Рішення

від 11.02.2020 по справі 369/1309/16-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/1309/16-ц

Провадження № 2/369/18/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11.02.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Дубас Т.В.,

при секретарі - Мазурик Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування на частину земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду з позовом до ОСОБА_2 та Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування на частину земельної ділянки.

Свої позовні вимоги мотивує наступним.

Частина земельної ділянки, кадастровий номер 3222481202:02:006:0079, площею 0,1608 га розташованої за адресою; АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд повинна перейти у її власність в порядку спадкування за наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 чоловік позивачки.

На випадок своєї смерті ОСОБА_3 залишив заповіт, посвідчений 25 травня 2012 року Києво-Святошинською районною державною нотаріальною конторою Київської області за реєстровим номером 1-1085, за умовами якого все своє майно він заповів ОСОБА_1 .

Спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку у спадщині ОСОБА_3 , не мав.

6 листопада 2012 року Києво-Святошинською районною державною нотаріальною конторою Київської області на підставі заяви № 526 про прийняття спадщини, яка надійшла від ОСОБА_1 була заведена спадкова справа № 526/2012 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

15 листопада 2012 року після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 Києво-Святошинською районною державною нотаріальною конторою Київської області на ОСОБА_1 видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом, на 1131/1800 частку житлового будинку АДРЕСА_1 .

Чоловік позивачки ОСОБА_3 набув право власності на 1131/1800 частину жилого будинку АДРЕСА_1 сті на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 6 липня 2012 року у справі № 2-1784/12, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 1 жовтня 2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2012 року, в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_4 .

Судом при цьому встановлено наступне.

ОСОБА_4 мала обов`язкову частку у спадщині після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 дочки ОСОБА_6 .

ОСОБА_6 за заповітом від 1 жовтня 2008 року, посвідченим Києво-Святошинською районною державною нотаріальною конторою за реєстровим номером 2-2842, все своє майно заповіла ОСОБА_2 .

На день смерті ОСОБА_6 єдиною її спадкоємицею за законом була її мати ОСОБА_4 , яка на день смерті своєї дочки досягла пенсійного віку і мала право на обов`язкову частку у спадщині.

Спадщину ОСОБА_4 фактично прийняла шляхом постійного проживання та реєстрацією за однією адресою з ОСОБА_6 на день відкриття спадщини та юридично не оформила її.

На час відкриття спадщини після померлої ОСОБА_6 , згідно ст. 1241 Цивільного кодексу України, обов`язкова частка її матері ОСОБА_4 становила половину частки, яка належала б їй у разі спадкування за законом.

Як єдина спадкоємиця за законом ОСОБА_4 успадкувала після померлої дочки ОСОБА_6 обов`язкову частку в розмірі Ѕ частини її майна.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла.

Заповіту ОСОБА_4 не залишила.

На день смерті ОСОБА_4 єдиним її спадкоємцем за законом був її син ОСОБА_3 .

15 вересня 2011 року в Києво-Святошинській районній державній нотаріальній конторі на підставі заяви № 1125, поданої від імені ОСОБА_3 , була заведена спадкова справа № 506/2011 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

Суд визнав за ОСОБА_3 право власності на 1131/1800 частину жилого будинку АДРЕСА_1 сті в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_4 та відсутність у ОСОБА_2 права власності на частку в житловому будинку в порядку спадкування.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участі ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

29 грудня 2015 року встановлено, що спадкове майно належне на час смерті чоловіку позивачки складається не тільки із частини житлового будинку. До його спадщини входить також земельна ділянка.

29 грудня 2015 року Управління Держгеокадастру у Києво- Святошинському районі при листі від 22 грудня 2015 року надало до Києво- Святошинського районного суду копію Державного акту на право власності на земельну ділянку серії АЯ № 379561 на право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку, кадастровий номер 3222481202:02:006:0079, площею 0,1608 га розташованої за адресою; АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку і госп. будівель (справа № 369/8726/15-ц, а.с. 78,79).

Оскільки ОСОБА_4 прийняла обов`язкову частку у спадщині після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 дочки ОСОБА_6 шляхом постійного проживання та реєстрацією за однією адресою з ОСОБА_6 на день відкриття спадщини, це стосується і частини вказаної земельної ділянки.

ОСОБА_3 прийняв спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на підставі заяви № 1125, поданої 15 вересня 2011 року Києво-Святошинській районній державній нотаріальній конторі, це стосується і частини вказаної земельної ділянки.

ОСОБА_1 прийняла спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на підставі заяви № 526, поданої 6 листопада 2012 року Києво-Святошинській районній державній нотаріальній конторі Київської області, це стосується і Ѕ частини вказаної земельної ділянки.

Як спадкоємиця ОСОБА_3 за заповітом ОСОБА_1 26 січня 2016 року звернулась до Києво- Святошинської районної державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва на право на спадщину за заповітом на частину земельної ділянки, кадастровий номер 3222481202:02:006:0079, площею 0,1608 га розташованої за адресою; АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд.

Постановою Панікар В.М. , державним нотаріусом Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори, від 26 січня 2016 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим 25 травня 2012 року на частину земельної ділянки, кадастровий номер 3222481202:02:006:0079, площею 0,1608 га розташованої за адресою; АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд.

Оскільки як спадкоємець майна за заповітом померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 позивачка має право отримати у спадщину частину вказаної земельної ділянки, вона звернулась з відповідним позовом до Києво-Святошинського районного суду, за яким відкрите провадження у справі № 369/1309/16-ц.

Просила визнати за нею, ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування на Ѕ частину земельної ділянки, кадастровий номер 3222481202:02:006:0079, площею 0,1608 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

В процесі розгляду справи розмір вимог було збільшено. При цьому позивач просила визнати за нею, ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування на 1131/1800 частину земельної ділянки, кадастровий номер 3222481202:02:006:0079, площею 0,1608 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Відповідачка ОСОБА_2 проти позову заперечує.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її тітка ОСОБА_6 .

ОСОБА_6 за заповітом від 1 жовтня 2008 року, посвідченим Києво-Святошинською районною державною нотаріальною конторою за реєстровим номером 2-2842, все своє майно заповіла ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_6 відповідачка ОСОБА_2 26 жовтня 2010 року звернулась до Першої Київської обласної нотаріальної контори із заявою № 493 за заповітом. На підставі вказаної заяви була відкрита спадкова справа № 256/ 2010 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 .

Вказаний заповіт складений відповідно до вимог закону, ніким не оскаржувався і є чинним.

Відповідно до ст. 1223 ч. 1 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1223 ч. 2 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Тобто відповідно до ст. 1261 ЦК України Перша черга спадкоємців за законом

Ч. 1. ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Ст. 1262 ЦК України. Друга черга спадкоємців за законом

Ч.1. ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Ст. 1263 ЦК України. Третя черга спадкоємців за законом

Ч.1. ст. 1263 ЦК України у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

Ст. 1264 ЦК України. Четверта черга спадкоємців за законом

Ч.1. ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Ст. 1265 ЦК України. П`ята черга спадкоємців за законом

Ч.1. ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Ч.2. ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім`ї.

Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім`ї спадкодавця, але не менш як п`ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування

Позивачка ОСОБА_1 надала суду копію рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 6 липня 2012 року у справі № 2-1784/12, згідно якого чоловік позивачки ОСОБА_3 набув право власності в порядку спадкування за законом на 1131/1800 частину жилого будинку АДРЕСА_1 сті.

На підставі рішенняКиєво-Святошинського районного суду позивачці ОСОБА_1 видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 15 листопада 2014 року.

Позивачка ОСОБА_1 надала суду постанову Панікар В .М. , державного нотаріуса Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори, від 26 січня 2016 року , якою ОСОБА_1 відмовлено у видачі після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим 25 травня 2012 року на частину земельної ділянки, кадастровий номер 3222481202:02:006:0079, площею 0,1608 га розташованої за адресою; АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд. Дана постанова згідно норм цивільного законодавства у судовому порядку не оскаржувалась.

Просила суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування на Ѕ частину земельної ділянки, кадастровий номер 3222481202:02:006:0079, площею 0,1608 га розташованої за адресою; АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд, відмовити в повному обсязі.

Відповідач Віто-Поштова сільська рада Києво-Святошинського району Київської області просила розгляд справи проводи без участі її представника.

Представник позивачки надав суду письмові пояснення, якими позов підтримав в повному обсязі. Просив розгляд справи провести за його відсутності. Проти заочного рішення не заперечував.

Відповідачка ОСОБА_2 , її представник та представник відповідача Віто-Поштової сільської ради у судове засідання не з`явились. Про час і місце розгляду справи належним чином попереджені.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши норми діючого законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

20 липня 2005 року ОСОБА_6 виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії АЯ № 379561, Києво-Святошинський районним відділом земельних ресурсів на підставі рішення Віто-Поштової сільської ради від 29 березня 2005 року про право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3222481202:02:006:0079, площею 0,1608 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

1 жовтня 2008 року ОСОБА_6 склала заповіт, посвідчений Панікар В.М., державним нотаріусом Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори за реєстровим номером 2-2842, за яким все своє майно заповіла ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 померла.

Після смерті ОСОБА_6 відповідачка ОСОБА_2 26 жовтня 2010 року звернулась до Першої Київської обласної нотаріальної контори із заявою № 493 за заповітом. На підставі вказаної заяви була відкрита спадкова справа № 256/ 2010 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 .

На день смерті ОСОБА_6 єдиною її спадкоємицею за законом була її мати ОСОБА_4 , яка на день смерті своєї дочки досягла пенсійного віку і мала право на обов`язкову частку у спадщині.

Спадщину ОСОБА_4 фактично прийняла шляхом постійного проживання та реєстрацією за однією адресою з ОСОБА_6 на день відкриття спадщини та юридично не оформила її.

На час відкриття спадщини після померлої ОСОБА_6 , згідно ст. 1241 Цивільного кодексу України, обов`язкова частка її матері ОСОБА_4 становила половину частки, яка належала б їй у разі спадкування за законом.

Як єдина спадкоємиця за законом ОСОБА_4 успадкувала після померлої дочки ОСОБА_6 обов`язкову частку в розмірі Ѕ частини її майна.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла

Заповіту ОСОБА_4 не залишила.

На день смерті ОСОБА_4 єдиним її спадкоємцем за законом був її син ОСОБА_3 .

15 вересня 2011 року в Києво-Святошинській районній державній нотаріальній конторі на підставі заяви № 1125, поданої від імені ОСОБА_3 , була заведена спадкова справа № 506/2011 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

28 жовтня 2011 року постановою Золотухіної О.М. , державного нотаріуса Першої Київської обласної нотаріальної контори відмови ОСОБА_2 у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку, належну ОСОБА_6

25 травня 2012 року ОСОБА_3 вчинив заповіт, посвідчений Києво-Святошинською районною державною нотаріальною конторою Київської області за реєстровим номером 1-1085, за умовами якого все своє майно він заповів ОСОБА_1 .

6 липня 2012 року рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 2-1784/12, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 1 жовтня 2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2012 року, в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_4 чоловік позивачки ОСОБА_3 набув право власності на 1131/1800 частину жилого будинку АДРЕСА_1 сті. Вказаним рішенням відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні її зустрічного позову до ОСОБА_3 про зменшення обов`язкової у спадщині та визнання права власності на частку в житловому будинку в порядку спадкування.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 чоловік позивачки помер.

Спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку у спадщині ОСОБА_3 , не мав.

6 листопада 2012 року Києво-Святошинською районною державною нотаріальною конторою Київської області на підставі заяви № 526 про прийняття спадщини, яка надійшла від ОСОБА_1 була заведена спадкова справа № 526/2012 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

15 листопада 2012 року після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 Києво-Святошинською районною державною нотаріальною конторою Київської області на ім`я ОСОБА_1 , ім`я видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом, на 1131/1800 частку житлового будинку АДРЕСА_1 .

29 грудня 2015 року Управління Держгеокадастру у Києво- Святошинському районі при листі від 22 грудня 2015 року надало до Києво-Святошинського районного суду копію Державного акту на право власності на земельну ділянку серії АЯ № 379561 на право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку, кадастровий номер 3222481202:02:006:0079, площею 0,1608 га розташованої за адресою; АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку і госп. будівель (справа № 369/8726/15-ц, а.с. 78,79).

26 січня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва на право на спадщину за заповітом на частину земельної ділянки, кадастровий номер 3222481202:02:006:0079, площею 0,1608 га розташованої за адресою; АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд.

Постановою Панікар В.М. , державним нотаріусом Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори, від 26 січня 2016 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим 25 травня 2012 року на частину земельної ділянки, кадастровий номер 3222481202:02:006:0079, площею 0,1608 га розташованої за адресою; АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд.

11 травня 2016 року Грисюк О.В. , державним нотаріусом Першої Київської обласної нотаріальної контори, реєстраційний № 12-473, відповідачці ОСОБА_2 видане Свідоцтво про право на спадщину за заповітом у спадковій справі № 256 за 2010 рік, до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 на земельну ділянку, кадастровий номер 3222481202:02:006:0079, площею 0,1608 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 .

Рішенням про держану реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 295507346 від 11 травня 2016 року держаним реєстратором Грисюк Оленою Василівною , державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори, внесений запис номер 14459255 11 травня 2016 року про реєстрацію права власності на вказану ділянку ОСОБА_2 .

5 вересня 2016 року відповідачкою ОСОБА_2 надано суду Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 11 травня 2016 року реєстраційний № 12-473.

В жовтні 2016 року ОСОБА_1 пред`явлений позов до Києво-Святошинського районного суду про визнання недійсним Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 11 травня 2016 року Грисюк О.В. , державним нотаріусом Першої Київської обласної нотаріальної контори, реєстраційний № 12-473 та визнання незаконним і скасування рішення держаного реєстратора Грисюк Олени Василівни , державного нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 295507346 від 11 травня 2016 року.

7 березня 2017 року рішенням Києво-Cвятошинського районного суду Київської області у справі № 369/9304/16-ц позов ОСОБА_1 задоволений частково.

Цим рішенням суд ухвалив: Визнати недійсним та скасувати в Ѕ частині Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,1608 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . кадастровий номер 3222481202:02:006:0079, видане 11 травня 2016 року державним нотаріусом Першої Київської обласної нотаріальної контори, реєстраційний № 1-473на ім`я ОСОБА_2 .

Визнати незаконними та скасувати рішення про державну реєстрацію права індексний номер 295507346 від 11 травня 2016 року, державного нотаріуса Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Грисюк Олени Василівни про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,1608 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ., кадастровий номер 3222481202:02:006:0079, в Ѕ частині за ОСОБА_2 .

10 липня 2017 року ухвалою Апеляційного суду Київської області рішення Києво-Cвятошинського районного суду Київської області від 7 березня 2017 року у справі № 369/9304/16-ц залишене без змін.

30 жовтня 2019 року постановою Верховного суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 369/9304/16-ц (провадження № 61-32910св18) касаційна скарга ОСОБА_2 залишена без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду від 7 березня 2017 року та ухвала Апеляційного суду Київської області від 10 липня 2017 року залишені без змін.

Таким чином рішення Києво-Cвятошинського районного суду Київської області від 7 березня 2017 року набрало законної сили 10 липня 2017 року.

Рішенням Києво-Cвятошинського районного суду Київської області від 7 березня 2017 року у справі № 369/9304/16-ц та рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 6 липня 2012 року у справі № 2-1784/12, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 1 жовтня 2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2012 року, встановлено наявність вище наведених обставин, які підтверджують право власності в порядку спадкування ОСОБА_1 на Ѕ частину земельної ділянки, кадастровий номер 3222481202:02:006:0079, площею 0,1608 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Право власності в порядку спадкування ОСОБА_1 на 1131/1800 частину вказаної земельної ділянки із вказаних обставин не вбачається.

Ст. 1218 Цивільного кодексу України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Ч. 1 ст. 1225 Цивільного кодексу України передбачає, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Ст. 131 Земельного кодексу України 2001 року передбачає, що громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що право на майно, що виникло до набрання чинності цим Законом визнається дійсним, якщо на момент виникнення такого права проведена реєстрація відповідно до діючих норм або чинне законодавство не передбачало обов`язкової реєстрації такого права.

В п. 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. N 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування детально роз`яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Позивачем у зазначених спорах у порядку правонаступництва може виступати спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до вимог статей 1268-1270 ЦК.

Ст. 15 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

На підставі ст.ст. 3, 11, 15, 16, 373, 392, 1216-1218, 1220-1223, 1225, 1233 -1236, 1241, 1268, 1269 Цивільного кодексу України, ст.ст. 79, 81, 83, 86 - 88, 120, 131, 152, 158 Земельного кодексу України, ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 81, 82, 89, 206, 223, 258, 259, 263-265, 266, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування на частину земельної ділянки - частково задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування на Ѕ частину земельної ділянки, кадастровий номер 3222481202:02:006:0079, площею 0,1608 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибної ділянки).

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 08170, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Інформація про відповідача 1: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Інформація про відповідача 2: Віто-Поштова сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, адреса: вул. Боярська, 4, с. Віта Поштова, Києво- Святошинського району Київської області, 08170.

Суддя: Дубас Т.В