/2 від 15.08.2019, №UA110000/2019/800208/2 від 23.08.2019, №UA110000/2019/800213/2 від 02.09.2019, №UA110000/2019/800220/2 від 06.09.2019, №UA110000/2019/800221/2 від 06.09.2019, №UA110000/2019/800223/2 від 09.09.2019, №UA110000/2019/800229/2 від 16.09.2019, №UA110000/2019/800235/2 від 23.09.2019, №UA110000/2019/800242/2 від 01.10.2019, №UA110000/2019/800246/2 від 07.10.2019, №UA110000/2019/800171/2 від 17.07.2019, №UA110000/2019/800172/2 від 17.07.2019, №UA110000/2019/800174/2 від 19.07.2019, №UA110000/2019/800176/2 від 22.07.2019, №UA110000/2019/800180/2 від 23.07.2019, №UA110000/2019/800181/2 від 23.07.2019, №UA110000/2019/800182/2 від 23.07.2019, №UA110000/2019/800183/2 від 24.07.2019, №UA110000/2019/800184/2 від 26.07.2019, №UA110000/2019/800188/2 від 30.07.2019, №UA110000/2019/800187/2 від 30.07.2019, №UA110000/2019/800191/2 від 01.08.2019, №UA110000/2019/800195/2 від 05.08.2019, №UA110000/2019/800194/2 від 05.08.2019, №UA110000/2019/800192/2 від 05.08.2019, №UA110000/2019/800193/2 від 05.08.2019, №UA110000/2019/800196/2 від 12.08.2019, №UA110000/2019/800199/2 від 12.08.2019, №UA110000/2019/800200/2 від 13.08.2019, №UA110000/2019/800201/2 від 13.08.2019, №UA110000/2019/800203/2 від 15.08.2019, №UA110000/2019/800204/2 від 16.08.2019, №UA110000/2019/800205/2 від 20.08.2019, №UA110000/2019/800206/2 від 20.08.2019, №UA110000/2019/800207/2 від 20.08.2019, №UA110000/2019/800209/2 від 27.08.2019, №UA110000/2019/800211/2 від 27.08.2019, №UA110000/2019/800212/2 від 28.08.2019, №UA110000/2019/800210/2 від 27.08.2019, №UA110000/2019/800214/2 від 02.09.2019, №UA110000/2019/800215/2 від 03.09.2019, №UA110000/2019/800217/2 від 03.09.2019, №UA110000/2019/800219/2 від 04.09.2019, №UA110000/2019/800222/2 від 09.09.2019, №UA110000/2019/800225/2 від 09.09.2019, №UA110000/2019/800226/2 від 10.09.2019, №UA110000/2019/800228/2 від 16.09.2019, №UA110000/2019/800227/2 від 16.09.2019, №UA110000/2019/800216/2 від 03.09.2019, №UA110000/2019/800232/2 від 17.09.2019, №UA110000/2019/800230/2 від 17.09.2019, №UA110000/2019/800231/2 від 17.09.2019, №UA110000/2019/800234/2 від 23.09.2019, №UA110000/2019/800239/2 від 25.09.2019, №UA110000/2019/800243/2 від 02.10.2019, №UA110000/2019/800245/2 від 03.10.2019, №UA110000/2019/800244/2 від 03.10.2019, №UA110000/2019/800247/2 від 08.10.2019, №UA110000/2019/800249/2 від 09.10.2019, №UA110000/2019/800250/2 від 09.10.2019, №UA110000/2019/800252/2 від 15.10.2019, №UA110000/2019/800253/2 від 15.10.2019, №UA110000/2019/800254/2 від 15.10.2019, №UA110000/2019/800251/2 від 15.10.2019, №UA110000/2019/800248/2 від 09.10.2019, №UA110000/2019/800254/2 від 01.10.2019, №UA110000/2019/800243/2 від 02.10.2019, №UA110000/2019/800218/2 від 03.09.2019, №UA110000/2019/800238/2 від 24.09.2019;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA110030/2019/00195 від 11.07.2019, №UA110030/2019/00198 від 17.07.2019, №UA110030/2019/00201 від 22.07.2019, №UA110030/2019/00203 від 22.07.2019, №UA110030/2019/00212 від 29.07.2019, №UA110030/2019/00227 від 12.08.2019, №UA110030/2019/00229 від 12.08.2019, №UA110030/2019/00233 від 15.08.2019, №UA110030/2019/00241 від 23.08.2019, №UA110030/2019/00249 від 02.09.2019, №UA110030/2019/00256 від 06.09.2019, №UA110030/2019/00257 від 06.09.2019, №UA110030/2019/00260 від 09.09.2019, №UA110030/2019/00267 від 16.09.2019, №UA110030/2019/00275 від 23.09.2019, №UA110030/2019/00284 від 01.10.2019, №UA110030/2019/00288 від 07.10.2019, №UA110030/2019/00196 від 17.07.2019, №UA110030/2019/00197 від 17.07.2019, №UA110030/2019/00200 від 19.07.2019, №UA110030/2019/00202 від 22.07.2019, №UA110030/2019/00206 від 23.07.2019, №UA110030/2019/00207 від 23.07.2019, №UA110030/2019/00208 від 23.07.2019, №UA110030/2019/00209 від 24.07.2019, №UA110030/2019/00210 від 26.07.2019, №UA110030/2019/00214 від 30.07.2019, №UA110030/2019/00213 від 30.07.2019, №UA110030/2019/00219 від 01.08.2019, №UA110030/2019/00222 від 05.08.2019, №UA110030/2019/00221 від 05.08.2019, №UA110030/2019/00223 від 05.08.2019, №UA110030/2019/00223 від 05.08.2019, №UA110030/2019/00228 від 12.08.2019, №UA110030/2019/00230 від 12.08.2019, №UA110030/2019/00231 від 13.08.2019, №UA110030/2019/00232 від 13.08.2019, №UA110030/2019/00234 від 15.08.2019, №UA110030/2019/00235 від 16.08.2019, №UA110030/2019/00236 від 20.08.2019, №UA110030/2019/00237 від 20.08.2019, №UA110030/2019/00238 від 20.08.2019, №UA110030/2019/00242 від 27.08.2019, №UA110030/2019/00244 від 27.08.2019, №UA110030/2019/00246 від 28.08.2019, №UA110030/2019/00243 від 27.08.2019, №UA110030/2019/00250 від 02.09.2019, №UA110030/2019/00251 від 03.09.2019, №UA110030/2019/00252 від 03.09.2019, №UA110030/2019/00253 від 03.09.2019, №UA110030/2019/00255 від 04.09.2019, №UA110030/2019/00259 від 09.09.2019, №UA110030/2019/00262 від 09.09.2019, №UA110030/2019/00263 від 10.09.2019, №UA110030/2019/00265 від 16.09.2019, №UA110030/2019/00266 від 16.09.2019, №UA110030/2019/00270 від 17.09.2019, №UA110030/2019/00268 від 17.09.2019, №UA110030/2019/00269 від 17.09.2019, №UA110030/2019/00276 від 23.09.2019, №UA110030/2019/00280 від 25.09.2019, №UA110030/2019/00285 від 02.10.2019, №UA110030/2019/00287 від 03.10.2019, №UA110030/2019/00286 від 03.10.2019, №UA110030/2019/00289 від 08.10.2019, №UA110030/2019/00291 від 09.10.2019, №UA110030/2019/00293 від 09.10.2019, №UA110030/2019/00296 від 15.10.2019, №UA110030/2019/00297 від 15.10.2019, №UA110030/2019/00294 від 15.10.2019, №UA110030/2019/00295 від 15.10.2019, №UA110030/2019/00292 від 09.10.2019, №UA110030/2019/00283 від 01.10.2019, №UA110030/2019/00285 від 02.10.2019, №UA110030/2019/00254 від 03.09.2019, №UA110030/2019/00277 від 24.09.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на протиправність спірних рішень митного органу, оскільки останні ухвалені без врахування документів, наданих позивачем під час здійснення митного оформлення, а також документів, наданих на вимогу митного органу під час здійснення процедури консультацій. Вимоги щодо надання додаткових документів митницею висунуто безпідставно, оскільки надані документи не містили в собі розбіжностей та не мали наявних ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягала сплаті за ці товари. У зв`язку із відмовою митного органу у здійсненні митного оформлення позивач вимушений був здійснити митне оформлення товару за ціною, скоригованою митним органом, із застосуванням гарантійних зобов`язань відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 позов задоволено у повному обсязі з підстав невідповідності оскаржуваних рішень митного органу вимогам законодавства.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції у даній справі, подав апеляційну скаргу, в якій послався на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи не було з`ясовано усі обставини, які мають значення для вирішення справи та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення судового рішення з порушенням норм матеріального права, у зв`язку з чим просив скасувати рішення суду першої інстанції від 15.01.2020 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Дніпро Текстиль Альянс» відмовити.

Зокрема, заявником апеляційної скарги зазначено, що митниця при прийнятті спірних рішень про коригування митної вартості товарів діяла обґрунтовано, неупереджено, добросовісно з дотриманням вимог чинного законодавства. Прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів та застосування резервного методу обумовлено тим, що позивачем заявлено неповні відомості, а надані до митного оформлення та контролю документи містили розбіжності, що не дозволяло митниці здійснити контроль правильності заявленої декларантом митної вартості товару.

Письмовий відзив від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив.

Під час апеляційного перегляду представники сторін в судове засідання не прибули та з урахуванням наявних у справі доказів щодо їх належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства, що регулює спірні правовідносини, подібні правовідносини (аналогія закону), або за відсутності такого закону - на підставі конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), принципів верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи (у судовому засіданні, у порядку скороченого чи письмового провадження) з урахуванням вимог статті 70 КАС України щодо належності та допустимості доказів або обставин, які не підлягають доказуванню, та висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними.

Зазначеним вимогам рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 відповідає, а вимоги апеляційної скарги не є обґрунтованими з огляду на наступне.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ „Дніпро Текстиль Альянс» із компанією Sandikeі Textilrecycling (As-Tex) - Німеччина укладено зовнішньоекономічний контракт від 15.05.2018 №15/05/19/AS , предметом якого є поставка товарів за найменуваннями, зазначеними у інвойсах та/або специфікаціях до цього Контракту. Також ТОВ „Дніпро Текстиль Альянс» із компанією DEVY GRANT LIMITED - ОАЕ укладено зовнішньоекономічний контракт від 27.03.2018 № 027/03/18/DTA, предметом якого є поставка товарів за найменуваннями, зазначеними у інвойсах та/або специфікаціях до цього Контракту.

На виконання вимог вищезазначених контрактів продавцем на адресу покупця направлено наступні товари: Одяг та додаткові речі до одягу, чоловічий, жіночий, дитячий, що був у використанні, 3 категорії , за кодом УКТЗЕД 6309000020; Взуття чоловіче, дитяче, жіноче, що було у використанні, 3 категорії , за кодом УКТЗЕД 6309000010; Домашній текстиль та інші предмети вжитку, що були у використанні, 3 категорії , за кодом УКТЗЕД 6309000090.

Товар, ввезений на митну територію України за контрактом від 15.05.2018 №15/05/19/ AS заявлений позивачем до митного оформлення за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору на рівні 1,20 USD/кг, відповідно до ст. 58 МКУ.

Товар, ввезений на митну територію України за контрактом від 27.03.2018 № 027/03/18/DTA заявлений позивачем до митного оформлення за резервним методом на рівні 1,20 USD/кг, відповідно до Висновку експерта Торгово-промислової палати від 03.04.2019 № ГО - 834.

Для митного оформлення товару в режимі імпорту декларантом у період з липня 2019 по жовтень 2019 подано до митного органу наступні митні декларації:

№UA110030/2019/008320, №UA110030/2019/008584, №UA110030/2019/008718, №UA110030/2019/008724, №UA110030/2019/009063, №UA110030/2019/009649, №UA110030/2019/009653, №UA110030/2019/009860, №UA110030/2019/010218, №UA110030/2019/010539, №UA110030/2019/010793, №UA110030/2019/010795, №UA110030/2019/010851, №UA110030/2019/011144, №UA110030/2019/011565, №UA110030/2019/011972, №UA110030/2019/012208, №UA110030/2019/008577, №UA110030/2019/008581, №UA110030/2019/008681, №UA110030/2019/008725, №UA110030/2019/008808, №UA110030/2019/008809, №UA110030/2019/008810, №UA110030/2019/008902, №UA110030/2019/009005, №UA110030/2019/009161, №UA110030/2019/009162, №UA110030/2019/009307, №UA110030/2019/009367, №UA110030/2019/009368, №UA110030/2019/009371, №UA110030/2019/009372, №UA110030/2019/009651, №UA110030/2019/009652, №UA110030/2019/009734, №UA110030/2019/009735, №UA110030/2019/009882, №UA110030/2019/009896, №UA110030/2019/010022, №UA110030/2019/010025, №UA110030/2019/010026, №UA110030/2019/010260, №UA110030/2019/010282, №UA110030/2019/010338, №UA110030/2019/010345, №UA110030/2019/010535, №UA110030/2019/010613, №UA110030/2019/010629, №UA110030/2019/010631, №UA110030/2019/010686, №UA110030/2019/010847, №UA110030/2019/010870, №UA110030/2019/010939, №UA110030/2019/011135, №UA110030/2019/011136, №UA110030/2019/011241, №UA110030/2019/011242, №UA110030/2019/011243, №UA110030/2019/011508, №UA110030/2019/011678, №UA110030/2019/011766, №UA110030/2019/012114, №UA110030/2019/012115, №UA110030/2019/012280, №UA110030/2019/012355, №UA110030/2019/012360, №UA110030/2019/012553, №UA110030/2019/012554, №UA110030/2019/012555, №UA110030/2019/012564, №UA110030/2019/012354, №UA110030/2019/011954, №UA110030/2019/010632, №UA110030/2019/011626, №UA110030/2019/012037.

Під час здійснення перевірки заявленої митної вартості товару посадовою особою митного органу відповідно до ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.

В результаті такого контролю митним органом встановлено, що декларантом не підтверджено всі складові заявленої митної вартості, а саме: не підтверджено фактурну вартість товару та транспортні витрати; відсутні відомості щодо виробника товару; в жодному наданому до митного оформлення документі не вказано умови оплати за товар; наданий прайс-лист має суб`єктивний характер, у зв`язку з чим не може бути прийнятий у якості документа, що підтверджує заявлений рівень митної вартості. У зв`язку із зазначеним, митницею, згідно з вимогами ст. 53 МКУ витребувано у декларанта додаткові документи. Позивач на адресу митниці направив письмові пояснення, в яких зазначив, що наданні ним первинні документи повністю підтверджують заявлений ним рівень митної вартості та піддаються обчисленню, а також повідомив про неможливість надання додаткових документів, витребуваних митницею. У зв`язку із відмовою від надання додаткових документів відповідачем прийняті рішення про коригування митної вартості товарів, які є предметом оскарження у даній адміністративній справі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України (в редакції від 13.03.2012).

Митним кодексом України встановлено, що митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України передбачено Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі, Митним кодексом України та іншими актами законодавства, прийнятими у відповідності до вимог цього Кодексу.

Так, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в силу приписів статті 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, згідно з приписами пункту 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною четвертою статті 52 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 57 цього Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з приписами статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено обов`язок декларанта подавати додаткові документи (за наявності) до визначеного частиною другою цієї статті загального переліку. При цьому такий обов`язок виникає у декларанта виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга статті 54 Митного кодексу України).

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин другої, четвертої - шостої статті 54, статті 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Частиною третьою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (частина п`ята статті 57 Митного кодексу України).

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В силу вимог ч.5 ст.53 МКУ забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені і цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МКУ слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. У зв`язку з чим саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Матеріали справи свідчать, що надані декларантом документи містили всі необхідні відомості на підтвердження заявленого рівня митної вартості товару та піддавались обчисленню.

Колегія суддів зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу зауваження митного органу щодо не відображення у наданих до митного оформлення документах умов оплати за товар не стосуються безпосередньо ціни товару, та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Аналогічна позиція щодо умов уплати викладена в постанові Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18.

Що стосується інших зауважень заявника апеляційної скарги, які слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень, зокрема: подані декларантом документи не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості: в інвойсі та товаросупровідних документах відсутня інформація щодо виробника, що, на думку митного органу, може свідчити про наявність «ще однієї сторони даної поставки» ; декларантом не долучено до декларації специфікації до Контракту; - «митний орган не може впевнитись у повному вірному виконанні умов Контракту щодо строків відвантаження товару, оскільки Контрактом передбачений 10-денний термін відвантаження» ; - в графі 5 СМК «документи, що додаються» не вказані ідентифікаційні номери документів, що супроводжували вантаж, тому, на думку митного органу, не є можливим ідентифікувати наданий до митного оформлення товар, колегією суддів враховується, що в наданих для митного оформлення документах, а саме інвойсах, прейскурантах, сертифікатах якості містяться відомості, що дають змогу ідентифікувати оцінюваний товар. Зауваження митного органу щодо можливої наявності ще однієї сторони у договірних відносинах також безпідставні, враховуючи, що контракти, на умовах яких здійснювались поставки, є двосторонніми. Крім того, умовами Контракту, а саме п. 1.1. передбачено, що специфікація не є обов`язковим документом, оскільки вартість та якісні ознаки товару можуть бути передбачені або специфікацією або інвойсом, який було надано митному органу.

Посилання відповідача на відсутність ідентифікації документів не відповідає фактичним обставинам, оскільки в графі 5 «документи, що додаються» кожного з CMR, поданого декларантом разом з декларацією, зазначені назви документів, що долучаються. Вимог щодо зазначення саме ідентифікаційних номерів документів не існує, та на норми, в порушення яких не вказані ідентифікаційні номери документів в CMR відповідач не посилається.

Враховуючи приписи ч. 2, ч. 3 ст. 36 Митного кодексу України, країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Колегія суддів звертає увагу, що у переліку наданих позивачем для митного оформлення документів містяться інвойси, в яких країною походження товарів зазначено Європейський Союз. Отже є безпідставним відповідне зауваження митного органу щодо відсутності документів на підтвердження виробника товару, країни виготовлення тощо.

Крім наведеного, в апеляційній скарзі відповідачем не приведено інших доводів на підтвердження правомірності прийнятих ним рішень, що є предметом розгляду у даній справі, які б судом першої інстанції не було враховано та проаналізовано. Тобто фактично апеляційна скарга не спростовує висновків суду першої інстанції.

Таким чином, не наведення митницею в рішеннях про коригування митної вартості товарів обставин, які б підтверджували, що документи, подані декларантом для здійснення митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що викликають сумніви у достовірності наданої інформації; витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, не надають достатніх підстав для коригування митної вартості та свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого методу визначення митної вартості, ніж основний.

За викладених обставин, з урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що декларантом на підтвердження заявленого рівня митної вартості товару подані всі документи, передбачені ч.2 ст. 53 МКУ. Документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів давали змогу ідентифікувати товар та обчислити його вартість. В свою чергу, митницею не доведено неможливість обчислення заявленої митної вартості за наданими документами та не обґрунтовано які саме обставини можуть підтвердити додатково витребувані документи. Посилання митниці на наявність розбіжностей у наданих до митного оформлення документах не знайшли підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.

На підставі вищезазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, то постанову суду першої інстанції у дані справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі №160/10999/19 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак

суддя І.В. Юрко

СудТретій апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення18.06.2020
Оприлюднено25.06.2020
Номер документу89975887
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —160/10999/19

Ухвала від 24.07.2020

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дєєв Микола Владиславович

Постанова від 18.06.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чабаненко С.В.

Ухвала від 28.04.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чабаненко С.В.

Ухвала від 11.03.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чабаненко С.В.

Ухвала від 11.03.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чабаненко С.В.

Рішення від 15.01.2020

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дєєв Микола Владиславович

Рішення від 15.01.2020

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дєєв Микола Владиславович

Ухвала від 19.12.2019

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дєєв Микола Владиславович

Ухвала від 18.12.2019

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дєєв Микола Владиславович

Ухвала від 21.11.2019

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дєєв Микола Владиславович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні