Постанова

від 11.02.2020 по справі 182/5205/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1795/20 Справа № 182/5205/19 Суддя у 1-й інстанції - Багрова А. Г. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 року м.Кривий Ріг

Справа № 182/5205/19

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.

секретар судового засідання - Євтодій К.С.

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Комунальне підприємство Нікопольська міська лікарня №1 Дніпропетровської обласної ради ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2019 року, яке ухвалено суддею Багровою А.Г. в місті Нікополі Дніпропетровської областіта повне судове рішення складено 30 вересня 2019 року, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства Нікопольська міська лікарня №1 Дніпропетровської обласної ради (надалі - КП Нікопольська міська лікарня №1 ДОР ), третя особа - Департамент охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що наказом №79 від 14.10.1986 року ОСОБА_1 був переведений у реанімаційне відділення КП Нікопольська міська лікарня №1 ДОР на посаду анестезіолога-реаніматолога відділення анестезіології та реанімації. За роки його роботи неодноразово змінювалась назва лікарні та назва його посади. На момент звернення із цим позовом, назва посади, з якої він був звільнений звучить наступним чином: лікар анестезіолог відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії КП Нікопольська міська лікарня №1 ДОР .

Зазначає, що між ним та головним лікарем ОСОБА_2 суттєво погіршились відносини, оскільки на його думку, при її керівництві погіршилась якість надання медичної допомоги населенню, у лікарні відсутній порядок та контроль за виконанням персоналом своїх обов`язків, підробляється медична документація, несвоєчасно призначається лікування та надається медична допомога. Про всі ці факти він неодноразово повідомляв головному лікарю особисто, а також своїм колегам.

Позивач вважає, що його звільнення пов`язане саме з його критикою діяльності головного лікаря.

Так, наказом №105 від 30.04.2019 року позивача переведено на іншу ділянку з 5-денним робочим тижнем. Анестезіологічне відділення з ліжками інтенсивної терапії має 2 так звані „майданчика» : „І» розташований по АДРЕСА_1 ; „ІІ» - відділення інтенсивної терапії гінекологічного відділення, в якому працюють 5 лікарів-анестезіологів, розташований на пр. Трубників, 56. Лікарі-анестезіологи працюють на обох майданчиках. До цього моменту він працював на майданчику „І» .

Нказом №99 від 22.04.2019 року ОСОБА_2 перенесла його відпустку з 06.05.2019 року на 25.05.2019 року. Чим були викликані такі зміни, йому не зрозуміло.

29.04.2019 року був виданий наказ №104, яким позивача нібито було відсторонено від чергувань за невиконання своїх службових обов`язків, тоді як фактично він працював весь день, надавав кваліфікаційну медичну допомогу, а головний лікар ОСОБА_2 здійснювала адміністративний тиск на чергову медсестру ОСОБА_3 , змусила написати на нього доповідну, що він нібито відмовився надавати медичну допомогу пацієнтці (історія хвороби №877). Він як раз зробив усе необхідне для надання всього спектру медичної допомоги вказаній особі, але ОСОБА_2 змусила іншого лікаря у історію хвороби №877 внести завідомо неправдиві записи, щоб яким-небудь чином підтвердити порушення ним службових обов`язків.

02.05.2019 року було видано наказ №109 „Про раціональний розподіл праці лікарів-анестезіологів відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії» , згідно якого він, як лікар-анестезіолог відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії, повинен вести прийом отоларінгологічних, хірургічних, травматологічних, гінекологічних та урологічних хворих. Зазначений наказ не передбачає, де саме анестезіолог повинен проводити прийом гінекологічних, урологічних та інших хворих, ставити діагнози та лікувати хворих. Ні в наказі №109, ні в додатку №1 до цього Наказу не зазначено, чому, коли, з якої причини та за який період можуть бути відсутніми на робочому місці лікарі вузької спеціалізації у всіх відділеннях лікарні. Це також стосується і інших відділень. Лікарня є ургентною (черговою) та повинна надавати пацієнту при надходженні медичну допомогу негайно або у найкоротші строки, які у таких випадках виражаються у хвилинах. Він за спеціалізацією лікар-анестезіолог. Ні за спеціалізацією, ні за службовими обов`язками він не має права проводити жодних операцій. Більш того, такі дії повинні проводитись лише відповідними фахівцями та у відповідності із займаною посадою та лікарською спеціалізацією. Жоден лікар-анестезіолог на має права на надання допомоги в якості отоларинголога, хірурга, травматолога, гінеколога, уролога, невропатолога, офтальмолога та терапевта. Лікар-анестезіолог приймає участь у наданні медичної допомоги разом з лікарями вузької спеціалізації. І це стосується не лише відділення анестезіології, а і інших відділень КП „НМЛ №1» ДОР» . Позивач вважає, що такими діями головний лікар умисно унеможливлює нормальну роботу лікарні та надання медичної допомоги.

02.05.2019 року позивача ознайомили з наказом №109 від 02.05.2019 року, в якому він зазначив, що категорично не згодний з наказом, вважає його небезпечним та шкідливим для діяльності лікарів, а тому відмовився його підписувати.

На перше звернення позивача №676 від 05.2019 року йому надали відповідь, що посадова інструкція лікаря-анестезіолога знаходиться у вільному доступі у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії. Однак такої посадової інструкції у відділенні не було і з нею нікого не ознайомлювали. Із посадовою інструкцією його також ніхто не ознайомлював. І на момент його звільнення 02.07.2019 року її взагалі не було.

17.07.2019 року позивач письмово звернувся до відповідача про надання йому копії посадової інструкції чи письмової відповіді, однак, на його звернення, йому повідомили, що така інструкція ще не розроблена, а потім взагалі відмовили у видачі для надання суду. Позивач впевнений, що усі анестезіологи, що залишилися працювати, підпишуть цю інструкцію минулим часом, оскільки бояться втратити роботу, а ОСОБА_2 це розуміє і користуючись своїм службовим становищем, всіляко маніпулює ними та погрожує звільненням.

24.06.2019 року за вихідним №767 в.о. генерального директора КП Нікопольська міська лікарня №1 ДОР звернулася до головного лікаря КП „Нікопольський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» з листом, яким повідомила, що 02.07.2019 року ОСОБА_1 допрацьовує останній робочий день і буде звільнений на підставі п.6 ч.1 ст. 36 КЗпП України, тобто, станом на 24.06.2019 року, в.о. генерального директора КП Нікопольська міська лікарня №1 ДОР практично вважала його звільненим на підставі вказаного положення КЗпП України.

Позивач зазначає, що йому до вручення трудової книжки ніхто не пропонував надати згоду на зміну існуючих умов праці. 02.05.2019 року він був ознайомлений з наказом №109 від 02.05.2019 року у присутності інших лікарів, де висловив своє ставлення щодо цього абсурдного наказу. Вважає, що наказ №153-к від 02.07.2019 року також є незаконним та безпідставним, не містить посилань на посадову інструкцію, яка повинна була бути розроблена після 03.05.2019 року. Крім того, вказаний документ не містить його письмової відмови від виконання нових службових обов`язків.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд визнати незаконним та скасувати накази головного лікаря КП Нікопольська міська лікарня №1 ДОР №109 від 02.05.2019 року та №153-к від 02.07.2019 року, поновити його на посаді лікаря-анестезіолога відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії КП Нікопольська міська лікарня №1 ДОР , стягнути на його користь заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, виходячи з розрахунку середньоденного заробітку, починаючи з 03.07.2019 року, стягнути середньоденний заробіток на його користь за період з 03.07.2019 року у розмірі 7764,60 грн.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2019 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Судовий збір у розмірі 1 536,80 грн. компенсовано за рахунок держави.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неповне з`ясування обставин справи.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не було взято до уваги те, що у даній справі необхідно дослідити великий обсяг документів спеціального медичного характеру та встановити обсяг посадових обов`язків лікаря-анастезіолога відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії, обсяг обов`язків лікаря приймального відділення, чи можливе суміщення посад. Оскільки, для вирішення цих питань необхідні спеціальні знання, позивач просив суд допитати свідків, які могли б пояснити, що повноваження та кваліфікація лікаря приймальної палати (відділення) значно ширші ніж у лікаря-анастезіолога, однак суд дійшов помилкового висновку, що для виконання позивачем обов`язків, покладених на нього наказом №109 від 02.05.2019 року, йому не потрібно отримувати іншу чи змінювати свою кваліфікацію.

Також, позивач зазначає, що між сторонами виник спір щодо наявності посадової інструкції на момент його звільнення, у зв`язку з чим він просив допитати свідків, однак суд першої інстанції відмовив у задоволенні такого клопотання та розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а тому позивач просить суд апеляційної інстанції допитати свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 204).

У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, відповідач КП Нікопольська міська лікарня №1 ДОР зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, представників відповідача КП Нікопольська міська лікарня №1 ДОР - ОСОБА_6 . ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які, кожна окремо, заперечували проти доводів апеляційної скарги та просила залишити її без задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 01.08.1985 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду дільничного лікаря-терапевта медико-санітарної частини заводу ім. Леніна Нікопольської міської лікарні №1, на теперішній час КП Нікопольська міська лікарня №1 ДОР (а.с.19).

20.10.1986 року ОСОБА_1 переведений на посаду лікаря анестезіолога - реаніматолога анестезіологічного відділення Нікопольської міської лікарні №1, на теперішній час КП Нікопольська міська лікарня №1 ДОР (а.с.113).

Посадові обов`язки лікаря-анестезіолога КП Нікопольська міська лікарня №1 ДОР визначено Посадовою інструкцією, яка затверджена Головним лікарем КП Нікопольська міська лікарня №1 ДОР 16.08.2017 року (а.с. 115-119), з якою позивач ОСОБА_1 ознайомлений під особистий підпис 16.08.2017 року (а.с.119).

Наказом по КП Нікопольська міська лікарня №1 ДОР від 02.05.2019 року № 109 Про раціональний розподіл праці лікарів-анестезіологів відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії в.о. головного лікаря ОСОБА_2 , з метою раціонального розподілу праці, ефективного використання лікарського персоналу та витрат на оплату праці, для забезпечення безперебійного якісного надання медичної допомоги у стаціонарних відділеннях лікарні, прийнято рішення з 03.07.2019 року доповнити завдання та обов`язки в посадову інструкцію лікаря-анестезіолога відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії (далі - ВАІТ), згідно додатку 1 до наказу (а.с.86-87).

Згідно пункту 2 цього Наказу заступнику генерального директора з кадрів ОСОБА_8 . наказано: 2.1. Внести зміни до посадової інструкції лікаря-анестезіолога ВАІТ, згідно додатка 1 до наказу, та надати на затвердження до 03.05.2019 року, ввести в дію затверджену посадову інструкцію з 03.07.2019 року. 2.2. У термін до 03.05.2019 року попередити лікарів-анестезіологів ВАІТ про істотні зміни умов праці з 03.07.2019 року. 2.3. У разі незгоди працівників працювати в нових умовах праці з 03.07.2019 року звільнити їх відповідно до чинного законодавства .

Наказ КП Нікопольська міська лікарня №1 ДОР від 02.05.2019 року № 109 Про раціональний розподіл праці лікарів-анестезіологів відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії був прийнятий у зв`язку з різким кадровим дефіцитом лікарського персоналу: укомплектованість лікарями лікарні становить 71%, укомплектованість лікарями-анестезіологами 83% (а.с.87-89).

Наказ КП Нікопольська міська лікарня №1 ДОР від 02.05.2019 року № 109 Про раціональний розподіл праці лікарів-анестезіологів відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії погоджено з первинною профспілковою організацією КП Нікопольська міська лікарня №1 ДОР 02 травня 2019 року (а.с.86, 102-104).

Згідно додатку 1 до Наказу №109 від 02.05.2019 року доповнено розділ Завдання та обов`язки Посадової інструкції лікаря-анестезіолога відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії КП Нікопольська міська лікарня №1 ДОР наступним: під час чергування за умови відсутності профільного фахівця (згідно графіків роботи відділень лікарні): приймає хворих за направленням лікарів лікувально-профілактичних установ та станцій (відділень) швидкої медичної допомоги або „самопливом» до відділень: ВАІТ, отоларингологічне, хірургічне, травматологічне, гінекологічне, урологічне, неврологічне, терапевтичне, офтальмологічне; встановлює діагноз пацієнту, вирішує питання про доцільність його госпіталізації, в разі відмови в госпіталізації реєструє її обґрунтування; здійснює екстрену госпіталізацію, лікування хворих, надає невідкладну медичну допомогу у відділеннях: ВАІТ, отоларингологічному, хірургічному, травматологічному, гінекологічному, урологічному, неврологічному, терапевтичному, офтальмологічному (а.с.87).

Про зміну істотних умов праці з 03.07.2019 року та з Наказом №109 від 02.05.2019 року позивач ОСОБА_1 був ознайомлений 02.05.2019 року (а.с.98), про наслідки відмови від нових умов праці він був попереджений 02.05.2019 року, що не заперечується останнім у позовній заяві та інших заявах по суті.

Наказом №153-к від 02.07.2019 року ОСОБА_1 був звільнений з посади у зв`язку з відмовою від продовження роботи внаслідок зміни істотних умов праці на підставі п.6 статті 36 КЗпП України (а.с.114).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, суд першої інстанції виходив з того, що у КП Нікопольська міська лікарня №1 ДОР відбулася зміна істотних умов праці лікарів-анестезіологів відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії, у зв`язку із розширенням функціональних обов`язків. Звільнення позивача відбулося з дотриманням норм трудового законодавства, оскільки він відмовився від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для поновлення його на робочому місці.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбаченому трудовим законодавством (ст. ст. 2, 36, 40, 41 КЗпП України).

Згідно з частиною третьою статті 32 КЗпП України передбачено, що у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Нормою частини третьої статті 32 КЗпП України передбачено, що, якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу .

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.

Припинення трудового договору за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обгрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням передових методів, технологій тощо).

Отже, під змінами в організації виробництва і праці слід розуміти об`єктивно необхідні дії власника або уповноваженого ним органу, обумовлені, за загальним правилом, впровадженням нової техніки, нових технологій, вдосконаленням структури підприємства, установи, організації, режиму робочого часу, управлінської діяльності, що спрямовані на підвищення продуктивності праці, поліпшення економічних і соціальних показників, створення безпечних умов праці, поліпшення її санітарно-гігієнічних умов.

Зміна істотних умов праці, передбачена частиною третьою статті 32 КЗпП України , за своїм змістом не тотожна звільненню у зв`язку із зміною організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу , оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами праці.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що зміни істотних умов праці та зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників у трудових відносинах з працівником мають різні правові наслідки та не можуть ототожнюватися.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, наказом по КП Нікопольська міська лікарня №1 ДОР від 02.05.2019 року № 109 Про раціональний розподіл праці лікарів-анестезіологів відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії доповнено завдання та обов`язки лікаря-анестезіолога відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії наступним: під час чергування за умови відсутності профільного фахівця (згідно графіків роботи відділень лікарні): приймає хворих за направленням лікарів лікувально-профілактичних установ та станцій (відділень) швидкої медичної допомоги або „самопливом» до відділень: ВАІТ, отоларингологічне, хірургічне, травматологічне, гінекологічне, урологічне, неврологічне, терапевтичне, офтальмологічне; встановлює діагноз пацієнту, вирішує питання про доцільність його госпіталізації, в разі відмови в госпіталізації реєструє її обґрунтування; здійснює екстрену госпіталізацію, лікування хворих, надає невідкладну медичну допомогу у відділеннях: ВАІТ, отоларингологічному, хірургічному, травматологічному, гінекологічному, урологічному, неврологічному, терапевтичному, офтальмологічному (а.с.87).

За таких обставин судом першої інстанції вірно встановлено, що, в результаті збільшення функціональних обов`язків лікаря-анестезіолога відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії КП Нікопольська міська лікарня №1 ДОР , з 03.07.2019 року було істотно змінено умови праці ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що для виконання позивачем обов`язків, покладених на нього наказом №109 від 02.05.2019 року, йому не потрібно отримувати іншу кваліфікацію чи змінювати свою, колегією суддів не приймаються, з огляду на наступне.

Згідно пункту 6 загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України №336 від 29.12.2004 року, визначено, що, якщо виникає необхідність, завдання та обов`язки, що включені до типової кваліфікаційної характеристики тієї або іншої посади, можуть бути розподілені між окремими виконавцями або коло завдань та обов`язків окремих працівників може бути розширене з дорученням їм робіт, передбачених для різних груп посад, рівних за складністю, виконання яких не потребує іншої спеціальності, кваліфікації.

Для вирішення питань раціонального розподілу праці та правильного використання персоналу згідно з фахом і кваліфікацією; визначення завдань, обов`язків і відповідальності працівників галузі, наказом Міністерства охорони здоров`я України №117 від 29.03.2002 року затверджено Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 78 „Охорона здоров`я» ( із змінами та доповненнями) ( далі Довідник), згідно п.6 розділу Професіонали якого визначено завдання та обов`язки лікаря-анестезіолога та кваліфікацій вимоги, а саме: ЗАВДАННЯ ТА ОБОВ`ЯЗКИ: керується чинним законодавством України про охорону здоров`я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров`я, юридичне право в анестезіології. Обґрунтовує вибір виду анестезії; аналізує результати лабораторних, функціональних і спеціальних методів дослідження; здійснює кваліфіковане анестезіологічне забезпечення; проводить масковий, внутрішньовенний, ендотрахеальний наркоз при термінових і планових операціях на органах черевної порожнини, малого тазу, в акушерській і ортопедо-травматологічній практиці; проводить адекватну корекцію водно-електролітного, кислотно-основного і білкового стану; налагоджує кардіомоніторний нагляд за хворими. Володіє методиками проведення закритого масажу серця, пункції серця, електричної дефібриляції серця, забезпечує кваліфіковане проведення інтенсивної терапії і реанімації при невідкладних станах. Здійснює нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів. Працює в тісному контакті з лікарями інших спеціальностей. Дотримується принципів медичної деонтології. Керує роботою середнього медичного персоналу. Планує роботу та проводить аналіз її результатів. Веде лікарську документацію. Бере участь у поширенні медичних знань. Постійно удосконалює свій професійний рівень. ПОВИНЕН ЗНАТИ: чинне законодавство про охорону здоров`я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров`я; основи права в медицині; права, обов`язки та відповідальність лікаря-анестезіолога; організацію та показники роботи анестезіолого-реанімаційних відділень, служби швидкої та невідкладної допомоги; топографічну анатомію; нормальну та патологічну фізіологію органів і систем людини; основи водно-електролітного обміну, кислотно-основної рівноваги, білкового стану, гемостазу, методи їх корекції; загальну фармакологію; етіологію, патогенез, клініку і методи лікування внутрішніх, інфекційних, нервових і хірургічних хвороб; механізм розвитку серцевої, судинної, дихальної, ниркової та печінкової недостатності; аналіз результатів лабораторних, функціональних і спеціальних методів дослідження; класифікацію видів наркозу; клінічний перебіг провідникової і загальної анестезії; клінічні і фармакологічні засоби, що застосовуються при проведенні знеболювання, інтенсивної терапії і реанімації; будову наркозо-дихальної і моніторної апаратури, організацію кардіомоніторного нагляду за хворим; методики проведення спеціальних діагностичних досліджень, анестезії, інтенсивної терапії та реанімації при різних патологіях і невідкладних станах; правила безпеки і гігієну роботи в операційній, правила асептики і антисептики; форми і методи санітарно-освітньої роботи; правила оформлення медичної документації; сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення.»

У пункті 51 цього Розділу визначено завдання та обов`язки лікаря приймальної палати (відділення) та кваліфікацій вимоги, а саме: ЗАВДАННЯ ТА ОБОВ`ЯЗКИ. Керується чинним законодавством України про охорону здоров`я та нормативними актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров`я, організацію стаціонарної медичної допомоги. Приймає хворих за направленнями лікарів лікувально-профілактичних установ та станцій (відділень) швидкої медичної допомоги або "самопливом". Встановлює діагноз пацієнту, вирішує питання про доцільність його госпіталізації. В разі відмови в госпіталізації реєструє її обґрунтування. Проводить негайну госпіталізацію при загрозливих для життя станах. Здійснює лікування хворих в період їх знаходження в приймальному відділенні, надає швидку та невідкладну медичну допомогу; в разі потреби проводить їх ізоляцію. Здійснює нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів. Організовує у разі потреби консультації інших спеціалістів. Керує роботою середнього медичного персоналу. Веде лікарську документацію. Дотримується принципів медичної деонтології. Планує роботу та проводить аналіз її результатів. Постійно удосконалює свій професійний рівень. ПОВИНЕН ЗНАТИ: чинне законодавство про охорону здоров`я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров`я; організацію стаціонарної медичної допомоги; основи права в медицині; права, обов`язки та відповідальність лікаря приймальної палати (відділення); основи нормальної та патологічної анатомії та фізіології, кровотворення та гемостазу, водно-електролітного обміну, алергології та фармакології; клініку, діагностику та лікування захворювань за профілем стаціонара; організацію роботи швидкої та невідкладної медичної служби; методи обстеження хворих та трактування даних цих обстежень; сучасну класифікацію хвороб; клініку і діагностику інфекційних хвороб; правила оформлення медичної документації; сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Додатком 1 до Наказу №109 від 02.05.2019 року, яким доповнено Розділ Завдання та обов`язки Посадової інструкції лікаря-анестезіолога відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії КП Нікопольська міська лікарня №1 ДОР , не покладено на лікаря-анастезіолога нових посадових обов`язків, які потребують іншої спеціалізації або ж зміні кваліфікації позивача.

Доводи апеляційної скарги про те, що на момент звільнення позивача була відсутня його посадова інструкція спростовуються матеріалами справи, зокрема, позивач ОСОБА_1 своїм підписом підтвердив факт ознайомлення 16.08.2017 року з Посадовою інструкцією, яка затверджена Головним лікарем КП Нікопольська міська лікарня №1 ДОР 16.08.2017 року (а.с. 115-119), а зміни до цієї Інструкції викладено у додатку 1 до Наказу №109 від 02.05.2019 року, яким доповнено розділ Завдання та обов`язки Посадової інструкції лікаря-анестезіолога відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії КП Нікопольська міська лікарня №1 ДОР , що не вимагало від роботодавця викладення посадової інструкції у новій редакції, адже ОСОБА_1 був ознайомлений із Наказом №109 від 02.05.2019 року

Доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 про те, що він просив допитати свідків, однак суд першої інстанції відмовив у задоволенні такого клопотання та розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, колегією суддів не приймаються, оскільки позивач просив допитати свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які обізнані про його конфлікт з головним лікарем та можуть підтвердити, що у лікарів анестезіологів відсутні повноваження для надання медичних послуг, визначених у Додатку 1 до Наказу №109 від 02.05.2019 року, тоді як правомірності розширення посадових обов`язків позивача суд надав належну правову оцінку, а його особистий конфлікт із головним лікарем не має правового значення для вирішення даного спору.

При цьому, відповідачем в повній мірі було дотримано вимоги ст.32 КЗпП України в частині збереження за працівником можливості працювати за тією ж спеціальністю, кваліфікацією, посадою, тобто на посаді лікаря-анастазіолога відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії КП Нікопольська міська лікарня №1 ДОР та 02.05.2019 року, тобто в межах двохмісячного строку визначеного ст. 32 КЗпП України, повідомлено ОСОБА_1 про зміну істотних умов праці з 03.07.2019 року.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зміна істотних умов праці, про яку позивач був повідомлений за два місяці та від продовження роботи в яких він відмовився, відбулася за безспірної її наявності, яка була направлена на впровадження нових форм та методів в організації праці, а отже, відповідач не допустив порушення норм трудового законодавства при звільненні позивача, у зв`язку з чим останній не підлягає поновленню на роботі та заявлені з цього приводу позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції повно з`ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, їх об`єктивний склад, права та обов`язки сторін, вірно застосовані норми матеріального права та не порушені норми процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для скасування рішення суду.

Доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 лютого 2020 року.

Головуючий:

Судді: