Постанова

від 05.02.2020 по справі 320/3990/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/3990/19 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Файдюка В.В., Черпіцької Л.Т.,

секретаря Суркової Д.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - Губар І.І.,

від відповідача - Чичка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Приватного малого підприємства Автокомфорт про застосування заходів реагування, за апеляційною скаргою Приватного малого підприємства Автокомфорт на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2019 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - позивач, ГУ ДСНС у Київській області) звернулось у суд з позовом до Приватного малого підприємства Автокомфорт (далі - відповідач, апелянт, ПМП Автокомфорт ) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) ПМП Автокомфорт , а саме: нежитлової будівлі літ. Л та складської будівлі, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію об`єкта до повного усунення порушень, зазначених у акті перевірки від 22 травня 2019 року №539.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками планової перевірки ПМП Автокомфорт щодо додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, виявлено ряд порушень вимог законодавства, які можуть створити загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають на об`єкті.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неправильному з`ясуванні судом обставин, просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що негайно після проведення перевірки, відповідачем прийняті необхідні заходи щодо усунення виявлених порушень. У зв`язку з тим, що на момент постановлення рішення судом першої інстанції усунуто 17 з 21-го виявленого порушення, відповідач вважає, що в порушення вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України застосування такого заходу реагування є непропорційним. Крім того, згідно з Витягом з НАПБ Б. 07.005-86 приміщення відповідача відноситься до категорії Д , а тому наведені позивачем нормативно-правові акти не можуть бути застосовані до такого приміщення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наголошує на тому, що на момент винесення судом рішення, всі порушення законодавства, виявлені під час перевірок, усунуті не були. Неусунуті порушення створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння пожежі. Також позивач зазначає, що НАПБ Б. 07.005-86 втратив чинність, на даний час для визначення категорії приміщень за вибухонебезпечною і пожежною небезпекою діють ДСТУ Б В.1.1-36:2016. Для підтвердження доводів про віднесення приміщення до категорії Д , відповідач має провести відповідні розрахунки.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду - скасувати, з таких підстав.

Судом установлено, що у період з 16 по 22 травня 2019 року, посадовими особами позивача проведено планову перевірку ПМП Автокомфорт щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Результати перевірки оформлені актом від 22 травня 2019 року №539.

Перевіркою виявлено 21 (двадцять одне) порушення ПМП Автокомфорт вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.

У зв`язку з виявленням зазначених порушень, ГУ ДСНС у Київській області звернулося до суду з позовом щодо застосування до ПМП Автокомфорт заходів реагування у сфері державного нагляду.

Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що факт порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, підтверджується доказами, наявним у матеріалах справи, зокрема актами перевірки №539 та №916, а також тим, що відповідач жодним чином не спростував наявність таких порушень.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статі 64 Кодексу цивільного захисту України у редакції на час виникнення спірних правовідносин, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі статтею 66 цього Кодексу центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року №877-V з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №877-V).

Згідно зі статтею 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

За правилами частини 1 статті 4 Закону України №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Частиною 7 статті 7 Закону України №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Отже, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок, тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, тощо.

Пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пунктів 1, 4, 10 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Частиною 2 названої статті передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що орган, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі встановлення під час проведення перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, має право звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Позивач наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб`єктів господарювання певних заходів реагування (зокрема складання приписів, протоколів, розпоряджень про усунення виявлених порушень вимог техногенної та пожежної безпеки).

При цьому захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкта підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

У матеріалах справи міститься акт від 22 травня 2019 року №539, складений позивачем за результатами проведеної позапланової перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, в якому зафіксовано, що відповідач експлуатує будівлі та споруди з порушенням вимог законодавства у цій сфері, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів наголошує на тому, що поняття загрози життю та здоров`ю є оціночним. Однак вказане не спростовує необхідність дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність, та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення повинна бути перевірена судами шляхом надання оцінки відповідним доказам, а застосування судом обраного заходу державного реагування ґрунтуватися на дотриманні всіх принципів адміністративного судочинства.

Отже, при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд судом має ураховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування обсягу та ступеню тяжкості допущених порушень, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Застосування заходу реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд відбувається до часу усунення відповідачем виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей. Таким чином, його застосування після усунення виявлених порушень втрачає ту регулятивну функцію, яку покладено законодавцем в основу і правову підставу застосування такого заходу впливу.

Під час розгляду справи судом першої інстанції установлено, що відповідачем усунуто 17 з 21 порушення, зафіксованих в акті від 22 травня 2019 року №5393. Судом апеляційної інстанції під час розгляду справи установлено, що відповідачем усунуто усі порушення, зазначені в акті позапланової перевірки від 09 жовтня 2019 року №916, на підтвердження чого надано відповідні докази - акт від 15 січня 2020 року №21. Наведене також підтверджено представником позивача в судовому засіданні.

З огляду на те, що застосування заходів реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд відповідачем є крайнім заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єктах порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а настання таких наслідків судом апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду справи не встановлено і це належним чином не доведено матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до пункта 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального права, що стало підставою для неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 33, 34, 243, 289, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного малого підприємства Автокомфорт задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 2019 року скасувати .

У задоволенні позову Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області відмовити .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді В.В. Файдюк

Л.Т. Черпіцька

(Повний текст постанови складений 07 лютого 2020 року.)