Рішення

від 31.01.2020 по справі 761/39380/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/39380/17

Провадження № 2/761/493/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Яворській А.А.

за участі:

представника опікуна позивача: ОСОБА_8.,

відповідача: ОСОБА_2 ,

представника відповідача: ОСОБА_9 .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_5 до Директора Товариства з обмеженою відповідальністю Український інститут сексології та андрології ОСОБА_2, треті особи: Орган опіки та піклування Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області, Орган опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Міністерство охорони здоров`я, Генеральна прокуратура України, Національна поліція України; Товариство з обмеженою відповідальністю Український інститут сексології та андрології про визнання правочину недійсним; стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

В жовтні 2017р. опікун ОСОБА_4 , яка діє в інтересах свого недієздатного чоловіка ОСОБА_5 звернулася до Шевченківського районного суду м/ Києва з позовом (а.с. 71-79 т. 1) до Директора ТОВ Український інститут сексології та андрології Горпинченка І . І., треті особи: Орган опіки та піклування Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області, Орган опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Міністерство охорони здоров`я, Генеральна прокуратура України, Національна поліція України; Товариство з обмеженою відповідальністю Український інститут сексології та андрології , в якому просила суд:

- визнати визнання недійсним та протизаконним укладення договору від 02 листопада 2016р., який уклав недієздатний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з відповідачем Директором ТОВ Український інститут сексології та андрології ОСОБА_2 на предмет проведення операції по видаленню у ОСОБА_5 , аденоми простати з використанням методики, передбаченої системою Зеленого лазера , яка виявилася невдалою після двох спроб, що спричинило йому збитки на суму 30000,0 грн. Які сплачені відповідачу згідно кошторису до рахунку № СФ-0000446 від 02 листопада 2016р., та у відповідності до акта № ОУ-00464 від 14 листопада 2016р. При цьому підставою для визнання недійсним та протизаконним оспорюваного договору вказати положення матеріального права, передбачені ст. 55, ч. 3 ст. 67, ч. 4 ст. 72, ч. 2 ст. 215, ч. 1, 3 ст. 226 ЦК України, які виключають право недієздатної та підопічної особи самостійно укладати договори (правочини) без дозволу опікуна та органу опіки і піклування;

- стягнути з відповідача, а саме з ТОВ Український інститут сексології та андрології на користь недієздатного та підопічного інваліда ІІ групи пожиттєво ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 незаконно сплачені ним кошти на користь відповідача, згідно до рахунку № СФ-0000446 від 02 листопада 2016р., та у відповідності до акта № ОУ-00464 від 14 листопада 2016р.

Свої позовні вимоги опікун, в інтересах недієздатного ОСОБА_5 обґрунтовувала тим, що 02 листопада 2016р. між відповідачем та її чоловіком було укладено договір на надання медичних послуг, а саме останній проходив лікування в ТОВ Український інститут сексології та андрології , з діагнозом: Доброякісна гіперплазія передміхурової залози та конкременти січового міхура , за лікування було сплачено 30000,0 грн. На думку сторони позивача лікування проведено неякісно поліпшення стану здоров`я її чоловіка не відбулося, а лише тільки погіршилось. У зв`язку з тим, що відповідач відмовляється повернути сплачені за лікування грошові кошти, опікун вимушена була звернутись до суду з вказаним позовом в інтересах підопічного, оскільки правочин було укладено недієздатною особою і лікування є неякісним.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03 листопада 2017р. позовну заяву залишено без руху, для визначення суб`єктного складу стороною позивача, у зв`язку з заявленням вимог до особи, яка не є стороною по справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19 лютого 2018р. позовну заяву визнано неподаною та повернуто.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 23 червня 2018р. скасовано ухвалу суду першої інстанції від 19 лютого 2018р., оскільки судом передчасно було повернуто відповідну позовну заяву. Також, судом апеляційної інстанції зазначено, що в разі подання позову до неналежного відповідача, суд першої інстанції за клопотанням сторони позивача може здійснити заміну неналежного відповідача.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06 липня 2018р. відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

23 листопада 2018р. на адресу суду надійшли пояснення від третьої особи Генеральної прокуратури України, в яких третя особа клопотала перед судом про розгляд справи у відсутність свого представника, а також зазначила, що сторона безпідставно залучила до участі у справі, в якості третьої особи Генеральну прокуратуру України, оскільки рішення суду на права та обов`язки третьої особи не впливають (а. с. 153, 154 т. 1).

23 листопада 2018р. на адресу суду надійшли пояснення від третьої особи Органу опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації (а.с. 179-183 т. 1), в якому третя особа зазначила, що вважає правомірно була надана позивачу медична допомога працівниками ТОВ Український інститут сексології та андрології , при цьому на думку третьої особи опікун фактично погодила зазначений оспорюваний правочин. Чи були надані медичні послуги належної якості та чи підлягає відшкодування сплачена за ці послуги вартість третя особа покладається на розсуд суду, оскільки вирішити ці питання без спеціальних знань в галузі судової медицини вирішити неможливо.

27 листопада 2018р., 22 лютого 2019р. (а.с. 185-188, 226-230 т. 1), на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що не є належним відповідачем за спірними правовідносинами. Також відповідач зазначав, що дійсно ОСОБА_5 проходив лікування в ТОВ Український інститут сексології та андрології . Під час прийняття рішення щодо хірургічної операції та подальшого лікування ОСОБА_5 перебував сам. При цьому його опікун постійно телефонувала до лікуючого лікаря - уролога ОСОБА_7 , проте не повідомила, що вона призначена опікуном над недієздатним ОСОБА_5 . Не повідомив про цю обставину і представник опікуна ОСОБА_8 , який неодноразово звертався до ТОВ Український інститут сексології та андрології з листами про проведення ОСОБА_5 хірургічної операції. Поведінка та зовнішній вигляд ОСОБА_5 за весь час перебування на лікуванні не давали підстави для висновку, що особа не розуміє значення своїх дій та не може ними керувати. Після успішного проведення операції стан пацієнта поліпшився і ним було складено на адресу медичного закладу лист - подяку.

27 листопада 2018р. на адресу суду надійшли пояснення від третьої особи Національної поліції України (а.с. 196, 197 т. 1), в яких третя особа зазначала, що її участь у розгляді даної справи є передчасною та недоцільною.

11 квітня 2019р. на адресу суду надійшла заява від третьої особи Органу опіки та піклування Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області, в якій третя особа клопотала про розгляд справи у відсутність третьої особи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 квітня 2019р. закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

11 червня 2019р. на адресу суду надійшла заява від опікуна ОСОБА_4 в якій опікун просила суд здійснювати розгляд справи у її відсутність, оскільки за станом здоров`я вона не може прибути у судове засідання, але з обов`язковим залученням ОСОБА_5 .

Судом до участі у справі протокольною ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 листопада 2019р. залучено третю особу без самостійних вимог ТОВ Український інститут сексології та андрології .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_5 та представник опікуна ОСОБА_8 підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові, просили суд позов задовольнити. Представник ОСОБА_8 суду зазначав, що сторона позивача з заявою про заміну неналежного відповідача не буде звертатись до суду, оскільки вважає, що належним відповідачем є саме Директор ТОВ Український інститут сексології та андрології ОСОБА_2 , який як керівник цього товариства. Також на думку представника опікуна сторона позивача не буде подавати до суду заяву про призначення судової експертизи, з метою визначення чи належна медична допомога була надана позивачу, оскільки на думку сторони позивача призначення експертизи є недоцільним, а про погіршення стану здоров`я позивача свідчать численні результати ультразвукового дослідження пацієнта ОСОБА_5 .

Відповідач та його представник проти позову заперечили, з підстав зазначених у відзиві на позов, просили суд залишити позов без задоволення, зазначивши, що стороною позивача не доведено, що надані медичні послуги були неякісними та призвели до погіршення стану здоров`я позивача.

Треті особи, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, своїх представників до суду не направили.

Допитаний в судовому засіданні, за клопотанням сторони відповідача лікар - уролог ОСОБА_5 суду пояснив, що він є лікарем - урологом вищої категорії працює в ТОВ Український інститут сексології та андрології та був лікуючим лікарем позивача. Свідок зазначив, що лікування позивача відбулося з дотриманням вимог законодавства, оскільки він потребував термінового хірургічного втручання, оскільки стан здоров`я був критичним. Операція складалась з двох складових: видалення каменів з сечового міхура та видалення аденоми простати. Після операції стан здоров`я пацієнта значно покращився, при цьому пацієнту було роз`яснено, що після операційний період передбачає тривалий час реабілітації, про покращення стану здоров`я свідчили результати ультразвукового дослідження. Протягом всього часу проходження курсу лікування позивач особисто приїздив на всі медичні процедури, при цьому постійно було спілкування з його дружиною ОСОБА_4 , яка повідомляла, що за станом здоров`я приїхати не може. Позивач не виявляв жодних ознак особи, яка б страждала на психічне захворювання та не розуміла значення своїх дій та не могла ними керувати. Позивачем особисто, як пацієнтом було надано згоду на операцію, а також це погодила і його дружина, яка просила здійснити операцію як найшвидше. Після проведення операції позивач оглядався і йому було запропоновано відвідати медичний заклад ще декілька раз та пройти курс реабілітації, проте позивач цього не зробив. Також свідок пояснював, що по теперішній час йому не відомо, що встановлений позивачу діагноз, призначений йому курс лікування і проведена хірургічна операція були проведені з порушеннями законодавства. Сам факт результатів ультразвукового дослідження та збільшення розміру простати позивача може свідчити лише про запальний ефект простати.

Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідка, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 грудня 2013р. по справі № 703/5739/13-ц, яке набрало законної сили, визнано недієздатним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 березня 2014р. по справі № 703/912/14-ц, яка набрала законної сили, встановлено опіку на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; призначено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 опікуном над ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За змістом ст. 41 ЦК України, над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину.

Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.

Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун (стаття 1184 цього Кодексу).

Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (ст. 55 ЦК України).

Частинами 1, 3, 4 ст. 67 ЦК України передбачено, що опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного.

Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що в листопаді 2016р. ОСОБА_5 звернувся до ТОВ Український інститут сексології та андрології , де йому було встановлено лікарем-урологом ОСОБА_7 діагноз: Доброякісна гіперплазія передміхурової залози та конкременти січового міхура . Також зазначеним лікарем було встановлено, що об`єм простати, згідно протоколу ультразвукового дослідження від 12 жовтня 2016р. становить 82,5 куб. см.

За наслідками встановленого діагнозу, пацієнту ОСОБА_5 було рекомендовано операцію по видаленню аденоми простати та видаленню каменів з сечового міхура з використанням методики системи Зелений лазер .

В судовому засіданні допитаний в якості свідка лікар ОСОБА_7 суду повідомив, що про поставлений діагноз та відповідний курс лікування, його вартість було відомо позивачу та його дружині (опікуну) ОСОБА_4 .

Судом встановлено, що 14 листопада 2016р. ОСОБА_5 , як пацієнтом було надано згоду добровільну згоду пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення (а.с. 231 т. 1), про вказані обставини було повідомлено і дружину пацієнта, телефонним зв`язком.

14 листопада 2016р. ОСОБА_5 було проведено операцію, з використанням методики з застосуванням системи Зеленого лазера . В судовому засіданні свідок зазначав, що пацієнту, а також його дружині було роз`яснено, що обов`язковою умовою лікування є дотримання пост операційної терапії та належних умов.

14 листопада 2016р. між ОСОБА_5 , та ТОВ Український інститут сексології та андрології , в особі його директора було підписано акт № ОУ-00464 здачі - прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 232 т. 1).

Звертаючись до суду з вказаним позовом опікун ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 , зазначала, що укладений ОСОБА_5 договір про надання медичних послуг є недійсним в силу того, що укладений недієздатною особою.

Однією з засад судочинства, регламентованих п. 3) ч. 1 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом ст. 77 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

За змістом ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України від 01 грудня 2004р. № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається в ч. 1 ст. 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права , треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Згідно ч.ч. 1 - 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 226 ЦК України, опікун може схвалити дрібний побутовий правочин, вчинений недієздатною фізичною особою, у порядку, встановленому статтею 221 цього Кодексу.

У разі відсутності такого схвалення цей правочин та інші правочини, які вчинені недієздатною фізичною особою, є нікчемними.

На вимогу опікуна правочин, вчинений недієздатною фізичною особою, може бути визнаний судом дійсним, якщо буде встановлено, що він вчинений на користь недієздатної фізичної особи.

Дієздатна сторона зобов`язана повернути опікунові недієздатної фізичної особи все одержане нею за цим правочином, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість майна за цінами, які існують на момент відшкодування.

Опікун зобов`язаний повернути дієздатній стороні все одержане недієздатною фізичною особою за нікчемним правочином. Якщо майно не збереглося, опікун зобов`язаний відшкодувати його вартість, якщо вчиненню правочину або втраті майна, яке було предметом правочину, сприяла винна поведінка опікуна.

Судом встановлено, що оспорюваний стороною позивача правочин було укладено між ОСОБА_5 та ТОВ Український інститут сексології та андрології , проте з вимогами про визнання недійсним цього правочину сторона позивача звернулась до неналежного відповідача директора цього товариства. В судовому засіданні сторона позивача, в особі представника опікуна ОСОБА_8 категорично відмовилась звертатись до суду з заявою про заміну неналежного відповідача про що обуло зазначено в ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва про залишення позову без руху, а також у відзиві на позов сторони відповідача. Крім того, в судовому засіданні сторона позивача не могла пояснити суду звернення до суду з вимогами про визнання правочину недійсним, якщо в розумінні ч. 1 ст. 226 ЦЦК України він є нікчемний, в разі його не погодження опікуном. Однак, в ході судового розгляду, судом не встановлено, що опікун ОСОБА_4 не погоджувала правочин щодо надання медичної допомоги її чоловіку - підопічному ОСОБА_5 . Протягом всього часу розгляду справи в суді стороною позивача не було надано суду жодного належного і допустимого доказу на підтвердження зазначеної обставини.

Згідно ч. 1 ст. 49 Конституції України, кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування.

Відповідно до положень ч. 1, 5 ст. 284 ЦК України, фізична особа має право на надання їй медичної допомоги. У невідкладних випадках, за наявності реальної загрози життю фізичної особи, медична допомога надається без згоди фізичної особи або її батьків (усиновлювачів), опікуна, піклувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 6, ч. 2 ст. 34, ч. 1 ст. 78 Закону України за № 2801-XII від 19 листопада 1992р. Основи законодавства України про охорону здоров`я кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що, серед іншого, передбачає: д) кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров`я; і)відшкодування заподіяної здоров`ю шкоди. Лікуючий лікар обирається пацієнтом або призначається йому в установленому цими Основами порядку. Обов`язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта. Пацієнт вправі вимагати заміни лікаря. Медичні і фармацевтичні працівники зобов`язані: сприяти охороні та зміцненню здоров`я людей, запобіганню і лікуванню захворювань, надавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу;

Не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і доводи сторони позивача, що ОСОБА_5 була надана не кваліфікована медична допомога та послуги. Так, протягом всього часу розгляду справи в суді стороною позивача не було надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження зазначених доводів, при цьому судом було роз`яснено стороні позивача положення ст. 105 ЦПК України (щодо призначення судово-медичної експертизи), проте представник опікуна повідомив суду, що призначення судово-медичної експертизи є недоцільним, оскільки факт неналежних медичних послуг підтверджується численними результатами ультразвукового дослідження ОСОБА_5 . Разом з тим, з вказаних результатів досліджень не вбачається, що погіршення стану здоров`я ОСОБА_5 має місце, саме внаслідок дій/бездіяльності лікарів ТОВ Український інститут сексології та андрології .

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними за № 9 від 06 листопада 2009р., реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв`язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину.

Не підлягають задоволенню і вимоги позивача про стягнення з відповідача, а саме з ТОВ Український інститут сексології та андрології на користь позивача сплачені кошти у розмірі 30000,0 грн., оскільки відповідач директор ТОВ Український інститут сексології та андрології є неналежним відповідачем, оскільки не отримував ці кошти, а товариство не є стороною по справі.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст. 49 Конституції України; ст. ст. 13, 15, 16, 41, 67, 203, 215, 216, 226, 284 ЦК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними за № 9 від 06 листопада 2009р., суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Директора Товариства з обмеженою відповідальністю Український інститут сексології та андрології ОСОБА_2 (місцезнаходження: м. Київ, вул. Ю.Коцюбинського, 9-А), треті особи: Орган опіки та піклування Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 26489731, місцезнаходження: Черкаська область, Смілянський район, с. Балаклея, вул. Незалежності, 2), Орган опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37405111, місцезнаходження: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 24), Міністерство охорони здоров`я (код ЄДРПОУ 00012925, місцезнаходженя: м. Київ, вул. Грушевського, 7), Генеральна прокуратура України (код ЄДРПОУ 00034051, місцезнаходження: м. Київ, вул. Різницька, 13/15), Національна поліція України (код ЄДРПОУ 40108578, місцезнаходження: м. Київ, вул. Богомольця, 10), Товариство з обмеженою відповідальністю Український інститут сексології та андрології (код ЄДРПОУ: 32385452, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ю.Коцюбинського, 9-А) про визнання правочину недійсним; стягнення коштів - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 07 лютого 2020р.

Суддя: