Ухвала

від 10.02.2020 по справі 918/724/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

УХВАЛА

м. Рівне

"10" лютого 2020 р. Справа № 918/724/18

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Марач В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Пак" (35361, Рівненська область, Рівненський район, с. Дядьковичі, вул. Млинівська, 55, код ЄДРПОУ 32940344; адреса для листування:33024, м.Рівне, вул.Соборна, 44А)

до відповідача LTD "TSKHUMI" (Грузія, м.Тбілісі, Вазісубані, Ш-м/р М/р II, квартал 15 а, кв.2)

про стягнення 9 958,19 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України сумі 277 733,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова -Пак" (далі-Позивач) звернулось в Господарський суд Рівненської області з позовною заявою до LTD "TSKHUMI" (Грузія) (далі-Відповідач) про стягнення 9 958,19 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України сумі 277 733,91 грн.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 08.01.2020 року розгляд справи у спрощеному позовному провадженні відкладено на "26" травня 2020 р. на 10:00 год.. В разі нез`явлення сторін на зазначену дату і відсутністю доказів належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, повторне засідання суду призначено на "28" липня 2020 року.

Як встановлено судом, в описовій та в п.6 резолютивної частини ухвали господарського суду Рівненської області від 08.01.2020 року у справі №918/724/18 допущено описку в частині визначення порядку передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000 (далі по тексту Конвенція). При цьому судом не враховано, що Грузія не є підписантом вказаної Конвенції.

Відповідно до статті 243 Господарського процесуального кодексу України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

За таких обставин суд вважає за необхідне виправити допущену в ухвалі описку, виключивши із описової частини Ухвали господарського суду від 08.01.2020 року посилання на Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000 року, вказавши при цьому що "... Правова допомога між Україною та Грузією здійснюється відповідно до Договору між Україною та Республікою Грузія про правову допомогу та правові правовідносини у цивільних та кримінальних справах, який набув чинності 05.11.1996, відповідно до статті 4 якого, при здійсненні правової допомоги установи Договірних Сторін зносяться одна з одною через Міністерство юстиції та Генеральну Прокуратуру України і Міністерство юстиції та Прокуратуру Республіки Грузія, якщо даним Договором не передбачено інше...".

Керуючись статтями 232-235, 243 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

1. Виправити описку допущену в Ухвалі господарського суду Рівненської області від 08.01.2020 року №918/724/18 виключивши із її описової частини наступні абзаци ".... Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000 (далі по тексту Конвенція).

Відповідно до частини першої статті 1 Конвенції, ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

Згідно з частиною першою статті 2 Конвенції кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3- 6.

Згідно зі статтею 5 Конвенції Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом: a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави.

З урахуванням положень пункту (b) частини першої цієї статті документ може завжди бути вручений шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно.

Водночас статтею 10 Конвенції передбачено, що якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує: a) можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном, b) можливості для судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуючої Держави здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави, c) можливості для будь-якої заінтересованої в судовому процесі особи здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави...." та

викласти в наступній редакції,- Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави....",

та вказавши при цьому, що ".... Правова допомога між Україною та Грузією здійснюється відповідно до Договору між Україною та Республікою Грузія про правову та правові правовідносини у цивільних та кримінальних справах, який набув чинності 05.11.1996 року, відповідно до статті 4 якого, при здійсненні правової допомоги установи Договірних Сторін зносяться одна з одною через Міністерство юстиції та Генеральну Прокуратуру України і Міністерство юстиції та Прокуратуру Республіки Грузія, якщо даним Договором не передбачено інше....".

2. Виключити п.6 резолютивної частини ухвали господарського суду Рівненської області від 08.01.2020 року №918/724/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.