Рішення
від 10.02.2020 по справі 420/6029/19
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6029/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мельника Ю.В.,

представників позивача - Антонова К.В. (за довіреністю), Тимошенко Т.Ф. (за ордером),

представників відповідачів - Буханова Ю.В. (за довіреностями), Банкової Ю.П. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Одеський завод класичних вин до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.06.2019 року №0027151405, №0027161405, №0027171405, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 10.10.2019 року надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Одеський завод класичних вин (надалі по тексту - позивач або ТОВ ОЗКВИН ) до Головного управління ДПС в Одеській області (надалі по тексту - відповідач 1 або ГУ ДПС в Одеській області), в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 10.06.2019 року №0027151405, №0027161405, №0027171405;

- розподілити судові витрати.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Позивач зазначає, що Головним управління ДФС в Одеській області на підставі акта перевірки №739/15-32-14-05/38534742/12 від 22.04.2019 року були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: податкове повідомлення-рішення №0027151405 від 10.06.2019 року, яким збільшено товариству з обмеженою відповідальністю Одеський завод класичних вин суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток в сумі 6371251,00 грн., №0027161405 від 10.06.2019 року, яким зменшено товариству з обмеженою відповідальністю Одеський завод класичних вин розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 932635,00 грн. та №0027171405 від 10.06.2019 рок, яким збільшено товариству з обмеженою відповідальністю Одеський завод класичних вин суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додатну вартість в сумі 4806320,00 грн.

На думку позивача, в акті перевірки №739/15-32-14-05/38534742/12 від 22.04.2019 року контролюючий орган дійшов хибних висновків щодо взаємовідносин між ТОВ Одеський завод класичних вин з ТОВ Кронос-Логістікс , ТОВ Азовоптторг , ТОВ Перлина Бурнасу , ПП Оптовинторг , ТОВ НВФ Реле , ТОВ з іноземною інвестицією Тетра Пак , ТОВ Пром Гарант Плюс , ТОВ Колоксай К , ТОВ АІР , ПАТ Завод шампанських вин Одеса .

Щодо взаємовідносин між ТОВ Одеський завод класичних вин та ТОВ Кронос-Логістікс (код ЄДРПОУ 35628371) позивач зазначає, що в акті перевірки міститься інформація про нереальність операції між ТОВ Одеський завод класичних вин (Покупець) та ТОВ Кронос-Логістікс (Постачальник) за договором поставки від 13.10.2015 року, за яким постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар, найменування, кількість та ціна якого зазначені у накладних. Згідно з видатковими накладними ТОВ Кронос-Логістикс продало, а ТОВ Одеський завод класичних вин придбало пакувальний матеріал для пакування готової продукції власного виробництва. Вказаний пакувальний матеріал був перевезений за адресою виробництва та використаний при пакуванні готової продукції власного виробництва, потім зазначена продукція була реалізована. В акті перевірки також зазначається про непідтвердженість первинними документами операцій між ТОВ Одеський завод класичних вин та ТОВ Кронос-Логістікс за договором комісії на реалізацію продукції від 26.07.2014 року. Проте, позивач зазначає, що відповідно до договору комісії від 26.07.2014 року, комісіонер зобов`язується за дорученням комітента здійснювати в інтересах останнього, на платній основі, від свого імені укладання та виконання угоди (угод) з продажу та/або постачання продукції (алкогольних напоїв виробництва ТОВ ОЗКВИН ), що є власністю комітента, які були надані комітентом, в асортименті згідно накладних (інших аналогічних документів, що підтверджують фактичну передачу товару). На підставі актів передачі товарів на комісію ТОВ Одеський завод класичних вин передавало, а ТОВ Кронос-Логістікс приймало на комісію алкогольні напої. Відповідно до звітів комісіонера ТОВ Кронос-Логістікс надавало ТОВ Одеський завод класичних вин звіти про реалізацію одержаної на комісію продукції. Так, взаємовідносини за договором комісії від 26.07.2014 року сторони підтверджували актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Щодо взаємовідносин між ТОВ Одеський завод класичних вин та ТОВ Азовоптторг (код ЄДРПОУ 25222351) позивач зазначає, що в акті перевірки міститься інформація про нереальність операції між ТОВ Одеський завод класичних вин (Покупець) та ТОВ Азовоптторг (Постачальник) за договором поставки від 10.10.2017 року, за яким постачальник зобов`язується постачати покупцеві товар, в асортименті, кількості та за ціною, що погоджуються сторонами в накладних та специфікаціях, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість. Згідно зі специфікаціями та видатковими накладними ТОВ Азовоптторг продало а ТОВ Одеський завод класичних вин придбало пакувальний матеріал для пакування готової продукції власного виробництва та глюкозно-фруктовий сироп для виробництва власної продукції. Вказаний пакувальний матеріал та глюкозно-фруктовий сироп був перевезений за адресою виробництва та використаний при пакуванні готової продукції власного виробництва, потім зазначена продукція була реалізована.

Щодо взаємовідносин між ТОВ Одеський завод класичних вин та ТОВ Перлина Бурнасу (код ЄДРПОУ 33064946) позивач зазначає, що в акті перевірки міститься інформація про нереальність операції між ТОВ Одеський завод класичних вин (Покупець) та ТОВ Перлина Бурнасу (Постачальник) за договором поставки від 15.08.2016 року, за яким постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити виноград, найменування, кількість, термін поставки та ціна якого визначається у специфікаціях. Згідно зі специфікаціями та видатковими накладними ТОВ Перлина Бурнасу продало, а ТОВ Одеський завод класичних вин придбало виноград. Вказаний виноград був перевезений за адресою виробництва та використаний при виробництві готової продукції власного виробництва, потім зазначена продукція була реалізована.

Щодо взаємовідносин між ТОВ Одеський завод класичних вин та ПП Оптвинторг (код ЄДРПОУ 32607804) позивач зазначає, що в акті перевірки міститься інформація про завищення показників інших витрат за 2017 рік у сумі 6 160 000,00 грн. в результаті відсутності документів первинного обліку, які підтверджують витрати по рахунку №97 за 4 квартал 2017 року в сумі 6 160 000,00 грн. Вказані витрати у сумі 6 160000,00 грн. виникли на підставі договору безповоротної фінансової допомоги від 11.12.2017 року, укладеного між ТОВ Одеський завод класичних вин (Позикодавець) та ПП Оптвинторг (Позивальник), за яким позикодавець надає позичальнику безповоротну фінансову допомогу, розмір такої допомоги становить 6 160 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Щодо взаємовідносин між ТОВ Одеський завод класичних вин та ТОВ НВФ Реле (код ЄДРПОУ 19124549) позивач зазначає, що в акті перевірки міститься інформація про непідтвердженність зв`язку з господарською діяльністю позивача операції за договором оренди від 01.07.2017 року, укладеного між ТОВ Одеський завод класичних вин (Орендар) та ТОВ НВФ Реле (Орендодавець), за яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне використання (оренду) 1 машино-місце №53 (на - 2 поверсі), 2 машино-місця №33, 34 (на - 4 поверсі) підземного паркінгу, за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 72. Згідно з договором оренди від 01.06.2017 року ТОВ ОЗКВ орендує у ТОВ НВФ Реле частину нежитлового приміщення загальною площею 53,2 кв.м., для використання у якості офісу, де розміщуються працівники Київського офісу ТОВ ОЗКВ задля обслуговування працівників орендовано транспортні засоби, для паркування яких і використовуються орендовані машино-місця.

Щодо взаємовідносин між ТОВ Одеський завод класичних вин та ТОВ з іноземною інвестицією Тетра Пак (код ЄДРПОУ 20016121) позивач зазначає, що в акті перевірки міститься інформація про завищення показників податкового кредиту в рядку 12 Коригування податкового кредиту у зв`язку з тим, що не прослідковується зміна ціни обладнання, придбаного ТОВ Одеський завод класичних вин (Покупець) у ТОВ з іноземною інвестицією Тетра Пак (Продавець) за договором поставки від 14.01.2014 року, за яким продавець продає, а покупець купує на умовах товарного кредиту та зобов`язується сплатити за обладнання Тетра Пак. Вказаним договором визначено, що у разі якщо сума яка підлягає оплаті за цим договором, відрізняється від суми в п.3.2. договору, в додатку 2 та в рахунку-фактурі по нарахуванню відсотків за товарний кредит, продавець виставляє додатковий рахунок або кредит ноту на різницю, спричинену таким перерахунком, тобто зазначені документи є підтвердженням зміни загальної вартості договору, а також є підставою для змінності покупця та фіксує суму зміни такої заборгованості. Відповідно до п.3.8 договору від 14.01.2014 року здійснювалось оформлення зміни ціни обладнання, яке поставляється.

Щодо взаємовідносин між ТОВ Одеський завод класичних вин та ТОВ Пром Гарант Плюс (код ЄДРПОУ 39726851) позивач зазначає, що в акті перевірки міститься інформація про включення до складу податкового кредиту по декларації за січень 2017 року суму ПДВ 3333,33 грн. по постачальнику ТОВ Пром Гарант Плюс без наявності податкової накладної. Однак, позивач зазначає про наявність податкової накладної №1000070 від 16.01.2017 року на суму ПДВ 3333,33 грн.

Щодо взаємовідносин між ТОВ Одеський завод класичних вин та ТОВ Колоксай К (код ЄДРПОУ 38887365) позивач зазначає, що в акті перевірки міститься інформація про включення до складу податкового кредиту по декларації за лютий 2018 року суму ПДВ 1760,00 грн. по постачальнику ТОВ Колоксай К без наявності податкової накладної. Однак, позивач зазначає про наявність податкової накладної №2 від 13.02.2018 року на суму ПДВ 1760,00 грн.

Щодо взаємовідносин між ТОВ Одеський завод класичних вин та ТОВ АІР (код ЄДРПОУ 31924709) позивач зазначає, що в акті перевірки міститься інформація про включення до складу податкового кредиту по декларації за березень 2018 року суму ПДВ 468,50 грн. по постачальнику ТОВ АІР без наявності податкової накладної. Однак, позивач зазначає про наявність податкової накладної №12 від 01.03.2018 року на суму ПДВ 468,50 грн.

Щодо взаємовідносин між ТОВ Одеський завод класичних вин та ПАТ Завод шампанських вин Одеса (код ЄДРПОУ 32224466) позивач зазначає, що в акті перевірки міститься інформація про нездійснення ТОВ ОЗКВИН коригування суми податкового кредиту до зменшення по отриманому розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від постачальника ПАТ Завод шампанських вин Одеса на суму ПДВ 7166,76 грн. в декларації за грудень 2017 року за допомогою додатку №1 Розрахунок коригування . Однак позивач зазначає, про хибність зазначених тверджень, що підтверджується податковою декларацією з ПДВ за грудень 2017 року з додатком №1 Розрахунок коригування сум податку на додану вартість .

Позивач вважає що прийняті, на підставі встановлених ГУ ДФС в Одеській області порушень викладених в акті перевірки №739/15-32-14-05/38534742/12 від 22.04.2019 року, податкові повідомлення-рішення №0027151405, №0027161405, №0027171405 від 10.06.2019 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Процесуальні дії

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання по справі призначено на 06 листопада 2019 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року, судом залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області (надалі по тексту - відповідач 2 або ГУ ДФС в Одеській області), розгляд справи розпочато спочатку. Підготовче засідання по справі призначено на 27 листопада 2019 року.

В судовому засіданні 27 листопада 2019 року ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, судом приєднано до матеріалів справи відзив ГУ ДФС в Одеській області на адміністративний позов разом з додатками (вх. №43964/19 від 22.11.2019 року) та відповідь ТОВ ОЗКВИН на відзив разом з додатками (вхід. №42460/19 від 13.11.2019 року).

В рамках проведення підготовчого засідання 27 листопада 2019 року, ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, прийнято рішення про виклик в судове засідання та допит на стадії дослідження доказів в якості свідків - головних державних ревізорів-інспекторів відділу перевірок з окремих питань управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області - Камінську Людмилу Іванівну, Банкову Юлію Петрівну та головного бухгалтера ТОВ Одеський завод класичних вин - Шагову Оксану Борисівну.

