Постанова

від 06.02.2020 по справі 596/379/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 596/379/18Головуючий у 1-й інстанції Цвинтарна Т.М. Провадження № 22-ц/817/215/20 Доповідач - Міщій О.Я. Категорія - 304020000

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2020 року м. Тернопіль

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Тернопільського апеляційного суду в складі:

головуючого - Міщій О.Я.

суддів - Ткач З. Є., Шевчук Г. М.,

секретар с/з - Костів Х.Ю.

з участю представника позивача адвоката Семененко Л.М., відповідачки ОСОБА_1 та її представника адвоката Скакуна О.К., третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу № 596/379/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Гусятинського районного суду Тернопільської області від 06.12.2019 р., постановлену в селищі Гусятин суддею Гусятинського районного суду Цвинтарною Т.М. про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Копичинецької міської ради Гусятинського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні співвідповідача Гусятинське районне комунальне бюро технічної інвентаризації про визнання недійсними рішення виконкому міської ради, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору дарування нерухомого майна, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИЛА:

26.03.2018 р. ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 06.12.2019 р. позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Копичинецької міської ради Гусятинського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Гусятинське районне комунальне бюро технічної інвентаризації про поновлення строку позовної давності на звернення до суду, визнання недійсними рішення виконкому міської ради та свідоцтва про право приватної власності на нерухоме майно, скасування реєстрації права приватної власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору дарування нерухомого майна, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - залишено без розгляду. Роз`яснено позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Не погоджуючись із указаною ухвалою, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зазначив, що 13.11.2019 р. не мав можливості з`явитись в судове засідання, оскільки перебував на лікуванні. В судове засідання 06.12.2019 р. не з`явився, оскільки суд неналежно повідомив його про день та час розгляду справи. Дізнавшись від свого представника, що розгляд справи призначено на 06.12.2019 р., він подав заяву про відкладення розгляду справи. Однак, суд безпідставно залишив позовну заяву без розгляду.

30.01.2020 р. представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Скакун О.К. подав відзив на апеляційну скаргу. Зазначив, що доводи ОСОБА_3 щодо неналежного повідомлення про судове засідання не відповідають обставинам справи. Вказав, що позивач не подав доказів про перебування на стаціонарному лікуванні, отже мав можливість з`явитись в судове засідання.

Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви ОСОБА_3 без розгляду мотивована тим, що позивач та його представник, які були належно повідомлені про день, час та місце розгляду справи, повторно без поважних причин не з`явились в судове засідання, не повідомили про причини неявки та не подали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За змістом ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, законом надано суду право залишити позовну заяву без розгляду за наявності таких умов у сукупності: позивача належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи; позивач повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин або не повідомив суд про причини неявки; від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 19.12.2019 р., № справи 203/2445/17, системний аналіз норм статті 223, пункту 3 статті 257 ЦПК України свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Як вбачається з матеріалів справи, чергове судове засідання було призначено на 28.10.2019 р., у якому позивач ОСОБА_3 подав заяву про відкладення розгляду справи після 07.11.2019 р., у зв`язку із перебуванням його представника у відпустці з 27.10.2019 р. по 03.11.2019 р. (т. 2 а.с. 140 - 141).

Із урахуванням заяви позивача, судом відкладено розгляд справи на 13.11.2019 р. та повідомлено позивача про день, час та місце розгляду справи, що стверджується розпискою про вручення судової повістки (т. 2 а.с. 142). Також ОСОБА_3 отримав судову повістку для свого представника - адвоката Семененко Л.М.

Однак, 13.11.2019 р. позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. У зв`язку з цим розгляд справи було відкладено на 06.12.2019 р.

В судове засідання 06.12.2019 р. ОСОБА_3 та його представник повторно не з`явилися, хоч представник позивача адвокат Семененко Л.М. була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, що стверджується зворотнім поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4820102170689 (т. 2 а.с. 165). ОСОБА_3 судова повістка вручена не була, однак згідно ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представнику учасника справи вважається вручення повістки і цій особі. Також, в апеляційній скарзі ОСОБА_3 підтвердив те, що він дізнався від свого представника про розгляд справи 06.12.2019 року.

Отже, з матеріалів справи видно, що належним чином повідомлений позивач та його представник повторно не з`явилися у судове засідання, призначене на 06.12.2019 року. Заява про розгляд справи у відсутності заявника та його представника до суду не надходила.

Враховуючи складність правовідносин, які виникли між сторонами, суд прийшов до висновку про неможливість вирішення спору без участі позивача та його представника.

З огляду наведеного, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції, з урахуванням строків розгляду справи, визначених процесуальним законодавством, правомірно застосував положення ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України та залишив позовну заяву без розгляду.

Посилання в апеляційній скарзі на поважність причин відсутності позивача в судовому засіданні 06.12.2019 р. в даному випадку не має правового значення, оскільки відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи лише у разі першої неявки позивача у судове засідання. Тому суд першої інстанції 06.12.2019 р. не мав підстав відкласти розгляд справи, обґрунтовано ухваливши судове рішення про залишення позовної заяви без розгляду.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що неприбуття позивача в судове засідання 06.12.2019 р. зумовлене його неналежним повідомленням про день та час слухання справи, оскільки в матеріалах справи наявні докази належного повідомлення його представника - адвоката Семененко Л.М.

В матеріалах справи відсутнє клопотання позивача про відкладення розгляду справи, призначеної на 06.12.2019 р., тому посилання ОСОБА_3 на указану обставину є необґрунтованим та не підтверджується належними доказами. При цьому слід врахувати, що навіть при наявності такої заяви суд мав повноваження залишити позовну заяву без розгляду, оскільки, як було зазначено, відповідно до п. 2 частини 2 статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку за умови першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які визнані судом поважними.

Також не може бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення наявна в матеріалах справи заява позивача, подана суду першої інстанції 9.12.2019 року, та довідка поліклініки КНП «Копичинецька комунальна районна лікарня» , із змісту яких видно, що з 13.11.2019 року до 18.11.2019 року ОСОБА_3 перебував під амбулаторним наглядом в поліклініці, оскільки в даному випадку вказаний факт не має правового значення при вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду (а.с. 172, 176).

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод , яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Це право стосується не лише позивачів, які вправі самостійно розпоряджатися наданими їм законом процесуальними правами, але й і відповідачів, які змушені витрачати свій час та кошти для захисту проти вимог позивача у суді.

Сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Також, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавиться провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі Станков проти Болгарії від 12 липня 2007 року).

Крім того, особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Слід звернути увагу також на те, що вісім судових засідань, які призначалися судом впродовж квітня - грудня 2019 року відкладалися за клопотанням позивача або його представника чи за їх неявки, що стверджується наявними у матеріалах справи доказами (т. 2 а.с. 26, 30, 46, 48, 67, 74, 82, 100, 113, 132, 140, 141, 158, 170). Указані обставини свідчать про відсутність будь - яких обмежень права ОСОБА_3 на доступ до правосуддя.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення процесуального питання.

У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, підстави для скасування оскаржуваної ухвали, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу Гусятинського районного суду від 06.12.2019 р. - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду апеляційної інстанції складено 10.02.2020 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи