Постанова

від 11.02.2020 по справі 1.380.2019.004651

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.004651 пров. № 857/14058/19

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.

при секретарі судового засідання: Волошин М.М.

за участі позивача: ОСОБА_1

представника позивача: Каличак О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року (рішення ухвалене у м. Львові судом у складі головуючого судді Сидор Н.Т.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Ліквідаційна комісія Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2019 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльність МВС України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із захворюванням, отриманим під час виконання службових обов`язків, що призвели до встановлення ІІІ групи інвалідності; зобов`язання МВС України здійснити нарахування (розрахунок) та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв`язку із захворюванням, отриманим під час виконання службових обов`язків, що призвели до встановлення ІІІ групи інвалідності.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 20.12.2018 № 839449 ОСОБА_1 присвоєно третю групу інвалідності, що пов`язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Користуючись своїм правом, позивач відповідно до п. 2 та п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або частково втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції , 20.12.2018 подав Голові ліквідаційної комісії Управління державної служби охорони при ГУМВС України у Львівській області заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з присвоєнням третьої групи інвалідності, що пов`язана зі службою в органах внутрішніх справ, додавши всі передбачені п. 7 Порядку № 850 документи. Відповідно до п. 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в п. 6 або п. 7 Порядку № 850, висновок щодо виплати грошової допомоги. Відповідний Висновок поданий МВС України. Згідно з п. 9 Порядку МВС в місячний строк після надходження зазначених у п. 8 Порядку № 850 документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених п. 14 Порядку № 850, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови. Однак, Департаментом фінансово-облікової політики МВС України листом від 22.04.2019 № 15/2-1552 в порушення вимог Порядку № 850 рішення про призначення або про відмову в призначенні ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги не прийнято. Відтак, позивач покликається на протиправність бездіяльності МВС України та вважає, що останнє зобов`язане здійснити нарахування (розрахунок) та виплату позивачу одноразової грошової допомоги, у зв`язку із захворюванням, отриманим під час виконання службових обов`язків, що призвели до встановлення ІІІ групи інвалідності. У зв`язку з наведеним позивач просив позов задоволити.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року вказаний вище позово задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо нерозгляду відповідно до п. 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, матеріалів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із захворюванням отриманим під час виконання службових обов`язків, що призвело до встановлення ІІІ групи інвалідності. Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із захворюванням отриманим під час виконання службових обов`язків, що призвело до встановлення ІІІ групи інвалідності, та за результатами їхнього розгляду відповідно до п. 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, прийняти відповідне рішення. У задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто з Міністерства внутрішніх справ України за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 384 грн. 20 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач Міністерство внутрішніх справ України. Вважає, що оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що з 1991 року позивач ОСОБА_1 перебував на службі в Городоцькому МВ ДСО, а з 2000 року - в Шевсенківському МВ ДСО на посаді міліціонера по охороні об`єктів, спеціальне звання - старший прапорщик міліції.

05.02.2009 року позивач пройшов медичне обстеження, в результаті чого відповідною Військово-лікарською комісією ГУМВСУ у Львівській області складено свідоцтво про хворобу №60.

Відповідно до п. 16 вказаного свідоцтва, Військово-лікарською комісією ГУМВСУ у Львівській області зроблено висновок про непридатність ОСОБА_1 до військової служби зі зняттям з військового обліку.

Відповідно до Виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 20.12.2018 № 839446 ОСОБА_1 присвоєно третю групу інвалідності, що пов`язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

20.12.2018 позивач подав Голові ліквідаційної комісії УДСО при ГУМВС України у Львівській області підполковнику поліції ОСОБА_2 заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з присвоєнням третьої групи інвалідності, що пов`язана зі службою в органах внутрішніх справ.

У лютому 2019 року Головою ліквідаційної комісії УДСО при ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_2 підписано Висновок про призначення одноразової грошової допомоги працівнику міліції в разі поранення або встановлення інвалідності згідно із Законом України від 20.12.1990 № 565-XII Про міліцію . Відповідно до Висновку ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності, що настала в період проходженням служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 288150,00 грн.

Ліквідаційною комісією Управління державної служби охорони при ГУМВС України у Львівській області подано листа до Міністерства внутрішніх справ України щодо виплати одноразової грошової допомоги.

22.04.2019 Департаментом фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України надано лист-відповідь № 15/2-1552, яким документи (матеріали) на призначення одноразової грошової допомоги повернуто для подальшого надсилання за належністю до Національної поліції України.

Департамент фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України листом від 16.05.2019 № 1835/29/2/01-2019 повідомив Ліквідаційну комісію Управління державної служби охорони при ГУМВС України у Львівській області про те, що відповідно до нормативно-правових актів України вказаний Департамент не призначає та не виплачує одноразову грошову допомогу колишнім працівникам міліції поліції охорони. Також Департамент фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції у відповідному листі зазначає, що відповідальним за врегулювання питання розгляду матеріалів, прийняття рішення та механізму фінансування виплат одноразової грошової допомоги колишнім працівникам міліції, які проходили службу в Державній службі охорони МВС України визначено Департамент поліції охорони.

Управління державної служби охорони ГУМВС України у Львівській області листом від 03.06.2019 № 12/2-14 поінформовано позивача, що Управління державної служби охорони при МВС України у Львівській області є 100% госпрозрахунковою організацією, якій не передбачено виділення бюджетних коштів на утримання МВС, тобто не може виступати суб`єктом виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 Про затвердження Порядку та умов визначенні і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції , а документи про призначення одноразової грошової допомоги повернуто позивачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До набрання чинності Законом України Про Національну поліцію , тобто до 07.11.2015, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами ст. 23 Закону України Про міліцію та Порядком та умовами призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності працівника міліції затвердженого Кабінетом Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок № 850).

Відповідно до ст. 23 Закону України Про міліцію у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Згідно з п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи.

Днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Порядком № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документів, зазначених в пунктах 6 або 7 Порядку № 850, висновок щодо виплати грошової допомоги.

Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у п. 8 Порядку № 850 документів приймає рішення про призначення або, у випадках передбачених пунктом 14 Порядку № 850, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Пунктом 5 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Національну поліцію Закон України Про міліцію визнано таким, що втратив чинність.

Однак, за змістом пункту 15 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення вказаного Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України Про міліцію , зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України Про Національну поліцію .

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 30.01.2018 по справі № 822/1579/17, від 13.02.2018 року по справі № 808/1866/16, від 13.02.2018 по справі № 806/845/16, від 15.05.2018 у справі № 161/16343/17 та від 19.09.2018 по справі № 750/2250/17.

Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України Про міліцію відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом України Про Національну поліцію ; обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.

Згідно п. 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Разом з цим колегія суддів дійшла висновку, що в силу п. 9 Порядку № 850 після надходження передбачених Порядком документів МВС України зобов`язане прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги. Однак, як слідує з матеріалів справи, відповідач листом повернув матеріали на призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , тобто відповідач всупереч п. 9 Порядку № 850 не прийняв за результатом розгляду документів про виплату позивачу одноразової грошової допомоги жодного з зазначених вище рішень.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність бездіяльності Міністерства внутрішніх справ України щодо не розгляду по суті матеріалів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, згідно Порядку № 850 й повернення відповідних матеріалів.

При цьому, оскільки позивачем дотримано порядок подання документів для призначення грошової допомоги, визначений Порядком № 850, згідно якого документи про виплату одноразової грошової допомоги подаються за останнім місцем служби, то колегія суддів з огляду на дискреційність повноважень органів МВС у призначенні одноразової грошової допомоги погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність, з метою відновлення порушених прав позивача, визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не розгляду по суті матеріалів про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з захворюванням, отриманим під час виконання службових обов`язків, що призвело до встановлення ІІІ групи інвалідності та зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути матеріали про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з захворюванням, отриманим під час виконання службових обов`язків, що призвело до встановлення ІІІ групи інвалідності.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Щодо покликання відповідача, що у спірних правовідносинах підлягає застосуванню п.п. 9 п. 5 Положення про Національну поліцію України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1146, яка набрали чинності 04.01.2019, то суд апеляційної вважає такі безпідставними, оскільки, вказане положення стосуються самої виплати гарантованої з боку держави одноразової допомоги у разі втрати працездатності колишнього працівника міліції, однак не стосуються питання щодо прийняття рішення про призначення цієї грошової допомоги відповідачем.

Крім цього, як зазначалося вище, за змістом пункту 15 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про національну поліцію право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України Про міліцію , зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України Про Національну поліцію , тобто відповідно до порядку №850.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року у справі № 1.380.2019.004651 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. З. Улицький судді С. М. Кузьмич Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 12.02.2020р.