Ухвала

від 11.02.2020 по справі 227/2751/19

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11.02.2020 227/2751/19

УХВАЛА

11 лютого 2020 року м. Добропілля

Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Левченко А.М., після відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розподіл спадкового майна

ВСТАНОВИВ

04 липня 2019 року позивач звернулася до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розподіл спадкового майна, що залишилося після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином:

- виділити ОСОБА_1 в натурі та визнати за нею право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 6.6712 га, кадастровий номер 1422088000:01:000:0094, що розташована за адресою: Донецька область, Добропільський район, Світлівська сільська рада, за межами населеного пункту, яка належить померлому ОСОБА_4 , та згідно звіту оцінювача ринковою вартістю 156 525 грн.;

- виділити ОСОБА_1 в натурі та визнати за нею право власності на земельну ділянку для ведення фермерського господарства, загальною площею 9.9862 га, кадастровий номер 1422088000:01:000:0524, що розташована за адресою: Донецька область, Добропільський район, Світлівська сільська рада, за межами населеного пункту, яка належить померлому ОСОБА_4 , та згідно звіту оцінювача ринковою вартістю 234 304грн.,

- виділити ОСОБА_1 в натурі та визнати за нею право власності на земельну ділянку для ведення селянського фермерського господарства, загальною площею 9.9861 га, кадастровий номер 1422088000:01:000:0526, що розташована за адресою: Донецька область, Добропільський район, Світлівська сільська рада, за межами населеного пункту, яка належить померлому ОСОБА_4 , та ринкова вартість 1/3 ідеальної частки складає 78 101 грн.,

- виділити ОСОБА_1 в натурі та визнати за нею право власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить померлому ОСОБА_4 , ринковою вартістю 83 307,20 грн.,

а всього просила виділити їй у натурі та визнати за нею право особистої власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на загальну суму 708 440 грн..

Разом з позовною заявою позивач надала до суду квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1084,40 грн. та клопотання про розстрочення їй сплати судового збору по справі в розмірі 6 000 грн. протягом наступних трьох місяців по 2 000 грн., а саме до 4-го числа кожного наступного місяця, але обов`язково до ухвалення судового рішення.

З урахуванням того, що ціна позову була вказана невірно, суд не мав можливості визначити правильність вирахуваного розміру судового збору, ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 08.07.2020 року (суддя Мацищин Л.С.) позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розподіл спадкового майна було залишено без руху і надано позивачу термін для усунення недоліків, вказаних в ухвалі, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним ухвали.

11.07.2020 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви шляхом уточнення ціни позову - 2 004 405 грн.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 24.07.2019 року (суддя Мацишин Л.С.) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розподіл спадкового майна.

06.02.2020 року за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Левченку А.М.

Ознайомившись із матеріалами цивільної справи, після відкриття провадження, приходжу до висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Пунктами 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - визначається вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.

Позивач в уточненій позовній заяві просить розділити все спадкове майно, варість якого визначена позивачем у 2 004 405 грн., що у свою чергу відповідає вартості, яка визначена суб`єктами оціночної діяльності згідно наданих позивачем копій звітів про оцінку спірного майна.

Таким чином ціна позову у цій справі складає 2 004 405 грн.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» (далі - Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону (в редакції Закону на час подачі позову) за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 гривня.

Таким чином, виходячи з ціни позову, розмір ставки судового збору, який підлягав оплаті при зверненні до суду з даним позовом становив 9605 грн. (5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

З позовною заявою позивач надала до суду квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1084,40 грн., що є меншим, ніж визначено в Законі.

Разом із тим, до позовної заяви позивачем було подано до суду клопотання про розстрочення їй сплати судового збору, яке не було вирішено суддею Мацишин Л.С. під час вирішення питання про відкриття провадження у справі.

В обгрунтування клопотання позивачем зазначено, що середньомісячний дохід позивач за перше півріччя 2019 року склав 4526 грн. 80 коп. на місяць (згідно наданої довідки про доходи 4425 грн. 07 коп). При цьому, позивач змушена оплачувати комунальні платежі, придбавати продути харчування і гігієни. У зв`язку з цим позивач просить суд розстрочити їй оплату судового збору по справі в розмірі 6 000 грн. протягом наступних трьох місяців по 2 000 грн., а саме до 4-го числа кожного наступного місяця, але обов`язково до ухвалення судового рішення

Вирішуючи клопотання позивача ОСОБА_1 про розстрочення судового збору у цій справі, суд виходить з такого.

Згідно ст. 8 Закону (в редакції Закону на час подання позову) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

До матеріалів справи було додано довідку про доходи ОСОБА_1 не за попередній рік (2018 рік), як того вимагає закон, а за перше півріччя 2019 року. Крім цього, дана довідка була видана позивачу лише за місцем її роботи, а тому у будь-якому випадку не свідчить про відсутність у позивача інших джерел доходу.

За таких обставин підстав для задоволення клопотання про розстрочення судового збору з підставі п. 1 ст. 8 Закону судом не встановлено.

Так само з матеріалів справи не вбачається і підстав для задоволення клопотання позивача про розстрочення судового збору з підстав, які передбачені п.п. а - ґ п. 2 та п. 3 ст. 8 Закону.

Враховуючи викладене, у задоволенні клопотання позивача про розстрочення оплати судового збору слід відмовити, у зв`язку з необґрунтованістю.

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху, у зв`язку з її невідповідністю ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме, до позовної заяви додано документи, що підтверджують сплату судового збору у розмірі, який не відповідає вимогам закону.

Зазначені недоліки позовної заяви можуть бути усунуті позивачем шляхом подання до суду оригіналу платіжного документу про оплату судового збору на суму 8 520 грн. 60 коп. (9605 (ставка) - 1084,40 (сплачено) = 8 520,60 підлягає доплаті).

Керуючись ст. 187 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розстрочення оплати судового збору - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розподіл спадкового майна - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків - п`ять днів з дня вручення позивачу (представнику) ухвали.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя А.М. Левченко

11.02.2020