Рішення

від 29.01.2020 по справі 910/11205/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 29.01.2020Справа №  910/11205/19 За позовомАкціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» доТовариства з обмеженою відповідальністю «А.С. Груп» простягнення 441  469,52 грн. за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А.С. Груп» доАкціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» простягнення 194  239,77 грн. Суддя Босий В.П. секретар судового засідання Єрмак Т.Ю. Представники сторін: від позивача за первісним позовом: Стребкова О.А. від відповідача за первісним позовом:Кривенко Е.Ю. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» (надалі – АТ «Українська залізниця») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.С. Груп» (надалі – ТОВ «А.С. Груп») про стягнення 441  469,52 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконано зобов'язання з надання послуг з капітального ремонту вузлів і агрегатів за договором №ПР/НРП-18749/НЮ від 26.07.2018, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 441  469,52 грн. (в тому числі пені у розмірі 301  539,63 грн. та штрафу у розмірі 139  929,87 грн.), а також зобов'язання відповідача надати послуги з капітального ремонту електродвигунів ДК-409 в обсязі КР-2 у кількості 2 одиниць на адресу СП «Дніпровське моторвагонне депо», динамоторів ДК-604 з генератором в обсязі КР-2 у кількості 3 одиниць на адресу СП «Нікопольське моторвагонне депо», динамоторів ДК-604 з генератором в обсязі КР-2 у кількості 2 одиниць на адресу СП «Запорізьке моторвагонне депо». Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2019 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.09.2019. 16.09.2019 представником ТОВ «А.С. Груп» до канцелярії суду подано зустрічну позовну заяву до АТ «Українська залізниця» про стягнення 1  034  910,38 грн. Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем за зустрічним позовом допущено порушення виконання грошового зобов'язання за договором №ПР/НРП-18749/НЮ від 26.07.2018, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за надані послуги у розмірі 950  816,00 грн. Крім того, позивачем за зустрічним позовом заявлено про стягнення з відповідача пені у розмірі 67  242,89 грн., 3% річних у розмірі 5  326,79 грн. та інфляційних у розмірі 11  524,70 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 зустрічну позовну заяву ТОВ «А.С. Груп» прийнято до розгляду з первісним позовом. 04.10.2019 до суду від представника відповідача за первісним позовом надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на те, що позивачем не було сплачено грошові кошти за виконані роботи з ремонту електродвигунів, у зв'язку з чим відповідач скористався своїм правом на притримання переданих з ремонту об'єктів. У поданій до суду відповіді на позовну заяву АТ «Українська залізниця» проти доводів ТОВ «А.С. Груп» заперечувало та вказувало, що умовами укладеного між сторонами договору №ПР/НРП-18749/НЮ від 26.07.2018 не було погоджено такого виду забезпечення виконання зобов'язань як притримання, і жодних інших угод з цього приводу між сторонами не укладалось. Також АТ «Українська залізниця» подало до суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якому проти зустрічних позовних вимог заперечувало повністю з огляду на те, що деякі об'єкти, що підлягали ремонту, були передані ТОВ «А.С. Груп» з неналежно оформленими документами, у зв'язку з чим прийняття виконання таких робіт відбулося із затримкою, про що зазначено на актах приймання-передачі виконаних робіт. 20.12.2019 представником ТОВ «А.С. Груп» подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач за зустрічним позовом просив суд стягнути з відповідача лише штрафні санкції у розмірі 194  239,77 грн. у зв'язку з повним погашенням відповідачем суми основного боргу. Вказана заява була подана з дотриманням приписів ст. 42 Господарського процесуального кодексу та прийнята судом для подальшого розгляду. Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом. Згідно статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Застосовуючи відповідно до ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти України»). У рішеннях по справах «Олександр Шевченко проти України» та «Айбабін проти України» Європейський суд з прав людини нагадує, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади та важливості  для  заявника  питання,  що  розглядається  (рішення  у  справі  «Фрідлендер проти Франції»). Розгляд справи неодноразово відкладався для наданням можливості сторонам належним чином скористатися своїми правами під час підготовчого засідання, у зв'язку з чим проводився в межах розумних строків. Протокольною ухвалою від 23.12.2019 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті. В судове засідання 29.01.2020 представник АТ «Українська залізниця» з'явилася, надала пояснення по суті спору, первісні позовні вимоги підтримала в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій та зобов'язання повернути з ремонту 1 електродвигуна, проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечувала. Представник позивача за зустрічним позовом в судове засідання з'явився, надав пояснення по справі, проти задоволення первісного позову заперечував, зустрічні позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підтримав. В судовому засіданні 29.01.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 26.07.2018 між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (замовник) та ТОВ «А.С. Груп» (виконавець) був укладений договір на надання послуг з капітального ремонту вузлів і агрегатів МВРС №ПР/НРП-18749/НЮ (надалі – «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується надати, а замовник прийняти та оплатити послуги з капітального ремонту вузлів і агрегатів МВРС (об'єкти ремонту), переданого замовником виконавцю в обсягах згідно додатку №1 до договору. Пунктами 3.1, 3.3 Договору визначено, що доставка об'єктів в ремонт здійснюється партіями, силами та за рахунок виконавця. Після ремонту об'єктів здійснюється доставка об'єктів з ремонту силами та за рахунок виконавця до структурного підрозділу замовника (моторвагонне депо) за адресою: - структурний підрозділ «Дніпровське моторвагонне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», 49038, м. Дніпро, вул. Курчатова, 2а; - структурний підрозділ «Нікопольське моторвагонне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», 53221, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Завокзальна, 2а; - структурний підрозділ «Запорізьке моторвагонне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», 69068, м. Запоріжжя, вул. Авіалінії, 4б. За змістом п. 3.5 Договору передбачено, що на підставі «акту приймання з ремонту» замовник здійснює остаточне приймання послуг з ремонту шляхом підписання, разом із представниками виконавця, «акту приймання-передачі наданих послуг». Згідно з п. 4.3.1 Договору розрахунок за послуги з ремонту проводиться протягом 30 банківських днів після підписання «акту приймання-передачі наданих послуг», але не раніше реєстрації податкової накладної, на підставі виставленого виконавцем рахунку. Виконавча калькуляція з розшифровкою по статтям витрат додається до рахунку. На підставі акту приймання-передачі, підписаного 06.08.2018 уповноваженими представниками СП «Дніпровське моторвагонне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» та ТОВ «А.С. Груп», останньому в капітальний ремонт передано наступне обладнання: ДК-604 з генератором у кількості 3 од.; ДК-409 у кількості 3 од.; якір ДК-409 у кількості 3 од. На підставі акту приймання в ремонт і попереднього зовнішнього огляду обладнання, підписаного 15.08.2018 уповноваженими представниками СП «Нікопольське моторвагонне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» та ТОВ «А.С. Груп», останньому в капітальний ремонт передано наступне обладнання: динамотор ДК-604 у кількості 5 шт.; генератор динамотора ДК-604 у кількості 5 шт. На підставі акту №1 приймання в ремонт і попереднього зовнішнього огляду обладнання, підписаного 29.10.2018 уповноваженими представниками СП «Запорізьке моторвагонне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» та ТОВ «А.С. Груп», останньому передано в ремонт наступне обладнання: динамотор ДК604 з генератором у кількості 4 од.; мотор-компресор ДК-209 у кількості 3 од.; якір ДК-409 у кількості 3 од. Спір у справі за первісним позовом виник у зв'язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем ремонтних робіт переданого обладнання, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення штрафних санкцій та зобов'язання повернути з ремонту обладнання. Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Матеріалами справи (акти від 06.08.2018, 15.08.2018 та 29.10.2018) підтверджується передача АТ «Українська залізниця» та прийняття ТОВ «А.С. Груп» обладнання для проведення капітального ремонту. Пунктом 2.1.1 Договору передбачено, що виконавець зобов'язується надати послуги з ремонту в обсягах згідно додатку №1 до договору, згідно з вимогами Правил капітального ремонту КР-1, КР-2 електропоїздів і електросекцій ЕР1, ЕР2в/і, ЕР9в/і ЦТ-0113, затверджених і введених в дію наказом Укрзалізниці від 27.04.2005 №142-ЦЗ, Правил ремонту електричних машин електровозів і електропоїздів ЦТ-204, затверджених та введених в дію наказом Укрзалізниці від 28.07.2011 №451-Ц, Інструкції з технічного обслуговування та ремонту вузлів з підшипниками кочення локомотивів та моторвагонного рухомого складу ЦТ-0165, затвердженої та введеної в дію наказом Укрзалізниці від 26.02.2008 №096-Ц та конструкторської документації, із використанням нових запасних частик і матеріалів, і в термін не більше 60 календарних днів з моменту подачі в ремонт та підписання «акту приймання в ремонт і попереднього зовнішнього огляду обладнання», а для об'єктів поданих в ремонт після 1 листопада – не пізніше 31.12.2018. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За таких обставин, враховуючи приписи ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 2.1.1 Договору, відповідач за первісним позовом зобов'язаний був надати послуги з ремонту об'єктів: за актом від 06.08.2018 – до 05.10.2018; за актом від 15.08.2018 – до 14.10.2018, за актом від 29.10.2018 – до 28.12.2018. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Позивач за первісним позовом вказує, що станом на момент звернення до суду із даним позовом ТОВ «А.С. Груп» було здано частину об'єктів з ремонту, а саме: - 09.01.2019 до СП «Дніпровське моторвагонне депо» надійшли якорі електродвигуна ДК-409 у кількості 3 одиниць; прострочення виконання робіт складає 95 днів; - 30.01.2019 до СП «Дніпровське моторвагонне депо» надійшли динамотори ДК-604 з генератором в обсязі КР-2 у кількості 1 одиниці; прострочення складає 116 днів; - 30.01.2019 до СП «Запорізьке моторвагонне депо» надійшли динамотори ДК-604 з генератором в обсязі КР-2 у кількості 1 одиниці; прострочення складає 32 дні; - 04.02.2019 до 30.01.2019 до СП «Дніпровське моторвагонне депо» надійшли динамотори ДК-604 з генератором в обсязі КР-2 у кількості 1 одиниці; прострочення складає 121 днів; - 19.03.2019 до СП «Дніпровське моторвагонне депо» надійшли електродвигуни ДК-409 в обсязі КР-2 у кількості 1 одиниці; прострочення складає 164 дні; - 19.03.2019 до СП «Запорізьке моторвагонне депо» надійшли електродвигуни ДК-409 в обсязі КР-2 у кількості 1 одиниці; прострочення складає 80 днів; - 15.04.2019 до СП «Нікопольське моторвагонне депо» надішли динамотори ДК-604 з генератором в обсязі КР-2 у кількості 2 одиниць; прострочення складає 182 днів; - 06.05.2019 до СП «Запорізьке моторвагонне депо» надійшли електродвигуни ДК-409 в обсязі КР-2 у кількості 3 одиниць; прострочення складає 128 днів; - 20.05.2019 до СП «Дніпровське моторвагонне депо» надійшли динамотори ДК-604 з генератором в обсязі КР-2 у кількості 1 одиниці; прострочення складає 183 дні; - 20.05.2019 до СП «Запорізьке моторвагонне депо» надійшли динамотори ДК-604 з генератором в обсязі КР-2 у кількості 1 одиниці; прострочення складає 142 дні; - 02.08.2019 до СП «Запорізьке моторвагонне депо» надійшли якорі електродвигуна у кількості 3 одиниць; прострочення складає 183 дні. Крім того, неповернутими з капітального ремонту залишилися: електродвигуни ДК-409 в обсязі КР-2 у кількості 2 одиниць на адресу СП «Дніпровське моторвагонне депо»; динамотори ДК-604 з генератором в обсязі КР-2 у кількості 3 одиниць на адресу СП «Нікопольське моторвагонне депо»; динамотори ДК-604 з генератором в обсязі КР-2 у кількості 2 одиниць на адресу СП «Запорізьке моторвагонне депо». За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Матеріалами справи підтверджується прострочення надання відповідачем послуг з капітального ремонту об'єктів. Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено. Твердження ТОВ «А.С. Груп» про те, що внаслідок невиконання АТ «Українська залізниця» грошових зобов'язань за Договором, ним було реалізовано право на притримання, судом не приймається до уваги з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України). Відповідно до ч. 1 ст. 594 Цивільного кодексу України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання. Суд вважає необґрунтованими твердження відповідача про наявність у нього підстав для притримання переданих в ремонт об'єктів, оскільки умовами Договору такого права у відповідача не передбачено та підстав для притримання, наведених у ч. 1 ст. 594 Цивільного кодексу України, відповідачем суду не доведено. Більш того, відповідно до ч. 1 ст. 595 Цивільного кодексу України кредитор, який притримує річ у себе, зобов'язаний негайно повідомити про це боржника. Матеріали справи не містять, а відповідачем за первісним позовом не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту повідомлення АТ «Українська залізниця» про притримання з ремонту спірних об'єктів. Також суд вважає за необхідне зауважити, що згідно з умовами п. 4.3.1 Договору обов'язок замовника зі здійснення розрахунків виникає лише після підписання актів приймання-передачі наданих послуг, в той час як право кредитора притримати річ виникає тільки після настання факту порушення боржником грошового зобов'язання. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України). Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. За змістом ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Пунктом 6.1 Договору сторони погодили, що за несвоєчасно надані послуги з ремонту, згідно з умовами даного договору, виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від договірної ціни ремонту об'єктів ремонту, які своєчасно не видані з ремонту, за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять календарних днів виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Перевіривши розрахунок пені та штрафу, викладений позивачем у первісній позовній заяві, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги АТ «Українська залізниця» в частині стягнення з ТОВ «А.С. Груп» пені у розмірі 301  539,63 грн. та штраф у розмірі 139  929,87 грн. підлягають задоволенню. Щодо вимог АТ «Українська залізниця» про зобов'язання ТОВ «А.С. Груп» надати послуги з капітального ремонту об'єктів, суд відзначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна  особа  має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За змістом положень ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч.  2 ст.  16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором. Виходячи із змісту ст. ст.  15,   16 Цивільного кодексу України,   ст. 20 Господарського кодексу України   та   Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову. На позивача покладений обов'язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту. Пунктом 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі. Як встановлено судом та не заперечувалось представниками учасників справи під час судових засідань, станом на момент відкриття провадження у даній справі неповернутими на користь АТ «Українська залізниця» з ремонту залишилися: електродвигуни ДК-409 в обсязі КР-2 у кількості 2 одиниць на адресу СП «Дніпровське моторвагонне депо», динамотори ДК-604 з генератором в обсязі КР-2 у кількості 3 одиниць на адресу СП «Нікопольське моторвагонне депо», динамотори ДК-604 з генератором в обсязі КР-2 у кількості 2 одиниць на адресу СП «Запорізьке моторвагонне депо» В той же час, станом на момент ухвалення рішення у даній справі, відповідачем за зустрічним позовом повернуто на користь позивача з капітального ремонту електродвигун ДК-409 в обсязі КР-2 у кількості 1 одиниці на адресу СП «Дніпровське моторвагонне депо», динамотори ДК-604 з генератором в обсязі КР-2 у кількості 3 одиниці на адресу СП «Нікопольське моторвагонне депо», динамотори ДК-604 з генератором в обсязі КР-2 у кількості 2 одиниці на адресу СП «Запорізьке моторвагонне депо». Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору у даній справі в частині позовних вимог АТ «Українська залізниця» про зобов'язання надати послуги з капітального ремонту електродвигуна ДК-409 в обсязі КР-2 у кількості 1 одиниці на адресу СП «Дніпровське моторвагонне депо», динамоторів ДК-604 з генератором в обсязі КР-2 у кількості 3 одиниці на адресу СП «Нікопольське моторвагонне депо», динамоторів ДК-604 з генератором в обсязі КР-2 у кількості 2 одиниці на адресу СП «Запорізьке моторвагонне депо» та необхідність закриття провадження у даній частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України. Позовні вимоги АТ «Українська залізниця» про зобов'язання ТОВ «А.С. Груп» надати послуги з капітального ремонту електродвигуна ДК-409 в обсязі КР-2 у кількості 1 одиниці на адресу СП «Дніпровське моторвагонне депо» є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом. Щодо зустрічних позовних вимог ТОВ «А.С. Груп» суд відзначає наступне. Як встановлено судом раніше, згідно з п. 4.3.1 Договору розрахунок за послуги з ремонту проводиться протягом 30 банківських днів після підписання «акту приймання-передачі наданих послуг», але не раніше реєстрації податкової накладної, на підставі виставленого виконавцем рахунку. Виконавча калькуляція з розшифровкою по статтям витрат додається до рахунку. В матеріалах справи наявні підписані уповноваженими представниками сторін акти приймання-передачі наданих послуг №1 від 11.01.2019, №3 від 30.01.2019, №4 від 30.01.2019, №5 від 04.02.2019, №7 від 19.03.2019, №8 від 19.03.2019, №14 від 06.05.2019, №15 від 20.05.2019, №16 від 20.05.2019, №17 від 02.08.2019, №25 від 10.10.2019 та №24 від 10.10.2019. При цьому, акти приймання-передачі наданих послуг №4 від 30.01.2019, №8 від 19.03.2019, №14 від 06.05.2019, №16 від 20.05.2019 та №17 від 02.08.2019 підписані уповноваженими представника відповідача за зустрічним позовом 09.10.2019 у зв'язку з наявністю неналежно оформленої супровідної документації, про що зазначено на самих актах. Пунктом 3.5 Договору визначено, що на підставі акту приймання з ремонту замовник здійснює остаточне приймання послуг з ремонту шляхом підписання, разом з представниками виконавця, акту приймання-передачі наданих послуг. Зі сторони замовника акт приймання-передачі наданих послуг підписують уповноважені представники структурного підрозділу замовника (моторвагонного депо) за відповідною довіреністю. Дата підписання акту приймання-передачі наданих послуг вважається датою закінчення ремонту. До акту приймання-передачі наданих послуг додається товарно-транспортна накладна. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Матеріалами справи підтверджується, і сторонами не заперечується допущення АТ «Українська залізниця» прострочення виконання грошового зобов'язання за надані ТОВ «А.С. Груп» послуги з ремонту об'єктів. Пунктом 6.3 Договору сторони погодили, що за несвоєчасний розрахунок замовника з виконавцем за виконаний обсяг послуг з ремонту, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд погоджується із наданим АТ «Українська залізниця» контррозрахунком пені, 3% річних та інфляційних у зв'язку з підписанням з його сторони актів приймання-передачі наданих послуг №4 від 30.01.2019, №8 від 19.03.2019, №14 від 06.05.2019, №16 від 20.05.2019 та №17 від 02.08.2019 значно пізніше, ніж датовані такі акти, а саме 09.10.2019. З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з АТ «Українська залізниця» на користь ТОВ «А.С. Груп» пені у розмірі 75  203,59 грн., 3% річних у розмірі 6  500,86 грн. та інфляційних у розмірі 3  217,95 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання. В іншій частині в задоволенні зустрічних позовних вимог необхідно відмовити. Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 231, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» задовольнити частково. 2. Зобов'язати  Товариство з обмеженою відповідальністю «А.С. Груп» (01011, м. Київ, узвіз Печерський, 19; ідентифікаційний код 36226949) надати послуги з капітального ремонту електродвигуна ДК-409 в обсязі КР-2 у кількості 1 одиниці на адресу СП «Дніпровське моторвагонне депо». Видати наказ. 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «А.С. Груп» (01011, м. Київ, узвіз Печерський, 19; ідентифікаційний код 36226949) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) пеню у розмірі 301  539,63 грн., штраф у розмірі 139  929,87 грн. та судовий збір у розмірі 8  543,04 грн. Видати наказ. 4. Провадження у справі в частині позовних вимог Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» до Товариство з обмеженою відповідальністю «А.С. Груп» про зобов'язання надати послуги з капітального ремонту електродвигуна ДК-409 в обсязі КР-2 у кількості 1 одиниці на адресу СП «Дніпровське моторвагонне депо», динамоторів ДК-604 з генератором в обсязі КР-2 у кількості 3 одиниці на адресу СП «Нікопольське моторвагонне депо», динамоторів ДК-604 з генератором в обсязі КР-2 у кількості 2 одиниці на адресу СП «Запорізьке моторвагонне депо» закрити. 5. Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «А.С. Груп» задовольнити частково. 6. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А.С. Груп» (01011, м. Київ, узвіз Печерський, 19; ідентифікаційний код 36226949) пеню у розмірі 75  203,59 грн., 3% річних у розмірі 6  500,86 грн., інфляційні у розмірі 3  217,95 грн. та судовий збір у розмірі 1  273,84 грн. Видати наказ. 7. В іншій частині в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити. 8. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 9. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено 11.02.2020. Суддя                                                                                                               В.П. Босий