Постанова від 10.02.2020 по справі 160/4162/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 160/4162/19 Суддя І інстанції - Озерянська С.І.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Мельника В.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Приватного підприємства Восток-2

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Восток-2 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ПП Восток-2 звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.01.2019 року № 0001531404, яким позивачу нараховано зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 1695466,07 грн., та штрафні санкції у розмірі 423866,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:01:040:0014 є землею, що за функціональним призначенням відповідає землі, що зайнята поточним ремонтом та відведена під майбутнє будівництво, а отже ГУ ДФС у Дніпропетровській області повинно було під час перевірки врахувати коефіцієнт функціонального призначення земельної ділянки - (Кф) 0,5.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ПП Восток-2 подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги. Вказує що відповідачем при перевірці використовувався витяг про нормативну грошову оцінку (2017 рік), при формуванні якого було змінено зональні коефіцієнти Км2 і локальні коефіцієнти Км3, що призвело до підвищення вартості земельної ділянки та як наслідок підвищення орендної плати за землю, судом не було враховано, що при перевірці контролюючим органом не було враховано коефіцієнт функціонального призначення земельної ділянки, що становить 0,5, оскільки за функціональним призначенням відповідає землі, що занята поточним ремонтом та відведена під майбутнє будівництво. Під час перевірки ГУ ДФВ України у Дніпропетровській області не було враховано, що рішення № 4/65 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська було винесено 15.07.2015 року, а Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений Мінагрополітики України № 489 затверджений аж 25.11.2016 року, а отже під час визначення нормативної оцінки земельної ділянки згідно рішення 4/65 не можна керуватися Методикою № 489 від 25.11.2016 року.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ПП Восток-2 підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник контролюючого органу просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства Восток-2 , код за ЄДРПОУ 20258290, з питань повноти врахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельну ділянку, яка перебуває в користуванні ПП ВОСТОК-2 на підставі укладеного договору оренди землі, площею 0,7783 (кадастровий номер - 1210100000:01:040:0014) за період з 01.01.2017 року по 30.09.2018 року.

За результатами перевірки було складено акт №70925/04-36-14-04/20258290 від 07.12.2018 року, яким зафіксовано порушення Приватним підприємством Восток-2 п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.286.1 п.286.2 ст.286, п.289.1 ст.289 Податкового Кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження орендної плати за земельну ділянку розташовану на території Амур-Нижньодніпровського району, за період з 01.01.2017 року по 30.09.2018 року на суму 1695466,07 грн., в тому числі за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року на суму 968837,75 грн., за період з 01.01.2018 року по 30.09.2018 року на суму 726628,32 грн.

На підставі вказаного акта перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийняте податкове повідомлення-рішення від 23.01.2019 року № 0001531404, яким нараховано зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 1695466,07 грн., та штрафні санкції у розмірі 423866,52 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що орендна плата розрахована податковим органом на підставі витягу від 17.07.2018 року №50/170718/03-07 у розмірі 1162735,2 грн. на рік, що становить 3 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки. При цьому податковий орган здійснює відповідні розрахунки на підставі нормативної грошової оцінки відповідної земельної ділянки, яка видається спеціальним уповноваженим органом, в даному випадку - Держгеокадастром, і позбавлений права надавати оцінку змісту та правильності оформлення витягу про таку нормативну грошову оцінку, та зокрема на власний розсуд визначати який коефіцієнт функціонального використання приймати для здійснення розрахунку такої нормативної грошової оцінки уповноваженим органом.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України:

земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу) (підпункт 14.1.72);

землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (підпункт 14.1.73);

земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (підпункт 14.1.74);

плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147).

Згідно пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України, платники земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно до підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Відповідні центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 14.142 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, дані державного земельного кадастру - це сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

У пункті 4 Порядку подання інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 № 1386 зазначено, що Держгеокадастр та Мін`юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі: Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача.

З матеріалів справи вбачається, що між Дніпровською міською радою та ПП Восток-2 було укладено договір оренди земельної ділянки від 03.02.2009 року терміном до 03.02.2024 року, згідно якого ПП ВОСТОК-2 відповідно до рішення міської ради №286/39 від 26.11.2008 року прийняло в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,7783 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 1210100000:01:040:0014, цільове використання земельної ділянки - 1.11.6 інша комерційна діяльність.

14.05.2013 року між Дніпровською міською радою та ПП Восток-2 було укладено додатковий договір до договору оренди землі від 03.02.2009 року терміном до 03.02.2024 року, згідно якого ПП ВОСТОК-2 відповідно до рішень міської ради №286/39 від 26.11.2008 року, №84/24 від 30.05.2012 року та №140/32 від 27.02.2013. прийняло в строкове платне користування земельну ділянку площею 0.7783 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 1210100000:01:040:0014.

13.07.2016 року Дніпровською міською радою прийнято рішення №7/11 Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.10 №5/6 Про місцеві податки і збори на території міста , яким встановлено розмір ставки плати за користування земельними ділянками у розмірі 3%.

Згідно з рішень №3/65 від 15.07.2015 року та №12/18 від 15.02.2017 року Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.10 №5/6 Про місцеві податки і збори на території міста розмір ставки орендної плати за земельні ділянки встановлено у розмірі 3% від суми , нормативної грошової оцінки.

Визначаючи розмір орендної плати за спірним податковим повідомленням-рішенням контролюючий орган виходив з наданих управлінням Держгеокадастру у м. Дніпрі Дніпропетровської області витягу від 17.07.2018 року №50/170718/03-07 та листа від 11.01.2018 року №4129/5 Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Про індексацію нормативної грошової оцінки земель .

В той же час як вбачається з матеріалів справи у листопаді 2016 року позивач отримав лист Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 11.11.2016 № 24693/10/04-64-12-03 в якому повідомлялося про застосування до розрахункової вартості орендованої земельної ділянки коефіцієнту функціонального використання 0,5 на який проводиться реконструкція нерухомого майн або будівництво.

Наявним у розпорядженні ПП Ворсток витязі про нормативну грошву оцінку земельної ділянки № 1790 від 13.04.2013 року станом на час подачі декларації з плати за землю а саме: 23 січня 2017 року та 14 березня 2018 року була наявні відомості про коефіцієнт функціонального використання 0,5.

На підставі вказаного витягу та листа Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 11.11.2016 № 24693/10/04-64-12-03 ПП Восток у 2017 та 2018 роках був розрахований податок зі сплати за земельні ділянки, що перебувають в його користуванні, з застосуванням коефіцієнта Кф у розмірі 0,5 та з урахуванням положень п.286.1, пп. 14.1.42 НКУ, де вказано, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а також із урахуванням рекомендацій в наказі Міністерства Аграрної політики та продовольства України №489 від 25 листопада 2016 року

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивач правомірно застосував у розрахунку розміру орендної плати відомості, які отримав від ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області, при тому що інших витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок у розпорядженні позивача станом на час подання декларацій не було.

Витяг від 17.07.2018 року №50/170718/03-07 та лист від 11.01.2018 року №4129/5 Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Про індексацію нормативної грошової оцінки земель , на які посилається апелянт в своїх доводах, позивачем у 2017 та 2018 роках на час подання декларацій, не існували, а тому не могли бути ним враховані при розрахунку розміру орендної плати за землю.

При цьому колегією суддів також зазначається, що відповідальність за правильність визначення показників (в тому числі і коефіцієнта функціонального використання - Кф) при формуванні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та обчисленні нормативної грошової оцінки земельної ділянки на підставі цих показників, покладається на орган, що його формує (в розрізі спірних відносин - Головне управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області). За таких обставин, користувач земельної ділянки лише використовує відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначену у Витягу на момент складання податкової звітності та не може нести відповідальність за правильність її обчислення.

Оскільки матеріалами справи не встановлено суті та змісту допущених позивачем порушень, відсутні підстави для застосування штрафу за такі порушення, отже, оскаржувані позивачем рішення є необґрунтованими та підлягають скасуванню, суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаним обставинам справи, а тому прийшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись п.2 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Восток-2 - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року - скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Приватного підприємства Восток-2 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2019 року № 0001531404 винесене Головним управління ДФС у Дніпропетровській області.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства Восток-2 сплачений судовий збір у розмірі 48025 грн. (сорок вісім тисяч двадцять п`ять грн.)

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 10 лютого 2020 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Мельник