Постанова

від 12.02.2020 по справі 754/11102/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 754/11102/16-ц

провадження № 61-9963св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - Національний банк України,

відповідачі: ОСОБА_1, товариство з обмеженою відповідальністю Медіа Інновейшн Груп , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Національного банку України на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 23 листопада 2018 року у складі судді Клочко І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Оніщука М. І., Крижанівської Г. В.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2016 року Національний банк України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю Медіа Інновейшн Груп (далі - ТОВ Медіа Інновейшн Груп ), ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про захист ділової репутації юридичної особи.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року на сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 розміщено статтю під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3

ІНФОРМАЦІЯ_4 року на інтернет порталах ХОРОШИЕ НОВОСТИ та Інформаційне агентство ІНФОРМАЦІЯ_9 було розміщено аналогічну статтю. Інформація, яку ОСОБА_1 подає як встановлені факти та поширює її у вищезазначених статтях, підриває ділову репутацію Національного банку України, оскільки стаття за своїм змістом є набором неправдивих та вигаданих тез, які створюють негативне враження відносно діяльності Національного банку України.

У зв'язку з зазначеним, Національний банк України, з урахуванням уточнень, просив суд:

інформацію, поширену у статтях під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 на сайті видання Экономические известия ежедневная газета ІНФОРМАЦІЯ_2 на інтернет порталі ХОРОШИЕ НОВОСТИ за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 інтернет порталі ІНФОРМАЦІЯ_9 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6, визнати недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію Національного банку України;

зобов'язати ОСОБА_1 спростувати поширену інформацію, шляхом публікації офіційного спростування недостовірної інформації у виданні Экономические известия ежедневная газета ТОВ Медія Інновейшн Груп ; на інтернет порталі ХОРОШИЕ НОВОСТИ ; на інтернет порталі ІНФОРМАЦІЯ_9 , ТОВ Інформаційне агентство УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ ; зобов'язати ТОВ Медіа Інновейшн Груп видалити поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 року статтю;

зобов'язати власників інтернет порталу ХОРОШИЕ НОВОСТИ ОСОБА_2 та ОСОБА_3 видалити поширену ІНФОРМАЦІЯ_4 року статтю та зобов'язати власників інтернет порталу ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_4 видалити поширену ІНФОРМАЦІЯ_4 року статтю.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 23 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року, відмовлено в задоволенні позову Національного банку України.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходив з того, що позивачем не надано жодних доказів, які підтверджують, що саме відповідач ОСОБА_1 є автором спірних публікацій, надавав або редагував будь-яке інтерв'ю, промови, текст для поширення публікацій та є власником веб-сайтів ІНФОРМАЦІЯ_7 на яких розміщено публікації. Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є власниками веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_8 а ОСОБА_4 є власником інтернет порталу ІНФОРМАЦІЯ_9 , а сайт http://news.eizvestia.com - видання Экономические известия ежедневная газета ТОВ Медіа Інновейшн Груп .

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

14 травня 2019 року Національний банк України, через засоби поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду міста Києва від 23 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року, направити справу на новий розгляд. Судові витрати покласти на відповідача.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами порушено норми процесуального права, висновки судів попередніх інстанцій не відповідають обставинам справи. Зазначає, що інформація, викладена в мережі інтернет, є недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію позивача.

Суди дійшли помилкового висновку про відмову в задоволенні позову, пославшись на ненадання доказів, які підтверджують, що саме ОСОБА_1 є автором вищевказаних публікацій та надавав інтерв'ю для публікації, оскільки як зазначає заявник, в самій публікації міститься посилання на ОСОБА_1 як на автора, а також ОСОБА_1 звертався до Національного банку України з депутатським зверненням, яке за своїм змістом співпадає зі змістом публікації.

Судами не досліджено всіх доказів по справі, безпідставно відмовлено у позові, з посиланням на недоведеність позивачем, що відповідачі ТОВ Медіа Інновейшн Груп , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. є власниками веб-сайтів та інтернет порталів, на яких було розміщено публікацію. Крім того в суді першої інстанції представником Національного банку України заявлялося клопотання про витребування відповідної інформації, однак задоволенні клопотання суд необґрунтовано відмов, чим порушив норми процесуального права.

Доводи інших учасників справи

25 червня 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Будник К. А. подав до Верховного суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки суди попередніх інстанцій забезпечили повний і всебічний розгляд справи й ухвалили законні та обґрунтовані судові рішення, а доводи скарги висновків судів не спростовують. Просить відмовити у задоволенні касаційної скарги Національного банку України та залишити без змін оскаржувані рішення.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Деснянського районного суду міста Києва.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги Національного банку України, на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 23 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діла до 08 лютого 2020 року.

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Короткий зміст встановлених фактичних обставин справи

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року на сайті ІНФОРМАЦІЯ_10 розміщено статтю під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 наступного змісту:

С помощью спекуляций с облигациями государственного внутреннего займа бизнес-партнеры главы Нацбанка Украины Валерии Гонтаревой за день зарабатывают более 80 млн грн.

Об этом сообщил депутат фракции Самопомич ОСОБА_1, передают ІНФОРМАЦІЯ_9 со ссылкой на Хорошие новости .

Парламентарий обратился к руководству Кабмина и НБУ с требованием предоставить информацию о сделках, которые проводили в прошлом году компания Инвестиционный капитал Украины (ICU), которую ОСОБА_5 возглавляла до назначения в НБУ, а также банк Авангард . По информации нардепа, есть основания подозревать, что главой Нацбанка на протяжении 2014-2016 годов за счет махинаций с перепродажами госбумаг из НБУ и государственных банков вымыты не один миллиард гривен.

Самые распространенными механизмами выведения доходов из государственных финансовых учреждений - Национального банка Украины и государственных банков (АБ Укргазбанк , АО Ощадбанк ) - операции купли- продажи и обратного выкупа ОВГЗ в короткие сроки накануне выплат купонного дохода и/или купля/продажа с/на подконтрольные организации по договоренной стоимости. НБУ выкупает ОВГЗ у участников рынка по цене намного выше рыночной, такие операции приводят или к недополучению дохода НБУ, в связи с вложениями в государственные облигации под очень низкую доходность, либо же в случае их продажи уже по рыночным ценам с рынка к прямым убыткам регулятора , - поясняет ОСОБА_1.

По его словам, самыми активными посредниками на биржевом и внебиржевом рынках ОВГЗ являются ICU, совладельцем которой была ОСОБА_5, и ПАО Банк Авангард , который принадлежит ICU через компанию Westal Holdings Ltd .

Именно на компаниях-посредниках, приближенных к Гонтаревой, как самых активных участниках фондового рынка в 2013-2015 гг формировались сверхприбыли, которые в дальнейшем напрямую или через другие подконтрольные компании (в том числе нерезидентов) выводились в наличку для оплаты коррупционных услуг как других участников рынка, так и государственных служащих, задействованных в таких операциях , - говорит нардеп.

Пример получения спекулятивного дохода на протяжении одного рабочего дня. 16 июля 2015 года на фондовом рынке осуществлялись торги ОВГЗ (код ISIN- UA4000152441) в рамках цены 29-30 тысяч грн/шт. и объеме 970-1500 шт. Одновременно осуществляется операция купли-продажи объемом 10 100 по цене 21847,65 грн. Несложно рассчитать и возможный спекулятивный доход - 82,3 млн грн , - утверждает ОСОБА_1.

По словам депутата, в биржевых сводках не указывается названия участников сделки, можно проследить только суммы. Поэтому для подтверждения коррупционного сговора между структурами главы НБУ и госбанками необходимо открыть полную информацию по осуществления биржевых торгов.

Нардеп требует предоставить реестр договоров и копии договоров купли- продажи ОВГЗ, заключенные в 2015 году, покупателем или продавцом в которых выступают Национальный банк Украины, ООО Инвестиционный Капитал Украина , АБ Укргазбанк , АО Ощадбанк и ПАО Банк Авангард .

Напомним, Валерия ОСОБА_5 заявила, что ее ежемесячный прожиточный минимум составляет 100 тыс. грн .

ІНФОРМАЦІЯ_4 року на інтернет порталах ХОРОШИЕ НОВОСТИ та Інформаційне агентство ІНФОРМАЦІЯ_9 ІНФОРМАЦІЯ_11 було розміщено аналогічну публікацію.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 201 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Відповідно до статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно із частиною першою статті 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв 'язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК України), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК України) тощо.

Вбачається, що відповідачами у справі про спростування недостовірної інформації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа є також належним відповідачем.

Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації у мережі інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону про пресу редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації.

У разі, коли редакція друкованого засобу масової інформації не має статусу юридичної особи, належним відповідачем є юридична особа, структурним підрозділом якої є редакція. Якщо редакція не є структурним підрозділом юридичної особи, то належним відповідачем виступає засновник друкованого засобу масової інформації.

При опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної інформації без зазначення автора (наприклад, у редакційній статті) відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації.

Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено судами спірна стаття була поширена на веб-сайтах: ІНФОРМАЦІЯ_12 ІНФОРМАЦІЯ_11.

Відмовляючи у задоволенні позову Національного банку України, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем не надано жодних доказів, які підтверджують, що саме відповідач ОСОБА_1 є автором спірних публікацій, та давав, погоджував і редагував будь-яке інтерв'ю, промови, текст тощо, для поширення публікацій та є власником веб-сайтів ІНФОРМАЦІЯ_7 на яких розміщено публікації. Також позивачем не надано доказів, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є власниками веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_8 а відповідач ОСОБА_4 є власником інтернет порталу ІНФОРМАЦІЯ_9 (ТОВ Інформаційне агентство УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ ), а сайт http://news.eizvestia.com - видання Экономические известия ежедневная газета ТОВ Медіа Інновейшн Груп .

Доводи касаційної скарги, що ОСОБА_1 є автором вищевказаних публікацій та надавав інтерв'ю для публікації, оскільки в самій публікації міститься посилання на нього, як на автора, а також те, що ОСОБА_1 звертався до Національного банку України із депутатським зверненням, яке за своїм змістом співпадає зі змістом публікації, є необґрунтованими, та не можуть бути прийнятті колегією суддів до уваги, оскільки саме лише посилання в публікаціях на ОСОБА_1 не може свідчити про те, що він є автор таких публікацій. Також публікації не містять жодного посилання на депутатське звернення від 17 березня 2016 року, на яке посилається позивач.

Посилання в публікації на ОСОБА_1, а також звернення останнього до Національного банку України із депутатським зверненням не є доказом того, що саме він є автором публікації або надавав інтерв'ю для публікації. Інших доказів, які б свідчали про порушення прав позивача з боку відповідачів матеріали справи не містять.

Доводи касаційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме необґрунтоване відхилення клопотання позивача про витребування доказів, які мають суттєве значення для розгляду справи, не можуть бути прийнято колегією суддів до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав клопотання про витребування у Об'єднання підприємств Український мережевий інформаційний центр відомості про власників інтернет порталу (веб-сайту) Хорошие новости ( http://newsgood.com.ua ) та інтернет порталу (веб-сайту) Українські реалії (http://ukrreal.info). У задоволенні даного клопотання судом першої інстанції було відмовлено, у зв'язку з невиконанням позивачем вимог ЦПК України.

Аргументи касаційної скарги є ідентичними аргументам, що були викладені заявником у його апеляційній скарзі, та є такими, що не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, якими у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та до переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Суди першої й апеляційної інстанцій забезпечили повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржувані рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення Деснянського районного суду міста Києва від 23 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національного банку України залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 23 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко