Постанова

від 13.02.2020 по справі 826/4742/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2020 року

Київ

справа №826/4742/17

касаційне провадження №К/9901/44241/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Саприкіної І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.06.2017 (головуючий суддя: Григорович П.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 (головуючий суддя: Оксененко О.М., судді: Губська Л.В., Федотов І.В.) у справі №826/4742/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні будівельні технології до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним і скасування припису, наказу, постанови про накладення штрафу та визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Сучасні будівельні технології (далі - ТОВ Сучасні будівельні технології або позивач) звернулося до суду з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент або відповідач), в якому просило:

визнати противоправними дії Департаменту щодо оформлення та складання акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14.03.2017;

визнати протиправним і скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правових актам, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 14.03.2017, винесений Департаментом.

визнати протиправним і скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 14.03.2017, винесений Департаментом.

визнати протиправним і скасувати наказ Департаменту № 58 від 14.03.2017 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт .

визнати протиправною та скасувати постанову № 17/17/073-2351 від 21.03.2017 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 144 000 грн.

зобов`язати Департамент вжити заходів щодо відновлення запису щодо реєстрації декларації № КВ 08312014831 від 01.02.2012 в Єдиному державному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівельних об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

На обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що перевірка достовірності даних декларації є самостійною підставою для проведення позапланової перевірки та може здійснюватися лише протягом трьох місяців з дня подання декларації про початок будівельних робіт. Проте, у строк, встановлений пунктом 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі - Порядок №553), Інспекцію не було ініційовано та проведено з цих підстав позапланову перевірку позивача (декларацію зареєстровано 01.02.2012). Таким чином позивач стверджує, що проведена з порушенням встановлених законодавством вимог перевірка нівелює її наслідки.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.06.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017, адміністративний позов задоволено частково:

визнано протиправним і скасовано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правових актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 14.03.2017, винесений Департаментом;

визнано протиправним і скасовано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 14.03.2017, винесений Департаментом;

визнано протиправним і скасовано наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 58 від 14.03.2017 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт ;

визнано протиправною та скасовано постанову №17/17/073-2351 від 21.03.2017 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 144 000 грн;

зобов`язано відповідача вжити передбачених Порядком ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 24.06.2011 № 92 (у редакції наказу від 16.07.2015 року № 165), заходів для поновлення запису про реєстрацію декларації № КВ 08312014831 від 01.02.2012 в Єдиному державному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівельних об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів шляхом подання Державній архітектурно-будівельній інспекції України необхідних даних.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що для перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт, законодавцем встановлений трьохмісячний термін, протягом якого органу контролю власне і надано право у разі встановлення факту наведення недостовірних даних у декларації застосувати до декларанта відповідні штрафні санкції. Судами встановлено, що протягом встановленого законодавством строку перевірка достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт, Інспекцією не проводилась, а була ініційована через 5 років, тобто поза межами встановленого Порядком строку, що свідчить про порушення процедури та порядку проведення перевірки щодо достовірності даних у декларації, встановлених абз. 4 пункту 7 Порядку №553. Враховуючи встановлені у справі обставини, суди дійшли висновку, що у відповідача були відсутні законні підстави для проведення перевірки достовірності даних у декларації про початок виконання будівельних робіт та відповідно для застосування до замовника будівництва штрафних санкцій.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судом норм матеріального права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення. Скаржник вказує на те, що підставою для проведення перевірки слугувало звернення фізичної особи, а не необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок будівельних робіт, як помилково встановлено судами попередніх інстанцій. Відповідач вказає на те, що це є дві різні самостійні підстави для проведення перевірки, що не враховано судами першої та апеляційної інстанцій. Також скаржник вказує на те, що судами у межах цієї справи не були з`ясовані питання чинності вихідних даних на проектування щодо об`єкта будівництва та не досліджені виявлені відповідачем за результатами перевірки порушення позивачем вимог містобудівного законодавства.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.10.2017 відкрито касаційне провадження у справі.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким КАС України викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 п. 1 розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У березні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 11.06.2019 визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 10.02.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

Позивач правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі договору оренди земельної ділянки від 27.04.2004, Київською міською радою (далі - КМР) та пункту 16 рішення КМР від 29.05.2003 № 486-2/646, за актом приймання-передачі позивачу передана в оренду на 25 років земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:88:168:0032), площею 2875 кв.м. за адресою: прос. Перемоги, біля будинку №9-б у Шевченківському районі м. Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі закладів: торгових, офісних, культурних, розважальних, громадського харчування, побутового обслуговування і автомобільного паркінгу.

09.11.2004 ГУ містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА позивачу затверджено архітектурно-планувальне завдання (АПЗ) № 04-0399 на проектування будівництва відповідного об`єкта (терміном дії на два роки), термін дії якого продовжувався додатком від 12.12.2006 № 20-1258 (на один рік) та додатком від 07.03.2008 № 20-154 (на один рік).

Протягом строку дії АПЗ позивачем було розроблено проектну документацію на об`єкт будівництва, яка була погоджена ГУ містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА 18.10.2007 (лист-погодження № 15-11801) та пройшла обов`язкову, на момент затвердження, комплексну державну експертизу, що підтверджується висновком ДП Укрдержбудекспертиза від 21.10.2008 №65-а. У 2012 році проектна документація на об`єкт будівництва була затверджена позивачем.

На підставі вказаних документів Інспекцією ДАБІ в м. Києві 01.02.2012 зареєстровано декларацію про початок будівельних робіт №КВ08312014831.

Також, позивачем було отримано Контрольну картку №16100247-Шв на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку з встановленням тимчасової огорожі на період будівництва відповідного об`єкту (з урахуванням продовження терміну її дії), відповідно до якої заявлений термін виконання робіт визначено наступним чином: початок - 30.09.2016; закінчення 31.08.2017.

На підставі звернення гр. ОСОБА_1 відповідачем проведена позапланова перевірка дотримання ТОВ Сучасні будівельні технології вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва: Будівництво багатофункціонального комплексу у складі закладів: торгівлі, офісних, культурних, розважальних, громадського харчування, побутового обслуговування і автомобільного паркінгу по просп. Перемоги, біля будинку 9-б у Шевченківському районі м. Києва (далі - об`єкт будівництва), за результатами якої складено акт від 14.03.2017.

На підставі інформації, зазначеної в акті перевірки, суди встановили, що генеральним підрядником ТОВ СТРОЙ СІТІ за вказаною вище адресою на замовлення позивача були розпочаті будівельні роботи із будівництва багатофункціонального комплексу у складі закладів: торгівлі, офісних, культурних, розважальних, громадського харчування, побутового обслуговування і автомобільного паркінгу по просп. Перемоги, біля будинку 9-б у Шевченківському районі м. Києва на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт від 01.02.2012 №КВ 08312014831. У подальшому замовником будівництва - ТОВ Сучасні будівельні технології було надіслано до Інспекції повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт.

Департамент зареєстрував замовнику будівництва ТОВ Сучасні будівельні технології повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ 103163471775.

За інформацією, зазначеною замовником будівництва - ТОВ Сучасні будівельні технології у вказаній вище декларації, категорія складності об`єкта будівництва - ІII (третя).

Згідно із відомостями, зазначеними у декларації про початок виконання будівельних робіт та у повідомленні про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт:

в частині інформації про земельну ділянку - земельна ділянка використовується на підставі договору оренди від 27.04.2004, зареєстрованого ГУ земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.02.2005 за № 91-6-00414;

в частині інформації про містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - ГУ містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА видано АПЗ № 04-0399 від 09.11.2004, додаток до АПЗ № 04-0399 від 12.12.2006 №20-1258, додаток до АПЗ № 04-0399 від 07.03.2008 № 20-154;

в частині інформації про проектну документацію - розробник стадії П ТОВ Архітектурне-бюро Архсенал , розробник стадії Р - Науково-дослідний інститут будівельного виробництва (НДІБВ); проектна документація затверджена наказом ТОВ Сучасні будівельні технології №3-б від 10.01.2012. ДП Укрдержекспертиза проведено експертизу та видано Позитивний висновок № 65-а від 21.10.2008. Головний експерт Гамоля Т.Д.

Також, в акті перевірки зазначено про те, що замовником будівництва - ТОВ Сучасні будівельні технології наказом №2 від 12.01.2017 затверджено проектну документацію після коригування із зміною техніко-економічних показників об`єкта будівництва та затверджено нові техніко-економічні показники.

Водночас перевіряючими в акті зазначено, що згідно із частиною першою розділу II Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім підпунктів 2, 4 пункту 4, абзаців третього та четвертого підпункту 1 та підпункту 2 пункту 7, підпунктів 1-4 та абзацу п`ятого підпункту 6 пункту 9, абзаців сьомого та восьмого підпункту 2, підпунктів 5, 10, 11, 13, 16, 17, 20 пункту 10 розділу І цього Закону, які набирають чинності через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом. Дозвіл на будівництво об`єкта містобудування, вихідні дані (архітектурно-планувальне завдання та технічні умови щодо інженерного забезпечення) та дозвіл на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності підпунктів, вказаних у першому реченні цього пункту, зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, а щодо об`єктів містобудування, будівництво яких розпочато, - до завершення їх будівництва.

Із посиланням на вимоги Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву , який вступив в силу з дня його опублікування - 14.10.2008, уповноважені особи відповідача дійшли висновку в акті перевірки, що максимальний термін дії архітектурно-планувальних завдань, виданих для об`єктів не розпочатих будівництвом, 14.10.2010. При цьому, датою початку будівництва слід вважати дату отримання документа, що дає право на виконання будівельних робіт, а саме: 01.02.2012.

Також в акті перевірки зазначено, що станом на час затвердження замовником будівництва проектної документації із Будівництво багатофункціонального комплексу у складі закладів: торгівлі, офісних, культурних, розважальних, громадського харчування, побутового обслуговування і автомобільного паркінгу по просп. Перемоги, біля будинку № 9-б у Шевченківському районі м. Києва наказом №3-б від 10.01.2012 та коригування проекту стадії П (виключення підвального приміщення та влаштування в осях 10-13 антресолі) наказ №2 від 12.01.2017, архітектурно-планувальне завдання №04-0399 від 09.11.2004, додаток до АПЗ №04-0399 від 12.12.2006 №20-1258, додаток до АПЗ №04-0399 від 07.03.2008 №20-154, видані ГУ містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА, втратили чинність.

На підставі наведеного перевіряючі дійшли висновку, що проектна документація на об`єкт будівництва була затверджена позивачем неналежним чином.

Також перевіряючі дійшли до висновку, що замовником будівництва зазначені недостовірні данні у декларації про початок виконання будівельних робіт із будівництва багатофункціонального комплексу у складі закладів: торгівлі, офісних, культурних, розважальних, громадського харчування, побутового обслуговування і автомобільного паркінгу по просп. Перемоги, біля будинку № 9-6 у Шевченківському районі м. Києва №КВ 08312014831 від 01.02.2012, в частині інформації про містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки та в частині інформації про проектну документацію, чим порушено вимоги частини восьмої статті 36 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон №3038-VI).

За результатами проведеної перевірки посадовими особами відповідача винесено приписи від 14.03.2017:

про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким вимагалося від позивача усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у термін до 14.04.2017;

про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 14.03.2017, яким вимагалося від позивача зупинити з 14.03.2017 виконання будівельних робіт до усунення допущених порушень.

На підставі акту перевірки посадовими особами відповідача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.03.2017, у якому зазначено, що розгляд справи відбудеться о 10 год. 00 хв. 21.03.2017 у приміщенні Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.03.2017 №17/17/073-2351, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацем 4 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України від 14.10.1994 №208/94-ВР Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Закон №208/94-ВР) та накладено штраф у сумі 144 000 грн.

Також відповідачем було прийнято наказ від 14.03.2017 №58 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт , яким ТОВ Сучасні будівельні технології скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ 08312014831 від 01.02.2012 на відповідному об`єкті та зобов`язано управління дозвільних процедур забезпечити невідкладне направлення копії наказу до ДАБІ України для виключення запису щодо реєстрації декларації №КВ 08312014831 від 01.02.2012 з єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Вважаючи дії та рішення відповідача протиправними, ТОВ Сучасні будівельні технології звернулося з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 10 Закону України від 20.05.1999 №687-XIV Про архітектурну діяльність (далі - Закон №687-XIV) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону №3038-VI.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

За змістом статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, зокрема, мають право:

складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Суб`єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт врегульована Порядком №553.

Пунктом 7 цього Порядку передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Отже, законодавцем встановлено вичерпний перелік самостійних підстав для проведення позапланової перевірки, одна з яких є перевірка достовірності даних, наведених у (…) декларації про початок виконання підготовчих робіт (…), протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Для проведення цієї перевірки законодавець обмежив орган державного архітектурно-будівельного контролю строком на протязі якого останній може реалізувати своє право на проведення перевірки.

Разом із тим обставини справи свідчать, що підставою для проведення спірної перевірки слугувало звернення гр. ОСОБА_1 про порушення ТОВ Сучасні будівельні технології вимог містобудівного законодавства.

Звернення фізичної особи про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства є самостійною підставою для ініціювання органом державного архітектурно-будівельного контролю позапланового заходу, на який не поширюється трьохмісячний строк, встановлений для проведення перевірки достовірності даних, наведених в декларації про початок виконання підготовчих робіт.

У межах перевірки, призначеної за зверненням фізичної особи, підлягають з`ясуванню питання дотримання суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства, без обмеження строком та предметом.

Суди попередніх інстанцій безпідставно ототожнили різні за суб`єктом звернення та підставами право на проведення перевірки, у зв`язку з чим дійшли передчасних висновків про порушення відповідачем вимог положень пункту 7 Порядку №553.

Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 29.08.2019 у справі №803/872/16.

Водночас, судами попередніх інстанцій правова оцінка предмету перевірки, а також встановленим в її ході порушенням у межах цієї справи не надавалася.

Згідно із частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Таким чином, для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу в їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У Рішенні від 10.02.2010 в справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами не з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

Частиною другою статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.06.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 у справі №826/4742/17 - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

А. А. Єзеров

І. В. Саприкіна