Ухвала

від 04.02.2020 по справі 924/315/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

м. Хмельницький

"05" лютого 2020 р. Справа № 924/315/17

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Крамар С.І., розглянувши скаргу Хмельницької міської ради м. Хмельницький

на дії Другого відділу державної виконавчої служби у м.Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

за позовом Хмельницької міської ради м. Хмельницький

до Приватного підприємства "Ультрасервіс" м. Хмельницький

про зобовязання Приватного підприємства "Ультрасервіс" повернути Хмельницькій міській раді земельну ділянку площею 3800 кв.м. по вул. Нижній Береговій, 2/4Б, кадастровий №6810100000:33:001:0030 з приведеннням її в попередній стан шляхом знесення незавершеного будівництва бази відпочинку із поліпшеними апартаментами та кімнатами гуртожиткового типу

Представники сторін:

від стягувача (скаржника): Демчук Л.Г. - згідно довіреності №02-14-1420 від 23.10.2018р.;

від боржника: не з`явились;

від ДВС: Джубаба Д.О. - відповідно до наказу №8/3 від 20.12.2019р.;

за участю: прокурора відділу Прокуратури Хмельницької області Коханського В.В. відповідно до посвідчення №050766 від 04.09.2018р.

В судовому засіданні відповідно проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Обставини справи. Рішенням господарського суду Хмельницької області області у справі №924/315/17 задоволено позов Хмельницької міської ради м. Хмельницький до Приватного підприємства "Ультрасервіс" м.Хмельницький про зобов`язання приватного підприємства "Ультрасервіс" повернути Хмельницькій міській раді земельну ділянку площею 3800 кв.м. по вул. Нижній Береговій, 2/4Б, кадастровий №6810100000:33:001:0030 з приведеннням її в попередній стан шляхом знесення незавершеного будівництва бази відпочинку із поліпшеними апартаментами та кімнатами гуртожиткового типу.

Зобов`язано Приватне підприємство "Ультрасервіс" м.Хмельницький (вул. Кам`янецька, 74, код 32679926) повернути Хмельницькій міській раді м. Хмельницький (вул. Гагаріна, 3, код 33332218) земельну ділянку площею 3800 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Хмельницький, вул. Нижня Берегова, 2/4Б, кадастровий №6810100000:33:001:0030. з приведеннням її в попередній стан шляхом знесення незавершеного будівництва бази відпочинку із поліпшеними апартаментами та кімнатами гуртожиткового типу.

06.06.2017р. на виконання вказаного рішення видано наказ.

27.01.2020р. на адресу господарського суду області надійшла скарга Хмельницької міської ради м.Хмельницький на дії Другого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у якій заявник просить поновити строк на подання скарги та скасувати постанову старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження від 24.09.2018 року ВП 55638644.

Скаржник вважає постанову про закінчення виконавчого провадження від 24.09.2018 року ВП 55638644 неправомірною та прийнятою з порушенням норм чинного законодавства України, з огляду на що остання підлягає скасуванню. Зазначає, що державним виконавцем не було вжито всіх необхідних заходів та дій стосовно примусового виконання рішення господарського суду, а Хмельницька міська рада не може реалізувати свої правомочності як власник щодо права володіння, користування та розпорядження зазначеним майном.

В судовому засіданні представник скаржника підтримує викладені у скарзі вимоги, просить їх задовольнити, оскільки державним виконавцем не було здійснено усіх належних заходів для примусового виконання рішення.

Боржник в судове засіданні не з`явився, повноважного представника не направив, про дату, час та місце розгляду скарги належним чином повідомлений.

Представник Другого відділу державної виконавчої служби у м.Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції проти задоволення скарги заперечує. Посилається на те, що постанову про закінчення виконавчого провадження винесено правомірно та відповідно до Закону України „Про виконавче провадження.

Прокурор в судовому засіданні підтримує скаргу Хмельницької міської ради та просить її задовольнити.

При розгляді скарги на дії державного виконавця судом встановлено наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконанні у Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області перебував наказ господарського суду Хмельницької області від 06.06.2017р. по справі №924/315/17 яким зобов`язано Приватне підприємство "Ультрасервіс" м.Хмельницький (вул. Кам`янецька, 74, код 32679926) повернути Хмельницькій міській раді м. Хмельницький (вул. Гагаріна, 3, код 33332218) земельну ділянку площею 3800 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Хмельницький, вул.Нижня Берегова,2/4Б, кадастровий №6810100000:33:001:0030 з приведеннням її в попередній стан шляхом знесення незавершеного будівництва бази відпочинку із поліпшеними апартаментами та кімнатами гуртожиткового типу.

Так, відповідно до поставнови від 25.01.2018р. було відкрито провадження №55638644 на виконання наказу суду області від 06.06.2017р. по справі №924/315/17.

25.01.2018р., 13.03.2018р., 03.07.2018р. старшим державним виконавцем Другого відділу ДВС у м.Хмельницькому Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області виставлялись боржнику вимоги: №2794, №11873, №302277 - про повернення Хмельницькій міській раді земельної ділянки з приведенням її в попередній стан шляхом знесення незавершеного будівництва бази відпочинку із поліпшеними апартаментами та кімнатами гуртожиткового типу.

21.02.2018р., 14.03.2018р., 26.06.2018р., 13.08.2018р. старшим державним виконавцем Другого відділу ДВС було складено Акти, згідно яких встановлено відсутність виконання боржником рішення суду області згідно наказу від 06.06.2017р. по справі №924/315/17.

Постановою від 15.03.2018р. старшим державним виконавцем за невиконання рішення суду на ПП „Ультрасервіс накладено штраф.

24.09.2018р. Другий відділ ДВС міста Хмельницький ГТУЮ у Хмельницькій області направив Хмельницькому відділу поліції ГУНП у Хмельницькій області повідомлення №406654 про вчинення кримінального правопорушення, згідно якого просив притягнути до кримінальної відповідальності засновника ПП „Ультрасерсів (кодЄДРПОУ 32679926), а інформацію про прийняте рішення за результатами повідомлення на правити відділуДВС.

24.09.2018 року постановою старшого державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, з посиланням на п.11 частини першої ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», закінчено виконавче провадження за наказом суду №924/315/17.

У мотивувальній частині даної постанови зазначено: «Повернення виконавчого документа у випадку, передбаченому ч.3 ст.63».

Відповідно до матеріалів справи, Хмельницька міська рада 27.01.2020р. звернулась до суду області зі скаргою на дії Другого відділу державної виконавчої служби у м.Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та просила скасувати постанову старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про закінчення виконавчого провадження від 24.09.2018р. ВП №55638644.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України №870 від 09.10.2019р. правонаступником Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області є Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).

Дослідивши матеріали справи та заслухавши її учасників, судом враховано наступне.

Конституцією України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання; усі суб`єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення (ч. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 55, п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічні приписи містяться у ст. 326 ГПК України, а саме: судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що засадами виконавчого провадження є, зокрема, обов`язковість виконання рішень, гласність та відкритість виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Зокрема, ст. 3 вищезазначеного Закону встановлено, що завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Як вбачається з оскарженої постанови, остання винесена, зокрема на підставі ч.3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», яка регулює порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, та п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначено статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до частин 1 - 3 якої за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, відповідно до положень наведеної норми повторне невиконання боржником рішення суду, яке може бути виконано без його участі, має наслідком надіслання державним виконавцем органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, а також вжиття заходів примусового виконання рішення суду. Водночас, у разі невиконання рішення суду, яке не може бути виконане без участі боржника, державний виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Відповідно до рішення у цій справі боржника зобов`язано вчинити певні дії, а саме повернути Хмельницькій міській раді м. Хмельницький (вул. Гагаріна, 3, код 33332218) земельну ділянку площею 3800 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Хмельницький, вул. Нижня Берегова, 2/4Б, кадастровий №6810100000:33:001:0030. з приведенням її в попередній стан шляхом знесення незавершеного будівництва бази відпочинку із поліпшеними апартаментами та кімнатами гуртожиткового типу.

Втім, та обставина, що саме боржник відповідно до вказаного судового рішення зобов`язаний вчинити певні дії не свідчить про те, що у разі невиконання цього рішення саме боржником, воно не може бути виконано без його участі відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", а саме шляхом примусового виконання рішення.

Хоча судове рішення і зобов`язує саме боржника вчинити ці дії, однак не є нерозривно пов`язаним з особою боржника та не унеможливлює виконання цього рішення без його участі шляхом вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання, враховуючи встановлені судами обставини невиконання його у добровільному порядку. (Правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 30.08.2018 №916/4106/14).

Судом також враховуються висновки, викладені у постанові від 13.02.2018 у справі №923/182/13-г, в якій Верховний Суд визнав непереконливими та необґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо неможливості виконання рішення суду у даній справі без вчинення саме боржником певних дій з посиланням на порядок і спосіб, визначені при задоволенні позовних вимог в повному обсязі в редакції позивача, який самостійно зазначив предмет позову саме таким чином, оскільки неможливість виконання рішення суду без участі боржника зумовлене тим, що таке виконання має бути нерозривно пов`язане з особою боржника, тобто відповідні дії, вчинити які зобов`язано за рішенням суду, можуть бути здійснені лише боржником.

Крім того, суд вважає, що, виходячи зі змісту та предмету позовних вимог, а також змісту наказу господарського суду Хмельницької області у даній справі, відповідно до якого боржнику присуджено передати майно стягувачу, рішення суду носить майновий характер (повернення майна).

З сукупності наведеного слідує, що виконання наказу господарського суду Хмельницької області у справі № 924/315/17, згідно з яким стягувачу підлягає поверненню визначене в наказі майно, не підпадає під регулювання ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні "Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі "Філіс проти Греції" (Philis v. Greece) (№ 1) від 27 серпня 1991 року, серія А, № 209, с. 20, п. 59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (995_690) (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року (980_086), серія А, № 18, с. 16 - 18, п. 34 - 36). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". До того ж ЄСПЛ уже прийняв цей принцип у справах щодо тривалості судового провадження (див. останні рішення у справах "Ді Педе проти Італії" (Di Pede v. Italy) та "Заппія проти Італії" (Zappia v. Italy) від 26 вересня 1996 року, Reports of Judgments and Decisions 1996-IV, c. 1383 - 1384, п. 20 - 24 та с. 1410 - 1411, п. 16 - 20 відповідно).

У справі "Глоба проти України" Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (див., наприклад, рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі «Бурдов проти Росії» (Burdov v. Russia), заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 6 березня 2003 року у справі «Ясюнієне проти Литви» ("…"), заява № 41510/98, п. 27). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 7 червня 2005 року у справі «Фуклев проти України» (Fuklev v. Ukraine), заява № 71186/01, п. 84).

Таким чином встановлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дає підстав для висновку про можливість ставити його виконання в залежність від волевиявлення боржника або будь-яких інших осіб на вчинення чи не вчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів.

Отже, виходячи з наведеного, винесення постанови від 24.09.2018 року на підставі ст. ст. 63, 39 Закону України «Про виконавче провадження» про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Хмельницької області від 06.06.2017р. у даній справі, відповідно до якого майно підлягає поверненню, не відповідає вищезазначеним приписам щодо виконання рішення, що носить майновий (а не зобов`язальний) характер.

Згідно зі ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Суд вважає, що діями державного виконавця порушуються права та охоронювані законом інтереси Хмельницької міської ради.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, пов`язані з винесенням постанови від 24.09.2018 року про закінчення виконавчого провадження №55638644 є неправомірними.

При таких обставинах, скаргу Хмельницької міської ради м. Хмельницький на дії Другого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у якій заявник просить скасувати постанову старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження від 24.09.2018 року ВП 55638644 належить задовольнити, а постанову Другого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 24.09.2018 року про закінчення виконавчого провадження №55638644 необхідно скасувати.

Керуючись ст.ст. 234, 339-343, 345 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 34, 74 Закону України "Про виконавче провадження", суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Хмельницької міської ради м. Хмельницький № 02-24-141 від 24.01.2020р. задовольнити.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про закінчення виконавчого провадження від 24.09.2018р. ВП №55638644 за наказом від 06.06.2017р. по справі №924/315/17.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 255-257 ГПК України.

Ухвала оголошена та набрала законної сили 05.02.2020р.

Повний текст ухвали складено 10.02.2020р.

Суддя С.І. Крамар

Віддрук. 5 прим. (надісл. всім реком. з повідом.):

1 - до справи,

2 - позивачу( 29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3)

3 - відповідачу ( 29000, м.Хмельницький, вул. Кам`янецька, 74)

4 Прокуратурі Хмельницької області (29000, м. Хмельницький. пров. Військоматський, 3) 5 - ДВС (29000, м.Хмельницький, вул. Тернопільська, 13/2)