Рішення

від 04.02.2020 по справі 913/588/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

04 лютого 2020 року Справа № 913/588/19

Провадження № 18/913/588/19

За позовом комунального підприємства Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5 , м. Лисичанськ Луганської області

до відповідача - Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області , м. Лисичанськ Луганської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Лисичанська міська рада Луганської області , м. Лисичанськ Луганської області

про зняття арешту з транспортних засобів

Суддя Корнієнко В.В.

Секретар судового засідання Селіверстова Н.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: Полюшко Д.П - начальник підприємства, наказ від 02.01.2019 № 1;

Бондарєва В.В. - адвокат, ордер № 015419 від 02.12.2019

від відповідача: представник не прибув;

від третьої особи: Бондарєва В.В. - адвокат, ордер № 015419 від 02.12.2019.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивача та третьої особи, суд

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5 (позивач) звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою (без номеру та без дати; позовна заява надійшла до суду 25.10.2019) до Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (відповідач, відділ ДВС, ВДВС), в якій заявлено вимоги про зобов`язання відповідача зняти арешт з транспортних засобів:

- автомобіля марки ВАЗ 21099, кузов НОМЕР_1 , 2011 року випуску, сірого кольору, державний номер НОМЕР_2 ;

- автомобіля марки ГАЗ 33021, шасі НОМЕР_13 , 1998 року випуску, білого кольору, державний номер НОМЕР_5 .

У зв`язку з тим, що вказана позовна заява за формою та змістом не відповідала вимогам статей 162, 164 ГПК України, суд ухвалою від 30.10.2019 залишив позовну заяву без руху та встановив десятиденний строк, з дня вручення ухвали суду, для усунення недоліків.

12.11.2019 на адресу господарського суду Луганської області від позивача надійшла заява Про усунення недоліків позовної заяви з доданими до неї документами (докази надсилання відповідачу копії позовної заяви та належним чином засвідчені копії документів, які додано до позовної заяви).

Разом із вказаною заявою позивачем подано змінену (оновлену) позовну заяву б/н та без дати в якій до відповідача заявлено вимоги:

1. Визнати недійсною постанову відповідача про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.05.2008 серія АА № 258934.

2. Зобов`язати відповідача зняти арешт, накладений 20.05.2008 постановою головного державного виконавця Лисичанського МВДВС ГТУЮ у Луганській області Науменко Г.М. з транспортних засобів:

- марки ВАЗ 21099, кузов НОМЕР_1 , 2001 року випуску, сірого кольору, державний номер НОМЕР_2 (свідоцтво про реєстрацію серія НОМЕР_6 );

- марки ГАЗ 33021, шасі НОМЕР_13 , 1998 року випуску, білого кольору, державний номер НОМЕР_5 (свідоцтво про реєстрацію серія НОМЕР_7 ), зареєстровані на комунальне підприємство ЖЕК № 4;

- марки ГАЗ 3307, державний номер НОМЕР_8 , зеленого кольору, 1992 року випуску.

Ухвалою від 18.11.2019 господарський суд відмовив у задоволенні заяви про усунення недоліків позовної заяви, в частині доповнення позову новою немайновою вимогою про визнання недійсною постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.05.2008 року серія АА № 258934 (у зв`язку з одночасною зміною позивачем і предмета і підстави позову); в частині доповнення позовних вимог про зняття арешту ще одним автомобілем (ГАЗ 3307), суд прийняв це до розгляду, так як в даному випадку змінювався лише предмет позову.

Вказаною ухвалою, суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Лисичанську міську раду Луганської області (так як остання є власником спірного майна).

Позивач у позовній заяві та оновленій позовній заяві обґрунтував свої вимоги про зобов`язання відповідача зняти арешт із вказаних транспортних засобів наступним:

- у свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів (щодо яких заявлено вимоги) вказано, що останні є власністю Лисичанського комунального підприємства ЖЕК № 4;

- насправді, відповідно до ст. 78 Господарського кодексу України, вказані транспортні засоби перебувають у комунальній власності (в даному випадку - у власності територіальної громади м. Лисичанська в особі Лисичанської міської ради) і були закріплені за Лисичанським комунальним підприємством ЖЕК № 4 на праві господарського відання та знаходилися на його балансі;

- відповідно до рішення Лисичанської міської ради від 19.06.2009 №1082 Про реорганізацію комунальних підприємств Лисичанської міської ради припинено діяльність комунальних підприємств Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 4 та Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 2 шляхом приєднання до комунального підприємства Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5 ; правонаступником підприємств є комунальне підприємство Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5 (позивач);

- згідно акту приймання-передачі від 10.02.2010 спірні транспорті засоби були передані з балансу КП ЛЖЕК № 4 на баланс КП ЛЖЕК № 5 ;

- 21.01.2019 при спробі оформити транспортні засоби на позивача, йому стало відомо, що на вказані автомобілі постановою ВДВС від 20.05.2008 накладено арешт;

- із вказаної постанови ВДВС витікає, що арешт накладено в ході виконання наказу господарського суду Луганської області від 08.12.2003 № 8/436 про стягнення з ЛКП ЖЕК № 4 боргу на користь ВАТ Луганськобленерго ;

- згідно даним з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ВАТ Луганськобленерго з 23.07.2013 знаходиться в стані припинення, відповідно до рішення господарського суду Луганської області від 16.07.2013 у справі № 126/5014/1469/2012 про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

- згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні;

- відповідно до ст. 391 ЦК України особа має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном;

- статтею 56 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника;

- частиною другою статті 59 Закону передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це манно і про зняття з нього арешту;

- накладений арешт перешкоджає позивачу користуватися транспортними засобами в повній мірі, оскільки в наслідок накладеного арешту позивач не має змоги здійснити перереєстрацію транспортних засобів, удосконалити транспортні засоби для заощадження коштів підприємства, шляхом встановлення на транспортні засоби газобалонного устаткування;

- 19.04.2019 позивач звернувся до міського голови м. Лисичанська зі службовою запискою про вказані обставини; 08.05.2019 третьою особою подано запит до Лисичанського ВДВС про звільнення автомобілів з під арешту; однак це звернення було залишено без уваги та без задоволення, що й змусило позивача звернутися за захистом порушених прав до суду.

На підставі вказаних доводів, з урахуванням оновленої позовної заяви, позивачем заявлено вимоги про зобов`язання відповідача зняти арешт з транспортних засобів:

- автомобіля марки ВАЗ 21099, кузов НОМЕР_1 , 2011 року випуску, сірого кольору, державний номер НОМЕР_2 ;

- автомобіля марки ГАЗ 33021, шасі НОМЕР_13 , 1998 року випуску, білого кольору, державний номер НОМЕР_5 ;

- автомобіля марки ГАЗ 3307, державний номер НОМЕР_8 , зеленого кольору, 1992 року випуску.

Третя особа у поясненнях від 04.12.2019 зазначила, що вона не заперечує проти задоволення позовних вимог, а також вказала, що згідно акту приймання-передачі від 10.02.2010 транспортні засоби ВАЗ 21099 та ГАЗ 33021 були передані з балансу КП ЛЖЕК № 4 на баланс КП ЛЖЕК № 5 в ході реорганізації за рішенням Лисичанської міської ради від 19.06.2009 №1082 Про реорганізацію комунальних підприємств Лисичанської міської ради .

Відповідач відзив на позовну заяву суду не подав, справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Ухвалою від 18.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.01.2020 об 11 год. 30 хв.

15.01.2020 господарським судом розпочато розгляд справи по суті.

У зв`язку з неявкою представників сторін та третьої особи, ухвалою від 15.01.2020 розгляд справи відкладено на 04.02.2020 (11-50).

Відповідач явку свого представника в судове засідання 04.02.2020 не забезпечив; відповідач був належним чином повідомлений судом про дату, час і місце розгляду справи; заяви та клопотання від відповідача у встановленому порядку до суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників позивача та третьої особи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав:

Фактичні обставини встановлені судом:

- постановою Лисичанського відділу ДВС від 20.05.2008 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладено арешт на все майно, що належить ЛКП ЖЕК № 4 (м. Лисичанськ, кв. Дружби народів, 39, і.к. 20187779), в тому числі на транспортні засоби:

- автомобіль марки ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_2 , сірий, 2001 року випуску, двигун № НОМЕР_9 ;

- автомобіль марки ГАЗ 33021, державний номер НОМЕР_5 , білий, 1998 року випуску, двигун № НОМЕР_10 ;

- автомобіль марки ГАЗ 3307, державний номер НОМЕР_8 , зелений, 1992 року випуску, двигун № НОМЕР_11 .

- згідно вказаної постанови ВДВС арешт накладено в ході примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 08.12.2003 № 8/436 про стягнення з ЛКП ЖЕК № 4 на користь ВАТ Луганськобленерго заборгованості в сумі 53422,94 грн;

- в поданих позивачем суду свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів від 08.09.1998 НОМЕР_7 та від 06.07.20.. (нерозбірливо) НОМЕР_14 вказано, що останні, відповідно: вантажний автомобіль марки ГАЗ 33021, білий, 1998 року випуску, двигун № НОМЕР_10 та легковий автомобіль марки ВАЗ 21099, сірий, 2001 року випуску, двигун (не вказано), кузов № НОМЕР_12 , належать ЛКП ЖЕК № 4;

- рішенням Лисичанської міської ради від 19.06.2009 №1082 Про реорганізацію комунальних підприємств Лисичанської міської ради визначено припинити діяльність юридичних осіб: комунального підприємства Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 4 та Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 2 шляхом приєднання до комунального підприємства Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5 ; правонаступником підприємств є комунальне підприємство Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5 (позивач);

- у поданій позивачем суду Відомості переданих основних засобів з балансу ЛКП ЖЄК № 4 на баланс КП ЛЖЕК № 5 (яка є додатком № 1 до Передавального балансу ЛКП ЖЕК № 4 станом на 01.01.2010) вказано, що позивачу крім іншого передаються ГАЗ 33021 (інвентарний номер 0107015) та ВАЗ 21099 (інвентарний номер 0107073);

- інвентарні картки або інші докази, які б мали посилання на індивідуальні ознаки транспортних засобів, що передаються, та підтверджували передачу саме спірних транспортних засобів, позивач суду не подав;

- поданій позивачем суду акт приймання-передачі від 10.02.2010 (про передачу майна ЛКП ЖЕК № 4 , що реорганізується, правонаступнику КП ЛЖЕК № 5 ) не містить переліку майна, що передається;

- щодо транспортного засобу - автомобіль марки ГАЗ 3307 (державний номер НОМЕР_8 , зелений, 1992 року випуску, двигун № НОМЕР_11 ), позивач не подав суду доказів, що він має майнові права на цей автомобіль;

- статут позивача, поданий позивачем суду, затверджений наказом управління власності Лисичанської міської ради від 05.06.2018 № 89, не містить положень про правонаступництво позивачем прав та обов`язків комунального підприємства Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 4 ;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.10.2019, у розділі Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа , також не містить свідчень про те, що позивач є правонаступником комунального підприємства Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 4 .

Вказані факти підтверджується поданими позивачем письмовими доказами (завіреними копіями документів): постановою Лисичанського ВДВС від 20.05.2008 (а.с. 48); свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів (а.с. 40-41); рішенням Лисичанської міської ради від 19.06.2009 №1082 (а.с. 42); актом приймання-передачі від 10.02.2010 (а.с. 44-45); Відомістю переданих основних засобів з балансу ЛКП ЖЄК № 4 на баланс КП ЛЖЕК № 5 (а.с. 46-47); статутом позивача (а.с. 73-78); витягом з ЄДР (а.с. 21-24).

Правовою підставою позову позивач вказав ч. 1 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження , відповідно до якої, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, у позовній заяві не йдеться про те, що майно, з якого просять зняти арешт, є спірним.

Позивач у позовній заяві вказав, що право на майно, з якого він просить зняти арешт, він набув в порядку правонаступництва.

Як було вказано вище, арешт на транспортні засоби був накладений відділом ДВС у зв`язку з невиконанням боржником - ЛКП ЖЕК № 4 рішення суду.

Позивач наполягає на тому, що він є правонаступником прав і обов`язків ЛКП ЖЕК № 4 (яке припинено як юридична особа), в тому числі щодо майнових прав на арештовані транспортні засоби.

Таким чином за логікою позивача, в контексті вищенаведеної частини 1 статті 59 Закону України Про виконавче провадження , позивач є і власником арештованого майна і боржником в одній особі.

При цьому, позивач не звертався до суду з заявою (як пояснив представник позивача в судовому засіданні) про заміну боржника у виконавчому провадженні.

У пункті 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України роз`яснено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб`єктний склад сторін у них відповідає вимогам ГПК.

Можливість залучення до участі у справі співвідповідача пов`язується ч. 1 ст. 48 ГПК України виключно з клопотанням про це відповідача; позивач не заявляв суду відповідного клопотання.

Визначаючи правовою підставою позову ч. 1 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження , позивач не посилався на порушення порядку накладення арешту та не оскаржував дії (постанову) державного виконавця про арешт майна боржника в порядку Розділу VI ГПК України.

Враховуючи, що позивач не обґрунтував та не довів наявність майнового спору щодо арештованого майна, у задоволенні позову про зобов`язання відділу ДВС зняти арешт з транспортних засобів, слід відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю позовних вимог.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України судові витрати (витрати на судовий збір) покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 13, 73, 74, 86, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. В позові комунального підприємства Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5 (м. Лисичанськ Луганської області) до Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (м. Лисичанськ Луганської області) про зняття арешту з транспортних засобів, відмовити повністю.

2. Судові витрати (витрати на судовий збір) покласти на позивача.

04 лютого 2020 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 14 лютого 2020 року і може бути оскаржене протягом 20 днів з цієї дати шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко