Рішення

від 04.02.2020 по справі 120/3267/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 лютого 2020 р. Справа № 120/3267/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Слободонюка М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Федчук Т.Ю.

представника позивача: адвоката Савчука М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНБАКО-ГРУП"

до: Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року ТОВ «ІНБАКО-ГРУП» звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.06.2019 року № 1197143/37085121, № 1197140/37085121, № 1197139/37085121, № 1197144/37085121, № 1197141/37085121, № 1197142/37085121 про відмову в реєстрації податкових накладних № 1 від 14.03.2019 року, № 2 від 03.05.2019 року, № 3 від 06.05.2019 року, № 4 від 13.05.2019 року, № 5 від 24.05.2019 року, № 6 від 27.05.2019 року та зобов`язання відповідача зареєструвати вказані вище накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до норм Податкового кодексу України за результатами здійснення господарських операцій із постачанням імпортного товару із Грузії (Контракт № 22-03-19-MG від 22.03.2019 року з юридичною особою « LGL LTD» ) та Китаю (Контракт № 01/03/19-ІМ від 01.03.2019 року з юридичною особою « LINQUAN HENGDA FOOD CO/.LTD» ), який 01.03.2019 року реалізований українському покупцю ТОВ «ПАЙПЕР УКРАЇНА» , ТОВ «ІНБАКО-ГРУП» було складено податкові накладні № 1 від 14.03.2019 року, № 2 від 03.05.2019 року, № 3 від 06.05.2019 року, № 4 від 13.05.2019 року, № 5 від 24.05.2019 року, № 6 від 27.05.2019 року та направлено для реєстрації в ЄРПН. Водночас, реєстрація вказаних податкових накладних була зупинена з підстав п. 201.16 ст. 201 ПК України. На виконання вказівок контролюючого органу, товариство надіслало пояснення, а також всі первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з реалізації товару українському покупцю ТОВ «ПАЙПЕР УКРАЇНА» . Разом з тим, оспорюваними рішеннями від 19.06.2019 року № 1197143/37085121, № 1197140/37085121, № 1197139/37085121, № 1197144/37085121, № 1197141/37085121, № 1197142/37085121 у реєстрації вищевказаних податкових накладних було відмовлено. Позивач з такими рішеннями не погоджується та зазначає, що ним виконано усі вимоги податкового органу, необхідні для реєстрації податкових накладних та надано всі необхідні документи. Натомість, податковий орган безпідставно не взяв до уваги такі пояснення та первинну документацію товариства і прийняв протиправні рішення, якими відмовив в реєстрації податкових накладних. За таких обставин, з метою відновлення своїх порушених прав та інтересів, ТОВ «ІНБАКО-ГРУП» звернулося до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 30.10.2019 року відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою судом встановлено сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.

22.11.2019 року на адресу суду від Державної податкової служби України (далі - ДПС України) надійшов відзив на позовну заяву (вх. 54706). Так, відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що в реєстрації податкових накладних № 1 від 14.03.2019 року, № 2 від 03.05.2019 року, № 3 від 06.05.2019 року, № 4 від 13.05.2019 року, № 5 від 24.05.2019 року, № 6 від 27.05.2019 року було відмовлено з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Зокрема, вказав на те, що ненадання вищезгаданого переліку документів не дає змоги контролюючому органу відслідкувати повний та детальний ланцюг господарських операцій. 3 огляду на вищевикладене, відповідач вважає рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування обґрунтованими, правомірними та такими, що прийняті відповідно до норм діючого законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 04.12.2019 року задоволено клопотання відповідача та за згодою позивача до участі у даній справі в якості другого відповідача залучено Головне управління ДПС у Вінницькій області.

Головне управління ДПС у Вінницькій області у своєму відзиві (вх. № 58588/19) від 19.12.2019 року також просило відмовити у задоволенні даного позову, вказавши, що відмовляючи в реєстрації податкових накладних податковий орган діяв на підставі та в спосіб, що передбачений чинним законодавством.

Крім того, під час підготовчого провадження ухвалою суду від 21.01.2020 року задоволено заяву представника позивача та залишено без розгляду позовні вимоги ТОВ "ІНБАКО-ГРУП" в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 19.06.2019 року та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 19.06.2019 року.

21.01.2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 04.02.2020 року.

Представник позивача у судовому засіданні 04.02.2020 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, мотивуючи свою позицію тим, що після зупинення реєстрації податкових накладних, позивачем було надано достатні для реєстрації податкових накладних первинні документи, які в повній мірі підтверджували дійсність та реальність відповідних господарських операцій.

Представники відповідачів: ДПС України та Головного управління ДПС у Вінницькій області в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином. Разом із тим, в матеріалах справи наявне письмове клопотання представника ДПС України та ГУ ДПС у Вінницькій області про розгляд даної справи у його відсутність (від 04.02.2020 року за вх. № 3394).

Згідно ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи у його відсутність. А згідно ч. 1 ст. 205 КАС України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, з урахуванням письмових заяв відповідачів, судом здійснюється розгляд справи за даною явкою осіб.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТОВ "ІНБАКО-ГРУП" є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.04.2010 року (номер запису: 11741020000008534) та є платником податку на додану вартість на загальних підставах. Основний вид діяльності: неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90).

Як свідчать обставини справи, товариством укладено та підписано два контракти на поставку імпортного товару з компаніями Китаю « LINQUAN HENGDA FOOD CO., LTD» (контракт № 01/03/19-IM від 01.03.2019 року) та Грузією « LGL LTD» (контракт № 22-03-19-IMG від 01.03.2019 року).

Відповідно до митних декларацій (МД-3) за № UA 401010/2019/031391 від 06.06.2019 року (Грузія) та № UA 401010/2019/032141 від 11.06.2019 року (Китай) здійснено поставку товару (сушені овочі, спеції) на територію України.

У подальшому, придбаний товар був реалізований іншому контрагенту - ТОВ «ПАЙПЕР-УКРАЇНА» .

Так, 01.03.2019 року між ТОВ "ІНБАКО-ГРУП" (Постачальник) та ТОВ «ПАЙПЕР-УКРАЇНА" (Покупець) було укладено договір поставки № 01-19, за умовами якого Постачальник поставляє, а Покупець приймає у власність на умовах даного Договору товар: спеції, прянощі, сушені овочі, суміші пряно ароматичні в асортименті (п. 1.1. Договору).

Пунктом 1.2 Договору визначено, що конкретна номенклатура і розгорнутий асортимент Товару погоджується Сторонами в заявках і вказується в накладних та інших товаросупроводжувальних документах. Ціна одиниці Товару (з урахуванням ПДВ - 20%) узгоджуються Сторонами і вказується у накладних та інших товаросупроводжувальних документах (п. 2.1. Договору). Оплата по даному Договору здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 2.4. Договору).

Судом встановлено, що поставлений ТОВ «ПАЙПЕР-УКРАЇНА" товар, згідно банківської виписки по рахунку № НОМЕР_1 у АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» , попередньо оплачено від 14.03.2019 року в сумі 135000 грн., від 03.05.2019 року в сумі 270000 грн., від 06.05.2019 року в сумі 110000 грн., від 13.05.2019 року в сумі 260000 грн., від 24.05.2019 року в сумі 1494000 грн., від 27.05.2019 року в сумі 125000 грн.

З метою транспортування придбаного товару, ТОВ "ІНБАКО-ГРУП" укладено договори про надання послуг по перевезенню вантажу:

- між ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» (Експедитор) та ТОВ «ІНБАКО-ГРУП» (Клієнт) укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 210519 від 14.05.2019 року, згідно якого Клієнт доручає, а Експедитор зобов`язався організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення транспортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-експедиторські послуги Клієнту за згодою Сторін. (п. 1.1. Договору).

- між ТОВ «ЄВРОПАРТНЕР ФОРВАРДИНГ» (Експедитор) та ТОВ «ІНБАКО-ГРУП» (Клієнт) укладено договір про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом від 29.05.2019 року за № 29052019/1, згідно якого (Експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок ТОВ «ІНБАКО-ГРУП» (Клієнт) організувати перевезення Вантажу Клієнта автомобільним транспортом.

На виконання умов Договору поставки № 01-19 від 01.03.2019 року ТОВ "ІНБАКО-ГРУП" (Постачальник) поставив «ПАЙПЕР-УКРАЇНА" (Покупець) товар (лаврове листя немелене, лаврове листя мелене, уцхо сунелі 2 сорт, сумах, морква подрібнена сушена, паприка роду Capsicum: паприка червона мелена 120 ASTA та паприка сушена червона подрібнена, що підтверджується видатковими накладними, а саме: № РН-0000001 від 11.06.2019 року на загальну суму 691 368 грн. (з ПДВ) та № РН-0000002 від 19.06.2019 року на загальну суму 2 201 184,48 грн. (з ПДВ).

Таким чином, за результатами здійснення вищезазначених господарських операцій, на виконання п. 201.1 ст. 201 ПК України ТОВ "ІНБАКО-ГРУП" склало податкові накладні № 1 від 14.03.2019 року, № 2 від 03.05.2019 року, № 3 від 06.05.2019 року, № 4 від 13.05.2019 року, № 5 від 24.05.2019 року, № 6 від 27.05.2019 року та подало їх на реєстрацію в ЄРПН.

Разом із тим, за результатами обробки отриманої інформації після направлення для реєстрації в ЄРПН податкових накладних № 1 від 14.03.2019 року, № 2 від 03.05.2019 року, № 3 від 06.05.2019 року, № 4 від 13.05.2019 року, № 5 від 24.05.2019 року, № 6 від 27.05.2019 року податковим органом сформовано квитанції від 08.04.2019 року за № 9065679669, від 31.05.2019 року за № 9113920971, від 30.05.2019 року № 9113477056, від 31.05.2019 року за № 9113953870, від 14.06.2019 року за № 9127281478, від 14.06.2019 року за № 9127300237 про те, що документ прийнято, але реєстрація зупинена у зв`язку з тим, що податкова накладна відповідає вимога пп. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку . В усіх випадках відповідачем запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

14.06.2019 року позивачем надіслано до відповідного контролюючого органу додаткові документи та письмові пояснення з метою розблокування реєстрації податкових накладних № 1 від 14.03.2019 року, № 2 від 03.05.2019 року, № 3 від 06.05.2019 року, № 4 від 13.05.2019 року, № 5 від 24.05.2019 року, № 6 від 27.05.2019 року. Проте, Комісією Головного управління ДФС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 19.06.2019 року № 1197143/37085121, № 1197140/37085121, № 1197139/37085121, № 1197144/37085121, № 1197141/37085121, № 1197142/37085121 про відмову в реєстрації податкових накладних № 1 від 14.03.2019 року, № 2 від 03.05.2019 року, № 3 від 06.05.2019 року, № 4 від 13.05.2019 року, № 5 від 24.05.2019 року, № 6 від 27.05.2019 року в ЄРПН.

Підставою відмови в реєстрації в усіх випадках вказано: "ненадання платником копій документів: "первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні". При цьому в графі Додаткова інформація зазначено, що платником не подано достатніх документів для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

Вважаючи, що вказані рішення прийняті контролюючим органом безпідставно та всупереч діючому законодавству, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з такого.

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, об`єктом оподаткування є, у тому числі, операції із постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів / послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29 грудня 2010 № 1246 (далі - Порядок від 29.12.10 № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку від 29.12.10 № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку від 29.12.10 № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Дана постанова втратила чинність 01.02.2020 року на підставі Постанови КМ № 1165 від 11.12.2019. Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин вказаний нормативно-правовий акт був чинним та підлягав до застосування.

Згідно з вимогами п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в редакції, діючої на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок від 21.02.18 № 177), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з вимогами п. п. 6 та 7 Порядку від 21.02.18 № 177 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

У свою чергу, як свідчать матеріали справи, реєстрація податкових накладних № 1 від 14.03.2019 року, № 2 від 03.05.2019 року, № 3 від 06.05.2019 року, № 4 від 13.05.2019 року, № 5 від 24.05.2019 року, № 6 від 27.05.2019 року була зупинена через те, що «податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку» . Тобто, в даному випадку податковим органом застосоване формулювання, яке пунктами 6 та 7 Порядку від 21.02.18 № 177 не передбачено. Зокрема, відповідачем застосовано критерії «ризиковості платника податку» до податкової накладної, а не до платника податку позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкових накладних зупинено з підстави, яка не в повній мірі узгоджується із положеннями Порядку № 117.

Згідно з пунктом 10 Порядку від 21.02.18 № 177, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

На час винесення оскаржуваних рішень були діючі критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, що визначені у листі, затвердженому ДФС України 05.11.2018 року.

Так, згідно п.п.1.6 п.1 листа Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 року "Критерії ризиковості платника податку і здійснення операцій", комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку від 21.02.18 № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Суд зауважує, що вказаний у п.п.1.6 п.1 листа ДФС України від 05.11.2018 року перелік має декілька позицій, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Тобто, кожен із цих критеріїв може бути самостійною підставою для встановлення ризиковості платника податків.

В порушенні вказаних норм в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних від 08.04.2019 року за № 9065679669, від 31.05.2019 року за № 9113920971, від 30.05.2019 року № 9113477056, від 31.05.2019 року за № 9113953870, від 14.06.2019 року за № 9127281478, від 14.06.2019 року за № 9127300237 не зазначено, за якою саме підставою позивача із указаних в п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників. Крім того, у цих же документах вказано на пропозицію платнику надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, проте, яких саме документів (їх конкретизації) не зазначено.

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17 висловив таку правову позицію: «… можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності» .

На підставі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, суд при розгляді цієї справи застосовує практику Європейського суду з прав людини.

Зокрема у справі «Рисовський проти України» Суд зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява N 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.comS.r.l. проти Молдови", заява N 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява N 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява N 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява N 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Натомість у спорі який виник між сторонами суд встановив, що принципу "належного урядування" у розумінні практики Європейського суду з прав людини, відповідачем не дотримано. Зокрема, надсилаючи позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, відповідач не діяв у належний, чіткий та якомога послідовніший спосіб. Про вказане свідчить те, що пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної носить загальний характер, а із її змісту неможливо встановити які саме документи слід надати платнику (у квитанціях вказано "пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних..."

У частині зазначення критерію ризиковості відповідач зіслався лише на номер пункту та не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться.

Вказані недоліки квитанції, окрім того, що характеризують рішення як необґрунтовані, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування, існуючих на думку контролюючого органу, ризиків.

Відтак, допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Крім того, при розгляді даної справи суд враховує правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 02.04.2019 року у справі № 822/1878/18, згідно яких листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, у цій справі Верховним Судом надано критичну оцінку листу ДФС від 21 березня 2018 року N 959/99-99-07-18 «Критерії ризиковості платника податку» , п.п. 1.6 якого є подібним за своїм змістом п.п. 1.6 наступного листа ДФС від 05.11.2018 року, та зазначено про те, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Попри це, позивач намагався виконати вимоги щодо подання документів. Оцінюючи дії платника податку та прийняті за наслідком їх вчинення рішення відповідача, суд враховує наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що після зупинення реєстрації податкових накладних № 1 від 14.03.2019 року, № 2 від 03.05.2019 року, № 3 від 06.05.2019 року, № 4 від 13.05.2019 року, № 5 від 24.05.2019 року, № 6 від 27.05.2019 року позивачем 14.06.2019 року було подано до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Відповідно до пункту 14 Порядку N 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Суд зауважує, що вказаний перелік документів є також вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Як видно із п. 15 Порядку від 21.02.2018 № 117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку від 21.02.2018 № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з вимогами п.п. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Як уже наголошувалось судом вище, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних була відсутня інформація, які саме документи позивачу потрібно направити для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, підставами для відмови в реєстрації податкових накладних у рішеннях від 19.06.2019 року № 1197143/37085121, № 1197140/37085121, № 1197139/37085121, № 1197144/37085121, № 1197141/37085121, № 1197142/37085121 вказано: "ненадання платником копій документів: "первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні". Додаткова інформація: платником не надано достатніх документів для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній .

Суд вкотре зазначає, що можливість надання платником податку вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

З метою реєстрації податкових накладних у ЄРПН, позивач 14.06.2019 року разом із письмовими поясненнями надав податковому органу документи на підтвердження поставки товару покупцю ТОВ "ПАЙПЕР-УКРАЇНА» , про що свідчать отримані товариством повідомлення щодо надання пояснень та копій документів на підтвердження реальності здійснення операцій по податковим накладним. Такі документи включали в себе, зокрема: Контракт на поставку імпортного товару з Китаю (Контракт № 01/03/19-ІМ від 01.03.2019 р.), інвойс до Контракту № 01/03/19-ІМ від 01.03.2019 р., договір поставки на реалізацію товару з українським покупцем ТОВ "ПАЙПЕР УКРАЇНА" за № 01-19 від 01.03.2019 р., Контракт на поставку імпортного товару з Грузії (Контракт № 22-03- 2019-ІМС від 22.03.2019 р.), інвойс до Контракту № 22-03-2019-ІМС від 22.03.2019 р., Специфікація №1 від 22.03.2019 р. (до Контракту № 22-03-2019-ІМG від 22.03.2019 р.), Договір № 210519 про транспортно-експедиторське обслуговування від 14.05.2019 р., Договір за № 29052019/1 про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом від 29.05.2019 р., Договір суборенди від 01.06.2019 р., видаткові накладні від 11.06.2019 р. та 19.06.2019 р. рахунки-фактури від 24.05.2019 р., банківські виписки, акти прийому-здачі здійснених робіт та послуг (№ 628 від 11.06.19 р., № 620 від 06.06.2019 р.), акти здачі-прийняття робіт (надання послуг). Причини, за яким контролюючим органом подані документа та пояснення не були взяті до уваги невідомі.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку від 21.02.2018 № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як слідує з п. 22 Порядку від 21.02.2018 № 117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 23 Порядку від 21.02.2018 № 117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Разом із тим, конкретизованою підставою яка зазначена у оскаржуваних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних, вказано: "платником не надано достатніх документів для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній".

Такі посилання у спірних рішеннях суд вважає безпідставними, адже матеріали справи і направлені контролюючому органу документи в повному обсязі відображали зміст господарської операції та є достатніми для прийняття відповідачем рішень про реєстрацію податкових накладних.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи те, що відповідні пояснення та документи були надані контролюючому органу, суд доходить висновку, що в контролюючого органу не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкових накладних позивача № 1 від 14.03.2019 року, № 2 від 03.05.2019 року, № 3 від 06.05.2019 року, № 4 від 13.05.2019 року, № 5 від 24.05.2019 року, № 6 від 27.05.2019 року.

У цьому контексті суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд звертає особливу увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо "товарності (реальності)" операцій поставки за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості платника податку, та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

В цьому випадку, під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування ТОВ «ІНБАКО-ГРУП» в ЄРПН.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у частині визнання протиправними та скасування рішень звід 19.06.2019 року № 1197143/37085121, № 1197140/37085121, № 1197139/37085121, № 1197144/37085121, № 1197141/37085121, № 1197142/37085121, прийнятих Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Що ж до позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні/розрахунок коригування ТОВ «ІНБАКО-ГРУП» в ЄРПН, то суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

При цьому, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та / або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН, судом не встановлено.

Відповідно частини 3 статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України вчинити необхідні дії шляхом реєстрації податкових накладних № 1 від 14.03.2019 року, № 2 від 03.05.2019 року, № 3 від 06.05.2019 року, № 4 від 13.05.2019 року, № 5 від 24.05.2019 року, № 6 від 27.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого згідно платіжного доручення № 73 від 03.10.2019 року судового збору у сумі 11526,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів - Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Вінницькій області в рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Вінницькій області від 19.06.2019 року № 1197139/37085121, від 19.06.2019 року 1197141/37085121, від 19.06.2019 року № 1197144/37085121, від 19.06.2019 року № 1197140/37085121, від 19.06.2019 року № 1197143/37085121, від 19.06.2019 року № 1197142/37085121.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНБАКО-ГРУП" (код ЄДРПОУ 37085121) № 1 від 14.03.2019 року, № 2 від 03.05.2019 року, № 3 від 06.05.2019 року, № 4 від 13.05.2019 року, № 5 від 24.05.2019 року, № 6 від 27.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНБАКО-ГРУП" сплачений судовий збір в сумі 5763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНБАКО-ГРУП" сплачений судовий збір в сумі 5763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення згідно ч. 3 ст. 243 КАС України складено судом 12.02.20.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНБАКО-ГРУП" (вул. Агатангеля Кримського, 46 кв. 70, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 37085121)

Відповідач 1: Державна податкова служба України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393)

Відповідач 2: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 43142454)

ОСОБА_1 Слободонюк Михайло Васильович