Ухвала

від 30.01.2020 по справі 367/9658/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

представників ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ПП «Деліція», адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 12 грудня 2019 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено частково клопотання слідчого Ірпінського відділу поліції ОСОБА_8 та накладено арешт на майно вилучене 02 грудня 2019 року в ході огляду місця події, а саме на транспортний засіб (трактор) марки «JCB 4cx 14/H4WMII» 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , власником якого є ПП «Деліція», з позбавленням права на його відчуження.

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів.

В апеляційній скарзі представник ПП «Деліція», адвокат ОСОБА_7 , просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити. Так, апелянт зазначає про незаконність і необґрунтованість постановленого судом рішення, а викладені в ньому висновки вважає такими, які не відповідають фактичним обставинам справи. Згідно доводів апеляційної скарги, стороною обвинувачення не доведено наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки майно не відповідає критеріям ст. 98 КПК України і у даному кримінальному провадженні не може бути застосовано покарання у виді конфіскації майна. Посилається апелянт і на незаконність вилучення майна. Крім того, на думку апелянта, зміст клопотання слідчого не відповідає вимогам ст. 171 КПК України та було розглянуто судом поза межами процесуального строку.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, під час розгляду клопотання про арешт майна, в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, слідчим відділом Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019110040002112 від 03 грудня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 02 грудня 2019 року до ЧЧ Ірпінського ВП надійшло повідомлення про те, що невідомі особи не маючи на те спеціальних дозволів незаконно виконали роботу по підключенню до труб міського водопроводу, який розташований за ТЦ «Модуль», що в місті Буча, від забудовника ЖК Київський «НОВИЙ ДІМ».

02 грудня 2019 року, з метою збереження майна, яке є речовим доказом, зокрема і предметом вчинення злочину, слідчий СВ Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 провів огляд місця події на відкритій ділянці території, а саме земельній ділянці розташований на відстані 100 метрів від будівлі магазину «Нова лінія», що за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Нове шосе, 48, в ході якого зафіксовано обстановку та вилучено транспортний засіб (трактор) марки «JCB 4cx 14/H4WMII» 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , який в подальшому поміщено на майданчик тимчасового зберігання транспортних засобів, за адресою: Київська область, с. Горенка, вул. Садова, 20.

Вказаний транспортний засіб, згідно свідоцтва про реєстрацію № НОМЕР_2 належить юридичній особі ПП «Деліція», яка розташована за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Заводська, 2-В.

Постановою начальника відділення СВ Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 від 03 грудня 2019 року, транспортний засіб (трактор) марки «JCB 4cx 14/H4WMII» 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12019110040002112 від 03 грудня 2019 року.

З метою збереження речових доказів, слідчий і звернувся до суду з клопотанням про арешт вказаного транспортного засобу.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, в ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, в тому числі, і з метою збереження речових доказів.

Положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.

Сукупність наданих суду матеріалів містить достатньо розумних підстав і підозр вважати, що транспортний засіб (трактор) марки «JCB 4cx 14/H4WMII» 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , може містити на собі сліди або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

В зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено відповідність цього майна критеріям ст. 98 КПК України.

Вище наведеним спростовуються і посилання представника на невідповідності клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК України. Вказане клопотання містить всі необхідні відомості передбачені даною нормою закону, зокрема наведено мотиви для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження та надано достатньо доказів на обґрунтування викладених у ньому доводів.

Також, з доданих до клопотання слідчого матеріалів вбачається, що огляд місця події та вилучення транспортного засобу відбулося у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону, а тому доводи клопотання представника про незаконність таких слідчих дій є безпідставними.

Що стосується інших доводів апеляційної скарги, то слід зазначити, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів його забезпечення, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства в тому числі і щодо строку його розгляду, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи.

На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

У зв`язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак, подана апеляційна скарга, за викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 12 грудня 2019 року, якою частково задоволено клопотання слідчого Ірпінського відділу поліції ОСОБА_8 та накладено арешт на майно вилучене 02 грудня 2019 року в ході огляду місця події, а саме на транспортний засіб (трактор) марки «JCB 4cx 14/H4WMII» 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , власником якого є ПП «Деліція», з позбавленням права на його відчуження, залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ПП «Деліція», адвоката ОСОБА_7 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/294/2020 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_10

Доповідач: ОСОБА_1