В судовому засіданні 05 грудня 2019 року ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, судом приєднано до матеріалів справи відповідь на відзив ГУ ДФС в Одеській області разом з додатками (вхід. №ЕП/9512/19 від 04.12.2019 року).

В судовому засіданні 09 грудня 2019 року, ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання судом задоволено клопотання представника ГУ ДФС в Одеській області та приєднано до матеріалів справи додаткові докази по справі (вхід. №46400/19 від 09.12.2019 року).

В рамках проведення підготовчого засідання 09 грудня 2019 року ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, прийнято рішення про виклик у судове засідання для надання особистих пояснень директора ТОВ Одеський завод класичних вин - ОСОБА_1 .

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року, судом закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті на 12 грудня 2019 року.

Позиція відповідачів обґрунтовується наступним

Відповідачі не погоджуються з доводами позивача та вважають, що адміністративний позов ТОВ Одеський завод класичних вин про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0027151405, №0027161405, №0027171405 від 10.06.2019 року не підлягає задоволенню.

Відповідачі зазначають, що Головним управлінням ДФС в Одеській області за результатами перевірки будо складено Акт №739/15-32-14-05/38534742/12 від 22.04.2019 року, яким встановлено порушення ТОВ ОЗКВИН вимог податкового законодавства під час здійснення господарської діяльності та взаємодії з ТОВ Кронос-Логістікс , ТОВ Азовоптторг , ТОВ Перлина Бурнасу , ПП Оптовинторг , ТОВ НВФ Реле , ТОВ з іноземною інвестицією Тетра Пак , ТОВ Пром Гарант Плюс , ТОВ Колоксай К , ТОВ АІР , ПАТ Завод шампанських вин Одеса .

Відповідач 2 зазначає, що ТОВ ОЗКВИН укладено договір поставки від 13.10.2015 року №16.10/1 з ТОВ Кронос-Логістікс (Постачальник) згідно п.п.1.1 п.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах, передбачених договором, товарно-матеріальні цінності (товар), найменування, кількість та ціна якого зазначені у накладних, які є невід`ємною частиною цього договору. Згідно пп.2.1 п.2 поставка товару здійснюється на умовах самовивезення Покупцем та за його рахунок. Відповідно до товарно-транспортних накладних адреса пункту навантаження м. Запоріжжя, а пункт розвантаження: Одеська область, Татарбунарський район, с. Базарянка. ГУ ДФС в Одеській області вказує, що виходячи з зазначеного, відсутні адреси складських приміщень на яких відбувалось навантаження та розвантаження ТМЦ, відсутні та документально не підтвердженні вантажно-розвантажувальні операції та відсутнє зазначення загальної суми на яку було відпущено товару. Також ГУ ДФС в Одеській області в ході проведення перевірки було враховану інформацію даних АІС Архів електронної звітності з якої вбачається, що ТОВ Кронос-Логістікс за період 2014 - 1 квартал 2016 років, взагалі не придбавало пакувальні матеріали, які були реалізовані ТОВ ОЗКВИН у 1 кварталі 2016 року. Таким чином, враховуючи зазначену інформацію, перевіркою було встановлено, що фінансово господарські операції з поставки товарів (пакувальні матеріали) від ТОВ Кронос-Логістікс покупцю ТОВ ОЗКВИН є неможливими.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Кронос-Логістікс відповідач 2 також зазначає, що ТОВ ОЗКВИН (Комітент) уклало договір комісії №26/07 від 26.07.2014 року на реалізацію продукції з ТОВ Кронос-Логістікс (Комісіонер) за яким передача продукції на комісію здійснюється за видатковою накладною (або іншим аналогічним документом), яка є підтвердженням фактичної передачі товару на комісію та є невід`ємною частиною договору (п.п.4.1, 4.2). У ході перевірки підприємством не надано документи первинного обліку (видаткові накладні на передачу товару ТОВ Кронос-Логістікс (Комісіонер), звітів комісіонера, документів, які підтверджували б витрати збут по рахунку №93 Витрати на збут за 2016, 2017 рік на суму 2 226 641 грн.

Відносно господарських взаємовідносин позивача з ТОВ ВКФ Азовоптторг , відповідач 2 зазначає, що ТОВ ОЗКВИН укладено договір поставки №10/10-2017 року від 10.10.2017 року з ТОВ ВКФ Азовоптторг (Постачальник) в особі генерального директора Куценка П.В. Відповідно до товарно-транспортних накладних, адреса пункту навантаження м.Одеса, вул. Дальницька 23/4, а пункт розвантаження: Одеська область, Татарбунарський район, с. Базарянка. ГУ ДФС в Одеській області вказує, що в ході проведення перевірки встановлено відсутність специфікацій, гігієнічних висновків, сертифікатів відповідності, якісні посвідчення на кожний вид товару, які згідно умов договору передаються покупцеві з кожною партією товару. ГУ ДФС в Одеській області в ході проведення перевірки було враховану інформацію даних АІС Архів електронної звітності з якої вбачається, що ТОВ Азовоптторг за період 2016 - 1 квартал 2018 року, взагалі не придбавало пакувальні матеріали, які були реалізовані ТОВ ОЗКВИН . Таким чином, враховуючи зазначену інформацію, перевіркою було встановлено, що фінансово господарські операції з поставки товарів (пакувальні матеріали) від ТОВ Азовоптторг покупцю ТОВ ОЗКВИН є неможливими.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Перлина Бурнасу відповідач 2 зазначає, що ТОВ ОЗКВИН мало взаємовідносини з контрагентом ТОВ Перлина Бурнасу , суми витрат на придбання товару (номенклатура - виноград Мерло, виноград технічний суміш червоних сортів), по яких включено до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (р.2050) за 4 квартал 2016 року та сплачені 7 919 675,00 грн. Натомість під час проведення перевірки будь-яких документів первинного бухгалтерського обліку (ТТН, видаткові накладні, документи складського обліку та ін.), які підтверджують взаємовідносини з фінансово-господарською діяльністю, а також доказ прямого зв`язку зазначених витрат та податкового кредиту з наступною реалізацією надано не було. Контролюючий орган зазначає, що якщо було встановлено факт перерахунку платником податків коштів за операцію з поставки товарів, робіт (послуг), яка надалі була визнана нереальною, то така оплата повинна кваліфікуватись не як оплата за товар, роботи (послуги), а як безповоротна фінансова допомога, надана іншому платнику податків. Операція з надання безповоротної фінансової допомоги відповідає визначенню витрат, оскільки призводить до зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів, а саме грошових коштів, тому така операція повинна відображатись платником податків у складі витрат поточного періоду та враховуватись при розрахунку фінансового результату до оподаткування.

В ході проведення перевірки відповідачем 2 встановлено, що відбулось завищення показника інших витрат за 2017 рік у сумі 6 160 000,00 грн., що вплинуло на заниження фінансового результату до оподаткування у сумі 6 160 000,00 грн., у тому числі за квартал 2017 року в сумі 6 160000грн. Під час здійснення перевірки підприємством не надано документи первинного обліку, підтверджуючі інші витрати по рахунку №97 за 4 квартал 2017 року на суму 6 160 000,00 грн. Тобто, операції, відображені по Дт 97 Кт31 як інше списання грошових коштів ТОВ ОЗКВИН у 4 кварталі 2017 року в загальній сумі 6 160 000,00 грн. неможливо достовірно оцінити, такі витрати не підтверджені відповідними первинними документами бухгалтерського обліку та неможливо оцінити чи є ці витрати іншими витратами діяльності підприємства.

Відповідач 2 також стверджує, що враховуючи умови договорів оренди, укладених ТОВ ОЗКВИН (Орендар) з ТОВ НВФ Реле (Орендодавець), документів, які надають прямий доказ використання послуг, отриманих від ТОВ НВФ Реле саме в господарській діяльності ТОВ ОЗКВИН та які надають прямий доказ прямого зв`язку з наступною реалізацією товарів (наданням послуг, виконанням робіт) посадовим особам ГУ ДФС в Одеській області надано не було. Таким чином перевіркою було встановлено необґрунтоване віднесення до складу показників адміністративних витрат за 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік вартість послуг ТОВ НВФ Реле у сумі 1 441590,00 грн. (за 2016 рік в сумі 562766,00 грн., за 2017 рік в сумі 621324,00 грн.) по яким відсутні докази прямого зв`язку з наступною реалізацією товарів (наданням послуг, виконанням робіт) та, крім того, по яким відсутній доказ пов`язаний з провадженням господарської діяльності. Тобто, операції, відображені у первинних документах, укладених між ТОВ ОЗКВИН та ТОВ НВФ Реле у 2016, 2017, 2018 роках податкової звітності, не є господарською діяльністю платника податку ТОВ ОЗКВИН у розумінні п.п.14.1.36 Податкового кодексу України.

Відповідач 2 зазначає, що ТОВ ОЗКВИН включено до складу податкового кредиту:

- по декларації за квітень 2017 року суму ПДВ по контрагенту-постачальнику ТОВ Тетра Пак у розмірі 11 190,92 грн., в ЄДРПН податкові накладні на суму 11 190,92 грн., не зареєстровані, зареєстрована податкова накладна на суму1 600,36 грн., від 30.04.2017 року. Натомість ТОВ ОЗКВИН в податковій декларації за квітень 2017 року №9091271997 від 16.05.017 року у рядку 7 віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ 12 791,28 грн.;

- по декларації за січень 2017 року суму ПДВ 3 333,33 грн. по контрагенту-постачальнику ТОВ Пром Гарант Плюс без наявності податкової накладної. Детальна інформація по платнику податків ПДВ результатів автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів рахується розбіжність з ПДВ по контрагенту ТОВ Пром Гарант Плюс січень 2017 року у сумі ПДВ 3 333,33 грн.;

- по декларації за лютий 2018 року суму ПДВ 1 760,00 грн. по контрагенту-постачальнику ТОВ Колоксай К без наявності податкової накладної. Детальна інформація по платнику ПДВ результатів автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів рахується розбіжність з ПДВ по контрагенту ТОВ Колоксай К у сумі ПДВ 1 760,00 грн.;

- по декларації за березень 2018 року суму ПДВ 468,50 грн. по контрагенту-постачальнику ТОВ АІР без наявності податкової накладної. Детальна інформація по платнику податку ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ Пром Гарант Плюс , ТОВ Колоксай К та ТОВ АІР рахується розбіжність з ПДВ по зазначеним контрагентам ТОВ АІР у вказаних сумах ПДВ.

Таким чином, на підставі встановлених під час проведення перевірки порушень визначених у акті перевірки №739/15-32-14-05/38534742/12 від 22.04.2019 року, Головним управлінням ДФС в Одеській області були прийняті податкові повідомлення-рішення №0027151405, №0027161405, №0027171405 від 10.06.2019 року, які на думку відповідача, складено відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідь на відзив фактично відтворює зміст позовної заяви.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представники відповідачів стосовно задоволення позову заперечували з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, допитавши свідків, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Товариство з обмеженою відповідальністю Одеський завод класичних вин згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є юридичною особою (код ЄДРПОУ 38534742), основним видом діяльності якої є виробництво виноградних вин (46.34), оптова торгівля напоями (46.34). Місцезнаходження ТОВ ОЗКВИН : 68100, Одеська область, Татарбунарський район, місто Татарбунари, вул. Центральна, буд. 34. Засновник ТОВ ОЗКВИН ОСОБА_2 Костянтин ОСОБА_3 (т.11 а.с.66-68).

Станом на час проведення перевірки ТОВ ОЗКВИН перебувало на обліку в ГУ ДФС в Одеській області, Ізмаїльське управління, Татарбунарська державна податкова інспекція (Татарбунарський район) та взято на облік в контролюючих органах 17.03.2014 року за №152914031727.

ТОВ ОЗКВИН зареєстровано в органах державної влади виконавчим комітетом Одеської міської ради 14.03.2014 року, свідоцтво про державну реєстрацію №15491020000001657 від 14.03.2014 року.

07.03.2019 року ГУ ДФС в Одеській області видано наказ №1656 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ ОЗКВИН (код за ЄДРПОУ 38534742) , в якому наказано провести документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ ОЗКВИН (код за ЄДРПОУ 38534742), за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року з 26 березня 2019 року тривалістю 10 робочих днів (т.10 а.с.211).

03.04.2019 року ГУДФС в Одеській області видано наказ №2505 Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Одеський Завод Класичних Вин (код за ЄДРПОУ 38534742), в якому наказано продовжити термін проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Одеський Завод Класичних Вин (код за ЄДРПОУ 38534742) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 рік з 09.04.2019 року на 5 робочих днів (т.10 а.с.212).

У період з 26.03.2019 року по 08.04.2019 рік, на підставі направлень від 25.03.2019 року №1671/14-05, №1672/14-05, №1676/14-05, №1675/14-05, №1677/14-05, виданих Головним управлінням ДФС в Одеській області, на підставі наказів ГУ ДФС в Одеській області №1656 від 07.03.2019 року та №2505 від 03.04.2019 року, проведена планова виїзна перевірка ТОВ Одеський завод класичних вин код за ЄДРПОУ 38534742 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 рік, валютного законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 рік, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 рік.

08.04.2019 року та 15.04.2019 року, перевіряючими складено запити про надання документів, які отримала особисто під підпис головний бухгалтер ТОВ ОЗКВИН - ОСОБА_4 (т.11 а.с.22, 23).

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений Акт №739/15-32-14-05/38534742/12 від 22.04.2019 року Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ Одеський завод класичних вин код за ЄДРПОУ 38534742 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 рік, валютного законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 рік, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 рік (т.10 а.с.45-210).

У висновках до Акта №739/15-32-14-05/38534742/12 від 22.04.2019 року, перевіркою встановлено порушення ТОВ Одеський завод класичних вин :

1. п.44.1, 44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), п.5, п.6, п.7, п.19, п.29 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248 (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 5 097 001 грн., у тому числі: за 2016 рік у сумі 2 619 053 грн., за 2017 рік у сумі 1 312 134 грн., за 2018 рік у сумі 1 165 814 грн.

2. п.44.1, п.44.6 ст.44, п.п.192.1.1 ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 3 843 296 грн., в тому числі за травень 2018 року у сумі 781 241 грн., за червень 2018 року у сумі 1 018 838 грн., липень 2018 року у сумі 1 103 418 грн., серпень 2018 року у сумі 941 559 грн.

Завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по рядку 21 Декларації за грудень 2018 року у сумі 932635 грн.

3. ч.2 ст.13 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (із змінами та доповненнями).

4. пп.164.2.11. п.164.2 ст.164, п.164.5. ст.164, п.167.1 ст.167, п.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.170.9.1 п.170.9 ст.170 Податкового Кодексу України із змінами та доповненнями, не включено до складу загального місячного оподаткованого доходу суми витрат на відрядження працівників підприємства згідно звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт без первинних підтверджуючих документів (запрошень сторони, що приймає, укладених договорів чи контрактів, інших документів, що засвідчують участь відрядженої особи в заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю підприємства), в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 14 050,39 грн.

5. п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп.170.9.1 п.170.9 ст.170 Податкового Кодексу України із змінами та доповненнями - не включено до складу загального місячного оподаткованого доходу суми витрат на відрядження працівників підприємства згідно звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт без первинних підтверджуючих документів (запрошень сторони, що приймає, укладених договорів чи контрактів, інших документів, що засвідчують участь відрядженої особи в заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю підприємства), в результаті чого донараховано військовий збір в сумі 960,11 грн.

6. порушення п.51.1 ст.51, п.б) п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України №2755 - VI від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями, Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4, за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року не включено до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку суми повернутої фінансової допомоги фізичним особам - ознака доходу 153 - сума поворотної фінансової допомоги .

7. пп.141.4.1, пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПКУ в частині не утримання та не перерахування до бюджету податку в сумі 10 042,14 грн. по виплатах доходу нерезидента, здійснених в 2016 році, І кварталі 2017 року, І півріччі 2017 року, три квартали 2017 року, 2017 році, І кварталі 2018 року, І півріччі 2018 року, три квартали 2018 року, 2018 році.

8. п.п.16.1.3, п.16.1 ст.16, п.103.9 ст.103 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями, Наказу Міністерства фінансів України №897 від 20.10.2015 року Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства , в частині неподання Додатку ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік відносно виплат доходу нерезиденту, за І квартал 2017 року, І півріччя 2017 року, три квартали 2017 року, 2017 рік, І квартал 2018 року, І півріччя 2018 року, три квартали 2018 року, 2018 рік.

При отриманні від компетентних органів Республіки Кіпр інформації та матеріалів, які свідчать про порушення ТОВ ОЗКВИН податкового законодавства, податковим органом можуть бути вжиті заходи щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки, відповідно до положень ПКУ.

9. Перевіркою дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій при здійсненні фінансово-господарської діяльності встановлено порушення п.2.8 гл.2 Положення про ведення касових операцій у Національній валюті України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 (із змінами і доповненнями) та п.15 розд. 2 Положення про ведення касових операцій у Національній валюті України затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року №148 (із змінами і доповненнями).

Не погоджуючись з висновками, викладеними в Акті №739/15-32-14-05/38534742/12 від 22.04.2019 року, ТОВ ОЗКВИН 29 травня 2019 року подало до ГУ ДФС в Одеській області заперечення на Акт Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ ОЗКВИН код за ЄДРПОУ 38534742 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 рік, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 рік (т.1 а.с.224-237).

ГУ ДФС в Одеській області за результатами розгляду заперечення до Акта документальної планової виїзної перевірки №739/15-32-14-05/38534742/12 від 22.04.2019 року, висновки Акту залишено без змін, а заперечення ТОВ ОЗКВИН №2905/1-2019 від 29.05.2019 року (вх. №26738/10/15-32) - без задоволення (т.2 а.с.1-53).

На підставі встановлених порушень, зафіксованих в Акті перевірки №739/15-32-14-05/38534742/12 від 22.04.2019 року Головним управлінням ДФС були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0027151405 від 10.06.2019 року, яким збільшено ТОВ ОЗКВИН суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток в сумі 6 371 251 грн., з яких за податковими зобов`язаннями - в сумі 5 097 001 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - в сумі 1 274 250 грн. (т.10 а.с.215);

- №0027161405 від 10.06.2019 року, яким зменшено ТОВ ОЗКВИН розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 932 635 грн. (т.10 а.с.226);

- №0027171405 від 10.06.2019 року, яким збільшено ТОВ ОЗКВИН суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 4 806 320 грн., з яких за податковими зобов`язаннями - в сумі 3 845 056 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - в сумі 961 264 грн. (т.10 а.с.227).

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем 05 липня 2019 року подано до Державної фіскальної служби України скаргу №0507/1-2019 на податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 10.06.2019 року №0027151405, №0027161405, №0027171405 (т.9 а.с.148-149).

06.09.2019 року Державною податковою службою України прийнято рішення №917/6/99-00-08-05-01 про результати розгляду скарги, відповідно до якого Державна податкова служба України залишила без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області, а скаргу - без задоволення (т.9 а.с.150-160).

Не погоджуючись з висновками ГУ ДФС в Одеській області та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ ОЗКВИН звернулось з даним адміністративним позовом до суду.

Джерела права та висновки суду

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі - Податковий кодекс).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п.44.2 ст.42 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Положення пп.177.4.4 п.177.4 ст.177 ПК України визначають перелік витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, зокрема інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

В ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-ХVI із змінами (далі - Закон №996-ХVI) визначено поняття: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства; витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Згідно ст.9 Закону №996-ХVI, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно ст.11 Закону №996-ХVI, підприємства зобов`язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку.

Згідно п.7-8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318 (із змінами та доповненнями) (далі - ПСБО-16), витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Згідно п.17 ПСБО-16 витрати, пов`язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Згідно п.18 ПСБО-16 до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); витрати на зв`язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; витрати на врегулювання спорів у судових органах; податки, збори та інші передбачені законодавством обов`язкові платежі (крім податків, зборів та платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов`язані з купівлею-продажем валюти; інші витрати загальногосподарського призначення.

Згідно п.19 ПСБО-16 витрати на збут включають такі витрати, пов`язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг): витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції; витрати на ремонт тари; оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); витрати на передпродажну підготовку товарів; витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов`язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства; витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства; інші витрати, пов`язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

До складу витрат на збут у торговельних організаціях включаються витрати обігу, за винятком витрат, наведених у пунктах 18, 20 і 27 цього Положення (стандарту).

Згідно п.20 ПСБО-16 до інших операційних витрат включаються: витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 Нематеріальні активи ; собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов`язаних з їх реалізацією; сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів; втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов`язаннями, що пов`язані з операційною діяльністю підприємства); втрати від знецінення запасів; нестачі й втрати від псування цінностей; визнані штрафи, пеня, неустойка; витрати на утримання об`єктів соціально-культурного призначення; інші витрати операційної діяльності.

Відносно податкового повідомлення рішення №0027151405 від 10.06.2019 року яким збільшено ТОВ ОЗКВИН суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток в сумі 6 371 251 грн., з яких за податковими зобов`язаннями - в сумі 5 097 001 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - в сумі 1 274 250 грн. (т.10 а.с.215) судом встановлено, що в пп.3.1.1.5 Акту Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ ОЗКВИН код за ЄДРПОУ 38534742 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 рік, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 рік №739/15-32-14-05/38534742/12 від 22.04.2019 року, відповідачем відображені порушення по господарським взаємовідносинам позивача із ТОВ Кронос-Логістікс , ТОВ Азовоптторг , ТОВ Перлина Бурнасу , ТОВ НВФ Реле та ПП Оптовинторг . Зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум податку на прибуток за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 рік зазначених у додатку 9 до Акту перевірки.

Перевіряючими встановлено завищення показника собівартості реалізованої продукції за 2016 - 2018 роки (рядок 2050 Звіту про фінансовий результат (форма 2-м)) у сумі 18 488 428 грн. (у тому числі за 1 квартал 2016 року в сумі 4 349 250 грн.), за 4 квартал 2016 року в сумі 7919675 грн., за 1 квартал 2018 року в сумі 6219503 грн.), порівняно з даними бухгалтерського обліку платника податків, що вплинуло на заниження фінансового результату до оподаткування у сумі 18 488 428 грн. (у тому числі за 1 квартал 2016 року в сумі 4 349 250 грн., за 4 квартал 2016 року в сумі 7 919 675 грн., за 1 квартал 2018 року в сумі 6 219 503 грн.) (т.1 а.с.74).

Щодо господарських взаємовідносин позивача із ТОВ Кронос-Логістікс які вплинули на фінансовий результат діяльності позивача та його оподаткування, судом встановлено, що ТОВ ОЗКВИН (постачальник) та ТОВ Кронос-Логістікс (покупець) укладено Договір поставки №3107 від 31.07.2014 року та відповідно до п.1.1. постачальник зобов`язується передати алкогольні, безалкогольні напої (далі - Товари) у власність покупця на умовах та в строки, визначені дійсним Договором, а покупець в порядку та в строки визначені Договором, зобов`язується прийняти товар та сплатити кошти.

Згідно Акту перевірки №739/15-32-14-05/38534742/12 від 22.04.2019 року перевіряючими встановлено, що фінансово-господарські операції з поставки товару (пакувальні матеріали) від ТОВ Кронос-Логістікс не є можливими.

Аргументуючи зазначений висновок відповідач 2 посилається на те, що за пакувальні матеріали позивачем не здійснювалось розрахунку грошовими коштами; згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку №631 станом на 01.03.2016 року по взаємовідносинам з ТОВ Кронос-Логістікс рахується кредиторська заборгованість у сумі 11 705 602,75 грн. (т.14 а.с.177); не відображено вантажно-розвантажувальні операції з урахуванням того, що по товарно-транспортним накладним зазначається адреса пункту навантаження м.Запоріжжя, розвантаження с.Базарянка, Татарбунарського району, Одеської області; за даними автоматизованої інформаційної системи Архіву електронної звітності, Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ Кронос-Логістікс в період 2014 - 2016 роки взагалі не придбало пакувальні матеріали, які були реалізовані позивачу у 1 кварталі 2016 року.

В спростування висновку перевіряючих з посиланням на надані суду та перевіряючим при перевірці докази, позивач зазначає, що між ТОВ ОЗКВИН (постачальник) та ТОВ Кронос-Логістікс (покупець) укладено декілька договорів, а саме Договір поставки №3107 від 31.07.2014 року, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов`язується передати алкогольні, безалкогольні напої (далі - Товари) у власність покупця на умовах та в строки, визначені дійсним Договором, а покупець в порядку та в строки визначені Договором, зобов`язується прийняти товар та сплатити кошти.

Відповідно до п.5.1. Договору №3107 від 31.07.2014 року, оплата за поставлені постачальником за умовами даного договору товарів здійснюється на умовах 100% передоплати у розмірі 15 000 000,00 грн. в строк до 04 вересня 2014 року, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

На підтвердження поставленого товару ТОВ Кронос-Логістікс за договором поставки №3107 від 31.07.2014 року, позивачем надано: видаткові накладні: №29 від 10.02.2016 року всього на суму 1 583 232,15 грн.; №30 від 15.02.2016 року всього на суму 1 043 801,22 грн.; №31 від 18.02.2016 року всього на суму 1 498 597,01 грн.; №37 від 22.02.2016 року всього на суму 3 133 041,67 грн.; №38 від 25.02.2016 року всього на суму 2 494 216,58 грн.; №39 від 29.02.2016 року всього на суму 4 222 634,39 грн.; №174 від 01.11.2016 року всього на суму 1 175 858,05 грн.; №179 від 11.11.2016 року всього на суму 1 489 517,77 грн.; №182 від 21.11.2016 року всього на суму 1 534 681,66 грн.; №187 від 01.12.2016 року всього на суму 1 430 110,51 грн.; №192 від 11.12.2016 року всього на суму 1 320 098,28 грн.; №199 від 24.12.2016 року всього на суму 1 690 525,73 грн.; №6 від 02.01.2017 року всього на суму 508 553,35 грн.; №9 від 10.01.2017 року всього на суму 541 904,53 грн.; №15 від 20.01.2017 року всього на суму 1 586 820,60 грн.; №19 від 06.02.2017 року всього на суму 508 732,74 грн.; генеральні довіреності №1 від 01.01.2016 року та від 01.01.2017 року; платіжні доручення: №1 від 05.01.2016 року на суму 33 000,00 грн.; №13 від 06.01.2016 року на суму 800 000,00 грн.; №20 від 06.01.2016 року на суму 150 000,00 грн.; №40 від 11.01.2016 року на суму 170 000,00 грн.; №38 від 11.01.2016 року на суму 15 000,00 грн.; №3866 від 23.12.2016 року на суму 375 000,00 грн.; свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ; МАЗ 642205-220, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; МАЗ 642205-220, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; BURG BPO-12-20Z, реєстраційний номер НОМЕР_5 ; BURG BPO-12-24Z, реєстраційний номер НОМЕР_6 ; напівпричіп GOFA50, реєстраційний номер НОМЕР_7 ; МАЗ НОМЕР_8 , реєстраційний номер НОМЕР_9 ; SHMITZ CARGOBULL, реєстраційний номер НОМЕР_10 ; CARTWRIGHT PP-32A, реєстраційний номер НОМЕР_11 ; LAG0-3-36, реєстраційний номер НОМЕР_12 ; VOLVO FH12, реєстраційний номер НОМЕР_13 ; LAG1FCCB, реєстраційний номер НОМЕР_14 ; КАМАЗ 55102, реєстраційний номер НОМЕР_15 ; НОМЕР_16 , реєстраційний номер НОМЕР_17 ; НОМЕР_16 , реєстраційний номер НОМЕР_18 (т.2 а.с.204-247).

Також ТОВ Кронос-Логістікс (постачальник) та ТОВ Одеський завод класичних вин (покупець) укладено Договір поставки №13.10/1 від 13 жовтня 2015 року та відповідно до п.1.1. даного договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах, передбачених Договором товарно-матеріальні цінності (надалі Товар), найменування, кількість та ціна якого зазначені у накладних, які є невід`ємною частиною цього договору (т.2 а.с.60-61).

Згідно п.2.1. Договору №13.10/1 від 13.10.2015 року, поставка Товару здійснюється на умовах самовивезення Покупцем та за його рахунок.

Відповідно до п.2.2. Договору №13.10/1 від 13.10.2015 року, термін поставки товару: протягом дії договору, конкретна поставка партії товару здійснюється згідно усного замовлення покупця.

Пунктом 2.4. зазначеного Договору визначено, що поставка товару здійснюється партіями. Партією вважається кількість товару, що оформлюється однією товарно-транспортною накладною.

Відповідно до п.4.2. Договору №13.10/1 від 13.10.2015 року, оплата товару здійснюється у безготівковій формі наступним чином: не пізніше 60 календарних діб з дати постачання товару.

На підтвердження отримання товару у ТОВ Кронос-Логістікс за договором №13.10/1 від 13.10.2015 року позивачем надано: рахунки-фактури №СФ-0000875 від 15 лютого 2016 року всього з урахуванням ПДВ 1 420 423,80 грн., №СФ-0000823 від 10 лютого 2016 року всього з урахуванням ПДВ 3 660 406,32 грн., №СФ-000956 від 26 лютого 2016 року всього з урахуванням ПДВ 138 268,60 грн. (т.2 а.с.64-66); видаткові накладні: №РН-000000047 від 10.02.2016 року всього з урахуванням ПДВ 3 660 406,32 грн.; №РН-000000063 від 15.02.2016 року всього на суму з урахуванням ПДВ 1 420 423,80 грн.; №РН-000000065 від 26.02.2016 року всього на суму з урахуванням ПДВ 138 268,60 грн.; товарно-транспортні накладні №47/8 від 11.02.2016 року; №47/6 від 10.02.2016 року; №47/5 від 10.02.2016 року; №47/3 від 10.02.2016 року; №47/2 від 10.02.2016 року; №47/1 від 10.02.2016 року; №63/1 від 15.02.2016 року; №63/2 від 15.02.2016 року; №63/3 від 15.02.2016 року; №63/4 від 15.02.2016 року; №63/5 від 15.02.2016 року; №65 від 26.02.2016 року (т.3 а.с.78-104); платіжні доручення: №11418920436 від 26.08.2016 року на суму 479388,78 грн.; №100 від 30.08.2016 року на суму 550000,00 грн.; №156 від 17.10.2016 року на суму 1070000,00 грн.; №155 від 17.10.2016 року на суму 1000000,00 грн.; №1084 від 17.11.2016 року на суму 600 000,00 грн.; №1181110215 від 22.11.2016 року на суму 9000000,00 грн.; №1100 від 23.11.2016 року на суму 470000,00 грн.; №1181110220 від 29.11.2016 року на суму 361000,00 грн.; №1216 від 27.12.2016 року на суму 670 000,00 грн.

Аналізуючи в сукупності досліджені в судовому засіданні та наявні в матеріалах справи докази, а також допитавши у якості свідка головного бухгалтера ТОВ ОЗКВИН ОСОБА_4 , суд критично відноситься до тверджень відповідача 2 відносно того, що перелічені первинні документи, не підтверджують факт отримання саме у ТОВ Кронос-Логістікс пакувальних матеріалів, їх перевезення та наступне їх використання при пакуванні готової продукції та її реалізації враховуючи те, що пакувальні матеріали, які були реалізовані позивачу ТОВ Кронос-Логістікс за даними автоматизованої інформаційної системи Архіву електронної звітності, Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ Кронос-Логістікс не придбавались. Також, відповідачем 2 не доведено факту не придбання позивачем у ТОВ Кронос-Логістікс або інших контрагентів пакувальних матеріалів до 01.01.2016 року, раніше перевіряємого періоду перевірки.

Крім того, суд приймає до відома, що станом на 22.04.2019 року, згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю Кронос-Логістікс (код ЄДРПОУ 35628371) припинено та згідно бухгалтерської довідки №3 від 29.01.2020 року Про стан взаєморозрахунків у ТОВ Кронос-Логістікс відсутня заборгованість (т.15 а.с.3).

Щодо встановлення перевіряючими завищення показників витрат на збут за 2016 та 2017 роки у сумі 2 226 641,00 грн., що вплинуло на заниження фінансового результату до оподаткування у сумі 2 226 441,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2016 року у сумі 508 705,00 грн., за 3 квартал 2016 року у сумі 1 192 936 грн., за 4 квартал 2016 року у сумі 16 667 грн., за 1 квартал 2017 року у сумі 508 333 грн. (т.1 а.с.84) по відношенню до господарських операції позивача з ТОВ Кронос-Логістікс за укладеним договором комісії, відповідачем в Акті перевірки №739/15-32-14-05/38534742/12 від 22.04.2019 року зазначається, що позивачем у ході перевірки не надано документи первинного обліку (видаткові накладні на передачу товару ТОВ Кронос-Логістікс , звіти комісіонера та інші документи) підтверджуючи витрати на збут по рахунку №93 Витрати на збут на суму 2 226 641,00 грн.

Судом при розгляді справи встановлено, що при зверненні позивача із запереченнями від 29.05.2019 року на Акт перевірки №739/15-32-14-05/38534742/12 від 22.04.2019 року до ГУ ДФС в Одеській області (т.1 а.с.224-237) було подано велику кількість первинних документів серед яких зазначені: акти здачі прийняття робіт (надання послуг); акти передачі товарів на комісію; звіти комісіонера Кронос-Логістікс перед комітентом - Одеський завод класичних вин за договором комісії №26/07 від 26.07.2014 року; платіжні доручення; виписки з ПАТ Універсал Банк ; виписки з ПАТ ВТБ БАНК ; податкові накладні; витяги з ЄРПН; виписки по рахунку, які спростовували твердження перевіряючих про їх відсутність.

Досліджуючи в судовому засіданні договір комісії на реалізацію продукції №26/07 від 26.07.2014 року який укладений між ТОВ ОЗКВИН та ТОВ Кронос-Логістікс (т.6 а.с.224-226) судом встановлено, що відповідно до п.1.1. Договору №26/07 від 26.07.2014 року, комісіонер (ТОВ Кронос-Логістікс ) зобов`язується за дорученням комітента (ТОВ ОЗКВИН ) здійснювати в інтересах останнього, на оплатній основі, від свого імені укладання та виконання угоди (угод) з продажу та/або постачання продукції (далі - товар), що є власністю комітента.

Пунктом 1.2. зазначеного Договору передбачено, що найменування товару - алкогольні напої виробництва ТОВ Одеський завод класичних вин , надані комітентом, в асортименті згідно накладних (або інших аналогічних документів, що підтверджують фактичну передачу товару).

Згідно п.5.1. Договору №26/07 від 26.07.2014 року, за виконання доручення комітент сплачує комісіонерові винагороду в розмірі: здійснення угод з покупцем (покупцями) в об`ємі 5000 пляшок за місяць - винагорода в розмірі 10 000 грн. в місяць в т.ч. з ПДВ; здійснення угод з покупцем (покупцями) в об`ємі більшому ніж 5 000 пляшок на місяць - винагорода встановлюється за домовленістю сторін та зазначається у звіті комісіонера, який узгоджується з комітентом, але в будь-якому випадку не менше 10000 грн. в місяць у т.ч. з ПДВ.

На підтвердження виконання умов Договору №26/07 від 26.07.2014 року позивачем надано: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000325; №ОУ-0000325/1; №ОУ-0000116; №ОУ-0000509; №ОУ-0000598; №ОУ-0000688; №ОУ-0000962; №ОУ-0001022; №ОУ-0001089; №ОУ-0000143; №ОУ-0000168; акти передачі товарів на комісію: №59 від 05.05.2015 року; №86 від 20.06.2015 року; №88 від 25.06.2015 року; №89 від 25.06.2015 року; №92 від 28.06.2015 року; №132 від 03.08.2015 року; №119 від 07.08.2015 року; №124 від 07.08.2015 року; №118 від 29.08.2015 року; №120 від 29.08.2015 року; №121 від 29.08.2015 року; №122 від 29.08.2015 року; №123 від 29.08.2015 року; №216 від 22.12.2015 року; №6 від 04.01.2016 року; №11 від 04.01.2016 року; №12 від 05.01.2016 року; №14 від 12.01.2016 року; №18 від 13.01.2016 року; №5 від 11.01.2016 року; №13 від 22.01.2016 року; №51 від 11.03.2016 року; №59 від 22.03.2016 року; №70 від 01.04.2016 року; №76 від 12.04.2016 року; №84 від 25.04.2016 року; №89 від 01.05.2016 року; №91 від 11.05.2016 року; №96 від 23.05.2016 року; №100 від 01.06.2016 року; №106 від 13.06.2016 року; №110 від 22.06.2016 року; №116 від 01.07.2016 року; №120 від 12.07.2016 року; №128 від 22.07.2016 року; №133 від 01.08.2016 року; №134 від 05.08.2016 року; №135 від 04.08.2016 року; №138 від 11.08.2016 року; №139 від 18.08.2016 року; №144 від 22.08.2016 року; №150 від 01.09.2016 року; звіти комісіонера Кронос-Логістікс перед комітентом - Одеський завод класичних вин за договором комісії №26/07 від 26.07.2014 року (т.6 а.с.227-т.7 а.с.84); платіжні доручення (т.11 а.с.197-т.12 а.с.206, т.13 а.с.118-а.с.121); виписки з ПАТ Універсал Банк (т.12 а.с.207-т.13 а.с.79); виписки з ПАТ ВТБ БАНК (т.13 а.с.80-а.с.81); податкові накладні (т.13 а.с.82-а.с.93); витяги з ЄРПН (т.13 а.с.94-а.с.106); акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.13 а.с.107-а.с.117); виписка по рахунку (т.13 а.с.122-123).

Таким чином встановлені судом обставини з урахуванням наданих позивачем та досліджених в судовому засіданні первинних документів в цілому спростовують висновок відповідача про відсутність документів первинного обліку по фінансово-господарським операціям позивача з ТОВ Кронос-Логістікс по виконанню умов зазначеного договору викладені в Акті перевірки №739/15-32-14-05/38534742/12 від 22.04.2019 року.

Суд зазначає, що з урахуванням даних бухгалтерських рахунків 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , даних АІС Архів електронної звітності , а також відсутністю специфікацій, гігієнічних висновків, сертифікатів відповідності, якісних посвідчень на кожний вид товару, перевіряючими встановлено, що ТОВ Азовоптторг взагалі не придбавало пакувальні матеріали, які були реалізовані ТОВ ОЗКВИН . Відповідач 2 стверджує, що фінансово-господарські операції з поставки товарів (пакувальні матеріали) від ТОВ Азовоптторг покупцю ТОВ ОЗКВИН є неможливими. З даного приводу суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю ВКФ Азовоптторг (код ЄДРПОУ 25222351) є юридичною особою, основним видом діяльності якої є неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (46.39). Зареєстроване 19.12.1997 року за №11031200000014674. Місцезнаходження ТОВ ВКФ Азовоптторг : 69096, Запорізька область, місто Запоріжжя, Дніпровський район, вул. Каховська, буд.3. Підприємство зареєстроване в контролюючих органах - 24.12.1997 року за №4460. Дата реєстрації платником ПДВ - 01.08.2016 року (т.9 а.с.206-212).

15.02.2017 року між ТОВ ВКФ Азовоптторг (покупець) та ТОВ Одеський завод класичних вин (постачальник) укладено договір поставки №15/02-17П (т.2 а.с.134-135).

Відповідно до п.1.1. Договору №15/02-17П від 15.02.2017 року, постачальник зобов`язується поставити (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) продукцію, кількість, асортимент і ціна якого зазначені у накладних, які додаються до цього договору та є його невід`ємною частиною.

Пунктом 2.1. Договору №15/02-17П від 15.02.2017 року передбачено, що товар постачається постачальником на склад покупця, який розташований за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Дальницька, буд.23/4. Транспортування товару здійснюється транспортом і за рахунок покупця, або шляхом залучення для його перевезення інших осіб.

Згідно п.3.1. Договору №15/02-17П від 15.02.2017 року, загальна сума цього договору складається із сум вартості товару, поставленого постачальником покупцю за весь період дії цього договору.

На підтвердження виконання умов Договору №15/02-17П від 15.02.2017 року позивачем надано: видаткові накладні: №20 від 01.02.2018 року; №25 від 16.02.2018 року; №31 від 01.03.2018 року; №36 від 16.03.2018 року; №37 від 16.03.2018 року; №45 від 01.04.2018 року; №47 від 01.04.2018 року; №54 від 16.04.2018 року; №55 від 16.04.2018 року; №58 від 01.05.2018 року; №65 від 02.05.2018 року; №67 від 16.05.2018 року; №69 від 16.05.2018 року; №74 від 01.06.2018 року; №79 від 16.06.2018 року; №80 від 16.06.2018 року; №83 від 01.07.2018 року; №84 від 01.07.2018 року; №90 від 16.07.2018 року; №94 від 01.08.2018 року; №95 від 16.08.2018 року; №99 від 16.08.2018 року; №111 від 16.09.2018 року; №117 від 01.10.2018 року; №121 від 16.10.2018 року; №122 від 16.10.2018 року; №123 від 01.11.2018 року; №131 від 16.11.2018 року; №134 від 01.12.2018 року; №135 від 01.12.2018 року; №138 від 16.12.2018 року; №139 від 16.12.2018 року; додаткову угоду до договору поставки №15/02-17П від 15.02.2017 року; платіжні доручення: №549 від 29.06.2017 року; №565 від 30.06.2017 року; №568 від 30.06.2017 року; №919 від 22.08.2017 року; №1202 від 10.10.2017 року; №1598 від 28.11.2017 року; №1889 від 27.12.2017 року; №1281 від 20.04.2018 року; №1308 від 24.04.2018 року; №2279 від 25.07.2018 року; №563 від 25.10.2018 року; №609 від 26.10.2018 року; генеральну довіреність №1 від 01.01.2018 року (т.2 а.с.136-198).

10.10.2017 року між ТОВ ВКФ Азовоптторг (постачальник) та ТОВ Одеський завод класичних вин (покупець) укладено договір поставки №10/10-2017 (т.4 а.с.92-93).

Відповідно до п.1.1. Договору №10/10-2017 від 10.10.2017 року, у порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, в асортименті, кількості та за ціною, що погоджується сторонами в накладних та специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору, вільний від прав та претензій третіх осіб, а покупець зобов`язується прийняти зазначений вище товар і оплатити його вартість.

Пунктом 1.2. Договору №10/10-2017 від 10.10.2017 року передбачено, що товар поставляється покупцю окремими партіями. Кожна партія товару визначається замовленням покупця, яке подається як в усній формі телефонним зв`язком, так і в письмовій формі факсимільним чи електронним повідомленням, у якому зазначається: найменування товару, кількість товару, асортимент тощо.

Відповідно до п.3.1. Договору №10/10-2017 від 10.10.2017 року, кожна партія товару повинна бути поставлена покупцю не пізніше 21-го календарного дня з моменту отримання відповідного замовлення. Замовлення покупцем може коригуватись та вважається прийнятим, якщо подане не пізніше за 21 календарний день до дати поставки товару.

До договору №10/10-2017 від 10.10.2017 року позивачем надано додаткову угоду №1 від 11.10.2017 року та додаткову угоду №2 від 12.10.2017 року (т.4 а.с.94, 95).

На підтвердження виконання умов Договору №10/10-2017 від 10.10.2017 року позивачем надано: сертифікат відповідності від 12.12.2017 року; сертифікати якості: №300118ГФС-42/212; №180118ГФС-42/122; №250118ГФС-42/175; №290417ГФС-42/1201; специфікації: №6 від 03.01.2018 року; №7 від 16.01.2018 року; №8 від 22.01.2018 року; №9 від 22.01.2018 року; №11 від 12.02.2018 року; №12 від 12.02.2018 року; №14 від 12.02.2018 року; №15 від 15.02.2018 року; подорожні листи: №002728 від 03.01.2018 року; №002727 від 16.01.2018 року; №002714 від 22.01.2018 року; №002726 від 22.01.2018 року; №002716 від 12.02.2018 року; №002724 від 12.02.2018 року; №002725 від 12.02.2018 року; №002715 від 15.02.2018 року; рахунки фактури: №СФ-000079 від 12.02.2018 року; №СФ-000089 від 15.02.2018 року; №СФ-000028 від 16.01.2018 року; №СФ-000036 від 22.01.2018 року; №СФ-000035 від 22.01.2018 року; №000078 від 12.02.2018 року; №СФ-000006 від 03.01.2018 року; №СФ-000037 від 22.01.2018 року; №СФ-000079 від 12.02.2018 року; видаткові накладні: №РН-000000146 від 22.01.2018 року; №РН-000000145 від 22.01.2018 року; №РН-000000144 від 22.01.2018 року; №РН-000000137 від 03.01.2018 року; №РН-000000143 від 16.01.2018 року; №РН-000000311 від 15.02.2018 року; №РН-000000245 від 12.02.2018 року; №РН-000000246 від 12.02.2018 року; №РН-000000244 від 12.02.2018 року; товарно-транспортні накладні: від 22.01.2018 року; від 03.01.2018 року; від 16.01.2018 року; від 15.02.2018 року; від 12.02.2018 року; платіжні доручення: №287 від 11.05.2018 року; №288 від 11.05.2018 року; №278 від 03.05.2018 року; №223 від 06.04.2018 року; №222 від 06.04.2018 року; №1379887632 від 19.03.2018 року; №1379887583 від 13.02.2018 року; №1379887600 від 14.02.2018 року; №189 від 13.03.2018 року; №77 від 31.01.2018 року; №50 від 18.01.2018 року; №30 від 17.01.2018 року; №2364 від 26.03.2018 року; №2342 д 22.03.2018 року; №2321 від 21.03.2018 року; №2277 від 15.03.2018 року; №2276 від 15.03.2018 року; №2222 від 07.-03.2018 року; №2215 від 02.03.2018 року; №2117 від 22.02.2018 року; №2089 від 21.02.2018 року; №2063 від 20.02.2018 року; №1902 від 24.01.2018 року; №1864 від 22.01.2018 року; №1686 від 05.01.2018 року; №1664 від 04.01.2018 року (т.4 а.с.96-162, т.5 а.с.88-113).

На підставі зазначених обставин та наведених доказів, суд дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та ТОВ ВКФ Азовоптторг документально підтверджені та фактично здійснені з метою отримання позитивного фінансового результату.

Відповідачами не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували реальність здійснення таких операцій, свідчили б про відсутність у позивача відповідних розрахункових та інших первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, або ж невідповідності їх вимогам Закону №996-XIV.

Крім того, суд звертає увагу на сталу судову практику по відношенню до відсутності специфікацій, гігієнічних висновків, сертифікатів відповідності, якісних посвідчень викладену, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 серпня 2019 року у справі №804/17176/14 та від 05 лютого 2019 року у справі №813/123/16.

Щодо встановлення перевіряючими відсутності документів первинного бухгалтерського обліку (ТТН, видаткові накладні, документи складського обліку та інші), які підтверджують взаємовідносини фінансово-господарської діяльності позивача з ТОВ Перлина Бурнасу , а також відсутності доказів прямого зв`язку зазначених витрат та податкового кредиту з наступною реалізацією, суд зазначає наступне.

Згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю Перлина Бурнасу (код ЄДРПОУ 33064946) є юридичною особою, основним видом діяльності якої є вирощування винограду (01.21), зареєстроване 10.09.2004 року за №15491020000000013. Місцезнаходження ТОВ Перлина Бурнасу : 68162, Одеська область, Татарбунарський район, село Базар`янка, вул. Шевченка, буд.37. Підприємство зареєстроване в контролюючих органах - 21.09.2004 року в ГУ ДФС в Одеській області, Ізмаїльське управління, Татарбунарська ДПІ за №39398646 (т.9 а.с.213-219).

15 серпня 2016 року між ТОВ Перлина Бурнасу (постачальник) та ТОВ Одеський завод класичних вин (покупець) укладено договір поставки №15/08 (т.5 а.с.114-116).

Відповідно до п.1.1. Договору №15/08 від 15.08.2016 року, постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах, передбачених цим Договором, виноград (надалі - товар), найменування, кількість, термін поставки та ціна якого визначається у Специфікаціях, які додаються до цього Договору та є невід`ємною його частиною.

Пунктом 1.2. Договору №15/08 від 15.08.2016 року передбачено, що остаточна загальна ціна товару, що поставлений згідно цього Договору, розраховується виходячи з фактичної кількості товару, прийнятого за цим Договором покупцем згідно товарно-транспортних (видаткових) накладних та Специфікацій на такий товар, що підписані уповноваженими представниками обох сторін.

Розділом 2 Договору №15/08 від 15.08.2016 року передбачено, що поставка Товару здійснюється шляхом самовивозу товару покупцем власним транспортним або шляхом залучення третіх осіб.

Поставка товару здійснюється партіями. Партією вважається кількість товару, що оформлюється однією товарно-транспортною (видатковою) накладною.

Відповідно до п.3.1. Договору №15/08 від 15.08.2016 року, оплата кожної партії товару здійснюється у безготівковій формі, у національній валюті (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

На підтвердження виконання умов Договору №15/08 від 15.08.2016 року позивачем надано: специфікацію №1 від 15.08.2016 року; видаткові накладні: №199 від 01.11.2016 року; №200 від 01.11.2016 року; №201 від 01.11.2016 року; від 02.11.2016 року №202, №203, №204, №205, №206, №207, №208; від 03.11.2016 року №209, №210, №211, №212, №213, №214, №215, №216; від 04.11.2016 року №217, №218, №219, №220, №221, №222; від 05.11.2016 року №223, №224, №225, №226, №227, №228; від 06.11.2016 року №229, №230, №231, №232; товарно-транспортні накладні: від 01.11.2016 року №199, №200, №201; від 02.11.2016 року №202, №203, №204, №205, №206, №207, №208; від 03.11.2016 року №209, №210, №211, №212, №213, №214, №215; від 04.11.2016 року №216, №217, №218, №219, №220, №221, №222; від 05.11.2016 року №223, №224, №226, №227, №228; від 06.11.2016 року №229, №230, №231, №232; подорожні листи вантажного автомобіля від 01.11.2016 року: №002749; №002750; №002751; від 02.11.2016 року: №002752; №002753; №002754; №002755; №002729; №002730; №002731; від 03.11.2016 року: №002732; №002733; №002734; №002735; №002736; №002737; №002738; від 04.11.2016 року: №002739; №002740; №002301; №002742; №002743; №002744; №00275; від 05.11.2016 року №002746; №002303; №002748; №002717; №002718; №002719; від 06.11.2016 року №002720; №002721; №002723; №002722 (т.5 а.с.117-т.6 а.с.38); платіжні доручення: №56 від 22.01.2018 року; №61 від 23.01.2018 року; №1913 від 25.01.2018 року; №1931 від 29.01.2018 року; №1934 від 29.01.2018 року; №1935 від 29.01.2018 року; №1962 від 31.01.2018 року; №1963 від 31.01.2018 року; №1964 від 31.01.2018 року; №119 від 02.02.2018 року; №111 від 02.02.2018 року; №81 від 02.02.2018 року; №110 від 02.02.2018 року; №104 від 02.02.2018 року; №103 від 02.02.2018 року; №83 від 02.02.2018 року; №101 від 02.02.2018 року; №100 від 02.02.2018 року; №99 від 02.02.2018 року; №98 від 02.02.2018 року; №97 від 02.02.2018 року; №96 від 02.02.2018 року; №95 від 02.02.2018 року; №94 від 02.02.2018 року; №93 від 02.02.2018 року; №92 від 02.02.2018 року; №91 від 02.02.2018 року; №90 від 02.02.2018 року; №89 від 02.02.2018 року; №88 від 02.02.2018 року; №87 від 02.02.2018 року; №86 від 02.02.2018 року; №85 від 02.02.2018 року; №84 від 02.02.2018 року; №107 від 02.02.2018 року; №106 від 02.02.2018 року; №105 від 02.02.2018 року; №108 від 02.02.2018 року; №109 від 02.02.2018 року; №117 від 02.02.2018 року; №118 від 02.02.2018 року; №116 від 02.02.2018 року; №115 від 02.02.2018 року; №114 від 02.02.2018 року; №113 від 02.02.2018 року; №112 від 02.02.2018 року; №1985 від 02.02.2018 року; №124 від 07.02.2018 року; №2001 від 07.02.2018 року; №2015 від 14.02.2018 року; №2058 від 19.02.2018 року; №158 від 23.02.2018 року; №2181 від 27.02.2018 року; №165 від 02.03.2018 року; №187 від 07.03.2018 року; №199 від 23.03.2018 року; №207 від 29.03.2018 року; №209 від 30.03.2018 року; №211 від 03.04.2018 року; №216 від 03.04.2018 року; №221 від 05.04.2018 року; №2488 від 12.04.2018 року; №2562 від 18.04.2018 року; №2573 від 18.04.2018 року; №268 від 23.04.2018 року; №2601 від 26.04.2018 року; №2607 від 27.04.2018 року; №283 від 05.05.2018 року; №2645 від 07.05.2018 року; №2669 від 10.05.2018 року; №290 від 14.05.2018 року; №309 від 16.05.2018 року; №322 від 22.05.2018 року; №2779 від 30.05.2018 року (т.11 а.с.113-185).

На підтвердження подальшої переробки отриманого товару позивачем надано: акти про переробку винограду за червоним способом №43, №44, №45, №46, №47; акти декантації виноматеріалів з осадів: №89, №174, №64, №90, №91, №92, №92, №93, №94, №95, №96, №97, №99, №6, №66, №67, №68, №70, №1, №11, №41, №110, №127, №149, №194, №204, №209, №223, №226, №219, №17, №32, №101, №103, №8, №10, №72, №73, №215, №216, №77, №16, №29, №82; накладні на передачу винпродукції: №67, №69, №70, №71, №73, №84, №85, №88, №89, №93, №98, №4, №5, №6, №60, №61, №72, №105, №118, №126, №130, №131, №137, №139, №140, №141, №212, №302, №367, №769, №812, №67; купажні акти: №168, №64, №66, №70, №68, №73, №72, №71, №35, №77, №114, №128, №152, №184, №193, №203, №208, №222, №225, №17, №32, №67, №74, №67, №74, №218, №219, №76, №81, №81, №14, №27; акти про спиртування сусла: №16, №17, №18; вимоги на відпуск спирту у виробництво: №16 від 10.11.2016 року; № 17 від 10.11.2016 року; №18 від 10.11.2016 року; акти обробки теплом: №2; №3; №6; №9; відомості про роботу цеху: 10.01.2017 року; 01.02.2017 року; 04.02.2017 року; 16.02.2017 року; 21.02.2017 року; 22.02.2017 року; 27.02.2017 року; 28.02.2017 року; 05.04.2017 року; 26.05.2017 року; 20.10.2017 року; 09.11.2017 року; 29.01.2018 року; рахунки на оплату: №14 від 05.11.2016 року; №13 від 04.11.2016 року; №10 від 01.11.2016 року; №11 від 02.11.2016 року; №12 від 03.11.2016 року; №15 від 06.11.2016 року (т.6 а.с.39-224).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що первинні документи, які надані суду позивачем на підтвердження виконання господарських взаємовідносин з ТОВ Перлина Бурнасу , та які надавались позивачем разом із запереченнями від 29.05.2019 року на Акт перевірки №739/15-32-14-05/38534742/12 від 22.04.2019 року до ГУ ДФС в Одеській області підтверджують реальність господарських операцій, рух активів та зміни майнового стану платника податків та спростовують твердження відповідача 2 щодо відсутності прямого зв`язку зазначених витрат та податкового кредиту.

Щодо встановлення перевіряючими завищення показника інших витрат за 2017 рік у сумі 6 160 000,00 грн., що вплинуло на заниження фінансового результату до оподаткування у сумі 6 160 000,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2017 року в сумі 6 160 000 грн., відповідач 2, в обґрунтування правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення в Акті перевірки №739/15-32-14-05/38534742/12 від 22.04.2019 року зазначив, що під час здійснення перевірки підприємством не надано документи первинного обліку, підтверджуючі інші витрати по рахунку №97 за 4 квартал 2017 року на суму 6 160 000,00 грн.; тобто, операції, відображені по Дт 97 Кт31 як інше списання грошових коштів ТОВ ОЗКВИН у 4 кварталі 2017 року в загальній сумі 6 160 000,00 грн., неможливо достовірно оцінити, такі витрати не підтверджені відповідними первинними документами бухгалтерського обліку та неможливо оцінити чи є ці витрати іншими витратами діяльності підприємства.

На спростування тверджень відповідача 2 щодо відсутності первинних документів бухгалтерського обліку по взаємовідносинам позивача з ПП ОПТВИНТОРГ на виконання договору безповоротної фінансової допомоги №11/12-1 від 11.12.2017 року, позивачем надано договір безповоротної фінансової допомоги №11/12-1 від 11.12.2017 року (т.7 а.с.85) та платіжні доручення (т.7 а.с.86-119).

Відповідно до п.1.1. Договору №11/12-1 від 11.12.2017 року, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, позикодавець надає позичальнику безповоротну фінансову допомогу. Надання допомоги не передбачає сплату відсотків за користування нею.

Згідно п.2.1. Договору №11/12-1 від 11.12.2017 року, розмір фінансової допомоги становить 6 160 000,00 грн.

Розділом 3 Договору №11/12-1 від 11.12.2017 року передбачено, що позикодавець надає (виплачує) позичальникові не пізніше 31.12.2017 року. Допомога може надаватися частинами.

Допомога надається в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позичальника. Також допомога може надаватися готівкою у встановленому законом порядку з оформленням касового ордеру.

Судом також встановлено, що згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, приватне підприємство ОПТОВИНТОРГ (код ЄДРПОУ 32607804) є юридичною особою, основним видом діяльності якої є оптова торгівля напоями (46.34), зареєстроване 17.07.2003 року за №11031200000018637. Місцезнаходження ПП ОПТОВИНТОРГ : 69037, Запорізька область, м. Запоріжжя, Вознесенівський район, вул. Незалежної України, буд.45-Б. Підприємство зареєстроване в контролюючих органах - 29.07.2003 року в ГУ ДФС у Запорізькій області, Вознесенівське управління у м. Запоріжжі, Вознесенівська ДПІ (Вознесенівський район м. Запоріжжя) за №9396146 (т.9 а.с.220-227).

15 грудня 2015 року між ПП ОПТОВИНТОРГ (покупець) та ТОВ Одеський завод класичних вин (продавець) укладено договір поставки №15/12 (т.2 а.с.67-68).

Відповідно до п.1.1. Договору №15/12 від 15.12.2015 року, в порядку та на умовах, визначених дим Договором, продавець зобов`язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товар, кількість, асортимент і ціна якого зазначені у накладних, що складають невід`ємну частину цього договору.

Згідно п.2.1. Договору №15/12 від 15.12.2015 року, товар постачається на умовах EXW - склад продавця (згідно Інкотермс - 2000) за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 23/4. Транспортування товару здійснюється транспортом і за рахунок покупця.

Пунктом 3.1. Договору №15/12 від 15.12.2015 року передбачено, що загальна сума цього Договору складається з сум вартості товару, поставленого постачальником покупцю за період дії цього договору.

20 грудня 2015 року між ПП ОПТОВИНТОРГ та ТОВ ОЗКВИН укладено додаткову угоду до Договору поставки №15/12 від 15.12.2015 року (т.2 а.с.123).

На підтвердження виконання умов Договору №15/12 від 15.12.2015 року позивачем надано: видаткові накладні; платіжні доручення, які проведені банком з інтервалом 30 секунд; генеральні довіреності (т.2 а.с.69-133).

Крім того, судом встановлено, що як на час проведення перевірки так і на час розгляду справи у ПП ОПТВИНТОРГ існує кредиторська заборгованість, а саме 5 481,25 грн. станом на 22.04.2019 року та 5 874 862,55 грн. станом на 31.12.2019 рік, що підтверджується бухгалтерською довідкою №3 від 29.01.220 року Про стан взаєморозрахунків (т.15 а.с.3).

Економічне обґрунтування та ділова мета по укладенню договору безповоротної фінансової допомоги №11/12-1 від 11.12.2017 року та перерахування коштів в розмірі 6 160 000,00 грн., представниками позивача в судовому засіданні обґрунтовано наявністю фінансової можливості позивача, правом підприємства на вчинення будь яких господарських операції на свій ризик та відсутністю будь яких на це заборон в законодавстві України.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що на час укладення договору безповоротної фінансової допомоги №11/12-1 від 11.12.2017 року та перерахування коштів в розмірі 6 160 000,00 грн. існувала кредиторська заборгованість ПП ОПТВИНТОРГ за поставлений позивачем товар в сумі 10 585 000,00 грн., суд вважає, що нівелюється посилання позивача на існування права здійснювати господарські операції за відсутністю економічної (ділової) мети.

З викладеного вбачається відсутність розумних, економічних або інших причин (ділової мети) систематичного провадження позивачем діяльності, наслідком якої є одержання збитків й подальше відображення у податковій звітності від`ємного значення за її результатами.

Суд зазначає, що господарська операція має бути не тільки документально оформленою, а й повинна об`єктивно призвести до зміни складу активів платника податків. В основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року по справі №2а/2370/4501/12 та від 03 грудня 2019 року по справі №826/5486/13-а.

Суд погоджується з твердженням відповідачів, що операції відображені по Дт 97 Кт 31 як інше списання грошових коштів ТОВ Одеський завод класичних вин у 4 кварталі 2017 року у загальній сумі 6 160 000 грн. не можливо визнати та оцінити за наявністю належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського обліку саме без урахування доведеності ділової мети, а також досягнення позитивного фінансового результату.

Щодо встановлення перевіряючими завищення позивачем показника адміністративних витрат за 2016 - 2018 роки (рядок 2130 Звіту про фінансовий результат), у тому числі за 2016 рік в сумі 562 766 грн., за 2017 рік в сумі 621 324 грн., за 2018 рік в сумі 257 500 грн., по господарським відносинам з ТОВ НВФ Реле , відповідач 2 в обґрунтування правомірності винесеного податкового повідомлення рішення в Акті перевірки №739/15-32-14-05/38534742/12 від 22.04.2019 року зазначає про відсутність доказів прямого зв`язку адміністративних витрат з наступною реалізацією товарів (надання послуг, виконанням робіт) та крім того, по яким відсутній доказ пов`язаний з провадженням господарської діяльності.

Судом встановлено, що згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма Реле (код ЄДРПОУ 19124549) є юридичною особою, основним видом діяльності якої є надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна (68.20), зареєстроване 09.10.1992 року за №10681200000007809. Місцезнаходження ТОВ НВФ Реле : 03127, м. Київ, Голосіївський район, просп. Голосіївський, буд.132. Підприємство зареєстроване в контролюючих органах - 11.10.1992 року в ГУ ДФС у м. Києві, ДПІ у Голосіївському районі (Голосіївський район м. Києва) за №39439980 (т.9 а.с.244-251).

01.07.2017 року позивачем укладено договір оренди №41/17-П з ТОВ Реле (т.7 а.с.120-122).

Відповідно до п.1.1. Договору №41/17-П від 01.07.2017 року, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) 1 машино-місце №53 на -2 (мінус другому) поверсі, 2 машино-місця №33, 34 на -4 (мінус четвертому) поверсі підземного паркінг, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 72.

Пунктом 2.1. Договору №41/17-П від 01.07.2017 року передбачено, що передача машино-місця Орендодавцем в користування Орендарю відбувається з моменту підписання акту прийому-передачі, з цього моменту машино-місце вважається переданим в оренду.

Згідно п.3.1. Договору №41/17-П від 01.07.2017 року, орендна плата - плата за оренду машино-місця.

Щомісячна орендна плата за оренду одного машино-місця складає: 5000 грн. 00 коп. крім того ПДВ - 1000 грн. 00 коп., разом до сплати 6 000 грн. 00 коп. (п.3.2. Договору №41/17-П від 01.07.2017 року).

На підтвердження виконання Договору №41/17-П від 01.07.2017 року, позивачем надано Акт прийому-передачі машино місця в підземному паркінгу від 01.07.2017 року за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 72 (т.7 а.с.123).

01.06.2017 року між ТОВ Реле (орендодавець) та ТОВ Одеський завод класичних вин (орендар) укладено договір оренди №35/17 (т.7 а.с.124-130).

Відповідно до п.1.1. Договору №35/17 від 01.06.2017 року, орендодавець передає, а орендар приймає в термінове платне користування (оренду) частину нежитлового приміщення загальною площею 53.2 квадратних метрів, розташовані в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 72.

Згідно п.1.2. Договору №35/17 від 01.06.2017 року, протягом терміну дії Договору оренди Орендар використовує Приміщення як офіс, що включає право орендаря на будь-який інший спосіб використання приміщення. Зміна діяльності орендаря вимагає попереднього письмового узгодження з орендодавцем, з наступним внесенням змін до Договору оренди.

Передача приміщення орендодавцем у користування орендареві здійснюється з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі приміщення; і з цього моменту приміщення вважається переданим в оренду (п.2.1. Договору №35/17 від 01.06.2017 року).

На підтвердження виконання умов Договору №35/17 від 01.06.2017 року, позивачем надано акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.06.2017 року (т.7 а.с.131).

01.06.2014 року між ТОВ НВФ Реле (орендодавець) та ТОВ Одеський завод класичних вин (орендар) укладено договір оренди №04/14-П (т.7 а.с.132-134).

Згідно п.1.1. Договору №04/14-П від 01.06.2014 року, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) 1 машино-місце №53 на -2 (мінус другому) поверсі, 2 машино-місця №33, №34 на -4 (мінус четвертому) поверсі підземного паркінгу, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 72.

Пунктом 2.1. Договору №04/14-П від 01.06.2014 року передбачено, що передача машино-місця Орендодавцем в користування Орендарю відбувається з моменту підписання акту прийому-передачі, з цього моменту машино-місце вважається переданим в оренду.

Згідно п.3.1. Договору №04/14-П від 01.06.2014 року, орендна плата - плата за оренду машино-місця.

Щомісячна орендна плата за оренду одного машино-місця складає 1666 грн. 67 коп., крім того ПДВ - 333 грн. 33 коп., разом до сплати - 2000 грн. 00 коп. (п.3.2. Договору №04/14-П від 01.06.2014 року).

30 червня 2015 року та 31 грудня 2016 року між ТОВ Реле (орендодавець) та ТОВ Одеський завод класичних вин укладено додаткові угоди №1 та №2 до Договору оренди №04/14-П від 01.06.2014 року (т.7 а.с.136, 137).

На підтвердження виконання умов Договору №04/14-П від 01.06.2014 року, позивачем надано акт прийому-передачі машино-місця в підземному паркінгу за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 72 (т.7 а.с.135).

01.06.2014 року між ТОВ НВФ Реле (орендодавець) та ТОВ Одеський завод класичних вин (орендар) укладено договір оренди №11/14 (т.7 а.с.138-145).

Відповідно до п.1.1. Договору №11/14 від 01.06.2017 року, орендодавець передає, а орендар приймає в термінове платне користування (оренду) частину нежитлового приміщення загальною площею 53.2 квадратних метрів, розташовані в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 72 на 4 поверсі.

Згідно п.1.2. Договору №11/14 від 01.06.2017 року, протягом терміну дії Договору оренди Орендар використовує Приміщення як офіс, що включає право орендаря на будь-який інший спосіб використання приміщення. Зміна діяльності орендаря вимагає попереднього письмового узгодження з орендодавцем, з наступним внесенням змін до Договору оренди.

Передача приміщення орендодавцем у користування орендареві здійснюється з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі приміщення; і з цього моменту приміщення вважається переданим в оренду (п.2.1. Договору №11/14 від 01.06.2017 року).

30 червня 2015 року, 01 квітня 2016 року та 31 грудня 2016 року між ТОВ НВФ Реле (орендодавець) та ТОВ Одеський завод класичних вин (орендар) укладено додаткові угоду №1, №2 та №3 до Договору оренди №11/14 від 01.06.2014 року (т.7 а.с.147-149).

На підтвердження виконання умов Договору №11/14 від 01.06.2017 року, позивачем надано акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.06.2017 року (т.7 а.с.146).

З метою підтвердження сплати коштів за оренду машино-місць та нежитлових приміщень згідно договорів оренди №41/17-П від 01.07.2017 року, №35/17 від 01.06.2017 року, №04/14-П від 01.06.2014 року та №11/14 від 01.06.2017 року, позивачем надано платіжні доручення (т.7 а.с.174-232).

Також, в матеріалах справи містяться листи ТОВ Одеський завод класичних вин , які адресовані керівнику ТОВ НВФ Реле , в яких зазначається вірне призначення платежу у вищезазначених платіжних дорученнях (т.7 а.с.124-130).

Відповідачем 2 в обґрунтування правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0027151405 від 10 червня 2019 року зазначається, що позивачем відповідними документами бухгалтерського обліку, які б надавали прямий доказ використання послуг, отриманих від ТОВ НВФ Реле , саме в господарській діяльності перевіряємого підприємства, та які б надавали доказ прямого зв`язку з наступною реалізацією товарів (наданням послуг, виконанням робіт) не надано, тому документально не підтверджено (пп.177.4.5 ПК України) віднесення до складу адміністративних витрат суми 1 441 590 грн., за результатом чого занижено чистий оподаткований дохід.

Відповідно до п.177.2 ст.177 ПК України, об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Аналіз зазначеної норми права свідчить про те, що витрати, які використовуються в господарській діяльності, вартість придбаних послуг мають бути прямо пов`язані з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг та безпосередньо пов`язані з отриманням доходу підприємця.

Судом встановлено, що зазначене приміщення та відповідні парко-місця використовуються позивачем саме з метою провадження власної господарської діяльності, і це не заперечується представниками відповідачів. Відповідний зв`язок між понесеними витратами на обслуговування та ремонт зазначеного майна, та господарською діяльністю платника податків є визначальним при включенні таких витрат до складу витрат, визначених підпунктом 174.4.4 пункту 174.4 статті 174 ПК України та пункту 15 П(с)БО 16 Витрати .

На підставі системного аналізу Податкового кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , ПСБО 16 Витрати , наданих позивачем та наявних в матеріалах справи, а також досліджених в судовому засіданні доказів, а саме: договори оренди приміщення №35/17 від 01.06.2017 року, №11/14 від 01.06.2014 року; акти прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.06.2017 року, від 01.06.2014 року; договори оренди парко-місць №41/17-П від 01.07.2017 року, №04/14-П від 01.06.2014 року; акти прийому-передачі машино-місця в підземному паркінгу від 01.07.2017 року, від 01.06.2014 року; облікові картки списання палива та експлуатаційні витрати на транспортні засоби; шляхові листи; штатні розписи від 21.12.2015 року, від 28.12.2016 року, від 28.12.2017 року; трудові книжки; накази про прийняття на роботу та звільнення працівників; платіжні доручення (т.13 а.с.177-250, т.14 а.с.1-32), суд дійшов до висновку, що суми витрат у розмірі 1 441 590 грн., підтверджені документами бухгалтерського обліку, які дозволяють стверджувати, що сплачена за користування об`єктами оренди плата визнається витратами згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 Витрати з урахуванням способу одержання економічної вигоди, пов`язаної із використанням об`єктів оренди з метою просування товару та його реалізації на українському ринку та повинна бути віднесена саме до адміністративних витрат.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про те, що включення позивачем до складу витрат оренду приміщень та парко-місць, відповідає положенням п.44.1, п.44.2 ст.44, 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, оскільки ці витрати є документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю ТОВ Одеський завод класичних вин .

Враховуючи викладене, а також встановлену судом відсутність правопорушень з боку позивача з контрагентами ТОВ НВФ РЕЛЕ , ТОВ Кронос-Логістікс , ТОВ Перлина Бурнасу та ТОВ Азовоптторг , суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 10.06.2019 року №0027151405 підлягає скасуванню в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток у розмірі 3 988 201,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 997 050,25 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0027171405 від 10 червня 2019 року, яким збільшено ТОВ ОЗКВИН суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 3 845 056 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 961 264 грн., та податкового повідомлення-рішення №0027161405 від 10 червня 2019 року, яким зменшено ТОВ ОЗКВИН розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 932 635 грн., та відповідно до яких контролюючим органом встановлено порушення позивачем п.44.1, п.44.6 ст.44, п.п.192.1.1 ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України суд зазначає наступне.

Відповідно до п.44.6 ст.44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту) визначається ст.192 ПК України.

Відповідно до абз.1 п.192.1. ст.192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п.п.192.1.1. ст.192 ПК України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначається, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплачений отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.

Як встановлено статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За змістом статті 3 Закону №996-ХІV податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 9 Закону України №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Зважаючи на викладене, розглядаючи спір про правомірність віднесення платником податків на витрати певних сум, в тому числі ПДВ, та як наслідок формування податкового кредиту, суд повинен надати належну правову оцінку усім доказам та обставинам, що стосуються предмету доказування, в їх сукупному зв`язку один з одним, з`ясувати характер та зміст спірних операцій позивачем з його контрагентами, дослідити договори укладені з останніми, а також усі укладені на його реалізацію первинні документи, пов`язані з їх виконанням та які належить складати залежно від певного виду господарської операції, і лише на підставі цього зробити вмотивований висновок про достовірність чи не достовірність даних, вказаних в первинних документах, або про їх невідповідність вимогам чинного податкового законодавства чи навпаки, а також про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, встановити наявність зв`язку між фактом придбання товарів/робіт/послуг з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та використання їх у господарській діяльності.

Водночас, суд звертає увагу, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання на суму понесених витрат, що підлягають перерахуванню до бюджету.

Суд звертає також увагу на те, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для однозначних висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податку у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Крім того, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Щодо висновків відповідача 2 відносно порушень, встановлених за результатом автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, по включенню до складу податкового кредиту без наявності податкових накладних з урахуванням не подання податкової декларації з ПДВ контрагентами (аркуш акту 56): по декларації з ПДВ за січень 2017 року суми ПДВ 3 333,33 грн. по контрагенту ТОВ Пром Гарант Плюс , податкова накладна №1000070 від 16.01.2017 року; по декларації з ПДВ за лютий 2018 року суми ПДВ 1760,00 грн. по контрагенту ТОВ Колоксай К , податкова накладна №2 від 13.02.2018 року; по декларації з ПДВ за березень 2018 року суми ПДВ 468,50 грн. по контрагенту ТОВ АІР , податкова накладна №12 від 01.03.2018 року суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю Пром Гарант Плюс (код ЄДРПОУ 39726851) є юридичною особою, основним видом діяльності якої є роздрібна торгівля пальним (47.30). Зареєстроване 02.04.2015 року за №10661020000011676. Місцезнаходження ТОВ Пром Гарант Плюс : 49051, Дніпропетровська область, місто Дніпро, Індустріальний район, просп. Слобожанський, буд.40-А. Підприємство зареєстроване в контролюючих органах - 03.04.2015 року в ГУ ДФС у Дніпропетровській області, Лівобережне управління, Лівобережна ДПІ (індустріальний район) за №39394856 (т.9 а.с.187-192).

16.01.2017 року уповноваженою особою ТОВ Пром Гарант Плюс Ровінським В.Ю. виписано податкову накладну №1000070, отримувач (покупець) ТОВ Одеський завод класичних вин , загальна сума ПДВ за основною ставкою - 3333,33 грн. (т.8 а.с.103).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру податкових накладних за №311441, податкова накладна №1000070 від 16.01.2017 року на суму 3 333,33 грн. зареєстрована в ЄРПН 31.01.2017 року (т.8 а.с.104).

Згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю Колоксай К (код ЄДРПОУ 38887365) є юридичною особою, основним видом діяльності якої є виробництво інших виробів із пластмас (22.29). Зареєстроване 19.08.2013 року за №10661020000009801. Місцезнаходження ТОВ Колоксай К : 02166, м. Київ, Деснянський район, вул. Курчатова, буд.3, кв.29. Підприємство зареєстроване в контролюючих органах - 20.08.2013 року в ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві за №39466328 (т.9 а.с.182-186).

13.02.2018 року уповноваженою особою ТОВ Колоксай К Корягіним В.Д. виписано податкову накладну №2, отримувач (покупець) ТОВ Одеський завод класичних вин , загальна сума ПДВ за основною ставкою - 1760,00 грн. (т.8 а.с.105).

Згідно витягу з Єдиного реєстру податкових накладних №17060, податкова накладна №2 від 13.02.2018 року на суму ПДВ 1760,00 грн. зареєстрована в ЄРПН 15.02.2018 року (т.8 а.с.106-107).

Судом також встановлено, що відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю АІР (код ЄДРПОУ 31924709) є юридичною особою, основним видом діяльності якої є ремонт комп`ютерів і периферійного устаткування (95.11). Зареєстроване 06.03.2002 року за №10701200000022093. Місцезнаходження ТОВ АІР : 49101, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Шевченківський район, вул. Михайла Грушевського, буд.20. Підприємство зареєстроване в контролюючих органах - 14.03.2002 року в ГУ ДФС у Дніпропетровській області, Шевченківське управління, Шевченківська ДПІ за №9394856 (т.9 а.с.193-198).

01.03.2018 року особою ТОВ АІР Алексеєнко Є.І. виписано податкову накладну №12, отримувач (покупець) ТОВ Одеський завод класичних вин , загальна сума ПДВ за основною ставкою 468,50 грн. (т.8 а.с.108).

Згідно витягу з Єдиного реєстру податкових накладних №40556, податкова накладна №12 від 01.03.2018 року на суму ПДВ 468,50 грн., зареєстрована в ЄРПН 14.03.2018 року (т.8 а.с.109).

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що надані позивачем Витяги з Єдиного реєстру податкових накладних №311441 від 01.02.2017 року, №17060 від 02.03.2018 року та №40556 від 15.03.2016 року (т.8 а.с.104, 106-107, 109) свідчать про те, що на час формування податкового кредиту у позивача були відсутні законні підстави не включення зазначених сум до складу податкового кредиту. При цьому, судом встановлено, що зазначені витяги №311441 від 01.02.2017 року, №17060 від 02.03.2018 року та №40556 від 15.03.2016 року були надані позивачем в додатках до Заперечень на Акт №739/15-32-14-05/38534742/12 від 22.04.2019 року (т.2 а.с.224-237), але ж не враховані відповідачем 2 при їх розгляді. Також, суд вважає, що відповідачем 2 не доведено з посиланням на нормативні акти обов`язок повивача з`ясувати наявність податкової звітності з ПДВ у контрагентів в податкових органах на час формування складу податкового кредиту. Враховуючи зазначене суд дійшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0027171405 від 10.06.2019 року в частині включення до складу податкового кредиту без наявності податкових накладних по контрагентам ТОВ Пром Гарант Плюс , ТОВ Колоксай К та ТОВ АІР є протиправним, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0027171405 від 10.06.2019 року в зазначеній частині підлягає скасуванню.

Щодо висновків відповідача 2 відносно порушень, встановлених за результатом автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ Тетра Пак , по включенню до складу податкового кредиту по декларації з ПДВ за квітень 2017 року суми ПДВ 11190,92 грн. по податковій накладній №12 від 01.03.2018 року, по контрагенту ТОВ Пром Гарант Плюс по декларації з ПДВ за грудень 2017 року суми ПДВ 4 579,60 грн., а також ТОВ Комплекс Інвест Менеджемнт по декларації за березень 2016 року сум ПДВ 24 544 грн. судом встановлено, що згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією Тетра Пак (код ЄДРПОУ 20016121) є юридичною особою, основним видом діяльності якої є оптова торгівля іншими проміжними продуктами (46.76), зареєстроване 24.07.2001 року за №10711200000001340. Місцезнаходження ТОВ Тетра Пак : 04070, м. Київ, Подільський район, вул. Спаська, буд.30 літера А. Підприємство зареєстроване в контролюючих органах - 26.07.2001 року в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби за №39440996 (т.9 а.с.228-235). Відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю Комплекс Інвестмент Менеджмент (код ЄДРПОУ 35696771) є юридичною особою, основним видом діяльності якої є оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення (46.44), зареєстроване 06.02.2008 року за №15561020000031060. Місцезнаходження ТОВ Комплекс Інвестмент Менеджмент : 65031, Одеська область, місто Одеса, Малиновський район, вул. Грушевського, буд.39, корп. Е, каб. №26. Підприємство зареєстроване в контролюючих органах - 14.02.2008 року в ГУ ДФС в Одеській області, Північне управління у м. Одесі, Малиновська ДПІ (Малиновський район м. Одеси) за №39398646 (т.9 а.с.236-243).

При цьому, суд зазначає, що позивачем не надано жодного доказу на спростування таких порушень як на час формування складу податкового кредиту у квітні та грудні 2017 року, на час проведення перевірки, надання заперечень на Акт №739/15-32-14-05/38534742/12 від 22.04.2019 року, так і на час розгляду справи судом. Враховуючи зазначене, а також те, що представник позивача в судовому засіданні визнав це порушення суд дійшов до висновку, що вимога щодо скасування податкового повідомлення рішення №0027171405 від 10.06.2019 року в частині зазначених порушень є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Відносно порушення зафіксованого на аркуші акту 61 відносно завищення задекларованих показників в рядку 12 (колонка Б) Декларації з ПДВ Коригування податкового кредиту за грудень 2017 року на суму 7 166,76 грн. а саме не здійснення коригування суми податкового кредиту до зменшення по отриманому розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від контрагента-постачальника ПАТ Завод шампанських вин Одеса на суму ПДВ 7 166,76 грн. за допомогою додатку №1 Розрахунок коригування враховуючи, що розрахунок коригування від 21.12.2017 року №374 до податкової накладної від 28.11.2016 року №519 ПАТ Завод шампанських вин Одеса зареєстровано в ЄДРПН 21.12.2017 року №9274277627 на суму 7 166,76 грн. суд зазначає, що на спростування встановлених контролюючим органом порушень п.192.1 п.192.1.1 ст.192 ПК України, як на час проведення перевірки, так і на час розгляду справи судом, позивачем не надано жодного доказу, не наведено нормативного обґрунтування правомірності не здійснення коригування суми податкового кредиту у відповідний період.

Таки чином, суд погоджується з твердження відповідачів, що позивачем протиправно не зменшено суму податкового кредиту по рядку 12 (колонка Б) Декларації з ПДВ Коригування податкового кредиту за грудень 2017 року на суму 7 166,76 грн. по отриманому розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 21.12.2017 року №374 до податкової накладної від 28.11.2016 року №519, яка зареєстрована в ЄДРПН 21.12.2017 року №9274277627. Враховуючи зазначене суд доходить висновку, що вимога позивача щодо скасування податкового повідомлення рішення №0027171405 від 10.06.2019 року в частині зазначеного порушення є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 10.06.2019 року №0027171405 підлягає скасуванню в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 3 564 355,72 та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 891 088,93 грн., а податкове повідомлення-рішення від 10.06.2019 року №0027161405, враховуючи не доведеність належними, достатніми та допустимими доказами порушень п.44.1, п.44.6 ст.44, п.п.192.1.1 ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України та відсутність в Акті перевірки посилань на ці порушення позивачем, в результаті чого зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 932 635, 00 грн., підлягає скасуванню в повному обсязі.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Дотримання цього принципу, розкритого в частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вимагає від суду, який розглядає адміністративну справу, вжиття визначених законом заходів, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження (стаття 244 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини, розглянувши справу "Інтерсплав проти України", вказав на те, що "коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

У п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа РуїзТоріха проти Іспанії (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Одеський завод класичних вин до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.06.2019 року №0027151405, №0027161405, №0027171405 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Одеський завод класичних вин до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.06.2019 року №0027151405, №0027161405, №0027171405 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 10.06.2019 року №0027151405 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток у розмірі 3 988 201,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 997 050,25 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 10.06.2019 року №0027171405 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 3 564 355,72 та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 891 088,93 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 10.06.2019 року №0027161405, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 932 635, 00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

При цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VІІ Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Повне рішення суду складено та підписано суддею 10 лютого 2020 року.

Суддя С.О. Cтефанов

.

СудОдеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення10.02.2020
Оприлюднено12.02.2020
Номер документу87503036
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —420/6029/19

Ухвала від 12.10.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білоус О.В.

Ухвала від 04.08.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білоус О.В.

Ухвала від 03.02.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 19.08.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гусак М.Б.

Постанова від 19.05.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Бітов А.І.

Постанова від 19.05.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Бітов А.І.

Ухвала від 22.04.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Бітов А.І.

Ухвала від 10.04.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Бітов А.І.

Ухвала від 10.04.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Бітов А.І.

Ухвала від 24.03.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Бітов А.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні