Рішення

від 12.02.2020 по справі 140/3586/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року ЛуцькСправа № 140/3586/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Фермерського господарства Віладіна до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, начальник Управління Укртрансбезпеки у Волинській області Конончук Віталій Антонович про визнання протиправними дій та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Віладіна (далі - ФГ Віладіна , позивач) звернулося з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, начальник Управління Укртрансбезпеки у Волинській області Конончук Віталій Антонович (далі - третя особа), в якому просить визнати протиправними дії працівників Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, вчинені при здійсненні габаритно-вагового контролю 12.09.2019 на автомобільній дорозі Р-60 с.Млини належного позивачу транспортного засобу Volvo НОМЕР_3 з напівпричепом НОМЕР_1 , шляхом складання довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 02.09.2019 №00223857, акту про перевищення транспортним засобом нормативних параметрів від 12.09.2019 №042552, акту від 12.09.2019 №182546 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Волинській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.10.2019 №157296.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.09.2019 на а/д Р-60 с.Млини Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області проведено габаритно-ваговий контроль належного позивачу транспортного засобу Volvo НОМЕР_3 із напівпричіпом LEGRAS НОМЕР_1 , що згідно товарно-транспортної накладної №135 від 12.09.2019 здійснював перевезення маршрутом с.Суха Грунь - с.Лісові Гринівці та перевозив вантаж квасоля біла дрібна насипом маса брутто 39,700 т. За результатами зважування було складено:

- довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0023857 від 02.09.2019 року;

- акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №042552 від 12.09.2019, в котрих вказано фактичну масу (брутто) автомобіля - 40 тон, що суперечить даним ТТН; осьові навантаження тон: з порушенням норм.

Крім того, було складено розрахунок від 12.09.2019 №042562 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування. В рядку п/п 2.3.1., стовпчику Плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів євро/км вказано ставку 0,20 Євро/км.

Позивач вважає дії працівників Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області при здійсненні габаритно-вагового контролю 12.09.2019 в частині здійснення та оформлення точного контролю транспортного засобу протиправними, оскільки довідка про здійснення габаритно-вагового контролю від 12.09.2019 року не містить часу здійснення зважування та в ній вказано інформацію, що суперечить даним вимірювального обладнання; при відмові водія від підписання акту перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, не зробили про це запис; сума, визначена в розрахунку плати за проїзд №042552, 243,2 Євро не відповідає ні вказаним параметрам у рахунку, ні параметрам, котрі повинні були б бути вказані за умови наявності описаного порушення. Посилається на те, що зважування транспортного засобу, що перевозив сипучий вантаж, здійснено із порушенням технічних умов ваг та методики, що унеможливлює встановлення фактичних вагових параметрів транспортного засобу та відповідно встановлення факту порушення.

Крім того, 21.10.2019 Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області винесено постанову №157296, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 1700,00 грн. Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною, оскільки було порушено право позивача бути присутнім при розгляді справи.

З огляду на викладене позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами (а.с.1-1а).

У поданому до суду відзиві на позов (а.с.46-56) представник відповідача вимог ФГ Віладіна не визнав, посилаючись на те, що за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки Volvo, номерний знак НОМЕР_3 та напівпричіпу марки Legras, номерний знак НОМЕР_1 було встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом з напівпричіпом становила 40 т при нормі 40 т; навантаження на передню одиночну вісь тягача марки Volvo, номерний знак НОМЕР_3 , становило 6,56 т при нормі 11 т; навантаження на задню одиночну вісь тягача марки Volvo, номерний знак НОМЕР_3 , становило 10,26 т при нормі 11т. Водночас навантаження на строєну вісь напівпричіпа марки Legras, номерний знак НОМЕР_1 , становило 23,18 т (8,54 + 6,28 + 8,36) при нормативно допустимому - 22 т. Квитанцією про зважування від 12.09.2019 №00909 зафіксоване перевищення транспортним засобом позивача лише осьового навантаження на строєну вісь напівпричіпа, що ніяким чином не спростовується позивачем, окрім відсутності відповідної методики.

У разі перевищення перевізником нормативних вагових параметрів не більше як 2 відсотки, допускається перевезення без оформлення відповідного дозволу. Також в такому випадку перевізнику не нараховується плата за проїзд, оскільки транспортний засіб не є великоваговим.

Водночас у матеріалах перевірки від 12.09.2019, складених Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області, транспортний засіб ФГ Віладіна перевищив осьові навантаження строєної осі напівпричіпа на 5,36%, при цьому засіб вимірювальної техніки отримав відповідний сертифікат та декларацію про відповідність, а отже є справним та придатним до застосування.

До того ж обставина перевищення вагових параметрів зафіксована роздруківкою, яка формується і видається автоматично, що унеможливлює втручання особи в результати зважування. Окрім того, просить суд звернути увагу на те, що зважування транспортного засобу марки Volvo, номерний знак НОМЕР_3 та напівпричіпу марки Legras, номерний знак НОМЕР_1 проводились не у русі, а на стаціонарному ваговому комплексі у статичному режимі. Про те, що даний засіб вимірювальної техніки є статичним, свідчить декларація про відповідність №Д-1/12/18 від 17.12.2018, зокрема, пункт 8.

В акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №042552 від 12.09.2019 міститься підпис особи, яка здійснила габаритно-ваговий контроль - ОСОБА_1 , окрім того, міститься запис про відмову від підпису водія ОСОБА_2 та незгоду з таким актом. Форма довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю затверджена додатком №1 Порядку №1007/1207. Форма довідки не містить і не повинна містити відомостей щодо часу зважування, як про це вказує позивач.

Акт проведення перевірки №182596 від 12.09.2019 не містить відмітки інспекторів про відмову від його підписання водієм, оскільки до такого акту водієм ОСОБА_2 надані свої власноручні пояснення. З врахуванням вищевикладеного представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

13.01.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.85-87), у якій вказано, що ФГ Віладіна не погоджується з аргументами відповідача та зазначає, що квитанції №00909 від 12.09.2019 року, наявні в матеріалах справи, наглядно свідчать про рівень правдивості та достовірності результатів вагового контролю, що здійснюється відповідачем і очевидно може коригуватись вручну незалежно від дійсних вагових показників. Відсутність методики вагового контролю сипучих вантажів зумовлено саме властивістю самого вантажу рухатись в процесі руху транспортного засобу незалежно від первинного його розподілення по кузову, відповідно, оформлення дозволу на перевезення сипучих вантажів, маса котрих може переміщуватись під час руху, внаслідок чого може збільшитись навантаження на окрему вісь транспортного засобу незалежно від того, що загальна маса є меншою максимально визначеної, не передбачена законодавством та на практиці реалізувати неможливо. Надані відповідачем документи, в тому числі, направлення на рейдову перевірку №00837 від 09.09.2019 року, свідчать про те, що акт №182546 від 12.09.2019 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом підписаний ОСОБА_3 , котрий не направлявся для здійснення перевірки.

11.02.2020 представником відповідача подано заперечення, в яких вказує, що відповідь на відзив є тотожною за своєю суттю з позовною заявою, оскільки дублюються посилання на відсутність методики та розбіжності у квитанціях про зважування. Крім того вказує, що стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю, який знаходиться на автомобільній дорозі Р-60 у с.Млини Лохвицького району Полтавської області знаходиться на відстані близько 175 км від м.Полтава, де знаходиться Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області. На стаціонарний пост габаритно-вагового контролю у с.Млини Лохвицького району Полтавської області, на період двох тижнів, постійно направляється на чергування один з інспекторів відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області. Направленням на перевірку №008036 від 02.09.2019 на період з 02.09,2019 до 15.09.2019 на таке чергування заступив старший державний інспектор відділу державною контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки v Полтавській області Романенко С.О. Таким чином перевірка проведена правомірно.

Третя особа письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог не подала.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що 12.09.2019 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області відповідно до щотижневого графіку проведення рейдових перевірок у вересні місяці 2019 року та направлення на перевірку від 09.09.2019 №008037 на автомобільній дорозі Р-60 с.Млини проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки Volvo, номерний знак НОМЕР_3 , який належить ФГ Віладіна (а.с.61), водій ОСОБА_2 , про що складено акт від 12.09.2019 №182596 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зафіксовані виявлені під час перевірки автомобіля марки Volvo, номерний знак НОМЕР_3 , порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме: перевезення вантажу без оформлення дозволу на перевищення вагових обмежень, який дає право на рух автомобільними дорогами України (а.с.58-61).

Так, актом від 12.09.2019 №042552 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (а.с.65) зафіксовано, що повна маса автомобіля Volvo, номерний знак НОМЕР_3 та напівпричіпа марки Legras, номерний знак НОМЕР_1 , становить 40,0 т при допустимих 40,0 т, навантаження на одиночну вісь 6,56 т при допустимих 11,0 т, навантаження на задню одиночну вісь - 10,26 т при нормі 11 т, навантаження на строєну вісь становило 23,18 т (8,54 + 6,28 + 8,36) при нормативно допустимому - 22 т (а.с.65).

Про вказані вище дані результати габаритно-вагового контролю свідчить квитанція про зважування №00909 від 12.09.2019 (а.с.63).

При цьому, результати здійснення габаритно-вагового контролю зафіксовано у відповідній довідці від 12.09.2019 №0023857 (а.с.64).

За результатами проведеного габаритно-вагового контролю Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 12.09.2019 №042552, відповідно до якого позивачу нараховано до сплати 243,20 євро (а.с.66).

За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області 21.10.2019 винесено постанову №157296 про застосування до перевізника ФГ Віладіна адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700,00 грн на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт (а.с.81).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України Про дорожній рух від 30.06.1993 №3353-XII (далі - Закон №3353-XII), Законом України Про автомобільні дороги від 08.09.2005 №2862-IV (далі - Закон №2862-IV), Закон України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III), Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198 (далі - Постанова №198), Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30), Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила №1306), Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Частиною другою статті 29 Закону №3353-XII передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за плату, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною сьомою статті 6 Закону №2344-IІІ передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади , утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Пунктом 4 Положення №103 передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Відповідно до пункту 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі Порядок №1567).

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4 Порядку №1567).

При цьому, за приписами пункту 13 Порядку №1567 графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Згідно із пунктом 14 зазначеного Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до абзацу 1 пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави вважати, що Управлінню Укртрансбезпеки в Полтавській області надано право здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до вимог статті 33 Закону №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу частиною четвертою статті 48 Закону №2344-III визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до вимог абзацу 1 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону - у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Здійснення габаритно-вагового контролю регламентовано Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879).

Згідно з пунктами 3, 4 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху; робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Процедуру взаємодії посадових осіб Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів (далі - посадові особи Укртрансінспекції), працівників відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху (далі - відповідні підрозділи МВС), а також служб автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі та підприємств, визначених у встановленому законодавством порядку (далі - служби автомобільних доріг), під час організації та проведення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - транспортні засоби) під час проїзду автомобільними дорогами загального користування визначає Порядок, затверджений спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 №1007/1207 (далі - Порядок №1007/1207).

Згідно з пунктом 4 Порядку №1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю, серед іншого, визначають місця проведення габаритно-вагового контролю за погодженням з відповідним підрозділом МВС відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; розробляють та погоджують з відповідними підрозділами МВС, службами автомобільних доріг графіки роботи пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт зі зважування транспортних засобів; видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31 1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку. Пункти 5 6 даного Порядку визначають повноваження працівників підрозділів МВС та Служби автомобільних доріг.

Пунктами 16, 18 Порядку №879 визначено, що габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18 січня 2001 року, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, передбачено що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

При цьому, відповідно до вимог пункту 4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності через центри надання адміністративних послуг. Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Із наведеного випливає, що дозвіл та плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов`язковими при здійсненні перевезень великоваговими чи великогабаритними транспортними засобами, вагові чи габаритні параметри яких перевищують нормативно допустимі.

Як встановлено судом, за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки Volvo, номерний знак НОМЕР_3 та напівпричіпу марки Legras, номерний знак НОМЕР_1 було встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом з напівпричіпом становила 40 т при нормі 40 т; навантаження на передню одиночну вісь тягача марки Volvo, номерний знак НОМЕР_3 , становило 6,56 т при нормі 11 т; навантаження на задню одиночну вісь тягача марки Volvo, номерний знак НОМЕР_3 , становило 10,26 т при нормі 11т. Водночас навантаження на строєну вісь напівпричіпа марки Legras, номерний знак НОМЕР_1 , становило 23,18 т (8,54 + 6,28 + 8,36) при нормативно допустимому - 22 т, що підтверджується квитанцією зважування транспортного засобу, довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0023857 та актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №042552 (а.с.63-65).

Отже, матеріалами справи підтверджується той факт, що 12.09.2019 належний позивачу транспортний засіб рухався автомобільними дорогами з перевищенням встановлених вагових обмежень, при цьому у водія даного транспортного засобу був відсутній дозвіл, який дає право на рух вказаним автомобілем.

При цьому суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що відповідач порушив вимоги пункту 22 Порядку №1567 з огляду на таке.

Так, в силу вимог пункту 22 Порядку №1567 у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Як слідує з акту перевірки від 12.09.2019 №182546 (а.с.61), водій ОСОБА_2 власноруч надав пояснення про причини порушень, а саме, що квасоля роз`їхалась по кузову, тому загрузив її добре, тому незгідний. Таким чином, водій був ознайомлений з актом перевірки, надав у ньому власноручно пояснення, відтак відсутність у акті перевірки безпосередньо підпису водія не може свідчити про факт відмови від його підписання.

Щодо тверджень позивача про те, що довідка про здійснення габаритно-вагового контролю від 12.09.2019 року не містить часу здійснення зважування та в ній вказано інформацію, що суперечить даним вимірювального обладнання, то суд зазначає таке.

Додатком №1 до Порядку №1007/1207 затверджено форму Довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю, якою не передбачено зазначення у ній часу зважування транспортного засобу, відтак твердження позивача в цій частині є необґрунтованими.

Водночас дані, зазначені у довідці №0023857 від 12.09.2019 про результати здійснення габаритно-вагового контролю належного позивачу транспортного засобу, повністю відповідають даним, зазначеним у квитанції зважування (а.с.63-64), що в свою чергу спростовує твердження ФГ Віладіна .

Крім того, посилання позивача на те, що зважування транспортного засобу здійснено із порушенням технічних умов ваг та методики, що унеможливлює встановлення фактичних вагових параметрів транспортного засобу та відповідно встановлення факту порушення, суд до уваги не бере, оскільки Порядком №879 не передбачено необхідності застосування певної методики зважування, так як пункт 19 даного Порядку, який передбачав обов`язок Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю керуватися методикою, затвердженою Мінекономрозвитку, виключено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №671.

При цьому суд зауважує, що зважування належного позивачу транспортного засобу відбувалось на стаціонарному ваговому комплексі у статичному режимі, що унеможливлює рух вантажу в процесі такого зважування. Про факт приналежності ваг для статичного зважування свідчить декларація про відповідність неавтоматичного зважувального приладу №Д-1/12/18 від 17.12.2018 (а.с.68). На вказаний засіб вимірювальної техніки ДП Кривбасстандартметрологія видав сертифікат відповідності, який зареєстрований 13.12.2018 у Реєстрі органу з оцінки відповідності за №UA.TR.016.0195-18 (а.с.67), що вказує на справність та придатність до використання зважувального приладу.

Слід також зазначити про те, що пунктом 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Переміщення ватажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху.

Таким чином, відповідальність за пакування, навантаження, розміщення вантажу несе перевізник, а тому в усіх випадках нерівномірного навантаження на осі відповідальність за таке навантаження має нести перевізник, як учасник дорожнього руху.

Посилання позивача на специфіку вантажу і що за рахунок саме його пересипання мало місце перевищення встановлено допустимого осьового навантаження не виключає відповідальності перевізника за виявлені порушення.

Щодо тверджень позивача про порушення його права бути присутнім при розгляді справи, то суд зазначає таке.

В силу вимог пунктів 25-27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів.

З матеріалів справи слідує, що ФГ Віладіна було повідомлене відповідачем про розгляд справи 21.10.2019 (з 09 по 13 годину) листом від 27.09.2019, надісланим на електронну адресу позивача (а.с.15-16).

Як зазначив у відзиві представник відповідача, на вказану в повідомленні дату розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт прибув представник позивача, який подав свої пояснення на акт перевірки та надав наказ про прийняття водія на роботу (а.с.75-80), однак до завершення розгляду справи залишив приміщення Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, з огляду на що розгляд справи відбувся без його участі з врахуванням поданих пояснень.

Отже, оскільки ФГ Віладіна було обізнане про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, однак на розгляд справи представник позивача не прибув, тому відповідач правомірно розглянув справу у його відсутності. При цьому суд зауважує, що відсутність особи на час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу права спростовувати вину в суді та у зв`язку з цим не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії судді Касаційного адміністративного суду у постанові від 01.03.2018 по справі №820/4810/17.

Доводи позивача про те, що акт перевірки від 12.09.2019 №182596 підписаний ОСОБА_3 , котрий не направлявся на проведення перевірки, спростовуються направленням на рейдову перевірку від 02.09.2019 №008036 (а.с.108).

Водночас суд не бере до уваги як доказ долучену позивачем копію чека зважування, яка надіслана на адвокатський запит КП Добробут (а.с.29-30), оскільки відомості даного чека щодо загальної маси транспортного засобу - 40 т не відповідають сумі відомостей щодо ваги осей 6,56 + 10,26 + 8,54 + 2,28 + 8,36, що становить 36 т, а не 40 т.

Водночас питання правомірності визначення позивачу розміру плати за проїзд в межах даного позову судом не вирішується, оскільки розрахунок плати за проїзд не є предметом спору. Також слід зазначити, що позивач вправі викласти свої заперечення щодо визначеного розміру плати за проїзд в разі вирішення питання про стягнення вказаної плати в судовому порядку.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З урахуванням встановлених в ході рейдової перевірки порушень ФГ Віладіна вимог законодавства про автомобільний транспорт, що знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду, винесена 21.10.2019 Управлінням Укртрансбезпеки в Волинській області постанова №157296 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700 грн є законною та обґрунтованою.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій при проведенні рейдової перевірки та прийняття оскаржуваної постанови, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України Про автомобільний транспорт , суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій