Постанова

від 30.01.2020 по справі 925/25/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2020 р. Справа№ 925/25/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Куксова В.В.

Коробенка Г.П.

при секретарі: Вороніній О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Барнацька О.В. довіреність № 14-203 від 17.05.19

від відповідача: не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 (повний текст складено 12.06.2019)

у справі №925/25/19 (суддя Данилова М.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Товариства з додатковою відповідальністю "Леонід", м. Київ

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У січні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз Україна", позивач) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Леонід" (ТДВ "Леонід", відповідач) про стягнення 47 282,08грн., з яких: 17 080, 57 грн. основної заборгованості, 11 112, 99 грн. пені, 2 653, 80 грн. три відсотки річних, 16 434, 72 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №1988/14-ТЕ-36 купівлі-продажу природного газу, укладеного між сторонами 24.12.2013.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 у справі №925/25/19 позов задоволено частково, стягнуто з ТДВ "Леонід" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь ПАТ "НАК"Нафтогаз України" на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 17 080,57 грн., пені - 5 074,30 грн., 3% річних - 1 662,86 грн. та судовий збір - 887,58 грн., в решті позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що 30.11.2016 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016 №1730-VIII (далі - Закон № 1730-VIII), відповідно до ч. 3 ст. 7 якого, на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Встановивши, що у відповідача наявна заборгованість за основним зобов`язанням в сумі 17 080,57грн. за грудень 2014 року, яка виникла до набрання чинності Законом № 1730-VIII (до 30.11.2016), суд першої інстанції дійшов висновку, що нарахуванню відповідачу підлягають пеня, 3% річних лише за грудень 2014 року. Тобто, позовні вимоги є обґрунтованими в частині стягнення з відповідача 17 080,57 грн. основної заборгованості, 5 074,30 грн. пені та 1 662,86 грн. 3% річних.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 у справі №925/25/19 в частині відмови у стягнені заявлених сум скасувати та постановити нове, яким решту позовних вимог задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", згідно з якими списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії, централізоване водопостачання та водовідведення здійснюється лише у випадку включення теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, до якого відповідач не включений.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №925/25/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А.(доповідач у справі), суддів Коробенка Г.П. та Чорногуза М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "НАК "Нафтогаз України", справу призначено до розгляду на 17.09.2019.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку з перебуванням судді Чорногуза М.Г. у відпустці.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2019, справу №925/25/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Куксова В.В. та Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу у вищезазначеному складі та призначено справу до розгляду на 19.11.2019.

19.11.2019 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого судді Кравчука Г.А. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 у зв`язку з виходом судді Кравчука Г.А. з лікарняного розгляд апеляційної скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" призначено на 30.01.2020.

Явка представників сторін.

У судове засідання 30.01.2020 з`явився представник позивача, вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційний господарський суд задовольнити вимоги апеляційної скарги та скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 у справі №925/25/19 в частині відмови у стягнені заявлених сум та постановити нове про стягнення з ТДВ "Леонід" на користь позивача 6 038,69 грн. пені, 990,94 грн. 3% річних та 16 434,72 грн. інфляційних втрат.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу природного газу від 24.12.2013 № 1988/14-ТЕ-36 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач - продавець зобов`язується передати у власність відповідачу - покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ (далі - газ), на умовах цього договору (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, національними творчими спілками та їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Згідно п. 2.1 Договору продавець передає покупцеві з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 440 тис. куб. м. (чотириста сорок тисяч куб. м.), у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м.): у січні - 70 тис. куб. м., у лютому - 70 тис. куб. м., у березні - 60 тис. куб. м., у квітні - 20 тис. куб. м., у травні - 10 тис. куб. м., у червні - 10 тис. куб. м., у липні - 10 тис. куб. м., у серпні - 10 тис. куб. м., у вересні - 10 тис. куб. м., у жовтні - 40 тис. куб. м., у листопаді - 60 тис. куб. м., у грудні - 70 тис. куб. м.

Приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.3 Договору).

Згідно п. 3.4. Договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов`язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов`язується повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що ціна за 1000 куб. м газу становить 1 118,974 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1 118,974 грн. крім того ПДВ - 17% - 190,226 грн. всього з ПДВ - 1 309,20 грн.

Відповідно до п. 5.5. Договору загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Згідно п. 6.1. Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11 договору).

До Договору укладалися додаткові угоди №1 від 31.01.2014 та №2 від 29.04.2014 якими змінювалась ціна газу та цілі використання природного газу за цим договором.

На виконання умов договору позивач у період з січня 2014 року по грудень 2014 року поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 347 435,52 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу:

- від 31.01.2014 на суму 83348,91 грн.;

- від 28.02.2014 на суму 63940,02 грн.;

- від 31.03.2014 на суму 45488,16 грн.;

- від 30.04.2014 на суму 21626,68 грн.;

- від 31.10.2014 на суму 12491,08 грн.;

- від 30.11.2014 на суму 49826,85 грн.;

- від 31.12.2014 на суму 70713,82 грн.

Зазначені акти приймання-передачі природного газу підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Всупереч умовам укладеного між сторонами договору, відповідач своєчасно не здійснив розрахунок з позивачем, що стало підставою для звернення останнього з даним позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 6.1 Договору сторони узгодили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу; остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місцем поставки газу.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

З наданого позивачем розрахунку (а.с. 23-27) та переліку операцій по Договору (а.с. 37) вбачається, що у відповідача наявна заборгованість за основним зобов`язанням лише за грудень 2014 року, тобто до набрання чинності Законом № 1730-VIII (до 30.11.2016).

30.11.2016 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно ст. 1 цього Закону, заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Ч. 1 ст. 3 Закону передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 93 затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром (далі - Порядок), який визначає механізм формування, ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, а також користування його даними.

Так, відповідно до пункту 14 Порядку у реєстрі відображаються дані про підприємства, зокрема, зазначаються дані про обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно із Законом; обсяг не відшкодованої станом на 01.01.2016 заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах; обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 01.07.2016.

Водночас згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

У даній справі предметом спору є стягнення частини основної заборгованості, пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, нарахованих на основну заборгованість за спожитий в період з січня по грудень 2014 року природний газ.

З матеріалів справи вбачається, що вартість газу, отриманого відповідачем у період з січня по грудень 2014 року, частково сплачена відповідачем позивачу до набрання чинності зазначеним Законом. Неоплаченою залишилися лише частина заборгованості за основним зобов`язанням за грудень 2014 року в розмірі 17 080,57 грн.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосування приписів ч. 3 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набранням чинності Законом. Зокрема, виконання даної норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 904/2960/18.

Отже, на момент звернення до суду з даним позовом (29.12.2018) у позивача були відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат за період з січня по листопад 2014, а місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову в цій частині.

Аргументи скаржника таких висновків не спростовують та не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки суперечать встановленим обставинам справи та висновкам, викладеним у цій постанові.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються апеляційним господарським судом на ПАТ "НАК "Нафтогаз України".

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 у справі №925/25/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 у справі №925/25/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/25/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 10.02.2020.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді В.В. Куксов

Г.П. Коробенко