Постанова

від 10.02.2020 по справі 2040/7004/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2020 р.Справа № 2040/7004/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,

Суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Зоркіна Ю.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 07.10.19 року по справі № 2040/7004/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

третя особа ОСОБА_2

про визнання протиправною бездіяльності, визнання дій дискримінаційними,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд:

- визнати протиправною бездіяльністю не проведення Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області перевірки згідно ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідності вимогам законів місця розташування земельної ділянки з кадастровим номером 6322886500:04:000:1000, зазначеної в графічних матеріалах доданих до клопотання ОСОБА_1 від 26.01.2018 року;

- визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Харківській області «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 07.02.2018 року № 461-СГ , «Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність» від 13.06.2018 року № 4215-СГ на підставі яких та відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України був наданий дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для подальшої передачі у власність земельної ділянки з кадастровим номером 6322886500:04:000:1000, затверджена зазначена технічна документація та передана у власність ОСОБА_2 земельна ділянка з кадастровим номером 6322886500:04:000:1000;

- визнати дискримінаційними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області відносно ОСОБА_1 при розгляді в порядку передбаченому ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України заяви ОСОБА_2 до начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 31.01.2018 року про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для подальшої передачі її у власність щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322886500:04:000:0100 та клопотання ОСОБА_1 до начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 26.01.2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2га. за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6322886500:04:000:1000, яка розташована за межами населених пунктів на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 до у часті у справі в якості третьої особи залучена ОСОБА_2 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 07.02.2018 року № 461-СГ, «Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність» від 13.06.2018 року № 4215-СГ на підставі яких та відповідно до ст.118 Земельного кодексу України був наданий дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для подальшої передачі у власність земельної ділянки з кадастровим номером 6322886500:04:000:1000, затверджена зазначена технічна документація та передана у власність ОСОБА_2 земельна ділянка з кадастровим номером 6322886500:04:000:1000 провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст.238 КАС України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльністю не проведення Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області перевірки згідно ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідності вимогам законів місця розташування земельної ділянки з кадастровим номером 6322886500:04:000:1000, зазначеної в графічних матеріалах доданих до клопотання ОСОБА_1 від 26.01.2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6322886500:04:000:1000, яка розташована за межами населених пунктів на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області.

В іншій частині вимог позов залишено без задоволення.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири ) грн.30 коп.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.11 2019 виправлено описки допущені в абзаці четвертому резолютивної частини ухвали суду від 21.11.2018 про зміну (уточнення), доповнення позовних вимог, абзаці четвертому описової частини ухвали від 21.11.2018 про залучення третьої особи, абзаці четвертому описової частини ухвали від 11.03.2019 про закриття провадження в частині позовних вимог, абзаці четвертому описової частини ухвали від 11.03.2019 про залишення без розгляду адміністративного позову в частині позовних вимог, абзаці першому описової частини ухвали від 11.03.2019 про відмову в прийнятті до розгляду заяви про доповнення позовних вимог, абзаці четвертому описової частини ухвали від 22.03.2019 про відмову в прийнятті до розгляду заяви про доповнення позовних вимог, абзаці першому описової частини ухвали від 12.04.2019 з питань призначення експертизи, абзаці першому описової частини ухвали від 12.04.2019 щодо поновлення строку на звернення до суду, абзаці першому описової частини ухвали від 16.05.2019 з питань зупинення провадження у справі, абзаці першому описової частини ухвали суду від 02.08.2019 про поновлення провадження у справі, абзаці четвертому описової частини ухвали суду від 18.09.2019 про визнання зловживання процесуальними правами, абзаці четвертому описової частини ухвали суду від 18.09.2019 про повернення судового збору, абзаці четвертому описової частини ухвали суду від 18.09.2019 про вжиття заходів процесуального примусу, абзаці четвертому описової частини, абзаці десятому мотивувальної частини рішення від 27.09.2019 у справі 2040/7004/18, а саме - замість слів: від 31.01.2018 року про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для подальшої передачі її у власність щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322886500:04:000:1000 читати від 31.01.2018 року про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для подальшої передачі її у власність щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322886500:04:000:0100 .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 10.02.2020 позивач підтримав свою правову позиції по справі.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, 26.01.2018 року позивач письмово звернувся до відповідача з приводу надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6322886500:04:000:1000, яка розташована за межами населених пунктів на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області.

У відповідь на вказане письмове звернення відповідач листом від 21.02.2018 року № Г-633/0-1328/0/95-18 повідомив позивача, що вказана земельна ділянка не віднесена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані громадянам у 1 кварталі 2018 року, затвердженого наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 20.12.2017 року № 258.

Пізніше за результатами розгляду запиту на публічну інформацію, який був поданий позивачем 14.03.2018 року, відповідач 19.03.2018 року надав відповідь ПІ-500/0-39/0/63-18, у якій зазначено, що за результатами розгляду звернення позивача встановлено невідповідність кадастрового номеру планово-картографічним матеріалам; згідно графічних матеріалів до «Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам» запитувана позивачем земельна ділянка (вірний кадастровий номер 6322886500:04:000:1000) знаходиться в єдиному масиві з земельними ділянками з кадастровими номерами 6322886500:04:000:0988, 6322886500:04:000:0990, 6322886500:04:000:0992 на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області.

23.03.2018 року позивачем подано повторне клопотання про розгляд заяви від 26.01.2018 року стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6322886500:04:000:1000, яка розташована за межами населених пунктів на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області. Листом від 19.04.2018 року № Г-425/0/14-676/0/21-18 позивачеві повідомлено, що заява знаходить на розгляді у Головному управлінні та в терміни, встановлені чинним законодавством, буде надана відповідь.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 07.02.2018 року № 461-СГ дозвіл на розроблення технічної документації стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6322886500:04:000:1000 надано третій особі.

Не погоджуючись з вказаними діями Головного управління Держгеокадастру у Харківській області позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглядаючи по суті позовні вимоги та приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що даний спір є публічно-правовим .

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, наведеними у статті 19 КАС, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

В спірних правовідносинах предметом розгляду є оскарження дій Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в процесі надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для подальшої передачі у власність земельної ділянки з кадастровим номером 6322886500:04:000:1000, вважаючи, що саме він має право отримати у власність земельну ділянку. Проте, як вже зазначалось, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 07.02.2018 року № 461-СГ дозвіл на розроблення технічної документації стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6322886500:04:000:1000 надано третій особі, ОСОБА_2 , а також на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 13.06.2018 року № 4215-СГ передана у власність ОСОБА_2 .

Таким чином, предметом оскарження у цій справі є не стільки дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, як суб`єкту, наділеного владно-управлінськими функціями, які на переконання позивача є протиправними, - скільки передача у власність земельної ділянки ОСОБА_2 , що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Ураховуючи наведені вище нормативні положення, не можна вважати публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб`єктом владних повноважень) як суб`єктом публічного права та суб`єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, хоч у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного (господарського) судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 826/240/16.

Відповідно до статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однак, заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 в порядку адміністративного судочинства не дозволяють остаточно вирішити спірні правовідносини, що склались між сторонами, а також захистити порушене, на думку позивача, право на земельну ділянку, а отже, остаточне завдання судочинства не може бути виконане.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 року у справі № 305/216/18.

Враховуючи те, що цей позов фактично направлено на поновлення прав позивача у сфері земельних відносин, а також беручи до уваги факт існування права власності на спірну земельну ділянку третьої особи, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим, а тому має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

З огляду на встановлене, апеляційний суд вважає, що між позивачем та відповідачем (суб`єктом владних повноважень) немає жодних правовідносин, які б мали ознаки публічно-правових відносин, спір не є публічно-правовим, оскільки існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.

Дана справа з огляду на суб`єктний склад сторін та суть спору підлягає розгляду судом загальної юрисдикції у порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Згідно з ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у адміністративній справі.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 року по справі №2040/7004/18 скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності, визнання дій дискримінаційними закрити.

Роз`яснити позивачу право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.С. Рєзнікова Судді (підпис) (підпис) А.О. Бегунц В.В. Старостін Повний текст постанови складено 14.02.2020 року