Ухвала

від 10.02.2020 по справі 373/2208/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Суддя-доповідач: Епель О.В.

УХВАЛА

10 лютого 2020 року Справа № 373/2208/18

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Епель О.В., суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В. у м. Києві, перевіривши клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Логунова Володимира Володимировича про скасування постанов та приписів,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Логунова Володимира Володимировича про скасування постанов та приписів.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року позов було задоволено частково.

У серпні 2019 року, не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ДАБІ в особі Департаменту ДАБІ в Київській області подала апеляційну скаргу, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року було залишено без руху.

Далі, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року зазначену апеляційну скаргу повернуто апелянту внаслідок неусунення її недоліків.

29.10.2019 ДАБІ в особі Департаменту ДАБІ в Київській області повторно подала апеляційну скаргу на вказане вище рішення суду першої інстанції.

Разом з цією апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.

Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що Департамент ДАБІ в Київській області є структурним підрозділом і що він своєчасно звернувся до ДАБІ зі службовою запискою щодо сплати судового збору в цій справі, але платіжне доручення про сплату судового збору за подання цієї апеляційної скарги на адресу Департаменту надійшло лише 25.10.2019, тому до цього часу він не мав можливості подати апеляційну скаргу з дотриманням вимог КАС України.

Перевіряючи наявність правових підстав для задоволення зазначеного клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Суд встановив, що оскаржуване апелянтом судове рішення в цій справі ухвалено 18.06.2019.

З цією апеляційною скаргою він звернувся 29.10.2019, тобто зі спливом десятиденного строку, регламентованого статтею 283 КАС України.

Посилаючись у своєму клопотанні на порушення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції через надходження платіжного доручення про сплату судового збору лише 25.10.2019, апелянт не надає суду жодних належних і допустимих у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказів, які б підтверджували, що ним вживалися дії всі можливі та достатні для його своєчасної сплати та якомога швидкого отримання відповідного документу про сплату судового збору.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.

При цьому, поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Виходячи з принципу належного урядування , державні органи зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 340/661/19.

Разом з тим, колегія суддів також враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Лелас проти Хорватії , відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

Крім того, у справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не є поважними і підстави для його поновлення за даним клопотанням відсутні.

Керуючись ст.ст. 295, 298, 321, 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач

Судді: