Ухвала

від 06.04.2020 по справі 1.380.2019.004651

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

06 квітня 2020 року

м. Київ

справа №1.380.2019.004651

провадження №К/9901/6890/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020 у справі № 1.380.2019.004651 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Ліквідаційна комісія Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

у с т а н о в и в:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив:

(і) визнати протиправною бездіяльність МВС України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із захворюванням, отриманим під час виконання службових обов`язків, що призвели до встановлення ІІІ групи інвалідності;

(іі) зобов`язати МВС України здійснити нарахування (розрахунок) та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв`язку із захворюванням, отриманим під час виконання службових обов`язків, що призвели до встановлення ІІІ групи інвалідності.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 позов задоволено частково:

А) Визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо нерозгляду відповідно до пункт 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, матеріалів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із захворюванням отриманим під час виконання службових обов`язків, що призвело до встановлення ІІІ групи інвалідності.

Б) Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із захворюванням отриманим під час виконання службових обов`язків, що призвело до встановлення ІІІ групи інвалідності, та за результатами їхнього розгляду відповідно до п. 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, прийняти відповідне рішення. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Міністерство внутрішніх справ України подало апеляційну скаргу, оскільки вважало, що оскаржене рішення стосовно задоволення позовних вимог є незаконним та необґрунтованим, таким, що ухвалене на підставі неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020 апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 у справі № 1.380.2019.004651 - без змін.

Міністерство внутрішніх справ України засобами поштивого зв`язку надіслало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020 у справі № 1.380.2019.004651.

Дослідивши зміст касаційної скарги Міністерства внутрішніх справ України, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження треба відмовити з таких мотивів.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України, у редакції, чинній з 08.02.2020) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Колегія суддів зауважує, що у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 810/637/18 зазначено таке:

43. Як убачається з матеріалів справи, досліджених судами під час розгляду справи, Міністерство, як на підставу для неможливості призначення спірної грошової допомоги і проведення її виплати, посилалось на відсутність видатків на забезпечення діяльності Державної служби охорони у Державному бюджеті України для Міністерства внутрішніх справ, а також на те, що покриття витрат на виплату одноразової допомоги колишнім працівникам Державної служби охорони має здійснюватися поліцією охорони за рахунок власних джерел надходжень.

44. Втім, вказані відповідачем підстави для неможливості виплати позивачу спірної грошової допомоги не передбачені пунктом 14 Порядку № 850, який, як зазначено вище, встановлює вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні такої допомоги.

45. Суд зазначає, що органом, уповноваженим на прийняття рішення стосовно призначення позивачу спірної грошової допомоги є саме Міністерство, до компетенції якого і входить розгляд документів, поданих ОСОБА_1, у зв`язку з чим, суд не може перебирати на себе вирішення такого питання, досліджувати відповідні документи, надавати їм оцінку, а також встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на призначення вказаної вище допомоги .

Наведеним спростовуються аргументи заявника щодо того, що Міністерство внутрішніх справ України не є належним відповідачем у справі, а також його твердження про відсутність у Міністерства внутрішніх справ України бюджетних призначень для виплати одноразової грошової допомоги, що відповідач вважав підставою для неможливості призначення спірної грошової допомоги та здійснення її виплати.

Також суд касаційної інстанції зауважує, що Верховний Суд уже викладав у своїх постановах від 30.01.2018 у справі № 822/1579/17, від 10.10.2018 у справі № 733/1290/16-а та від 19.02.2019 у справі 802/498/18-а висновок щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, яке (таке питання) порушене в касаційній скарзі на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020 у справі № 1.380.2019.004651, а суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у цій справі відповідно до такого висновку.

Верховний Суд від зазначених висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах із застосування спеціального та виняткового механізму, закріпленого частиною першою статті 346 КАС України, не відступав і колегія суддів також не вважає за потрібне відступати від такого висновку.

З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою треба відмовити.

Керуючись положеннями пункту 6 частини першої статті 333 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020 у справі № 1.380.2019.004651.

2. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб