Рішення

від 17.08.2007 по справі 18/109

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/109

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "17" серпня 2007 р.Справа №  18/109

 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді ТимошевськоїВ.В. при секретарі судового засідання Горлової М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні  о 14:30 год. справу №18/109

за позовом: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Кіровограді, м.Кіровоград  

до відповідача: Закритого акціонерного товариства "Сабіна",                                м. Кіровоград     

про зобов'язання вчинити певні дії

За участю представників сторін:

від позивача - Чорний О.І., довіреність №04/02.2-07 від 09.01.2007 р.;

від відповідача -  Романяк М.Я., довіреність №14/08 від 14.08.2007р.

Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань  в м. Кіровограді подано позовну заяву  до закритого акціонерного товариства "Сабіна" (далі по тексту- ЗАТ "Сабіна"), яка містить вимоги зобов'язати відповідача включити заявлені грошові вимоги відділення Фонду до ліквідаційного балансу в сумі 5 257,68 грн.

В судовому засіданні оголошувалась перерва  з 15.08.2007 р. до 17.08.2007 р.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач позов заперечив, зазначаючи про те, що законодавчі норми, на яких ґрунтуються  вимоги позивача, зокрема, Порядок капіталізації платежів для  задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, який затверджено постановою Кабміну від 06.05.2000 р. №765, не розповсюджуються на  ЗАТ "Сабіна",  ліквідація якого здійснюється самим власником.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника позивача і відповідача, господарський суд

                                                            ВСТАНОВИВ:

Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"  (далі по тексту - Закон) встановлено, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Згідно статті 15 вказаного Закону страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Відповідно до розділу ХІ Закону  підприємства передають до Фонду документи, що підтверджують право працівника на страхову виплату, інші соціальні послуги внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а  також розміри цієї виплати та послуг.

Стаття 21 Закону передбачає, що Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, всі необхідні виплати.

Відповідно до статті 25 Закону усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 Закону, провадяться Фондом  за рахунок коштів цього Фонду.

Відповідно до статті 46 Закону  Фонд має автономну, незалежну від будь-якої іншої систему фінансування. Фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників, якими  є роботодавці, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.  

Робочим органом виконавчої дирекції Фонду, яка є постійно діючим  виконавчим органом правління Фонду, є, зокрема,  відділення  у містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами (стаття 18 Закону).

Згідно з Положенням про відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування  від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кіровограді,  затвердженого  наказом управління виконавчої дирекції Фонду №6 від 25.01.2007р.,  дане відділення є юридичною особою та здійснює на території м.Кіровограда та Кіровоградського району державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (а.с. 15-17).

Як підтвержується актом розслідування хронічного захворювання від 17.06.1998р., громадянин Вовченко Анатолій Іванович за час роботи на  підприємстві - Акціонерне товариство "Сабіна"  ушкодив здоров'я, що  стало наслідком появи професійного захворювання (а.с.43-44).

Документи потерпілого передані підприємством  до Фонду 30.11.2001 р.

Постановою  відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кіровограді  №909 від 30.11.2001 р. Вовченку А.І. продовжено раніше призначену щомісячну грошову виплату в сумі 24,17 грн. (а.с.48). Постановою №909/8 від 16.03.2007 р.   Вовченко А.І.  перераховано щомісячну суму  страхової виплати та призначено у сумі 69,18 грн. (а.с.51).

Рішенням загальних зборів акціонерів закритого акціонерного товариства "Сабіна"  від 26.03.2007 р. протокол №1/07 вирішено припинити діяльність підприємства шляхом його ліквідації (а.с.25-29).

У зв'язку з викладеним,  відділення виконавчої дирекції Фонду в м. Кіровограді звернулося до ліквідаційної комісії відповідача з претензією №455/01-11 від 10.04.2007 р. про включення до ліквідаційного балансу суми платежів, які підлягають   капіталізації  для   розрахунку  з   потерпілим    Вовченко  А.І.,   у   сумі 5 257,68 грн. (а.с.10).

Відповідач у відповіді на претензію відхилив вимоги позивача з мотивів, що встановлений порядок капіталізації платежів, на який посилається  відділення, не  розповсюджується на  підприємство,  оскільки останнє не є підприємством-банкрутом (а.с.11).

Згідно з частиною 2 статті 112 Цивільного кодексу України   у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом  до ліквідаційної комісії. Згідно з частиною 4 вказаної статті вимоги кредиторів, які не визнанні  ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову  відмову  у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вважаються погашеними.

Зазначення на те, що кредитори, вимоги яких до юридичної особи, що ліквідується, мають право звернутись з позовом до ліквідаційної комісії, слід  розуміти з урахуванням частини 3 статті 105 Цивільного кодексу України, відповідно до якої комісія щодо припинення юридичної особи виступає  в суді від імені цієї юридичної особи. Отже, відповідачем за такими позовами  має бути  юридична особа, що ліквідується.

Відділення виконавчої дирекції Фонду в м. Кіровограді  повідомлення про відхилення  вимог отримало 12.06.2007 р., що підтверджується вхідним штампом на відповіді на претензію (а.с.11). Позовну заяву подано до суду в межах місячного строку з дня отримання повідомлення - 22.06.2007 р. (а.с.3).  Стан ліквідації боржника - затвердження  проміжного ліквідаційного балансу, що вбачається  з протоколу загальних зборів акціонерів №2/07 від 27.07.2007 р. (а.с.30-33). Таким чином, позивачем дотримано строк звернення  до суду із вказаними позовними вимогами.

Відповідно до пункту 5.9. Інструкції  про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду №36 від 12.07.2007 р. і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 р. за №867/14134, зміст якого аналогічний пункту 5.9.  Інструкції, яка була затверджена постановою правління Фонду №12 від 20.04.2001 р. та чинна на момент звернення позивача з претензією, для  покриття  витрат  Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника),  кошти  до  Фонду  сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації  платежів  для  задоволення  вимог,  що  виникли  із зобов'язань   підприємства-банкрута  перед  громадянами  внаслідок заподіяння шкоди їх  життю  і  здоров'ю,  затвердженим  постановою Кабінету   Міністрів   України  від  6  травня  2000  року  N  765 (із змінами).

Відповідно до вказаного порядку здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді.

Поряд з цим, зазначена вище Інструкція не містить застережень або приписів стосовно застосування Порядку тільки по зобов'язанням підприємств-банкрутів. Згідно з даною Інструкцією здійснюється покриття витрат в порядку капіталізації потерпілим, які працювали на підприємстві, що ліквідовані, якщо вони не мають правонаступника.

Як свідчить рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Сабіна" від 26.03.2007 р. (протокол №1/07),  ліквідація відповідача здійснюється без правонаступництва (а.с. 25-29).  

Згідно пункту 1 Порядку капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з  урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Згідно  пункту 3 Порядку капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Позивачем надано розрахунок потреби в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілим Вовченко А.І., згідно якого  розмір платежів становить 5 257 грн. 68 коп. (а.с.12).

При здійсненні вказаного розрахунку позивачем використано дані  комітету статистики щодо середньої очікуваної тривалості життя населення в Україні, у тому числі для чоловіків (а.с.13).

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, від сплати яких позивач у встановленому порядку звільнений, стягуються з відповідача в доход державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський  суд

                                                          ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов'язати закрите акціонерне товариство "Сабіна" (25006, м. Кіровоград, вул. Пашутінська, 75, р/р 26006420224650 в КОФ УСБ м. Кіровоград, МФО 323293, код ЄДРПОУ 00307342) включити грошові вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Кіровограді (25006, м. Кіровоград, вул. В.Пермська, 11а, р/р 37174400900001 УДК в Кіровоградській області МФО 823016, код ЄДРПОУ 24717760) у сумі 5 257 грн. 68 коп. до ліквідаційного балансу.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Сабіна" (25006, м. Кіровоград, вул. Пашутінська, 75, р/р 26006420224650 в КОФ УСБ м. Кіровоград, МФО 323293, код ЄДРПОУ 00307342) на користь державного бюджету ГУДКУ в Кіровоградській області р/р 311150957000022, МФО 823016, код 24145329 –  85 грн. державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Сабіна" (25006, м. Кіровоград, вул. Пашутінська, 75, р/р 26006420224650 в КОФ УСБ м. Кіровоград, МФО 323293, код ЄДРПОУ 00307342) на користь державного бюджету ГУДКУ в Кіровоградській області р/р 311150957000022, МФО 823016, код 24145329 – 118 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення  десятиденного  строку з дня його прийняття, а у разі  якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього кодексу.          

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому  законом порядку.

 Суддя                                   В.В.Тимошевська