Рішення

від 10.02.2020 по справі 580/1004/19

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 580/1004/19

Номер провадження 2/950/29/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2020 року м. Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Чхайла О. В.,

за участю: секретаря судового засідання Сивоконь А.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Вакуленко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Будьмо разом про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії ,мотивуючи свої вимоги тим, що 29.08.2017 він звернувся до відповідача із заявою №398 у якій просив надати інформацію щодо попередніх його звернень. На вказану заяву відповідач листом від 12.09.2017 надав відповідь у якій замість надання відповіді по суті поставлених запитань повідомив про те, що позивач мав можливість дослідити докази та отримати відповіді на поставлені питання у судовому засіданні під час розгляду іншої справи, а також задати питання представнику.

Тому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо ненадання інформації на питання 1.1, 1.2, 3.1, 3.2 його заяви від 28.08.2017 №398 та зобов`язати відповідача повторно розглянути питання 1.1,1.2, 3.1, 3.2 вказаної заяви.

Також позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії ,мотивуючи свої вимоги тим, що 27.09.2017 він звернувся до відповідача із заявою №452 у якій просив надати інформацію щодо питань поставлених ним на особистому прийомі редактору газети Будьмо разом та відповідей наданих на ці питання.На вказану заяву відповідач листом від 11.10.2017 надав відповідь у якій замість надання відповіді по суті поставлених запитань повідомив про те, що позивач мав можливість дослідити докази та отримати відповіді на поставлені питання у судовому засіданні під час розгляду іншої справи. Крім того відповідач зазначив, що позивач має запитувану інформацію у вигляді звукозапису.

Тому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо ненадання інформації на його заяву від 27.09.2017 №452 та зобов`язати відповідача повторно розглянути вказану заяву.

Відповідач надав суду відзиви на вказані позовні заяви ОСОБА_1 у яких зазначив, що не визнає позовних вимог оскільки вважає, що текст заяв №398 та №452 адресованих редактору газети Будьмо разом не містить жодного типу звернення визначеного Законом України Про звернення громадян , однак, незважаючи на це, вичерпні відповіді на вказані заяви ОСОБА_1 було надано своєчасно. Також відповідач вказав на порушення позивачем строку оскарження відповіді, який передбачено ст. 17 Закону України Про звернення громадян . Крім того відповідач зазначив, що позовна вимога про зобов`язання повторно розглянути питання вказаних заяв не може бути виконана враховуючи приписи ч. 2 ст. 8 Закону України Про звернення громадян , відповідно до якої не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.

Зазначені позовні заяви ОСОБА_1 були зареєстровані судом як дві окремі цивільні справи та в подальшому ухвалою суду від 08.08.2019 були об`єднані в одне провадження.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовних заявах.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти позову аргументувавши мотивами викладеними у відзивах.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Позивач звернувся до відповідача із заявою №398 від 28.08.2017 у якій просив надати інформацію що стосувалась його перебування на особистому прийомі редактора газети Будьмо разом , а також запитів до Лебединського центру зайнятості та Будильського сільського голови про його особисте життя. Зокрема у питаннях вказаної заяви з приводу яких виник спір позивач просив:

1.1 повідомити причини та обставини за яких до журналу особистого прийому громадян в редакції Будьмо разом була внесена недостовірна інформація - неправильна дата його перебування в редакції;

1.2. повідомити чому до зазначеного журналу останній запис на першій сторінці та перший запис на другій сторінці журналу, які значяться під номерами 4 та 5, датовані відповідно 1 та 8 червня 2016 року, що свідчить про те, що після записів у журнал в червні 2016 року були зроблені записи заднім числом - травнем 2016 року, адже зазначене дає підстави сумніватися в порядності працівників газети;

3.1 повідомити чому запити до Лебединського центру зайнятості та Будильського сільського голови про його особисте життя були зроблені без його відома і згоди, без повідомлення його про те, з якою метою ця інформація збирається та як буде використовуватись;

3.2 повідомити навіщо ТОВ Будьмо разом потрібна була зазначена інформація і з якою метою ця інформація мала бути використана.

На вказану заяву ТОВ Будьмо разом надало позивачу відповідь за вих. №5 від 12.09.2017 у якій зазначило, що запитувана у п. 1 заяви інформація стосується справи №580/1308/16-ц за розглядом якої судом ухвалено рішення 03.02.2017. Станом на дату подання заяви спір вирішений по суті, рішення набрало законної сили, а отже усі докази, які були надані сторонами по вказаній справі є дослідженими. Також позивачу повідомлено про те, що він мав можливість дослідити вказаний доказ під час розгляду даної справи у судовому засіданні. Щодо питань викладених у п. 3 заяви відповідач зазначив, що конфіденційна інформація про особисте життя позивача не цікавить ні редакцію газети ні її головного редактора, а запитувана інформація не є конфіденційною. Крім того, відповідач вказав, що з приводу поставлених питань позивач мав можливість задати питання представнику ТОВ Будьмо разом під час розгляду справи №580/1308/16-ц.

Також позивач звернувся до відповідача із заявою №452 від 27.09.2017 у якій просив надати перелік питань поставлених ним на особистому прийомі редактору газети Будьмо разом у травні 2016 року та перелік відповідей наданих на ці питання.

На вказану заяву ТОВ Будьмо разом надало позивачу відповідь за вих. №6 від 11.10.2017 у якій зазначило, що він мав можливість ознайомитися із запитуваною інформацією під час розгляду іншої справи за його позовом до ТОВ Будьмо разом . Також у відповіді вказано про те, що позивачу надавалась письмова відповідь (і не одна) на поставлені на особистому прийомі редактору газети питання. Крім того, зазначено, що позивач має зафіксований звукозапис розмови з редактором газети, тому перелік запитуваних питань та відповідей на них у нього є в наявності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про звернення громадян громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно ст. 3 Закону України Про звернення громадян під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Статтею 5 Закону України Про звернення громадян встановлені вимоги до звернення, зокрема, звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Звернення може бути усним чи письмовим. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про звернення громадян звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

З аналізу зазначених норм та змісту заяв позивача №398 та №452 адресованих редактору газети Будьмо разом , суд приходить до висновку, що звернення з такими заявами підпадає під дію Закону України Про звернення громадян , оскільки позивачем у цих зверненнях порушуються питання, які стосуються його особистих прав та інтересів. Крім того, зазначені звернення відповідають вимогам Закону України Про звернення громадян , тобто в них зазначені прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушених питань, письмове звернення підписано заявником із зазначенням дати його підписання, отже підстав для його повернення не було та відповідач не приймав рішення про повернення заяв позивачу. Тому з вказаних підстав суд не погоджується з доводами представника відповідача про те, що заяви позивача №398 та №452 не містять жодного типу звернення визначеного Законом України Про звернення громадян .

Статтею 18 Закону України Про звернення громадян визначено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про звернення громадян органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.

З урахуванням викладених норм законодавства, а також аналізу заяв позивача №398 та №452 і відповідей наданих на ці заяви, суд вважає, що відповідачем не надано обґрунтовану, повну та по суті звернення відповідь зважаючи на таке.

Посилання відповідача у відповіді на питання 1.1 та 1.2 заяви №398 про те, що запитувана інформація стосується справи №580/1308/16-ц, тому позивач мав можливість ознайомитися з доказами під час розгляду даної справи не є відповіддю по суті звернення. Крім того, наявність вирішеного судом спору не впливає на звільнення відповідача від обов`язку надати відповідь в порядку передбаченому Законом України Про звернення громадян .

Також суд не визнає як відповідь на питання 3.1 та 3.2 вказаної заяви повідомлення відповідача про те, що конфіденційна інформація про особисте життя позивача не цікавить ні редакцію газети ні її головного редактора, оскільки позивач запитував про те: чому без його відома збиралася інформація про нього, а також про те, для якої мети збиралася ця інформація. Крім того, не звільняє відповідача від обов`язку надати відповідь на запитувану позивачем інформацію наявність у позивача можливості задати питання представнику ТОВ Будьмо разом під час розгляду іншої справи.

З аналогічних підстав суд не приймає як доказ надання відповідачем відповіді позивачу на питання заяви №452 у якій зазначено, що останній мав можливість ознайомитися із запитуваною інформацією під час розгляду іншої справи за його позовом до ТОВ Будьмо разом .

Доводи відповідача про те, що позивачунадавалась письмова відповідь на поставлені на особистому прийомі редактору газети питання у судовому засіданні не були підтверджені належними та допустимими доказами. Крім того, суд враховує, що позивач у заяві №452 просив надати не тільки відповіді на поставлені ним питання редактору газети, але також просив надати і перелік поставлених ним питань.

Також суд вважає, що відповідач не звільняється від обов`язку надання відповіді на питання позивача викладені у заяві №452 навіть якщо припустити, що позивач має зафіксований звукозапис розмови з редактором газети, тому перелік запитуваних питань та відповідей на них у нього є в наявності, про що зазначено у відповіді на вказану заяву. Крім того, у судовому засіданні не було доведено поза розумним сумнівом факт наявності у позивача вказаного звукозапису розмови.

Враховуючи вищевикладене, суд не погоджується з доводами представника відповідача про те, що позивачу було надано вичерпну відповідь на поставлені у заявах №398 та №452 питання.

Також суд не погоджується з доводами представника відповідача про порушення позивачем строку оскарження відповіді, який передбачено ст. 17 Закону України Про звернення громадян зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про звернення громадян скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.

Як уже зазначалося вище, під терміном скарга, який вживається у Законі України Про звернення громадян розуміється звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Звернення позивача викладені у заявах №398 та №452 не можна розуміти як скарги, оскільки в них позивач не просить поновити його права, але просить надати інформацію , яка стосуються його особистих прав та інтересів, що розуміється як звернення.

Крім того, оскільки у судовому засіданні було встановлено, що на звернення позивача за заявами №398 та №452 не було надано вичерпних відповідей по суті поставлених питань, тобто ці звернення не були вирішені по суті, тому суд не погоджується з аргументами представника відповідача про те, що позовна вимога про зобов`язання повторно розглянути питання заяв №398 та №452 не може бути виконана враховуючи приписи ч. 2 ст. 8 Закону України Про звернення громадян , відповідно до якої не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.

Враховуючи встановлені судом обставини та норми чинного законодавства, що регулює порядок практичної реалізації права на звернення для відстоювання своїх прав і законних інтересів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог суд вважає за необхідне на підставі ст. 138, 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 281 грн 35 коп., які складаються з витрат пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту, а також компенсації за відрив від звичайних занять у розмірі розрахованому позивачем, оскільки такий розрахунок проведений ним відповідно до вимог закону з урахуванням постанови КМУ Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави .

Також суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збіру розмірі 768 грн. 40 коп.

Керуючись ст. 2-5, 10, 76-80, 258-259, 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Будьмо разом про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволити повністю.

Визнати протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю Будьмо разом щодо ненадання інформації на питання 1.1,1.2, 3.1, 3.2 заяви ОСОБА_1 від 28.08.2017 №398.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Будьмо разом повторно розглянути питання 1.1,1.2, 3.1, 3.2 заяви ОСОБА_1 від 28.08.2017 №398 у відповідності до вимог Закону України Про звернення громадян .

Визнати протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю Будьмо разом щодо ненадання інформації на заяву ОСОБА_1 від 27.09.2017 №452.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Будьмо разом повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.09.2017 №452 у відповідності до вимог Закону України Про звернення громадян .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будьмо разом , що розташоване по вул. Карпова, 7 кв. 1 в м. Лебедин Сумської області, код ЄДРПОУ 30914815, на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , витрати пов`язані з розглядом справи у розмірі 281 грн 35 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будьмо разом , що розташоване по вул. Карпова, 7 кв. 1 в м. Лебедин Сумської області, код ЄДРПОУ 30914815, судовий збір на користь держави в розмірі 768 грн. 40 коп. , отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001 , код класифікації доходів бюджету 22030106.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Чхайло О. В.