Ухвала

від 10.02.2020 по справі 920/1121/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

10.02.2020 Справа № 920/1121/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Юлії Артурівни, розглянувши заяву б/н від 07.11.2019 (Вх.№3444к від 07.11.2019) ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 920/1121/19,

ВСТАНОВИВ:

07.11.2019 ОСОБА_1 подала до суду заяву б/н від 07.11.2019 (Вх.№3444к від 07.11.2019) про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд: заборонити загальним зборам Товариства з обмеженою відповідальністю Маршал Плюс приймати наступні рішення: 1) про внесення змін до Статуту товариства, щодо перерозподілу часток учасників товариства у статутному капіталі товариства; про внесення змін до Статуту та затвердження нової редакції; про звільнення із займаної посади директора товариства та призначення нового директора товариства; 2) Заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вносити зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Маршал Плюс , часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю, про внесення змін до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю та затвердження нової редакції Товариства з обмеженої відповідальності маршал Плюс , прийнятих одноособово від імені загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Маршал Плюс ОСОБА_4 до розгляду справи по суті; 3) зупинити дію реєстраційних записів державного реєстратора Хотінської селищної ради Сумської району Сумської області Панченка Ірини Валеріївни, щодо зміни складу та інформації про засновників Товариства з обмеженою відповідальності Маршал Плюс (ЄДРПОУ 38724649), що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 16321050023012311 від 02.09.2019 та № 16321050024012311 від 11.10.2019.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 11.11.2019 № 920/1121/19 заяву б/д, б/н про забезпечення позову ОСОБА_1 повернуто заявнику на підставі ч.7 ст.140 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із невідповідністю заяви вимогам ст. 139 цього Кодексу, а саме відсутності пропозиції позивача щодо зустрічного забезпечення.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 № 920/1121/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Сумської області від 11.11.2019 у справі № 920/1121/19 задоволено; ухвалу Господарського суду Сумської області від 11.11.2019 у справі № 920/1121/19 скасовано; оригінал заяви про забезпечення позову б/н від 07.11.2019 (Вх.№3444к від 07.11.2019) з додатками та матеріали оскарження у справі № 920/1121/19 передано на розгляд Господарському суду Сумської області.

07.02.2020 матеріали оскарження у справі 920/1121/19 надійшли до Господарського суду Сумської області.

Згідно з ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали заяви б/н від 07.11.2019 (вх.№3444к від 07.11.2019) про забезпечення позову, суд зазначає про відсутність підстав для забезпечення позову, виходячи з наступного.

Стаття 136 Господарського процесуального кодексу України визначає підстави для забезпечення позову. Зокрема, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

З огляду на положення ст.ст. 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на можливість в майбутньому чи припущення щодо можливості вчинення відповідачами дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Таким чином, аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовується судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог. Вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.

Частиною 10 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

Тобто, застосовуючи на практиці встановлені ст. 137 Господарського процесуального кодексу України виключні випадки можливості втручання суду в господарську діяльність товариства шляхом заборони вчинення певних дій суд в першу чергу має враховувати, що корпоративні права є майном, право мирного володіння яким гарантовано ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а тому втручання в таке право мирного володіння з метою забезпечення можливості поновлення в правах одного із учасників відповідного товариства має відповідати принципам рівності та справедливості і може мати місце лише у виключному випадку, коли законодавство не передбачає можливості інших шляхів ефективного та реального відновлення порушеного права заявника, адже в іншому випадку, заборона прийняття рішення загальними зборами товариства, встановлена на користь одного із учасника, може вказувати на непропорційне втручання в право власності інших учасників такого товариства.

07.11.2019 ОСОБА_1 подала до суду заяву б/н від 07.11.2019 (Вх.№3444к від 07.11.2019) про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд, зокрема, заборонити загальним зборам Товариства з обмеженою відповідальністю Маршал Плюс приймати наступні рішення: про внесення змін до Статуту товариства щодо перерозподілу часток учасників товариства у статутному капіталі товариства; про внесення змін до Статуту та затвердження нової редакції; про звільнення із займаної посади директора товариства та призначення нового директора товариства.

Відповідно до роз`яснень, наведених у п. 9 Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 № 16, виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

Суд звертає увагу заявника, що вимоги заборонити загальним зборам Товариства приймати рішення про внесення змін до Статуту та затвердження нової редакції без конкретизації, яких саме змін та в якій редакції, тобто фактично будь-яких, а також про звільнення із займаної посади директора Товариства та призначення нового директора Товариства, й відповідно, похідних від них вимог заборонити державним реєстраторам вносити відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо керівника Товариства, про внесення змін до Статуту Товариства, прямо не стосуються предмета спору, можуть призвести до порушення господарської діяльності Товариства, вжиття таких заходів забезпечення позову є втручанням у діяльність юридичної особи, тому в силу імперативних приписів ч.ч. 5 та 10 ст. 137 Господарського процесуального України, заява про їх застосування не може бути задоволена судом.

Щодо вимоги заборонити загальним зборам Товариства з обмеженою відповідальністю Маршал Плюс приймати рішення про внесення змін до Статуту Товариства саме щодо перерозподілу часток учасників у статутному капіталі, й відповідно, похідних від неї вимог заборонити державним реєстраторам вносити зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю, зупинити дію реєстраційних записів державного реєстратора Хотінської селищної ради Сумської району Сумської області Панченка Ірини Валеріївни щодо зміни складу та інформації про засновників Товариства з обмеженою відповідальності Маршал Плюс , то дані вимоги про забезпечення позову обгрунтовані аналогічно позовним вимогам, а саме незгодою позивача з передачею відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 28.08.2019 їх часток (по 25%) у статутному капіталі ТОВ "Маршал Плюс" ОСОБА_4 з підстав порушення переважного права на їх придбання.

Відповідно до роз`яснень, наведених у п. 9 Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Суд також звертає увагу, що ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, а не зупинення дії реєстраційних записів.

При цьому п. 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як "у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії".

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Проте, заявником не обґрунтовано правомірності такого запропонованого заходу забезпечення позову, як заборона будь-яким державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити реєстраційні дії щодо ТОВ "Маршал Плюс" та відповідність їх приписам чинного законодавства.

Згідно з приписами п. 4 ч. 5 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки вжиття таких заходів забезпечення позову є втручанням у діяльність юридичної особи, не є співмірним із заявленими позовними вимогами та їх застосування може мати місце лише з врахуванням обмежень, встановлених імперативними нормами ст. 137 ГПК України.

Частиною 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (п. 7-8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви б/н від 07.11.2019 (Вх.№3444к від 07.11.2019) про забезпечення позову.

2. Ухвала набирає законної сили у відповідності до частини 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її підписання - 10.02.2020.

Дана ухвала може бути оскаржена протягом десяти днів до Північного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст.ст. 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.А. Джепа