Рішення

від 04.02.2020 по справі 120/3588/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 лютого 2020 р. Справа № 120/3588/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Шаповалової Т.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Драло В.О.,

представника позивача: Горобець Д.Г.,

представника відповідача: Македонського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інстал Енерго Трейд до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Інстал Енерго Трейд звернулося до суду з адміністративним позовом до Вінницької митниці ДФС, у якому просило:

визнати протиправним та скасувати Картку відмови № UA 401010/2019/00015 від 16.08.2019 року в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 401000/2019/000066/1 від 16.08.2019 року;

стягнути судовий збір та витрати щодо цінової експертизи вартості товарів в сумі 1200 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що 02.07.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Інстал Енерго Трейд та компанією UAB Defence Projects був укладений договір № АА_44_2019, відповідно до якого останній зобов`язувався здійснити продаж товару по договірній ціні в порядку та на умовах, обумовлених в договорі. Валюта контракту євро, ціна товару за домовленістю сторін складає 210 647,80 Євро, чим фактично визначено митну вартість товару.

Рішенням № UA 401000/2019/000066/2 від 16.08.2019 року відповідач скоригував митну вартість товарів позивача та сформував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 401050/2019/00015

З таким рішенням та карткою позивач не погоджується, вважає їх протиправними і такими, що підлягають скасуванню, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.

07.11.2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.12.2019 року.

11.12.2019 року підготовче засідання відкладено на 13.01.2020 року в зв`язку з неявкою представника позивача.

Судом усною ухвалою від 13.01.2020 року, із занесенням до протоколу судового засідання, керуючись ч.7 ст.243, 293, 294 КАС України, задоволено заяву представника відповідача. Замінено відповідача Вінницьку митницю ДФС на її правонаступника Подільську митницю Держмитслужби.

Ухвалою суду від 13.01.2020 року продовжено строк проведення підготовчого провадження до 04.02.2020 року.

Ухвалою суду від 04.02.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.02.2020 року.

29.11.2019 року представником відповідача подано відзив на адміністративний позов. У відзиві зазначено, що позивачем було подано електронну митну декларацію № UA 401010/2019/011264 з товаро супровідними документами. У зв`язку із спрацюванням профілю ризику системи управління ризиками 105-2, 106-2 та 117-2 декларанту на підставі ч.ч. 3,4 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товару, що імпортується було запропоновано надати наступні документи: висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; за можливості, калькуляцію на товар, що імпортується; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; за бажанням подати інші документи, що підтверджують рівень МВ товару, що імпортується. Крім того, було запропоновано надати оригінали документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій та інші документи які підтверджують митну вартість товару.

В результаті опрацювання наданого до митного оформлення договору №АА_44_2019 від 02.07.2019 було виявлено розбіжності та неточності, а саме: 1) відповідно п.2.3 необхідною умовою продажу товару є проведення необхідних планових перевірок і випробувань на заводі. Разом з тим, відповідно до п.3.3 договору в ціну товару не включається вартість таких випробувань. Інформація та документи щодо вартості таких випробувань декларантом не надана; 2) відповідно п.6 затверджені креслення та технічні характеристики мають бути включені в доповнення до угоди. В наданих до митного оформлення документах відсутня будь-яка інформація щодо вартості таких креслень. Таким чином, в поданих документах відсутня складова митної вартості товарів, вартість якої необхідно включати до митної вартості товару. Тому, відсутність зазначених складових митної вартості товару унеможливлюють визначення митної вартості товару.

Таким чином, на думку відповідача, у митниці були усі законні підстави для виникнення обгрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості, а тому відповідач заперечує проти позовних вимог та вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

04.02.2020 року представник позивача подав заяву про залишення без розгляду позовної вимоги про стягнення витрат щодо цінової експертизи вартості товарів в сумі 1200 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив адміністративний позов задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та оцінивши інші докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

02.07.2019 року між ТОВ ІНСТАЛ ЕНЕРГО ТРЕЙД (далі - Покупець) та компанією UAB "Defence Projects" (Литва) (далі - Продавець) було укладено договір № АА_44_2019 (разом з додатком № 1), відповідно до умов якого Продавець зобов`язаний здійснити продаж товару по договірній ціні в порядку та на умовах, обумовлених в договорі.

В рамках договору Продавець здійснив продаж Покупцю товару, а саме: 12-метрові стовпи для освітлення гальванізовані з гарячим оцинкованим покриттям (3 мм) у кількості 40 од., 12-метрові стовпи для освітлення гальванізовані з гарячим оцинкованим покриттям (4 мм) у кількості 40 од.

Відповідно до п. 4.1. вказаного договору загальна сума контракту складає 210 647,80 Євро.

Згідно з п.4.2. умови оплати 100% передоплати перед початком виготовлення кожного замовлення на підставі наданого рахунку.

Відповідно до п.4.2.3. валюта платежу Євро.

Платіжним дорученням в іноземній валюті № 2 від 05.07.2019 року та платіжним дорученням в іноземній валюті № 4 від 02.08.2019 року підтверджується факт переказу коштів Покупцем в сумі 20 262,00 євро та 9 000,00 євро на рахунок Продавця.

З метою митного оформлення товару для підтвердження його митної вартості до Вінницької митниці ДФС була подана електронна митна декларація UA 401010/2019/011264, а також наступні документи: договір АА_44_2019 від 02.07.2019 року; додаткова угода до договору; специфікація до договору; пакувальний лист від 08.08.2019 року; інвойси від 02.07.2019 року та від 31.07.2019 року; платіжне доручення в іноземній валюті №2 від 05.07.2019 року; платіжне доручення в іноземній валюті № 4 від 02.08.2019 року; договір - доручення на транспортно-експедиторське обслуговування № 01/08-1 від 01.08.2019 року; довідка про транспортні витрати № 1208/1 від 12.08.2019 року; рахунок-фактура послуг № СФ-152/260 від 12.08.2019 року; вантажна накладна країни відправлення № 000668.

16.08.2019 року Вінницькою митницею ДФС витребувано оригінали документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку копій; документи, які підтверджують коди товарів згідно з УКТ ЗЕД; документи, які підтверджують митну вартість товару, висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; за можливості, калькуляцію на товар, що імпортується; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; а також інші документи, що підтверджують рівень митної вартості товару, що імпортується.

За результатами розгляду поданої декларантом електронної митної декларації UА401010/2019/011264 та доданих документів до неї, 16.08.2019 року Вінницька митниця ДФС прийняла рішення № UA 401000/2019/000066/1 про коригування митної вартості товарів, де вказано, що митну вартість товару не може бути визначено за ціною договору, щодо товарів, які імпортуються, відповідно до вимог статті 58 Митного кодексу України, у зв`язку з тим, що під час контролю правильності визначення митної вартості встановлено, що надані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, про складові митної вартості товарів. А також, відсутність відомостей про транспортну накладну, вантаж та інші товаротранспортні документи.

Експертним висновком Вінницької торгово-промислової палати № 0059 від 07 жовтня 2019 року було підтверджено, що ціни на Товар, поставлений Покупцю згідно договору № АА_44_2019 від 02.07.2019 року відповідають цінам Продавця.

Підставами прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UA 401000/2019/000066/1 від 16.08.2019 року є спрацювання профілю ризику системи управління ризиками 105-2, 106-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів - Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та 117-2 Можливе заниження митної вартості - Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ .

Декларанту на підставі ст. 53 ч. 3 (ЗУ № 4495-УІ від 13.03.2014 р., для підтвердження митної вартості товару, що імпортується було запропоновано надати наступні документи: висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; за можливості, калькуляцію на товар, що імпортується; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; за бажанням подати інші документи, що підтверджують рівень МВ товару, що імпортується. Крім того, було запропоновано надати оригінали документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій та інші документи які підтверджують митну вартість товару.

В результаті опрацювання наданого до митного оформлення договору №АА_44_2019 від 02.07.2019 було виявлено розбіжності та неточності, а саме: 1) відповідно п.2.3 необхідною умовою продажу товару є проведення необхідних планових перевірок і випробувань на заводі. Разом з тим, відповідно до п.3.3 договору в ціну товару не включається вартість таких випробувань. Інформація та документи щодо вартості таких випробувань декларантом не надана; 2) відповідно п.6 затверджені креслення та технічні характеристики мають бути включені в доповнення до угоди. В наданих до митного оформлення документах відсутня будь-яка інформація щодо вартості таких креслень. Таким чином, в поданих документах відсутня складова митної вартості товарів, вартість якої необхідно включати до митної вартості товару, зважаючи на положення п.п. г) п.2 ч.10 ст.58 МКУ (з врахуванням п. 2,3 контракту). Таким чином відсутність зазначених складових митної вартості товару унеможливлюють визначення митної вартості товару (ч.1 ст. 58). Згідно ч.2 ст.58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Також, в результаті опрацювання інформації про проведені митні оформлення було встановлено, що задекларований рівень митної вартості є мінімальним по системі, відповідно не відповідає інформації про митну вартість товару в тому числі аналогічних товарів виготовлених тим самим виробником. В результаті опрацювання інформації наявної у вільному доступі в мережі ІНТЕРНЕТ (сайт www.defenceprojects.eu) компанія-контрагент не займається реалізацією вуличних стовпів. Митну вартість товару не може бути визначено за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) відповідно до вимог ст.58 МКУ, в зв`язку з тим, що під час контролю правильності визначення митної вартості було встановлено, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Декларантом не було надано всі документи, що вимагалися митним органом відповідно до п.3 ст.53 МКУ. Відповідно до вимог ч.6 ст.54 та ч.1 ст.55 МКУ прийнято рішення про коригування митної вартості. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Відповідно до п.2 ст. 53 МКУ одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення в тому числі: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Враховуючи, що документи, зазначені у частині другій статті 53 не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів , чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій і ро вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. (Також рекомендовано надати документи що містять відомості про вартість вищезгаданих відсутніх складових митної вартості). Декларант не надав документи, що вимагалися митним органом. У відповідності до ст.54 МКУ митний орган відмовляє у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, тому що відомості не підтверджені документально (митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку). В усній формі було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст.59 МКУ. Митна вартість товару не може бути визначеною відповідно до ст.58 МКУ в зв`язку з тим, що в поданих до митного оформлення документах відсутні вищезгадані складові митної вартості товару, а також декларантом не надані документи, що вимагатися органом доходів і зборів, відповідно митну вартість товару не було підтверджено документально. Джерелом числового значення митної вартості є МД № UА500060/2019/015673 від 29.05.2019.

Відмову у митному оформленні товару відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 401010/2019/00015 від 16.08.2019 року.

Декларантом було подано митну декларацію № UA 401010/2019/011264 згідно з митною вартістю визначеною митницею.

Не погоджуючись із такою відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом оскарження рішення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 МК України).

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частин 1, 2, 4, п. 1 ч. 6 ст. 321 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 МК України.

Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1 статті 4 МК України).

Згідно зі ст.ст. 246, 248 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 Митного кодексу України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4 та 5 ст. 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частини перша та друга статті 52 Митного кодексу України).

Частинами 1 та 2 ст. 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу ч.ч. 1,2 ст. 53 МК України вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Вказана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність в поданих декларантом документах розбіжностей, наявність ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Необхідність витребування додаткових документів, передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вбачається, що результаті опрацювання наданого до митного оформлення договору №АА_44_2019 від 02.07.2019 було виявлено розбіжності та неточності, а саме: 1) відповідно п.2.3 необхідною умовою продажу товару є проведення необхідних планових перевірок і випробувань на заводі. Разом з тим, відповідно до п.3.3 договору в ціну товару не включається вартість таких випробувань. Інформація та документи щодо вартості таких випробувань декларантом не надана; 2) відповідно п.6 затверджені креслення та технічні характеристики мають бути включені в доповнення до угоди. В наданих до митного оформлення документах відсутня будь-яка інформація щодо вартості таких креслень. Таким чином, в поданих документах відсутня складова митної вартості товарів, вартість якої необхідно включати до митної вартості товару, зважаючи на положення п.п. г) п.2 ч.10 ст.58 МКУ (з врахуванням п. 2,3 контракту). Таким чином відсутність зазначених складових митної вартості товару унеможливлюють визначення митної вартості товару (ч.1 ст. 58).

Суд критично оцінює наведені відповідачем підстави для винесення рішення про коригування митної вартості з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.2.3 Договору продаж включає в себе проведення необхідних планових перевірок перед відвантаженням та випробувань на заводі виробника.

П.3 Договору передбачено послуги та товари, які не входять в сферу діяльності продавця та ціну за товар. Серед таких послуг зазначено: всі послуги після продажу, будь-які втрати чи пошкодження після продажу, будь-який тип випробувань, будь-який додатковий елемент, послуга чи поставка, які не погоджені договором.

Відповідно до п.5 Договору виробник здійснює перевірку та випробування товару перед відвантаженням товару та несе відповідальність щодо усунення несправностей.

Аналіз зазначених положень договору дає підстави зробити висновок, що у вартість товару входять планові перевірки та випробування товару перед відвантаженням.

А у п.3 Договору мова йде про додаткові послуги та товари.

Разом з тим, у відповідача немає достатніх відомостей, що такі додаткові послуги чи випробування мали місце при продажу такого товару.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачем помилково зроблено висновки про необхідність надання декларантом інформації та документів щодо вартості таких випробувань.

Що стосується п.6 Договору, то в ньому йде мова про стандарти матеріалів, гальванізації та виготовлення, що не має відношення до вартості товару.

Судом встановлено, що позивачем до митного органу для підтвердження заявленої вартості товару було надано наступні документи: електронна митна декларація UA 401050/2019/011264, договір АА_44_2019 від 02.07.2019 року; додаткова угода до договору; специфікація до договору; пакувальний лист від 08.08.2019 року; інвойси від 02.07.2019 року та від 31.07.2019 року; платіжне доручення в іноземній валюті №2 від 05.07.2019 року; платіжне доручення в іноземній валюті № 4 від 02.08.2019 року; договір - доручення на транспортно-експедиторське обслуговування № 01/08-1 від 01.08.2019 року; довідка про транспортні витрати № 1208/1 від 12.08.2019 року; рахунок-фактура послуг № СФ-152/260 від 12.08.2019 року; вантажна накладна країни відправлення № 000668.

Зазначені документи досліджено в судовому засіданні.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару надано належні документи у відповідності до переліку, закріпленого ч.2 ст. 53 Митного кодексу України.

Частиною 5 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України).

Частинами 1 та 2 ст. 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів.

Суд звертає увагу на те, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, та інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Так, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду, відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №809/1884/16.

Разом з тим, відповідачем в даному випадку зроблено безпідставний висновок про те, що вартість випробувань та креслень не входить до ціни товару за договором, а тому позивачу необхідно подати документи, які б підтверджували вартість таких випробувань та креслень. Такі припущення не надають митному органу права витребувати додаткові документи у декларанта та вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів

Відповідно до вимог частин 1 та 2 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частини третя-четверта статті 57 Митного кодексу України).

Доводи відповідача про те, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками не заслуговують на увагу, з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості отриманої із зовнішніх джерел, зокрема інших митних декларацій, може бути підставою для сумнівів у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на усі вище викладені обставини, суд приходить до висновку, що подані до митного оформлення документи у сукупності дають змогу ідентифікувати товар та містять достатні відомості про складові митної вартості. Зазначені митним органом підстави для сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості є необґрунтованими, а наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

За приписами вимог п. 4 ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Подільської митниці Держмитслужби понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Картку відмови № UA 401010/2019/00015 від 16.08.2019 року в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 401000/2019/000066/1 від 16.08.2019 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інстал Енерго Трейд сплачений при звернені до суду судовий збір у розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Подільської митниці Держмитслужби.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Інстал Енерго Трейд (Код ЄДРПОУ 42676214, місцезнаходження:вул. Сабарівське, 1, м. Вінниця, 21021)

Відповідач: Подільська митниця Держмитслужби (Код ЄДРПОУ 43350542, вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, 21034)

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 13.02.2020 року.

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна