Постанова

від 12.05.2020 по справі 580/1004/19

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2020 року

м.Суми

Справа №580/1004/19

Номер провадження 22-ц/816/895/20

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Хвостика С. Г. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Орлова І. В.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Будьмо разом Вакуленко Наталії Михайлівни ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будьмо разом

на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 10 лютого 2020 року в складі судді Чхайло О. В., ухваленого у м. Лебедин,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Будьмо разом про визнання дій (бездіяльності) відповідача щодо ненадання йому відповіді (інформації) на письмові звернення протиправними та зобов`язання вчинити дії щодо повторного розгляду його звернень відповідно до Закону України Про звернення громадян (а.с. 3, 36).

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 10 лютого 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю Будьмо разом щодо ненадання інформації на питання 1.1,1.2, 3.1, 3.2 заяви ОСОБА_2 від 28.08.2017 року № 398.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Будьмо разом повторно розглянути питання 1.1,1.2, 3.1, 3.2 заяви ОСОБА_2 від 28.08.2017 року № 398 у відповідності до вимог Закону України Про звернення громадян .

Визнано протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю Будьмо разом щодо ненадання інформації на заяву ОСОБА_2 від 27.09.2017 року № 452.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Будьмо разом повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 27.09.2017 року № 452 у відповідності до вимог Закону України Про звернення громадян .

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Будьмо разом на користь ОСОБА_2 витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі 281 грн 35 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Будьмо разом судовий збір на користь держави в розмірі 768 грн. 40 коп.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ТОВ Будьмо разом оскаржило його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 .

При цьому, ТОВ Будьмо разом вважає, що не порушувало прав позивача щодо розгляду його письмових звернень, оскільки заявнику були надані обгрунтовані відповіді на його звернення, а також не вчинялись відносно нього жодні протиправні дії та не порушувались вимоги чинного законодавства.

Зокрема, відповідач зазначив про те, що своєчасно надав позивачу вичерпну письмову відповідь від 12 вересня 2017 року за № 5 на заяву від 28 серпня 2017 року за № 398, у якій також роз`яснив порядок її оскарження та повідомив заявника про те, що вказаний у зверненні доказ він мав право дослідити у суді під час розгляду цивільної справи за № 580/1308/16-ц.

До того ж, як вказав заявник апеляційної скарги, судовими рішеннями по вказаній цивільній справі (№ 580/1308/16-ц) встановлено ту обставину, що позивач 25 травня 2016 року був на особистому прийомі у головного редактора газети, за результатами якого він отримав як усні роз`яснення, так і письмові відповіді від 09 червня 2016 року та від 23 грудня 2016 року. Однак, суд не врахував вказаної обставини, яка згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню та безпідставно вважав, що заява позивача від 28 серпня 2017 року за № 398 підлягає повторному розгляду з наданням письмової відповіді у порядку Закону України Про звернення громадян .

Крім того, ТОВ Будьмо разом звернуло увагу на ту обставину, що ОСОБА_2 у судовому засіданні отримав відповідь на питання 1.2 його заяви від 28 серпня 2017 року за № 398, а саме: йому було роз`яснено, що облік особистого прийому громадян у редакції газети до 2016 року вівся на реєстраційно - контрольних картках, що відповідає вимогам Інструкції з діловодства за зверненнями громадян, затвердженою постановою КМУ від 14 квітня 1997 року, а у червні 2016 року директором товариства було прийнято розпорядження про реєстрацію звернень у журналі, тому під час внесення даних до журналу за 2016 рік були використані вже заповнені реєстраційно - контрольні картки, сформовані за тематикою порушених питань, тому саме з цих підстав датування прийому та надходжень звернень було внесено до журналу обліку не за порядковою датою прийому. Ураховуючи викладене, відповідач вважає передчасним та необґрунтованим висновок суду першої інстанції про ненадання позивачу відповіді на питання 1.2 у заяві від 28 серпня 2017 року за № 398.

Також, ТОВ Будьмо разом не погодилося з висновком місцевого суду про протиправність дій товариства щодо ненадання інформації з питань 3.1, 3.2 заяви ОСОБА_2 від 28 серпня 2017 року за № 398, оскільки листом товариства від 23 серпня 2019 року заявника було повідомлено про те, що запити надсилалися Інформаційно - рекламним тижневиком Будьмо разом до відповідних установ в межах розгляду цивільної справи за № 580/1306/16-ц. Однак, на думку відповідача, суд безпідставно не взяв до уваги вказані обставини та зобов`язав його повторно розглянути вказані питання.

До того ж, в апеляційній скарзі йдеться і про те, що заява позивача від 27 вересня 2017 року за № 452 є фактично доповненням його заяви від 28 серпня 2017 року за № 398 і містить посилання на перебування позивача на особистому прийомі у головного редактора газети у травні 2016 року, отже, є такою, що по суті стверджує незгоду позивача з дослідженими і встановленими обставинами по цивільній справі за № 580/1308/16-ц.

Крім того, відповідач вказав, що не ухилявся від надання відповідей позивачу, що підтверджується листом від 11 жовтня 2017 року за № 6 та судовими рішеннями, ухваленими у цивільній справі за № 580/1308/16-ц. Отже, на думку товариства, вимоги, вказані у заявах ОСОБА_2 від 28 серпня 2017 року за № 398 та від 27 вересня 2017 року за № 452 були вирішені по суті.

Також, товариство вважає, що заяви позивача за №№ 398 та 452 у розмінні Закону України Про звернення громадян не можуть вважатися зверненнями, тому права заявника щодо розгляду його звернень не були порушені відповідачем.

Відповідач в апеляційній скарзі звернув увагу і на безпідставність звільнення позивача від сплати судового збору.

Позивач ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ТОВ Будьмо разом Вакуленко Н.М. про задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вирішуючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав доведеним той факт, що права позивача були порушені з боку відповідача, оскільки на письмові звернення ОСОБА_2 ТОВ Будьмо разом не надало вичерпних та обґрунтованих відповідей по суті поставлених питань, які стосуються особистих прав та інтересів заявника.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, підставою для звернення ОСОБА_2 до суду з даним позовом стали ті обставини, що, на думку позивача, його особисті права та законні інтереси були порушені з боку відповідача внаслідок неналежного розгляду його звернень, викладених у питаннях 1.1,1.2, 3.1, 3.2 заяви від 28 серпня 2017 року за № 398 та у заяві від 27 вересня 2017 року № 452.

Зокрема, із заяви від 28 серпня 2017 року за № 398 вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до редактора газети Будьмо разом та серед інших питань у п.п. 1.1,1.2, 3.1, 3.2 звернення просив повідомити йому наступну інформацію:

- причини та обставини, за яких до журналу особистого прийому громадян в редакції Будьмо разом була внесена недостовірна інформація, а саме: неправильна дата його перебування в редакції (п. 1.1);

- чому до зазначеного журналу останній запис на першій сторінці та перший запис на другій сторінці журналу, які значаться під номерами 4 та 5, датовані 1 та 8 червня 2016 року, що свідчить про те, що після записів у журнал в червні 2016 року були зроблені записи заднім числом - травнем 2016 року, оскільки вказане дало підстави позивачу сумніватися в порядності працівників газети (п. 1.2);

- чому запити до Лебединського центру зайнятості та Будильського сільського голови про його особисте життя були зроблені без його відома і згоди, без повідомлення його про те, з якою метою ця інформація збирається та як буде використовуватись (п. 3.1.);

- з якою метою ТОВ Будьмо разом потрібна була зазначена інформація і з якою метою ця інформація мала бути використана (п. 3.2) (а.с. 4).

На вищевказане звернення позивача ТОВ Будьмо разом надало йому відповідь від 12 вересня 2017 року за №5, у якій зазначило про те, що запитувана інформація у п. 1 заяви стосується справи №580/1308/16-ц, за розглядом якої Лебединським районним судом ухвалено рішення від 03лютого 2017 року. Станом на дату подання заяви спір був вирішений по суті, рішення набрало законної сили, а, отже, усі докази, які були надані сторонами по вказаній справі є дослідженими. Також позивачу було повідомлено і про те, що він мав можливість дослідити вказаний доказ під час розгляду даної справи у судовому засіданні. Щодо викладених питань у п. 3 заяви, то відповідач зазначив, що конфіденційна інформація про особисте життя позивача не цікавить ні редакцію газети, ні її головного редактора, а запитувана інформація не є конфіденційною. Крім того, відповідач вказав, що з приводу поставлених питань позивач мав можливість задати їх представнику ТОВ Будьмо разом у судовому засіданні під час розгляду справи №580/1308/16-ц (а.с. 5).

Крім того, 27 вересня 2017 року позивач звернувся до редакції газети Будьмо разом із заявою за № 452, у якій просив надати перелік питань, поставлених ним на особистому прийомі редактору газети Будьмо разом у травні 2016 року та вказати перелік відповідей, наданих на ці питання (а.с. 37).

На вказану заяву ТОВ Будьмо разом надало ОСОБА_2 відповідь від 11 жовтня 2017 року за № 6, у якій зазначило про те, що заявник мав можливість ознайомитися із запитуваною інформацією під час розгляду іншої справи за його позовом до ТОВ Будьмо разом . Також товариство вказало, що позивачу надавалась письмова відповідь (і не одна) на його питання під час особистого прийому редактором газети. Крім того, як зазначено у відповіді, позивач має зафіксований звукозапис розмови з редактором газети, тому перелік запитуваних питань та відповідей на них у нього є в наявності. При цьому, заявнику було роз`яснено його право оскаржити надану відповідь у порядку, вставленому законом (а.с. 36).

За змістом частин першої та другої статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Згідно статті 5 Закону України Про інформацію кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Положеннями частини першої статті 1 Закону України Про звернення громадян передбачено право громадян України на звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За визначенням статті 3 цього Закону заява (клопотання) - це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Звернення, оформлені належним чинним і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду; якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення; у разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями (стаття 7 вказаного Закону).

Виходячи з вимог статтей 15, 18 і 19 Закону України Про звернення громадян , органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Органи державної влади зобов`язані, зокрема: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.

Аналіз зазначених норм права та встановлені у справі обставини, на думку колегії суддів, свідчать про правильність висновку суду першої інстанції про те, що за результатами розгляду порушених позивачем питань у заявах від 28 серпня 2017 року за № 398 (п.п. 1.1,1.2, 3.1, 3.2) та від 27 вересня 2017 року за № 452 відповідач не надав позивачу обгрунтовані та вичерпні відповіді, що стосуються суті його звернень, які б відповідали вимогам Закону України Про звернення громадян .

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання відповідача у відповіді від 12 вересня 2017 року за № 5 на те, що запитувана позивачем інформація стосується іншої цивільної справи №580/1308/16-ц, у зв`язку з чим позивач мав можливість ознайомитися з доказами під час розгляду вказаної справи, а також вказівку на те, що конфіденційна інформація про особисте життя позивача не цікавить редакцію газети не можна вважати відповіддю по суті звернення за № 398. Крім того, колегія суддів також вважає правильним висновок місцевого суду про те, що відповідач не довів належними та допустимими доказами факту належного надання відповіді і на звернення позивача за № 452.

Зокрема , доводи апеляційної скарги ТОВ Будьмо разом про те, що 25 травня 2016 року позивачу на особистому прийомі у головного редактора були надані усні роз`яснення щодо питань, які також були викладені у його зверненнях та є предметом розгляду у даній справі, а також було надано і письмові відповіді від 09 червня 2016 року та від 23 грудня 2016 року не звільняють відповідача від обов`язку об`єктивно і вчасно розглянути звернення ОСОБА_2 від 28 серпня 2017 року за № 398 (п.п. 1.1,1.2, 3.1, 3.2) і від 27 вересня 2017 року за № 452 та перевірити викладені в них факти, а також надати відповідь відповідно до чинного законодавства, повідомивши заявника про наслідки розгляду його заяв.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на ту обставину, що у судовому засіданні позивач отримав відповідь на питання 1.2 його заяви від 28 серпня 2017 року за № 398, а саме: йому було роз`яснено порядок обліку особистого прийому громадян, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки ст. 18 Закону України Про звернення громадян передбачено право громадянина одержати саме письмову відповідь, яка, до того ж, має бути об`єктивною та повинна містити факти перевірки поставлених у зверненні питань.

З аналогічних підстав колегія суддів відхиляє доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі про те, що порушені у зверненнях питання були предметом судового розгляду іншої цивільної справи за № 580/1308/16-ц і вважаються такими, що вирішені по суті.

Отже, ураховуючи, що знайшло своє підтвердження порушення прав і законних інтересів позивача з боку відповідача щодо розгляду його звернень у визначеному Законом України Про звернення громадян порядку, тому вони підлягають судовому захисту.

Твердження апеляційної скарги про те, що місцевий суд безпідставно звільнив позивача від сплати судового збору не може бути підставою для задоволення апеляційної скарги, ураховуючи, що при ухваленні судового рішення розподіл судових витрат, що складаються з судового збору було проведено у відповідності до ст. 141 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги, у тому числі щодо того, що зміст і форма заяв позивача не відповідають вимогам Закону України Про звернення громадян , тому вони не можуть вважатися зверненнями, висновків місцевого суду про задоволення позову також не спростовують, так як є безпідставними і не містять посилань на такі порушення, які б слугували підставою для скасування рішення суду.

Відтак, колегія суддів вважає, що судом з`ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, його висновки відповідають вимогам закону та обставинам справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування законного і обгрунтованого рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

За таких обставин, коли суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому таке судове рішення необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375; 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будьмо разом залишити без задоволення, а рішення Лебединського районного суду Сумської області від 10 лютого 2020 року у даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 травня 2020 року.

Головуючий: С.Г. Хвостик (суддя - доповідач)

Судді: О.І. Собина

І.В. Орлов