Рішення

від 27.01.2020 по справі 922/3227/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3227/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за первіснимпозовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімєт-Україна", м. Харків до Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівельний завод", м. Харків про та за зустрічним позовом до про повернення верстата, Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівельний завод", м. Харків, Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімєт-Україна", м. Харків стягнення коштів у розмірі 2300000,00 грн. за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом (відповідача - за зустрічним позовом) - Поддашкіна О.Ю. (адвокат), Моїсеєнко К.О. (адвокат);

відповідача за первісним позовом (позивача - за зустрічним позовом) - Савві Л.Є. (адвокат).

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дімєт-Україна", м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівельний завод", м. Харків, в якому просить суд зобов`язати Приватне акціонерне товариство "Харківський верстатобудівельний завод" м. Харків, передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Дімєт-Україна", м. Харків, вальцешлифовальний верстат ХШ5-20Н24, що був переданий за договором підряду № 14/04/19/КР від 05.04.2019, згідно акту № 1 приймання-здачі в ремонт ТМЦ. Також просить суд покласти на відповідача витрати зі сплати позивачем судового збору в розмірі 1921,00 грн. та витрати на послуги адвоката в розмірі 300000,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 15.10.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу № 922/3227/19 до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 04.11.2019 об 11:00 год.

01.11.2019 відповідачем, через канцелярію суду, надано заперечення на позов (вх. № 26235), в яких зазначає, що позовні вимоги за позовом мотивовані ТОВ "Дімєт-Україна" порушенням з боку Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівельний завод" умов виконання договору підряду № 14/04/19/КР від 05.04.2019, у зв`язку з чим позивач в односторонньому порядку розірвав договір та вимагає повернути верстат з ремонту. Натомість, відповідач вважає, що саме позивачем порушено умови договору підряду № 14/04/19/КР від 05.04.2019, у частині сплати суми передплати за п. 4.1.1. та норми діючого законодавства щодо належного виконання сторонами умов договору, користуючись правом притримування результатів робіт, наданих законом, зберігає верстат, що є предметом спору на своїй території. Вважає підстав для задоволення позовної вимоги про повернення верстату з ремонту без оплати вартості виконаних робіт за першим етапом у позивача відсутніми.

21.11.2019 позивачем надано до суду відповідь на відзив (вх. № 28333), в якому наголосив, що є такими, що суперечать дійсним обставинам справи, не заслуговують на увагу та спростовуються змістом зобов`язання, посилання відповідача на пункт 4.2. договору (право у випадку прострочки оплати збільшити строк робіт), оскільки за умовами договору (п. 3.2., п. 1 графіку) строк виконання першого етапу робіт завершився 10.06.2019, а строк сплати не настав (п. 4.1.1.1.) ні станом на 10.06.2019, ні на час розірвання договору, позаяк рахунок на сплату з отриманням якого договір пов`язує і підстави і строки оплати був надісланий на адресу позивача лише після порушення провадження у даній справі (докази надані до матеріалів справи). Договором не поставлено в залежність початок та строк виконання робіт від умови та строку здійснення попередньої оплати, а передбачено лише її наявність. Зазначив, що відповідачем суду не надано доказів звернення відповідача до позивача про неможливість виконання робіт, зокрема з підстав не сплати, чи будь-яких інших підстав або обставин, які унеможливлюють виконання робіт, оскільки таких не існує, і відповідно пункту 3.4. договору зазначене позбавляє відповідача права посилатися на факт виникнення таких обставин і наразі. Також зазначив, що Надане законом замовнику право відмовитися в односторонньому порядку від договору, коли підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, не може бути обмежене запереченнями підрядника.

Ухвалою господарського суду від 02.12.2019 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, в рамках розгляду справи № 922/3227/19, зустрічну позовну заяву АТ "Харківський верстатобудівельний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімєт-Україна", м. Харків (вх. № 26214), про стягнення 2300000,00 грн. суми передоплати за виконання робіт за договором № 14/14/19/КР від 05.04.2019.

03.12.2019 відповідачем за зустрічним позовом надано до суду відзив на зустрічну позовну заяву (вх. № 29305), в якому, заперечуючи проти позову, зокрема, зазначає, що за положеннями укладеного між сторонами договору підряду № 14/04/19/КР від 05.04.2019, строки оплати першого етапу, жодним чином не пов`язані з попередньою оплатою та строками її здійснення. Договір не пов`язує попередню оплату з початком та строками виконання робіт, а строк сплати 1000.000 грн. настає з моменту отримання рахунку на протязі 30 днів. При цьому за наданими до справи доказами та навіть позицією АТ «Харверст» рахунок поштою вперше відправлений після розірвання договору у серпні місяці 2019 року, а саме: в жовтні 2019 року. Тобто такий рахунок сформований та направлений ПрАТ «Харверст» після отримання позовної заяви та доданих до неї документів, що на думку представника "Дімєт-Україна", повністю виключає правові підстави зустрічних позовних вимог. Відповідач зазначає, що згідно пункту 4.1.1. договору, строк перерахування попередньої оплати в сумі 1000000 грн. - 30 від дати отримання рахунку замовником. Окрім цього, відповідач зазначає, що згідно акту АТ «Харверст» прийняв станок в ремонт 10 травня 2019 року, тобто строк виконання робіт до 10 червня 2019 року. У серпні 2019 року АТ «Харверст» отримав повідомлення про розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 849 ЦКУ та п. 12.6 договору. А, отже, подальші дії позивача за зустрічним позовом зі складання актів у жовтні 2019 року, формування жовтнем місяцем 2019 року рахунків та дефектних відомостей, їх направлення на адресу ТОВ «Дімєт-Україна» є, на думку відповідача, такими, що не ґрунтуються на законі та положеннях укладеного між сторонами договору. Окрім цього, зазначає, що ПрАТ «Харверст» ні до отримання повідомлення про розірвання договору та вимоги про повернення верстату, ні після, в порядку п. 3.4. договору підряду, з приводу неможливості вчасного виконання прийнятих на себе зобов`язань, не звертався, що повністю виключає правові підстави зустрічних позовних вимог. Також зауважив, що надані до справи в якості підстав зустрічної позовної вимоги про стягнення - актів виконаних робіт, то вони, за твердженням відповідача, не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Також 10.12.2019 відповідачем надано до суду заперечення на уточнення до зустрічної позовної заяви (вх. № 30058).

13.12.2019 позивачем за зустрічним позовом подано відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву (вх. № 30396), в якій позивач зауважив, що рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, і не є первинним бухгалтерським документом. Договір, укладений між позивачем та відповідачем, містить усі умови щодо строку та порядку оплати суми та черговості платежів (розділ 4 договору), а також необхідні реквізити сторін, що свідчить про можливість виконання своїх зобов`язань відповідачем. Ненадання рахунку-фактури, за твердженням позивача за зустрічним позовом, не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України. Обов`язок відповідача за зустрічним позовом провести оплату робіт виникає через Закон і не залежить від факту виставлення позивачем рахунка-фактури. Окремо зауважив, що саме не сплата за виконання робіт підрядника стала основною підставою для затримки строків виконання робіт з боку АТ «Харверст» . Також зазначив, що 04.10.2019 позивач за зустрічним позовом склав Акт № 72 здачі-прийняття робіт на суму 2300000,00 грн., який разом з дефектовочними відомостями та рахунками на сплату відправив на адресу замовника поштовими відправленнями № 6108902712450 від 05.10.2019, № 6108902707856 від 07.10.2019, а потім повторно 12.11.2019 АТ "Харверст" повідомив відповідача за зустрічним позовом про виконання робіт, замовлених ТОВ «Дімєт-Україна» за договором та необхідністю сплатити за роботу, як того вимагають умови договору та діючого законодавства.

Ухвалою господарського суду від 16.12.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 15 січня 2020 року.

Ухвалою господарського суду від 24.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/3227/19 до судового розгляду по суті на 27.12.2019 о 12:00 год.

21.01.2020 позивачем за зустрічним позовом надано до суду Акт експертної оцінки обґрунтовано виконаних робіт по виявленню дефектів вальцешлифовального верстату ХШ5-20Н24 від 13.01.2020, виконаний Дочірнім науково-виробничим підприємством «ФОН» Північно східного наукового центру Національної академії наук України (вх. № 1365).

Протокольною ухвалою від 21.01.2020, за клопотанням, поновлено позивачу за зустрічним позовом строк для подання додаткових доказів, в рамках розгляду даної справи (вх. № 1365) та наданий Акт експертної оцінки долучено до матеріалів справи.

У судових засіданнях 27.12.2019, 23.01.2020 оголошувалась перерва, в порядку ст. 216 ГПК України.

У судовому засіданні 27.01.2020 представник позивача за первісним позовом позов підтримав, наполягав на його задоволенні. Проти задоволення зустрічного позову заперечував.

Представник позивача за зустрічним позовом у судовому засіданні 27.01.2020 підтримав зустрічні позовні вимоги. Заперечував проти задоволенні первісного позову.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутні в судовому засіданні представники сторін погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами, у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 27.01.2020, відповідно до ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дімєт - Україна» (надалі - ТОВ «Дімєт - Україна» , замовник, позивач) та Приватним акціонерним товариством «Харківський верстатобудівельний Завод» (надалі - АТ «Харверст» , підрядник, відповідач) укладений договір підряду № 14/04/19/КР від 05 квітня 2019 року.

Відповідно до умов договору (п. 1.1.) відповідач (підрядник) зобов`язався власними та/або притягненими силами за завданням позивача (замовника), відповідно до умов цього договору, технічним завданням (додаток N 1 до цього договору) виконати роботи по ремонту вальцешлифовального верстата ХШ5-20H24 (надалі - об`єкт, верстат), що експлуатується в рельсобалочном цеху ПрАТ "МК "Азовсталь", на виробничих площах підрядника, а також забезпечити монтаж і проведення пуско-налагоджувальних робіт верстата на території ПрАТ "МК "Азовсталь", а замовник зобов`язався прийняти і сплатити виконані підрядником роботи (п. 1.2. договору).

Згідно п. 2.1. договору вартість, перелік і об`єм усіх робіт, що виконуються за даною угодою, визначається додатком N 1 - технічне завдання, додатком N 2 - протокол узгодження твердої договірної ціни, переліком і вартістю матеріалів, запасних частин і комплектуючих для проведення ремонту.

Вартість робіт може бути переглянута у разі зміни об`ємів робіт тільки за ініціативою замовника (п. 2.3. договору).

Згідно пункту 2.5. договору сторони узгодили, що навіть у разі обґрунтування збільшення вартості виконуваних робіт підрядником, замовник має право відмовитися від виконання договору і розірвати його в односторонньому порядку, направивши підряднику письмове повідомлення про відмову від виконання договору. Договір вважається розірваним з дати, вказаної в повідомленні, але не раніше отримання такого повідомлення підрядником.

Згідно пункту 3.2. договору врегульовано, що підрядник зобов`язаний виконати роботи в терміни, визначені в погодженому сторонами графіку виконання робіт (додаток N 3 до договору), який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно графіку виконання робіт по ремонту вальцешлифовального верстата ХШ5-20H24 (додаток № 3 до договору) сторони передбачили наступні етапи виконання робіт: пункт 1. Повна розборка вузлів та механізмів станка, складання дефектної відомості на території підрядника (пункт № 3 технічного завдання). Згідно пункту 3 технічного завдання передбачена повузлова розборка станку та складання докладного дефектного акту станку на момент початку ремонтних робіт. Дефектний акт підлягає обов`язковому узгодженню із замовником.

Відповідно до п. 1 графіку виконання робіт по ремонту вальцешлифовального верстата ХШ5-20H24 (додаток № 3 до договору) сторони визначили строки виконання робіт по даному етапу: один місяць після доставляння станку на виробничі площі підрядника.

В силу п. 3.4. договору передбачено, що при виникненні обставин, які перешкоджають виконанню робіт, підрядник зобов`язаний негайно, але не більше, ніж в триденний термін з моменту їх виникнення, повідомити про настання таких обставин замовника і вжити усі необхідні заходи по їх усуненню і, як тільки вони припинять існувати, приступити до виконання своїх зобов`язань. Неповідомлення або невчасне повідомлення замовника про виникнення обставин, що перешкоджають виконанню робіт, позбавляє підрядника права посилатися на факт виникнення таких обставин, як на підставу для продовження строків виконання робіт та/або для звільнення від відповідальності.

В п. 3.5. сторони перебачили, що при виникненні обставин, які не залежать від підрядника і перешкоджають виконанню робіт у встановлені терміни, ці терміни можуть бути переглянуті замовником за умови, що підрядник письмово сповістив замовника про їх появу з обґрунтуванням відповідних обставин. Не залежними від підрядника обставинами, які перешкоджають виконанню робіт у встановлені терміни і які можуть служити винятковою підставою для перегляду цих термінів, є наступні обставини: - форс-мажор, - призупинення робіт за ініціативою замовника.

Згідно пункту 6.1. договору передбачено, що забезпечення виконання робіт технікою, механізмами, технологічним устаткуванням, інвентарем і матеріалами, запасними частинами (для організації виконання робіт) покладається на підрядника. Матеріали, запасні частини, необхідні для виконання ремонту "об`єкту", мають бути тільки нові. "Об`єкт" доставляється на виробничий майданчик підрядника на підставі підписаного сторонами "акту прийому-передачі "об`єкту в ремонт/з ремонту". З моменту підписання сторонами "акту прийому-передачі "об`єкту в ремонт/і ремонту" при видачі "об`єкту" в ремонт і до моменту підписання сторонами "акту прийому-передачі "об`єкту" в ремонт/з ремонту" при поверненні "об`єкту" з ремонту, підрядник несе усі ризики випадкового ушкодження і втрати "об`єкту". У разі ушкодження і/або, втрати "об`єкту" у вказаний період, підрядник відшкодовує вартість такого "об`єкту" у розмірі заставної вартості згідно з пунктом 1.3. договору з моменту пред`явлення вимоги замовником на підставі рахунку замовника впродовж 7 банківських днів з моменту направлення вимоги замовником.

Після доставки підрядником "об`єкту" на свій виробничий майданчик, підрядник зобов`язаний викликати представника замовника впродовж терміну, вказаного в додатку N 3 (графік виконання робіт), для підписання дефектної відомості (акту), в якому вказується перелік запасних частин, комплектуючих, що підлягають ремонту, і перелік запасних частин, комплектуючих, що підлягають заміні, а також при необхідності уточнений перелік і об`єм роботи.

На підставі підписаної обома сторонами дефектної відомості (акту), сторони підписують додаткову угоду до цього договору, в якому обумовлять перелік, вартість матеріалів, що підлягають заміні, а також перелік, вартість і об`єм виконаних робіт.

В силу пункту 7.1. договору підрядник має право за узгодженням із замовником залучати до виконання робіт субпідрядні організації, при цьому підрядник забезпечує координацію їх діяльності на ремонтному майданчику. Субпідрядні організацій, такі, що залучаються до виконання робіт повинні мати необхідні ліцензії і дозволи (у тому числі і дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки), необхідні для виконання відповідних робіт, мати досвід виконання аналогічних робіт, мати достатні матеріальні, технічні і фінансові ресурси для виконання робіт (п. 7.2. договору). Оплату робіт, виконаних субпідрядними організаціями, робить підрядник (п. 7.3. договору).

В силу п. 8.2. договору підрядник виконує роботи відповідно до умов цього договору, чинними нормативно-правовими актами і в терміни, встановлені відповідно до цього договору і зобов`язаний при виконанні робіт - використати ті матеріали, устаткування і ресурси, які погоджені із замовником (п. 8.3. договору).

Проведення будь-яких додаткових робіт, не затверджених замовником, повинне заздалегідь узгоджуватися із замовником і можливо тільки після узгодження Замовником можливості їх виконання ( п. 8.4. договору).

Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за фактом виконання робіт по оформленим актам приймання-передачі виконаних робіт (п. 9.1. договору), обов`язок по організації здачі-приймання робіт покладається на підрядника (п. 9.6. договору).

Пунктом 12.6. договору сторони визначили, що у разі порушення підрядником прийнятих на себе за договором зобов`язань (включно, але не виключно: неякісне та/або невчасне виконання робіт, та/або виконання робіт із порушенням діючих норм та правил, у зв`язку з чим завершення робіт в строк та/або у відповідності із завданням замовника є неможливим) замовник на підставі направлення відповідного повідомлення має право застосувати до підрядника наступні оперативно-господарські санкції (серед інших, визначених даним пунктом), зокрема, одностороння відмова від виконання своїх зобов`язань за договором повністю або частково та/або розірвання цього договору.

Вказані оперативно-господарські санкції застосовуються замовником шляхом направлення підряднику відповідного повідомлення за адресою підрядника, вказаною в цьому договорі.

Сторони передбачили, що замовник має право у будь-який час в односторонньому порядку розірвати цей договір згідно з чинним законодавством шляхом направлення підряднику, за його адресою, вказаною в цьому договорі, відповідного повідомлення (пункт 14.2.).

Договір вважається розірваним з дати, вказаної в повідомленні. В цьому випадку до замовника не застосовуються штрафні санкції та не можуть бути пред`явлені вимоги про відшкодування яких-небудь збитків.

На виконання умов договору підряду, позивач доставив та передав в ремонт, а відповідач прийняв в ремонт вальцешлифовальний верстат ХШ5-20H24 за актом № 1 приймання - передачі в ремонт ТМЦ (додаток № 5 до договору) від 10.05.2019.

Таким чином строк виконання відповідачем узгодженого згідно п. 3.2. договору та пункту 1 графіку виконання робіт по ремонту вальцешлифовального верстата ХШ5-20H24 (додаток № 3 до договору) настав 10.06.2019.

Натомість, у визначений договором строк, своїх зобов`язань відповідач не виконав. До цього ж на протязі визначеного даним змістом зобов`язання строку, у порядку встановленому пунктом 3.4. договору про виникненні обставин, які перешкоджають виконанню робіт, негайно, але не більше, ніж в триденний термін з моменту їх виникнення, позивача не був повідомлений.

У зв`язку з наведеним, на адресу відповідача було направлено повідомлення за вих. № 07-111/1 віл 26.07.2019 про розірвання договору підряду та можливості вивезення замовником з території підрядника верстату.

Згідно відповіді на зазначене повідомлення, відповідач за первісним позовом у листі вих. № 548/1 від 13.08.2019 не погодився з фактом розірвання договору підряду та просив про сплату авансу.

22.08.2019 на адресу АТ «Харверст» було направлене повторне повідомлення за вих. 08-123 про розірвання договору з уточненої дати - з 06 серпня 2019 року, яке одночасно містило вимогу негайного повернення верстату замовнику.

Натомість, як вказує позивач, верстат позивачу повернуто не було, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду Харківської області.

Звертаючись до господарського суду із зустрічним позовом, АТ «Харверст» зазначає, що умовами договору п. 4.1. передбачено, що замовник повинний сплатити вартість робіт поетапно на умовах передплати.

У відповідності до п. 4.1.1. договору, розрахунок за роботи за першим етапом, згідно додатку № 3 до договору у розмірі 2300000,00 грн., з урахуванням ПДВ, замовник повинний був сплатити двома платежами:

- 1000000,00 грн. з урахуванням ПДВ впродовж 30 календарних днів з дати отримання рахунку та доставки верстату підряднику.

- 1300000,00 грн. з урахуванням ПДВ після підписання двостороннього акту приймання-передавання виконаних робіт за першим етапом впродовж 3-х календарних дні від дати отримання рахунку.

15.05.2019 АТ «Харверст» було сформовано рахунок-фактуру № 05/01/сб на загальну суму 2300000,00 грн. за договором № 14/04/19/КР від 05.04.2019 та направлено в адресу ТОВ «Дімєт - Україна» електронною поштою на і`мя директора Букур П.В.

Натомість, у свою чергу, ТОВ «Дімєт - Україна» зобов`язання по передплаті за виконання робіт не виконало, чим, за твердженням позивача за зустрічним позовом, порушило умови договору та вимоги діючого законодавства про належне виконання умов договору.

03.10.2019, 07.10.2019 АТ «Харверст» повторно сформувало та направило по пошті рахунки-фактури № 10/10/сб, 14/10/сб за договором № 14/04/19/КР на загальну суму 2300000,00 грн., разом з актом виконаних робіт за 1 етапом та дефектною відомістю цінними листами № 6108902707856, № 6108902712450.

Позивач за зустрічним позовом, з посиланням на п. 4.2. договору, вважаючи договір не розірваним, користуючись правом відстрочки виконання робіт, врахувавши та усунувши зауваження замовника за Актом від 22.08.2019, підрядник виконав повний обсяг робіт за першим етапом договору, про що належним чином повідомив замовника, направив пакет документів листи № 6108902712450 від 05.10.2019, № 6108902707856 від 07.10.2019, необхідний для закриття робіт за етапом, але ТОВ «Дімєт - Україна» порушено умови договору підряду № 14/04/19/КР від 05.04.2019 у частині сплати суми передплати за п. 4.1.1., та норми діючого законодавства щодо належного виконання сторонами умов договору.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення АТ «Харверст» до господарського суду із зустрічним позовом до ТОВ «Дімєт - Україна» про стягнення з ТОВ «Дімєт - Україна» на користь АТ «Харверст» 2300000,00 грн. суми виконаних робіт за першим етапом договору № 14/04/19/КР від 05.04.2019.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності зі ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язок.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч. 3 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Зі змісту укладеного між сторонами договору № 14/04/19КР від 05.04.2019, судом встановлено, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Відповідно ч. 2 ст. 317 ГК України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов укладеного 05.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дімєт - Україна» (замовником) та Приватним акціонерним товариством «Харківський верстатобудівельний завод» (підрядником) договору підряду № 14/04/19/КР підрядник зобов`язався власними та/або притягненими силами, за завданням замовника, згідно з технічним завданням (додаток N 1 до цього договору) виконати роботи по ремонту вальцешлифовального верстата ХШ5-20H24, що експлуатується в рельсобалочном цеху ПрАТ "МК "Азовсталь", на виробничих площах підрядника, а також забезпечити монтаж і проведення пуско-налагоджувальних робіт верстата на території ПрАТ "МК "Азовсталь", а замовник зобов`язався прийняти і сплатити виконані підрядником роботи.

Актом № 1 від 10.05.2019 вальцешліфувальний верстат було передано в ремонт на території підрядника.

Умовами договору (п. 4.1) сторони погодили, що замовник повинний сплатити вартість робіт поетапно на умовах передплати, зокрема, розрахунок за роботи за першим етапом згідно додатку № 3 до договору у розмірі 2300000,00 грн., з урахуванням ПДВ замовник повинний був сплатити двома платежами:

- 1000000,00 грн., з урахуванням ПДВ, впродовж 30 календарних днів з дати отримання рахунку та доставки верстату підряднику.

- 1300000,00 грн. з урахуванням ПДВ після підписання двостороннього акту приймання-передавання виконаних робіт за першим етапом впродовж 3-х календарних дні від дати отримання рахунку (п. 4.1.1).

Як зазначає відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом), 15.05.2019 АТ «Харверст» було сформовано рахунок-фактуру № 05/01/сб на загальну суму 2300000,00 грн. за договором № 14/04/19/КР від 05.04.2019 та направлено в адресу ТОВ «Дімєт-Україна» електронною поштою на ім`я директора Букур П.В.

Натомість, ТОВ «Дімєт-Україна» зобов`язання по передплаті за виконання робіт не виконало.

03.10.2019, 07.10.2019 АТ «Харверст» повторно сформувало та направило по пошті рахунки-фактури № 10/10/сб, 14/10/сб за договором № 14/04/19/КР на загальну суму 2300000,00 грн., разом з актом виконаних робіт за 1 етапом та дефектною відомістю цінними листами № 6108902707856, № 6108902712450.

П. 3.2. договору та пункту 1 графіку сторонами було узгоджено строк виконання робіт 10.06.2019 по ремонту вальцешлифовального верстата ХШ5-20H24 (додаток № 3 до договору) настав 10.06.2019.

У визначений договором строк - 10.06.2019, своїх зобов`язань відповідач за первісним позовом (підрядник) не виконав.

Даний факт не було спростовано також сторонами у судових засіданнях.

Щодо строку виконання зобов`язань за договором підряду, суд зауважує таке.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

При зустрічному виконанні зобов`язання, сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

Таким чином, обов`язок позивача перерахувати аванс та надати документи, необхідні для виконання робіт та обов`язок відповідача виконати роботи, є зустрічним зобов`язанням.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до приписів ч. 4 ст. 612 ЦК України та ч. 3 ст. 220 ГК України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку (ч. 1 ст. 613 ЦК України).

Ч. 2 ст. 613 вказаного Кодексу визначено, що якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Відповідно до ч. 3 ст. 538 ЦК України, у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

П. 4.2. договору сторонами було узгоджено умову, що у разі прострочення оплати замовником робіт, строк виконання робіт з ремонту верстату збільшується на строк затримки проведення платежів.

Враховуючи вищевикладене, порушення зобов`язання щодо виконання умов договору, а саме, здійснення попередньої оплати мало місце саме зі сторони позивача за первісним позовом, а тому, згідно ст. ст. 612, 613, 614 ЦК України прострочення відповідача за первісним позовом у даному випадку не відбулося.

Отже, суд вважає помилковими посилання позивача за первісним позовом, що строк виконання відповідачем, узгодженого сторонами згідно п. 3.2. договору та пункту 1 Графіку виконання робіт по ремонту вальцешлифовального верстата ХШ5-20H24 (додаток № 3 до договору) настав 10 червня 2019 року.

Щодо посилань позивача за первісним позовом (замовником) про одностороннє розірвання (припинення) договору підряду, в силу вимог ч. 2 ст. 849 ЦК України та п. 12.6 договору підряду, у зв`язку з порушенням відповідачем за первісним позовом (підрядником) умов договору щодо несвоєчасного виконання робіт за першим етапом та повідомленням останнього, шляхом направленням на його адресу листа (за вих. № 07-111/1 віл 26.07.2019) про розірвання (припинення), яке отримано останнім 06.08.2019, повторне повідомлення від 22.08.2019 (за вих. № 08-123), яке отримано підрядником 28.08.2019, суд зауважує таке.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Ч. 2 ст. 849 ЦК України встановлено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Оскільки строк виконання договору підряду був зупинений, з огляду на порушення замовником умов договору щодо сплати вартості робіт за першим етапом, отже посилання позивача за первісним позовом (замовником) про порушення відповідачем за первісним позовом ( підрядником) умов договору та його розірвання в силу вимог ч. 2 ст. 849 ЦК України, є помилковими.

Водночас, відповідно до ч.1, ч. 3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Ч. 4 ст. 849 ЦК України встановлено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

3 оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 № 01-06/374/2013 "Про практику вирішення спорів, пов`язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)" суд касаційної інстанції сформулював правову позицію, в якій дійшов висновку, що відповідно до ч. 4 ст. 849 ЦК України замовнику надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і встановлене цією нормою право не може бути обмежене.

Таким чином, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право залежить виключно від волі замовника (має дискреційний характер) та не може бути обмежене, не залежить від будь-яких передумов (в тому числі від наявності порушення договору або інших обставин, які супроводжують виконання підрядних робіт).

Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін.

Відповідно до п. 14.2 договору підряду сторонами було погоджено право замовника в будь-який час, в односторонньому порядку, розірвати даний договір шляхом направлення підрядником на його адресу, вказану в даному договорі відповідного повідомлення, договір вважається розірваний з дати, вказаної в повідомленні.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що замовником в повідомленнях, направлених на адресу підрядника було визначено дату його розірвання (припинення) - 06.08.2019.

Оскільки реалізація встановленого ч. 4 ст. 849 ЦК України права позивача на односторонню відмову від договору є самостійною та достатньою підставою для припинення правовідносин сторін, враховуючи положення п.14.2. договору, він є розірваним (припиненим) з 06.08.2019.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові ВС у справі 910/13621/16 від 15.02.2019.

Відповідно до ст.5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Підставою позову, є фактичні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, з посиланням на норми права (юридичний аспект, юридичні твердження). Нормативно-правові обґрунтування позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

При цьому, незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин, не є підставою для відмови у позові. Суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу, на обґрунтування своїх вимог або заперечень, послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуальні права, предметом регулювання яких, є відповідні правовідносини.

Виходячи з принципу jura novit curia ( суд знає закон ), суд самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію спірних правовідносин та визначає норму права, яка підлягає застосуванню, не виходячи за межі фактичних обставин спору. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішені судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (постанова Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 686/18993/17-ц (постанова ВС від 23.10.2019 року у справі № 761/6144/15-ц, постанова ВП ВС від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15, постанова ВП ВС від 04.12.2019 у справі №917/1739/17).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 зазначила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Самостійне застосування судом прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Також ЄСПЛ у справі Радомілья та інші проти Хорватії зазначив, що Суд не пов`язаний правовими підставами, поданими заявником відповідно до Конвенції та протоколів, і має право приймати рішення щодо характеристики, яка повинна бути надана у законодавстві фактам по скарзі під час розгляду її відповідно до різних статей або положень Конвенції, на які посилається заявник .

Враховуючи викладене, суд вважає договір підряду № 14/04/19/КР від 05.04.2019, укладений між сторонами даного спору, розірваним (припиненим) в порядку ч. 4 ст. 849 ЦК України з 06.08.2019, що є підставою для повернення вальцешлифовального верстата ХШ5-20H24, переданого замовником підряднику за умовами відповідного договору підряду, на підставі акту Акту № 1 від 10.05.2019.

А, отже, первісний позов є таким, що підлягає задоволенню.

Розглядаючи зустрічні позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 4. ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитись від договору підряду, виплативши підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Слід зазначити, що дискреційне право замовника відмовитись від договору підряду (ч.4 ст. 849 ЦК України) існує в межах підрядного правовідношення, виникаючи одночасно з укладанням договору підряду й припиняючись в момент закінчення виконання підрядних робіт.

При цьому, моментом закінчення робіт, в сенсі ч. 4 зазначеної правової норми, є фактичне виконання підрядником робіт та фактичне прийняття їх замовником, при чому не має істотного значення, чи було таке прийняття оформлене належним чином або ж мало місце фактичне прийняття замовником результату робіт.

Ст. 850 ЦК України встановлено, що замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов`язку, підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи.

Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв`язку з невиконанням замовником договору.

ВГСУ у оглядовому листі від 18.02.2013 № 01-06/374/2013 "Про практику вирішення спорів, пов`язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України, для врахування при розгляді справи інформував, що за приписами ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства, підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Таким чином, не підписання замовником акту виконаних робіт, не є підставою вважати роботи не закінченими та такими, що не підлягають оплаті.

Вимоги за зустрічним позовом, суд вважає такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вже було зазначено судом, укладений між сторонами даного спору договір підряду № 14/04/19/КР від 05.04.2019, є розірваним (припиненим), в порядку ч. 4. ст. 849 ЦК України - з 06.08.2019.

Ч. 2 ст. 854 ЦК України передбачено, що підрядник має право вимагати виплати йому авансу, лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Водночас слід зазначити, що замовник, якщо він знав або (діючи, як розумний і добросовісний учасник цивільних правовідносин) повинен був знати про те, що доручений підряднику обсяг роботи був фактично виконаний незалежно від того, чи прийняв замовник ці роботи за актом й чи був йому фактично переданий результат робіт. При цьому слід враховувати те, що момент фактичного закінчення виконання робіт завжди передує початку прийняття її результату замовником.

Судом встановлено, що відповідачем за зустрічним позовом порушено умови договору підряду № 14/04/19/КР від 05.04.2019, у частині сплати суми передплати за п. 4.1.1. договору, та норми діючого законодавства щодо належного виконання сторонами умов договору, у зв`язку з чим прострочення з боку позивача за первісним позовом не відбулося.

При цьому, роботи по першому етапу фактично були закінчені підрядником наприкінці липня 2019. Даний факт підтверджений наявною у матеріалах справи перепискою між замовником та підрядником та не спростовано сторонами у судових засіданнях.

Користуючись правом відстрочки виконання робіт, врахувавши та усунувши зауваження замовника за актом від 22.08.2019, підрядник виконав повний обсяг робіт за першим етапом договору, про що повідомив замовника, шляхом направлення на адресу замовника листи № 6108902712450 від 05.10.2019, № 6108902707856 від 07.10.2019 разом з пакетом документів, що підтверджують виконання підрядником робіт за першим етапом. При цьому, загальний обсяг робіт, фактично виконаний підрядником та визначений у актах виконаних робіт неможливо відокремити з огляду на зазначення певної події - дати розірвання договору (06.08.2019) (виконання робіт до його розірвання та після).

Отже, оскільки роботи підрядником фактично були виконані в цілому, суд вважає за доцільне. при вирішені даного спору, врахувати загальну вартість фактично виконаних робіт підрядником, без розподілу на їх складові, в порядку ч. 4 ст. 849 ЦК України - фактично виконані роботи до розірвання договору та після.

Факт виконання робіт по першому етапу підрядником не був спростований замовником, натомість, у судових засіданнях та поясненнях, наявних у матеріалах справи, відповідач за зустрічним позовом (замовник), посилаючись на прострочення виконання робіт (з 10.06.2019) та направлення актів виконаних робіт (05.10.2019) вже після розірвання (припинення) договору підряду (06.08.2019) вважає, що дані роботі з цих причин не підлягають оплаті.

Також факт виконання робіт підрядником за першим етапом підтверджений наявним у матеріалах справи Актом експертної оцінки, яким обґрунтовано виконаних робіт по виявленню дефектів вальцешлифувального верстату ХШ5-20Н24 від 13.01.2020 р. виконаний Дочірнім науково-виробничим підприємством «ФОН» Північно східного наукового центру Національної академії наук України, яким підтверджений факт виконання АТ «Харверст» першого етапу робіт за договором.

Слід зазначити, що обов`язок замовника оплатити підряднику фактично виконані роботи ґрунтується, як на оплатності договору підряду, так і на загальному принципі недопустимості безпідставного набуття чи збереження майна однією особою за рахунок іншої. Саме з останнього випливає те, що замовник зобов`язаний не просто виплатити підряднику плату за виконану роботу, як це буквально вказано в ч. 4 коментованої статті, а й компенсувати витрати підрядника, тобто сплатити обидві частини ціни договору підряду пропорційно обсягу виконаної роботи.

Обсяг виконаної роботи, який має оплатити замовник за правилами ч. 4 коментованої статті, визначається на момент припинення договору.

Крім оплати фактично виконаної частини роботи, замовник зобов`язаний відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору внаслідок відмови від нього замовника.

В цьому випадку склад збитків хоча й визначається відповідно до загальних вимог ст. 22 ЦК України, але саме їх відшкодування не може вважатись покладенням на замовника цивільно-правової відповідальності, адже жодного правопорушення замовник, відмовляючись від договору, не вчинив.

Отже, говорячи в ч. 4 даної статті про відшкодування збитків, законодавець вказує на визначений для цього випадку принцип розподілу майнових втрат, що виникають у сторін внаслідок припинення підрядного правовідношення, тобто про збитки в цьому випадку йдеться скоріше не в юридичному, а в економічному сенсі - як про об`єктивно виникаючи внаслідок припинення договору втрати підрядника (наявні або потенційні у вигляді недоотриманого прибутку). Зазначена особливість має те практичне значення, що такі збитки має відшкодувати в силу самого факту їх завдання через відмову від договору незалежно від наявності вини замовника у їх завданні.

Отже, слід зазначити, що оскільки ч. 4 ст. 849 ЦК України встановлено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору, обов`язок розрахуватися за прийняті роботи у відповідача за зустрічним позовом (замовника) залишається незалежно від розірвання договору підряду (Постанови ВГСУ у справах №№ 8/37/08; 8/31)

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач за зустрічним позовом фактично відмовився в односторонньому порядку від договору в силу ч.4 ст. 849 ЦК України після фактичного виконання позивачем за первісним позовом за договором, суд приходить висновку, що заявлені вимоги щодо стягнення з замовника вартості фактично виконаних робіт за першим етапом договору у розмірі 2300000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанова ВГСУ у справі № 38/269-08.

Щодо посилань відповідача за зустрічним позовом на неотримання від АТ «Харверст» рахунку-фактури для сплати розміру попередньої плати, суд зазначає, що рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, і не є первинним бухгалтерським документом. Договір, укладений між позивачем та відповідачем, містить умови щодо строку та порядку оплати, суми та черговості платежів (розділ 4 договору), а також необхідні реквізити сторін, що свідчить про можливість виконання своїх зобов`язань відповідачем. Ненадання рахунку - фактури, не є відкладальною умовою, у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора, в розумінні статті 613 ЦК України; тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов`язку з оплати за виконані роботи. Обов`язок відповідача провести оплату робіт виникає через закон (ч. 837, 843 ЦК України) і не залежить від факту виставлення позивачем рахунка-фактури.

Відповідно статей 55 Конституції України, ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент: Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 11 ГПК України, суд, застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав та основоположних свобод 1959 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом, витрати за зустрічним позовом - на відповідача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 177, 180, 183, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 256 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Приватне акціонерне товариство "Харківський верстатобудівельний завод (61089, м. Харків, пр. Московський, 277, код ЄДРПОУ 00223243) передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Дімєт-Україна" (61105, м. Харків, пр. Героїв Сталінграда, 45, офіс 21, код ЄДРПОУ 38631717) вальцешлифовальний верстат ХШ5-20Н24, який був переданий за договором підряду № 14/04/19/КР від 05.04.2019, згідно акту приймання-передачі № 1.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівельний завод (61089, м. Харків, пр. Московський, 277, код ЄДРПОУ 00223243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімєт-Україна" (61105, м. Харків, пр. Героїв Сталінграда, 45, офіс 21, код ЄДРПОУ 38631717) 1921,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Зустрічний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімєт-Україна" (61105, м. Харків, пр. Героїв Сталінграда, 45, офіс 21, код ЄДРПОУ 38631717) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівельний завод (61089, м. Харків, пр. Московський, 277, код ЄДРПОУ 00223243) суму передоплати за виконання робіт за договором підряду № 14/04/19/КР від 05.04.2019 в розмірі 2300000,00 грн., судові витрати в розмірі 34500,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач за первісним позовом (відповідач - за зустрічним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дімєт-Україна" (61105, м. Харків, пр. Героїв Сталінграда, 45, офіс 21, код ЄДРПОУ 38631717);

Відповідач за первісним позовом (позивач - за зустрічним позовом) - Приватне акціонерне товариство "Харківський верстатобудівельний завод (61089, м. Харків, пр. Московський, 277, код ЄДРПОУ 00223243).

Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено 06.02.2020.

Суддя Р.М. Аюпова

справа № 922/3227/19