Постанова

від 12.02.2020 по справі 140/2017/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 140/2017/19 пров. № 857/12603/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Бруновської Н.В., Матковської З.М.

за участю секретаря судового засідання - Волошин М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Андрусенко О.О., м. Луцьк) у справі № 140/2017/19 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Діос Авто» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

26 червня 2019 року Приватне підприємство «Діос Авто» звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області №135 від 17.10.2018 року в частині включення до переліку ризикових платників податків, зобов`язати виключити з переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом №135 від 17 жовтня 2018 року в частині внесення Приватного підприємства «Діос Авто» (код ЄДРПОУ 41817502) до переліку ризикових платників податків.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Волинській області виключити Приватне підприємство «Діос Авто» (код ЄДРПОУ 41817502) з переліку ризикових платників податків.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код 43143484) на користь Приватного підприємства «Діос Авто» (45601, Волинська область, Луцький район, село Липини, вулиця Рівненська, 75, код ЄДРПОУ 41817502) судовий збір у розмірі 2497,30 грн. (дві тисячі чотириста дев`яносто сім грн. 30 коп.).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач Головне управління ДПС у Волинській області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Не погодившись із цим рішенням, його оскаржило Головне управління ДПС у Волинській області, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права та без урахування всіх обставин справи. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що контролюючому органу згідно приписів підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 61, статті 71, підпункту 72.1.1. пункту 72.1 статті 72 та пунктів 74.1, 74.3 статті 74 Податкового кодексу України (далі - ПК України) надано право здійснювати податковий контроль, за його результатами вносити інформацію до баз даних інформаційних систем та опрацьовувати її. Внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків, а включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. Віднесення платника податків до ризикових та зупинення реєстрації податкової накладної є дискреційними повноваженнями податкового органу і не є рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, яке може потягти за собою порушення прав позивача та його контрагентів. Таким чином, суд першої інстанції дійшов до безпідставного висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що відповідно до витягу з протоколу засідання комісії ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 17.10.2018 року №135, ПП «Діос-Авто» включено до переліку ризикових платників податків ІС «Податковий блок» , оскільки позивач відповідає підпункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с.46).

Включення ПП «Діос-Авто» до переліку ризикових платників податків відбулося на підставі службової записки начальника управління моніторингу доходів та обліково-звітних системи від 17.10.2018 року №690/03-20-07-03-11 (а.с.47-49).

Вважаючи рішення Комісії щодо внесення позивача до переліку ризикових платників податків незаконним, приватне підприємство звернулось із цим адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що внесення позивача до переліку ризикових платників перешкоджає провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що всі податкові накладні, які позивач реєструє в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, автоматично зупиняються і це створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій.

Разом з тим, лист Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018, на підставі якого було прийняте рішення про внесення позивача до переліку ризикових платників, не затверджений будь-яким наказом Державної фіскальної служби України і не погоджений з Міністерством фінансів України, а тому не може вважатись актом управління довгострокового та неодноразового застосування, який встановлює, змінює або припиняє загальні правила регулювання однотипних відносин щодо широкого кола осіб, а тому має виключно інформативно-рекомендаційний характер; відтак, застосування у спірних правовідносинах Критеріїв ризиковості платників податку, визначених цим листом, є безпідставним.

Крім того, оскаржуване рішення не містить обґрунтування мотивів та конкретизації підстав віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 листа Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18, матеріали, на підставі яких позивача віднесено до такого переліку, відповідачем до суду не надано, у відповідності до норм статей 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з таких підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

За приписами пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Статтею 72 ПК України визначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово - господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій; за наслідками податкового контролю; для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

А пунктом 74.3 статті 74 ПК України передбачено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Згідно з підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податку є лише службовою діяльністю працівників контролюючого органу з виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому ПК України, по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляд зміни або припинення прав чи виникнення обов`язків, не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Відтак, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також була висловлена Верховного Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 826/1902/15, від 18 вересня 2018 року у справі № 818/398/15.

Віднесення платника податків до ризикових та зупинення реєстрації податкової накладної відноситься до дискреційних повноважень податкового органу і не є рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, яке може потягти за собою порушення прав позивача та його контрагентів. А при зупиненні реєстрації податкових накладних податковий орган лише пропонує платнику податків надати документи та пояснення за цими накладними з метою аналізу наявності негативної податкової інформації чи аналізу критеріїв ризикованості.

Що стосується покликання позивача на настання для нього негативних наслідків у зв`язку із зупиненням реєстрації податкових накладних, апеляційний суд вважає такі необґрунтованими, оскільки відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку, а віднесення платника податків до переліку ризикових є підставою для зупинення реєстрації складених ним податкових накладних.

Разом з тим, чинним законодавством передбачена процедура реєстрації зупинених податкових накладних, а згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, внесення Комісією контролюючого органу позивача до переліку ризикових платників податків не порушує його прав, оскільки безпосередньо не породжує правових наслідків для нього, а є лише результатом проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації і відображення певної інформації бази даних контролюючого органу.

При відсутності факту порушеного права чи інтересу платника податків (позивача) на стадії службової діяльності контролюючого органу щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, є безпідставними вимоги позивача про необхідність судового впливу на таку службову діяльність відповідача шляхом визнання протиправними і скасування висновків (рішення) відповідача щодо внесення позивача до переліку ризикових платників податків.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст. ст. 229 ч. 4, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року у справі № 140/2017/19 скасувати.

У задоволенні позову Приватного підприємства «Діос Авто» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. Я. Макарик судді Н. В. Бруновська З. М. Матковська Повне судове рішення складено 13 лютого 2020 року.