Рішення

від 14.02.2020 по справі 400/3289/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2020 р. № 400/3289/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0005375304 від 25.09.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (надалі - позивач) до Офісу великих платників податків ДПС (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0005375304 від 25.09.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Офісом великих платників податків ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт №41/28-10-49-06/33133003 від 20.06.2019 року, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, п.п. 14.1.134 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, пп. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195, абз. "а" п. 198.1, п. 198.2, 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, абз. "б" п. 200.4 ст. 200 ПК України. На підставі висновків акту перевірки, у зв`язку із встановленими порушеннями, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25.09.2019 року № 0005375304. Позивач не погоджується з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, вважає його незаконним і необґрунтованим та просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.09.2019 року № 0005375304, оскільки платником податків надано повний пакет первинних документів щодо господарських операцій з контрагентами-постачальниками: ПВКП "Будшлях", ПрАТ "Інтерхім" та ПП Фірма "Спецстройтехмонтаж", що свідчать про реальність здійснення господарських операцій.

Ухвалою від 11.10.2019 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/3289/19 та ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання по вказаній справі призначено на 13 листопада 2019 року на 11 годин 30 хвилин.

В судовому засіданні, призначеному на 13.11.2019 року, суд оголосив перерву до 11.12.2019 року до 15 години 30 хвилин.

Ухвалою від 11.12.2019 року Миколаївський окружний адміністративний суд продовжив шістдесятиденний строк підготовчого провадження у справі №400/3289/19 на тридцять днів та відклав підготовче засідання по даній адміністративній справі на 15.01.2020 року на 12 год.40 хв.

12.11.2019 року за вх. № 18668 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Офісу великих платників податків ДПС надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, контролюючий орган, посилаючись на висновки акту №41/28-10-49-06/33133003 від 20.06.2019 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача, зазначає, що надані надані ТОВ МГЗ первинні документи не підтверджені реальним рухом активів між ТОВ МГЗ та ПВКП "Будшлях", ПрАТ "Інтерхім" та ПП Фірма "Спецстройтехмонтаж", оскільки первинні документи, а саме податкові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, не відповідають фактичному руху (його відсутності в дійсності) активів, тому не можуть враховуватися в даних податкового обліку.

21.11.2019 року за вх. № 19358 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій ТОВ МГЗ зазначило, що факт залучення ПВКВ Будшлях та ПП Фірма "Спецстройтехмонтаж" субпідрядників всупереч заборони у договорах підряду, не може свідчити про вчинення позивачем податкового правопорушення, оскільки в даному випадку мова йде про порушення господарських зобов`язань, за яке може наставати виключно господарсько-правова, а не податкова відповідальність. Більш того, залучення ПВКВ Будшлях та ПП Фірма "Спецстройтехмонтаж" субпідрядників ніяким чином не може свідчити про нереальність господарських операцій позивача з вказаними контрагентами. Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.04.2019 року у справі № 808/1139/16, відсутність необхідних основних фондів, кваліфікованого технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, вантажних транспортних засобів тощо, не є беззаперечним доказом того, шо господарські операції між сторонами не мали реального характеру, оскільки нормами Цивільного та Господарського кодексів України дійсність і реальність договорів та правомірність виписаних за ними, зокрема, податкових накладних та інших первинних документів бухгалтерського та податкового обліку не обумовлені наявністю у постачальника матеріальних та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Ухвалою від 15.01.2020 року суд закрив підготовче провадження в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0005375304 від 25.09.2019 року та призначив справу № 400/3289/19 до судового розгляду по суті на 15 січня 2020 року на 13:00 год.

Представники сторін в судовому засіданні, призначеному на 15.01.2020 року, заявили клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд клопотання представників сторін задовольнив та на підставі частини 9 статті 205 КАС України, суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, ознайомившись з заявами учасників справи по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" зареєстроване реєстраційною - ліцензійною палатою Миколаївського міськвиконкому 16.09.2004 року, видане свідоцтво про державну реєстрацію від 16.029.2004 за №15221230000000454.

На час проведення перевірки позивач перебував на обліку в Офісі великих платників податків ДПС, та у періоді, що перевірявся був, зокрема, платником податку на додану вартість, військового збору, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податку на прибуток приватних підприємств, податку на прибуток іноземних юридичних осіб, рентної плати, акцизного податку на транспортні засоби, ПДФО, плати за землю, податку на нерухоме майно, транспортного податку з юридичних осіб, екологічного податку.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень, виданих Одеським управлінням Офісу великих платників податків ДФС посадовими особами контролюючого органу відповідно до п.п.20.1,4 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п.82.2 ст.82 ПК України, на підставі наказу Офісу великих платників податків ДФС від 22.05.2019 року №1115 проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" по декларації за березень 2019 року з урахуванням уточнюючих розрахунків з метою перевірки відповідності формування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.

Копію наказу Офісу великих платників податків ДФС від 22.05.2019 року №1115 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" вручено 28.05.2019 року платнику податків під розписку.

Перевірка проводилась з 28.05.2019 року по 18.06.2019 року.

За результатами перевірки Офісом великих платників податків ДФС складено акт №41/28-10-49-06/33133003 від 20.06.2019 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., в декларації з податку на додану вартість за березень 2019 року з урахуванням уточнюючих розрахунків, яким встановлено, зокрема, порушення ТОВ МГЗ :

вимоги п.44.1 ст.44, пп.14.1.134 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188,1 ст.188, пп. 195.1.3 ст.195, абз. а) п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, пп.200.1., 200.2, абз. б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, п.4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Мінфіну України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Мінюсті України 29.01.2016 за № 159/28289, в результаті чого:

- завищено суму бюджетного відшкодування за березень 2019 року (рядок 20.2.1) на суму ПДВ 108 757 721 грн.;

- занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за березень 2019 року на суму 1267 709 грн.;

вимоги пп.201.1.,201.10. ст.201 ПК України в частині не складання та відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за березень 2019 на суму ПДВ 13 661 680,23 грн.

На підставі вищевказаного акту, відповідачем прийнято податкові повідомлення- рішення:

1) № 0003654906 від 08.07.2019 (за формою В1), яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, заявлену у поданій податковій декларації з цього податку за березень 2019 року на загальну суму 108 757 721 грн., а також застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 54 378 860, 50грн.;

2) № 0003674906 від 08.07.2019 (за формою Р), яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 1 267 709 грн., а також застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 633 854, 50 грн.;

3) № 0003664906 від 08.07.2019 (за формою Н), яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 6 830 840, 12грн. за відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого абз.2 п.120і ПК України податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 13 661 680, 23грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями Офісу, позивачем було подано до ДФС України в порядку адміністративного оскарження рішень контролюючого органу скаргу з вимогою скасування вказаних рішень як неправомірних.

За результатами розгляду скарги ТОВ МГЗ на вищевказані податкові повідомлення- рішення Офісу, ДПС України було прийнято рішення № 2540/6/99-00-08-05-02 від 19.09.2019 року, яким вищевказані податкові повідомлення-рішення відповідача були частково скасовані (залишені в силі лише в частині висновків про завищення позивачем податкового кредиту на 284 502 грн.).

На підставі акту перевірки №41/28-10-49-06/33133003 від 20.06.2019 року та рішення ДПС України, Офісом великих платників податків ДПС 25.09.2019 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005375304, яким ТОВ МГЗ зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, заявлену у поданій податковій декларації з цього податку за березень 2019 року на загальну суму 284 502, 00грн., а також застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 142 251, 00грн.

Не погодившись з висновками податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та прийнятим Офісом великих платників податків ДПС податковим повідомленням-рішенням № 0005375304 від 25.09.2019 року, позивач оскаржив вказане рішення суб`єкта владних повноважень в судовому порядку, звернувшись до суду із даною позовною заявою.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Висновки відповідача в акті перевірки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2, абз. б) п.200.4 ст.200 ПК України обґрунтовані наступним.

Перевіркою встановлено, що в результаті відпрацювання декларації з ПДВ за березень 2019 року, за наявною інформацією щодо ризикових операцій суб`єктів господарювання, які декларують бюджетне відшкодування відповідно до ступеня ризику в діяльності такого платника, що внесені до Реєстру заяв про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, встановлено неправомірно сформовану суму податкового кредиту від постачальників, які формують від`ємне значення декларації за березень 2019 року та приймають участь в розрахунку суми бюджетного відшкодування, а саме: по взаємовідносинам з постачальником 1 ланцюга: ПВКП "БУДШЛЯХ" (код за ЄДРПОУ 30900818); ПрАТ "ІНТЕРХІМ" (код за ЄДРПОУ 32192953); ПП ФІРМА "СПЕЦСТРОЙТЕХМОНТАЖ" (код за ЄДРПОУ 23045330).

Як вбачається з акту перевірки, між ТОВ "МГЗ" (Замовник) та ПВКП "Будшлях" (Підрядник) укладено договір № НГЗ-Д-19-063/8310Т757 від 12.02.2019 року, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати роботи по поточним ремонтам верхньої будови внутрішньозаводських залізничних колій, стрілочних переводів та залізничних переїздів Замовника згідно з Переліком.

До перевірки позивачем надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2019 року від 11.03.2019 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2019 року №1ж від 25.03.2019 року на ремонт стрілочного переводу Р50, М1\9 №8, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2019 року від 25.03.2019 року.

Передплата за виконані роботи здійснена в беготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням від 13.03.2019 року № 1172.

Згідно наданих ТОВ МГЗ до перевірки регістрів бухгалтерського обліку взаємовідносини в березні 2019 року відображені наступними проводками:

- Дт 6391500000 ПМ/ПС робіт послуг Кт 6310203000 Розрахунки з іншими підрядниками в національній валюті на суму 598 699,56 грн.

Нараховано податок на додану вартість

Дт 6440600000 "ПДВ по роботам та послугам" Кт 6310203000 Розрахунки з іншими підрядниками в національній валюті на сумv 99783,26 грн.

Дт 6310203000 Розрахунки з іншими підрядниками в національній валюті Кт 3711103000 Аванси видані іншим підрядникам грошовими коштами на суму 241143,40 грн.

На запит контролюючого органу №3 віл 04.06.2019 року підприємством ТОВ МГЗ було надано відомості по виданим перепусткам робітникам ПВКП "БУДШЛЯХ".

Так, згідно листів ПВКП "БУДШЛЯХ" про надання пропусків робітникам підприємства та наданим копіям ТОВ МГЗ тимчасових перепусток, встановлено, що видано та діяло у березні 2019 року 9 тимчасових перепусток, які було виписано наступним працівникам ПВКП "БУДШЛЯХ": ОСОБА_1 - перепустка №224099; ОСОБА_2 - перепустка №224104; ОСОБА_3 - перепустка №224098; ОСОБА_4 - перепустка №224096: ОСОБА_5 - перепустка №224103; ОСОБА_6 перепустка №224105; ОСОБА_7 - перепустка №224102: ОСОБА_8 - перепустка №225586; ОСОБА_9 - перепустка №225585.

Зазначених працівників включено до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ за І квартал 2019 року (№9089797911 від 06.05.2019) ПВКП "БУДШЛЯХ".

Відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних перевіркою встановлено, що підприємством ПВКП "БУДШЛЯХ роботи Ремонт тупікової з. д. колії від СП № 66 до упору з заміною шпал (Перенос з.з. колії з перегону Прибузьке- Жовтнева), які зазначені в первинних документах, а саме в Актах приймання виконаних будівельних робіт та ТМЦ що були використані при проведенні ремонтних робіт, було придбано у контрагента ТОВ "БРА АГРО ТРАНС".

Згідно Єдиного реєстру податкових накладних та АІС "Податковий Блок" встановлено, що ТОВ "БРА АГРО ТРАНС" (42587622) зареєстровано на адресу ПВКП "БУДШЛЯХ" наступні податкові накладні: № 62 від 28.03.2019, № 20 від 14.03.2019, № 19 від 13.03.2019.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "БРА АГРО ТРАНС" не мало можливість надати послуги по вищезазначеним ремонтним роботам та окремим обсягам (об`єктам, етапам, видам) робіт по ланцюгу у зв`язку з відсутністю у виконавця робіт штату працюючих осіб при тому, що діяльність потребує участі значної кількості людей, в тому числі за спеціальною освітою, відсутністю основних фондів за умови, що вони необхідні для здійснення операцій.

Відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що підприємством ТОВ "БРА АГРО ТРАНС" (42587622) придбано роботи Ремонт з.д. колії у наступного контрагента ТОВ "ГЛОБАЛ КОМПАННІ" ТМЦ, що були використані при проведенні ремонтних робіт за номенклатурою, що збігається із зазначеною в Актах приймання виконаних будівельних робіт придбано у наступних контрагентів: ТОВ "ПІВДЕНЬ ЛАЙТ ПЛЮС", ТОВ "АМІГО ГРУПП" , ТОВ "ТЕФИДА-ЮГ", ТОВ "СОРБІ УКРАЇНА", ТОВ ТАЛИОН ЛТД", ТОВ "МАЙОРКСЕРВІС", TOB "МАНХЕТЕН ІНГО КОМПАНІ", ТОВ "АГРО НЕКСТ ГРУП", TOB "РАМЗЕС ЛТД".

На підставі вищевикладеного контролюючим органом зроблено висновок про те, що що господарська операція між ТОВ МГЗ та ПВКП "БУДШЛЯХ" не відбулася, відсутнє придбання або виробництво ідентифікованих робіт за номенклатурою Ремонт тупікової з.д. колії від СП №66 до упору з заміною шпал. (Перенос з.з., колії з перегону Прибузьке-Жовтнева) по тільки документально оформленим ланцюгам постачання, первинні документи, надані до перевірки не відповідають фактичному руху активів та не можуть враховуватись в даних податкового обліку при декларуванні взаємовідносин ПВКП "БУДШЛЯХ". ТОВ МГЗ в декларації з податку на додану вартість за лютий 2019 року порушено вимоги п.198.1. п.198.2. п.198.3. п.198.6 ст.198. п.200.1, абз. б п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення суми податкового кредиту на суму ПДВ 99783,27 грн.

Як вбачається з акту перевірки, між ТОВ "МГЗ" (Покупець) ПАТ "Інтерхім" (Постачальник) укладено № НГЗ-Д-17-030 від 20.01.2017 року, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та сплатити хімічну продукцію та хімічний посуд в асортименті, кількості й за цінами згідно з Додатками (специфікаціями).

До перевірки позивачем надано видаткову накладну, прибутковий ордер № 5003926227, експрес накладну № 59000405566477 перевізника ТОВ "Нова Пошта", товарно-транспортну накладну № 9 від 07.03.2019 року.

В бухгалтерському обліку ТОВ МГЗ взаємовідносини з ПрАТ Інтерхім відображені наступними проводками:

Дт 6390200000 ПМ/ПС допоміжні матеріали Кт 6310101000 Розрахунки з постачальниками МПЗ (іск/кап/стр) в нац.валюті на суму 341349,12 грн.

Дт 6440300000 ПДВ по матеріальним ресурсам Кт 6310101000 Розрахунки з постачальниками МПЗ (іск/кап/стр) в нац. валюті на суму 56891,52 грн.

Оплату за отриманий літій тетраборнокислий здійснено ТОВ МГЗ у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням №1285 від 21.03.2019 на загальну суму 341349,12 грн. в т.ч. ПДВ 56891,52 грн.

Відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що підприємством ПАТ "ІНТЕРХІМ" товар за номенклатурою Літій тетраборнокислий б/в хч , який вподальшому був реалізований на адресу ТОВ МГЗ , було придбано у наступних контрагентів-постачальників: ТОВ "Бісеріка" та ТОВ "ПРАК-ТОРГ".

Відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що підприємством ТОВ "БІСЕРІКА" придбано товар за номенклатурою Літій тетраборнокислий б/в х/ч у наступних контрагентів-постачальників: ТОВ "ПРАКТІК АКТ", ТОВ "ТОРГ-ЦЕНТР 044", ТОВ "БІТТЕР ТОРГ ", ТОВ "ТЕХНО ЛІМІТЕД".

Відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що підприємством ТОВ "ПРАК-ТОРГ" придбано товар за номенклатурою Літій тетраборнокислий б/в хч у наступних контрагентів: ТОВ "ТЯЖПРОД", ТОВ "БАМАД", ТОВ "ДЖИЗАН".

На підставі вищевикладеного контролюючим органом зроблено висновок про те, що господарська операція між ТОВ МГЗ та ПАТ "ІНТЕРХІМ" не відбулася, відсутнє придбання або виробництво ідентифікованих товарів Літій тетраборнокислий б/в хч по тільки документально оформленим ланцюгам постачання, первинні документи, надані до перевірки не відповідають фактичному руху активів та не можуть враховуватись в даних податкового обліку при декларуванні взаємовідносин ПАТ "ІНТЕРХІМ". ТОВ МГЗ в декларації з податку на додану вартість за березень 2019 року порушено вимоги п. 198.1. п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198. п.200.1. абз. б п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення суми податкового кредиту на суму ПДВ 56891,52 грн., до завищення суми бюджетного відшкодування на суму 56891,52 грн.

Як вбачається з акту перевірки, між ТОВ "МГЗ" (Замовник) та ПП Фірма "Спецстройтехмонтаж" (Підрядник) укладено договір підряду № НГЗ-Д-19-018 від 16.01.2019 року, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати загальнобудівельні ремонтні роботи по поточним ремонтам внутрішніх і зовнішніх конструкцій, виробничих і невиробничих будівель, споруд і окремих приміщень на об`єктах Замовника згідно з переліком.

До перевірки позивачем надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2019 року від 04.03.2019, Акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2019 року №10-С від 04.03.2019, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2019 року від 18.03.2019, Акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2019 року №8С від 18.03.2019, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2019 року від 18.03.2019, Акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2019 року №7С від 18.03.2019, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2019 року від 25.03.2019, Акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2019 року №12С від 25.03.2019, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2019 року від 25.03.2019, Акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2019 року №11С від 25.03.2019.

Оплату здійснено в безготівковій формі на розрахунковий рахунок ПП Фірма "Спецстройтехмонтаж", що підтверджується платіжними дорученнями № 1125 від 11.03.2019, № 1126 від 11.03.2019, № 1127 від 11.03.2019, № 1259 від 19.03.2019.

В бухгалтерському обліку ТОВ МГЗ взаємовідносини з ПП Фірма "Спецстройтехмонтаж" відображені наступними проводками:

Дт 6391500000 ПМ/ПС робіт послуг Кт 6310203000 Розрахунки з іншими підрядниками в національній валюті на суму 468885,60 грн.

Дт 6310203000 Розрахунки з іншими підрядниками в національній валюті Кт 3100910501 Основний поточний АО Сбербанк UAH на суму 68248,14 грн.

Нараховано податок на додану вартість Дт 6440600000 ПДВ по роботам та послугам Кт 6310203000 Розрахунки з Іншими підрядниками в національній валюті на суму 78147,60 грн.

На запит контролюючого органу №3 віл 04.06.2019 року підприємством ТОВ МГЗ було надано відомості по виданим перепусткам робітникам ПП Фірма "Спецстройтехмонтаж".

Так, згідно листів ПП Фірма "Спецстройтехмонтаж" про надання пропусків робітникам підприємства та наданим копіям ТОВ МГЗ тимчасових перепусток, встановлено, що видано та діяло у березні 2019 року 14 тимчасових перепусток, які було виписано наступним працівникам ПП Фірма "Спецстройтехмонтаж": ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23

Перевіркою встановлено, що відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на корписть фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ за І квартал 2019 року ПП Фірма "Спецстройтехмонтаж" звітує про отримання доходів наступними працівниками: ОСОБА_10 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 .

Відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що підприємством ПП ФІРМА "СПЕЦСТРОЙТЕХМОНТАЖ" роботи було придбано у наступних контрагентів-постачальників: TOB "КОНСТРАКТ СОЛЮШН", ТОВ "Афари", ТОВ "Будстрим 2000", ТОВ "ОМЕЙД", ТОВ "Статус - Консалт".

На підставі вищевикладеного контролюючим органом зроблено висновок про те, що господарська операція між ТОВ МГЗ та ПП ФІРМА "СПЕЦСТРОЙТЕХМОНТАЖ" не відбулася, відсутнє придбання або виробництво ідентифікованих робіт з ремонту службових і побутових приміщень, ремонту скління будівлі по тільки документально оформленим ланцюгам постачання, первинні документи, надані до перевірки не відповідають фактичному руху активів та не можуть враховуватись в даних податкового обліку при декларуванні взаємовідносин ПП ФІРМА "СПЕЦСТРОЙТЕХМОНТАЖ" з ТОВ МГЗ в декларації з податку на додану вартість за березень 2019 року порушено вимоги п. 198.1. п. 198.2. п. 198.3, п. 198.6 ст.198., п.200.1, абз. б п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення суми податкового кредиту на суму ПДВ 78147,60 грн., до завищення суми бюджетного відшкодування на суму 3550,40 грн.

З огляду на вище викладене, предметом доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій, а тому й обґрунтованість визначення позивачем його податкових зобов`язань.

Суд не погоджується з вказаними висновками акту перевірки та досліджуючи фактичність проведених господарських операцій, їх зв`язок з господарською діяльністю позивача, зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду та відповідно п. 14.1.202 зазначеної статті продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п. 186.1 ст. 186 ПК України місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Віповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту ст.ст. 198, 200, 201 Податкового кодексу України, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Суд зазначає, що правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість регулюються ПК України, ведення бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами і доповненнями) (далі - Закон про бухгалтерський облік).

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обов`язок в платника податків на формування показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону Про бухгалтерський облік, на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з`ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб`єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 ПК України, саме на контролюючі органи покладається обов`язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Під час судового розгляду з`ясовано, що позивач та його контрагенти на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані як суб`єкти господарювання та як платники податків, відомості про них були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Основними видами економічної діяльності позивача є: виробництво алюмінію (основний); інші види освіти, н. в. і. у.; вантажний морський транспорт; транспортне оброблення вантажів.

Судом встановлено, що між ТОВ "МГЗ" (Замовник) та ПВКП "Будшлях" (Підрядник) укладено договір № НГЗ-Д-19-063/8310Т757 від 12.02.2019 року, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати роботи по поточним ремонтам верхньої будови внутрішньозаводських залізничних колій, стрілочних переводів та залізничних переїздів Замовника згідно з Переліком.

На виконання умов п.3.8 договору № НГЗ-Д-19-063/8310Т757 від 12.02.2019, позивачем платіжним дорученням № 01172 від 13.03.2019 було перераховано на користь ПВКВ Будшлях 241 143,40 грн.в т.ч. ПДВ в сумі 40 190,57 у якості попередньої оплати, про що ПВКВ Будшлях було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 13.03.2019, на підставі якої позивач включив вказану суму ПДВ до податкового кредиту у декларації з ПДВ за березень 2019 року, що підтверджено Відповідачем на стор.24 акту.

Крім того, на виконання п.4.2 договору підряду № НГЗ-Д-19-063/8310Т757 від 12.02.2019 року та на підтвердження фактичного виконання робіт та їх прийняття сторонами цього договору складено: Акт № 1Ж від 25.03.2019 приймання-передачі виконаних будівельних робіт за березень 2019 (форма КБ-2в), Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2019 (форма КБ-3) від 25.03.2019, підсумкова відомість ресурсів за березень 2019, якими підтверджується факт виконання та прийняття обумовлених договором робіт на суму 85 834,61грн„ в т.ч. ПДВ на суму 14 305,77грн.

За фактом підписання вказаного акту, ПВКВ Будшлях було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № Б від 25.03.2019, на підставі якої позивач включив ПДВ в сумі 14 305,77грн. до податкового кредиту у декларації з ПДВ за березень 2019 року.

Також, на виконання п.4.2 договору підряду № НГЗ-Д-19-063/8310Т757 від 12.02.2019 року та на підтвердження фактичного виконання робіт та їх прийняття сторонами цього договору складено: Акт № 2Ж від 25.03.2019 приймання-передачі виконаних будівельних робіт за березень 2019 (форма КБ-2в), Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2019 (форма КБ-3) від 25.03.2019, підсумкова відомість ресурсів за березень 2019, якими підтверджується факт виконання та прийняття обумовлених договором робіт на суму 512 864,95грн., в т.ч. ПДВ на суму 85 477,49грн.

За фактом підписання вказаного акту, ПВКВ Будшлях було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 25.03.2019, на підставі якої позивач включив ПДВ в сумі 45286,93грн. до податкового кредиту у декларації з ПДВ за березень 2019 року.

Також судом встановлено, що між ТОВ "МГЗ" (Покупець) та ПАТ "Інтерхім" (Постачальник) укладено № НГЗ-Д-17-030 від 20.01.2017 року, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та сплатити хімічну продукцію та хімічний посуд в асортименті, кількості й за цінами згідно з Додатками (специфікаціями).

На підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентом-постачальником ПрАТ "Інтерхім" з постачання товару за договором № НГЗ-Д-17-030 від 20.01.2017 позивачем надано видаткову накладну № 23 від 07.03.2019, якою підтверджується приймання обумовленого договором товару - літію тетраборнокислого в кількості 42кг. вартістю 341 349, 12 грн., товарно-транспортну накладну № 9 від 07.03.2019, якою підтверджується перевезення цього товару, експрес-накладна № 59000405566477 від 07.03.2019, якою підтверджується доставка товару позивачу, прибутковий ордер № 5003926227 від 11.03.2019, яким підтверджується оприбуткування цього товару, а також платіжне доручення № 01285 від 21.03.2019, яким підтверджується оплата товару, в т.ч. ПДВ в розмірі 56 981,52грн, податкова накладна № 5 від 07.03.2019, складена та зареєстрована ПрАТ Інтерхім в ЄРПН, що не заперечувалось відповідачем.

Щодо підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентом-постачальником ПП Фірма Спецстройтехмонтаж суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ "МГЗ" (Замовник) та ПП Фірма "Спецстройтехмонтаж" (Підрядник) укладено договір підряду № НГЗ-Д-19-018 від 16.01.2019 року, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати загальнобудівельні ремонтні роботи по поточним ремонтам внутрішніх і зовнішніх конструкцій, виробничих і невиробничих будівель, споруд і окремих приміщень на об`єктах Замовника згідно з переліком.

На виконання умов п.4.2 договору № НГЗ-Д-19-018/8310Т720 від 16.01.2019 та на підтвердження фактичного виконання робіт та їх прийняття сторонами цього договору складено: Акт № 7С від 18.03.2019 приймання-передачі виконаних будівельних робіт за березень 2019 (форма КБ-2в), Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2019 (форма КБ-3) від 18.03.2019. Підсумкова відомість ресурсів за березень 2019, якими підтверджується факт виконання та прийняття обумовлених договором робіт на суму 10 218,00грн., в т.ч. ПДВ на суму 1703,00грн.

За фактом підписання вказаного акту, ПП Фірма Спецстройтехмонтаж було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 14 від 18.03.2019, на підставі якої Позивач включив ПДВ в сумі 1703,00грн. до податкового кредиту у декларації з ПДВ за березень 2019 року, що не заперечується відповідачем.

Також, на виконання умов п.4.2 договору № НГЗ-Д-19-018/8310Т720 від 16.01.2019 та на підтвердження фактичного виконання робіт та їх прийняття сторонами цього договору складено: Акт № 8С від 18.03.2019 приймання-передачі виконаних будівельних робіт за березень 2019 (форма КБ-2в), Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2019 (форма КБ-3) від 25,03.2019, підсумкова відомість ресурсів за березень 2019, якими підтверджується факт виконання та прийняття обумовлених договором робіт на суму 169 497,60грн„ в т.ч. ПДВ на суму 28 249,60грн.

За фактом підписання вказаного акту, ПП Фірма Спецстройтехмонтаж було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 15 від 18.03.2019, на підставі якої позивач включив ПДВ в сумі 28 249,60 грн. до податкового кредиту у декларації з ПДВ за березень 2019 року, що не заперечується відповідачем.

Також, на виконання умов п.4.2 договору № НГЗ-Д-19-018/8310Т720 від 16.01.2019 та на підтвердження фактичного виконання робіт та їх прийняття сторонами цього договору складено: Акт № 10С від 04.03.2019 приймання-передачі виконаних будівельних робіт за березень 2019 (форма КБ-2в), Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2019 (форма КБ-3) від 04.03.2019, підсумкова відомість ресурсів за березень 2019, якими підтверджується факт виконання та прийняття обумовлених договором робіт на суму 21 302,40грн., в т.ч. ПДВ на суму 3550,00грн. За фактом підписання вказаного акту, ПП Фірма Спецстройтехмонтаж було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 13 від 04.03.2019, на підставі якої Позивач включив ПДВ в сумі 3550,00грн. до податкового кредиту у декларації з ПДВ за березень 2019 року, що не заперечується відповідачем.

Також, на виконання умов п.4.2 договору № НГЗ-Д-19-018/8310Т720 від 16.01.2019 та на підтвердження фактичного виконання робіт та їх прийняття сторонами цього договору складено: Акт № 11С від 25.03.2019 приймання-передачі виконаних будівельних робіт за березень 2019 (форма КБ-2в), Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2019 (форма КБ-3) від 25.03.2019, підсумкова відомість ресурсів за березень 2019, якими підтверджується факт виконання та прийняття обумовлених договором робіт на суму 130 090,80грн., в т.ч. ПДВ на суму 21 681,80грн.

За фактом підписання вказаного акту, ПП Фірма Спецстройтехмонтаж було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 17 від 25.03.2019, на підставі якої Позивач включив ПДВ в сумі 21 681,80грн. до податкового кредиту у декларації з ПДВ за березень 2019 року, що не заперечується відповідачем.

На виконання умов п.4.2 договору № НГЗ-Д-19-018/8310Т720 від 16.01.2019 року та на підтвердження фактичного виконання робіт та їх прийняття сторонами цього договору складено: Акт № 12С від 25.03,2019 приймання-передачі виконаних будівельних робіт за березень 2019 (форма КБ-2в), Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2019 (форма КБ-3) від 25.03.2019, підсумкова відомість ресурсів за березень 2019, якими підтверджується факт виконання та прийняття обумовлених договором робіт на суму 137 776,80грн., в т.ч. ПДВ на суму 22 962,80 грн.

За фактом підписання вказаного акту, ПП Фірма Спецстройтехмонтаж було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 16 від 25.03.2019, на підставі якої Позивач включив ПДВ в сумі 22 962,80грн. до податкового кредиту у декларації з ПДВ за березень 2019 року, що не заперечується відповідачем.

Олата вищевказаних робіт підтверджується платіжними дорученнями: № 01125 від 11.03.2019, № 01126 від 11.03.2019, № 01127 від 11.03.2019, № 01259 від 19.03.2019.

Вищевказані первинні документи містяться в матеріалах справи та були надані під час перевірки, та перелік яких наведено в акті перевірки.

Первинні документи заповнені належним чином, кожен з документів містить усі необхідні реквізити та відомості про зміст господарської операції у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88. Податкові накладні складені відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України. Всі податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, реальність операції з придбання товарів та отримання послуг додатково підтверджується використанням результатів цих операцій для цілей господарської діяльності позивача, що також підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Здійснення оплати за вищезазначеними договорами, підтверджується платіжними дорученнями щодо перерахування позивачем коштів контрагентам та банківськими та касовими документами щодо здійснення ТОВ "МГЗ" розрахунків з ПП Фірма Спецстройтехмонтаж , ПрАТ "Інтерхім", ПВКВ Будшлях в безготівковій формі, про що також зазначається в акті перевірки та не заперечувалось представником відповідача під час розгляду справи.

Таким чином, перевіряючим були надані всі первинні документи - договори, акти виконаних робіт, ТТН та інші документи на підтвердження господарських операцій із вказаними контрагентами. Вказані документи надані до суду.

Надані позивачем первинні документи містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені печатками відповідних підприємств, тобто повністю відповідають вимогам п.201.1 та 201.7 ст.201 Податкового кодексу України та, відповідно, підтверджують фактичне виконання фінансово-господарських операцій, а тому в розумінні ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є первинними документами, що спростовує висновок відповідача щодо відсутності реального та фактичного переміщення товару.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, суд доходить висновку, що зазначені документи підтверджують здійснення господарських операцій між ТОВ "МГЗ" та його контрагентами, а саме: ПП Фірма Спецстройтехмонтаж , ПрАТ "Інтерхім", ПВКВ Будшлях .

Суд зазначає, що факт залучення ПВКВ Будшлях та ПП Фірма Спецстройтехмонтаж субпідрядників всупереч заборони у вищевказаному договорі не може свідчити про вчинення позивачем податкового правопорушення. Більш того, залучення ПВКВ Будшлях та ПП Фірма Спецстройтехмонтаж субпідрядників ніяким чином не може свідчити про нереальність господарських операцій позивача з вказаним контрагентом.

Щодо твердження відповідача про відсутність у контрагентів 2-ї та 3-ї ланки постачальників трудових ресурсів, то ці висновки не можуть бути підставою для зменшення суми податкового кредиту та податкового зобов`язання з ПДВ.

Податкове законодавство не пов`язує право платника на податковий кредит з перебуванням його постачальника за юридичною адресою, з повнотою відображення постачальником у своїй податковій звітності відповідних господарських операцій, з фактичною сплатою постачальником податків до бюджету, з дотриманням ним законодавчо встановлених умов провадження господарської діяльності, в зв`язку із відсутністю в нього трудових та матеріальних ресурсів.

На думку суду, відсутність персоналу, транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкт господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Посилання податкового органу на незабезпеченість контрагента у достатній кількості трудовими ресурсами, технікою (машинами та механізмами), оскільки до такого висновку податковий орган прийшов без дослідження первинних документів відповідних суб`єктів господарювання, а виключно на підставі даних, що містяться в електронних базах органів фіскальної служби, при цьому відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру (акордно-епізодична оренда чи залучення трудових ресурсів). Виконання поставок, робіт, послуг не завжди вимагає наявності власних основних фондів та транспортних засобів, значної кількості трудових ресурсів, адже звичаями ділового господарського обороту встановлені й інші можливості залучення матеріально-технічних ресурсів без реєстрації в уповноважених органах ( на умовах оренди, найму, комісії, концесії за цивільними договорами тощо). Для цього треба вивчати специфіку діяльності підприємства та безпосередньо зміст операцій контрагента, зазначеного контролюючим органом не здійснювалось.

Чинним законодавством чітко не регламентована обов`язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності. В свою чергу, податковий орган не надав пояснення стосовно того, яка кількість працюючих осіб, транспортних засобів тощо достатня для такого виду діяльності, за яким було здійснено господарські операції між позивачем та його контрагентом.

Акт перевірки не містить обставин з відповідними доказами, що господарські операції не відбулись, та відповідно не настали зміни майнового стану платника податків за результатами її здійснення.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.04.2019 у справі № 808/1139/16, відсутність необхідних основних фондів, кваліфікованого технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, вантажних транспортних засобів тощо, не є беззаперечним доказом того, шо господарські операції між сторонами не мали реального характеру, оскільки нормами Цивільного та Господарського кодексів України дійсність і реальність договорів та правомірність виписаних за ними, зокрема, податкових накладних та інших первинних документів бухгалтерського та податкового обліку не обумовлені наявністю у постачальника матеріальних та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Щодо твердження відповідача про те, що кількість людино- годин, витрачену 9-ма робітниками ПВКП "Будшлях" людино-годин є недостатньою для виконання робіт на території проммайданчика, суд зазначає наступне.

У березні 2019 року позивачем було видано 9 тимчасових перепусток працівникам ПВКП Будшлях для виконання робіт на території проммайданчика позивача.

Згідно з п.4.1 розд.4 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва , за правилами якого згідно з п.3.2 договору підряду № НГЗ-Д-19-063/8310Т757 від 12.02.2019 визначається вартість робіт, система ціноутворення у будівництві базується на нормативно-розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально- технічних ресурсів. Нормативними показниками є ресурсні елементні кошторисні норми. На підставі цих норм і поточних цін на трудові та матеріально-технічні ресурси визначаються прямі витрати у вартості будівництва.

Згідно з п.3.3 розд.З ДСТУ Б Д.1,1-1:2013, кошторисна норма - сукупність нормативних показників витрат ресурсів (зокрема, трудовитрат), встановлених на прийнятий вимірник будівельних робіт і виражених у натуральних (фізичних) одиницях виміру.

Відповідно до п.1.4.6 розд.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 нормативно-розрахунковою базою для визначення кошторисної трудомісткості будівництва є сума кошторисної нормативної трудомісткості робіт,наведеної в РЕКН, РЕКНМУ, РЕКНр, РЕКНрв, РЕКНпн і РКНЕМ, що враховує трудовитрати робітників-будівельників, монтажників і робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів, розрахункової трудомісткості при перевезенні грунту і будівельного сміття, що враховує трудовитрати робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні автотранспортних засобів, та розрахункових трудовитрат працівників, заробітна плата яких передбачається в загальновиробничих витратах, коштах на зведення та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд, коштах на сезонні (зимові та літні) подорожчання вартості будівельно-монтажних робіт.

Відповідно до п. 2.1.1. Положення з організації нормування праці у будівництві, затвердженого Наказом Держбуду України 07.10.2004 № 188, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2004 р. за N 1359/9958, норма часу - величина затрат робочого часу, встановлена для виконання одиниці роботи (продукції) працівником (групою працівників) відповідної кваліфікації за певних організаційно-технічних умов виробництва. Вимірюються норми часу в будівництві v людино - годинах (людино-хвилинах тощо) на одиницю конкретного виду робіт (продукції).

З вищенаведених норм слідує висновок, що кількість людино-годин при виконанні будівельних робіт визначається не шляхом простого множення кількості працівників на кількість робочого часу протягом місяця, а за затвердженими відповідними ДСТУ нормативними показниками (ресурсними елементними кошторисними нормами) залежно від виду виконуваних робіт, їх інтенсивності, складності тощо. Як правило, розрахунок вартості будівельних робіт з огляду на значну складність здійснюється з використанням спеціальних комп`ютерних програм (АВК і т.д.).

Щодо твердження відповідача про те, що працівники, які фактично виконували ремонтні роботи не є працівниками ПП ФІРМА "СПЕЦСТРОЙТЕХМОНТАЖ", суд зазначає наступне.

У березні 2019 року позивачем було видано 14 тимчасових перепусток, які було виписано наступним працівникам ПП Фірма "Спецстройтехмонтаж": ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23

Факт того, що працівники, яким за заявками ПП Фірма Спецстройтехмонтаж позивачем видавалися перепустки на свою територію для проведення робіт, не є працівниками зазначеного підприємства, не може свідчити про наявність в діях позивача податкового правопорушення, оскільки законодавством України не передбачено будь-якого обов`язкового підтвердження факту перебування працівника робітничої професії в трудових відносинах з підприємством (довіреності, посвідчення тощо), а тому позивач при отриманні від ПП Фірма Спецстройтехмонтаж письмових заявок на видачу перепусток працівникам не був зобов`язаний та не мав змоги пересвідчуватися у тому, що вказані у заявці особи дійсно перебувають у трудових відносинах з вказаним підприємством.

Що стосується твердження контролюючого органу у акті щодо того, що до перевірки не було надано сертифікат якості на товар отриманий від ПрАТ "Інтерхім", то суд не погоджується з цим з наступних підстав.

Згідно ст.662 Цивільного кодексу України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Отже, надання документів підтверджуючих якісні характеристик товару, стосується лише правовідносин між продавцем і покупцем щодо підтвердження першим, дотримання ним умов договору, що встановлені його умовами до предмету поставки.

Офісом великих платників податків ДПС, як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не надано доказів того, що по спірних операціях у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та його контрагенти діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Верховним Судом в постанові від 19.06.2018 року по справі №806/4988/13-а викладений висновок, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Відповідно до ст. 61 Конституції України встановлена індивідуальна відповідальність за вчинення правопорушення, тобто платник податків відповідає лише за свої дії, а не за дії своїх контрагентів.

В свою чергу, слід зазначити, що платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Необхідно також враховувати і практику Європейського суду з прав людини, рішення якого, згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, а також враховуючи приписи ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", є джерелом права та є обов`язковим для виконання Україною.

Так, у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява №3991/03), Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.09р. в пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

При цьому, відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Якщо контрагенти позивача не виконали своїх зобов`язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Із наведеного вбачається, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем. Жодна норма Податкового кодексу України, жоден законодавчий акт не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Окрім того, суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

За таких обставин, суд погоджується з позивачем, що за чинними нормами права будь-яка відповідальність, у т.ч. цивільна, податкова, фінансова носить індивідуальний характер і стосується лише винної особи, через що на позивача не може бути покладено відповідальність за невиконання або неналежне виконання контрагентами обов`язків зі своєчасності, правильності ведення бухгалтерського і податкового обліку та звітності.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його відзив, і не довів правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір за подачу даної позовної заяви майнового характеру у розмірі 6401,30 згідно платіжного доручення №04827 від 07.10.2019 року.

Таким чином, оскільки вимоги позивача про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень судом задоволені, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 6401,30 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, ідентифікаційний код 33133003) до Офісу великих платників податків ДПС (вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, м. Київ 119, 04119, ідентифікаційний код 43141471) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0005375304 від 25.09.2019 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0005375304 від 25.09.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС (вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, м. Київ 119, 04119, ідентифікаційний код 43141471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, ідентифікаційний код 33133003) судові витрати в розмірі 6401,30 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 14.02.2020 року.

Суддя Г. В. Лебедєва