Ухвала

від 10.02.2020 по справі 208/373/14-к

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/503/20 Справа № 208/373/14-к Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_7 ,

захисника-адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду кримінальне провадження № 12012040160000073 за апеляційною скаргою прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_9 на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 листопада 2019 року відносно ОСОБА_7 , -

Встановила:

цією ухвалою

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженку м.Дальнеріченськ,Приморського краю,РФ,громадянку України,з вищоюосвітою,зареєстровану заадресою: АДРЕСА_1 ,проживаючу: АДРЕСА_2 ,маючу двохнеповнолітніх дітей ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судиму,

звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 191 КК України на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, та кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 закрито.

Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.

Згідно обвинувального акту, 03.03.2007 року ОСОБА_7 перебуваючи з 01.08.2006 року на посаді управляючої Дніпродзержинського відділення Кредитної спілки «Фінансово-кредитна компанія «Капітал-сервіс», згідно контракту на управління відділенням від 01.11.2006 року, маючи умисел на привласнення чужого майна, яке їй ввірено, шляхом зловживання своїм службовим становищем, в порушення Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» № 2664-ІІІ від 12.07.2001 року, достовірно знаючи про відсутність ліцензії на прийом вкладів, діючи умисно, знаходячись в приміщенні Дніпродзержинського відділення Кредитної спілки «Фінансово-кредитна компанія «Капітал-сервіс» за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Арсенічева, 3, уклала з гр. ОСОБА_11 договір на внесок «Капітал-Стандарт» № 683 про внесення грошових коштів на рахунок КС ФКК «Капітал-Сервіс», на отримання відсотків по депозитній програмі для фізичних осіб, строком на шість місяців, тобто до 03.09.2007 року.

Після чого, ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на привласнення чужого майна, яке було їй ввірено, шляхом зловживання своїм службовим становищем, з наміром обернути його на свою користь отримала готівкові грошові кошти в сумі 75 000 грн. від ОСОБА_11 для перерахування на поточний та пайовий рахунки КС ФКК «Капітал-Сервіс», з яких внесла до каси КС ФКК «Капітал-Сервіс» лише 7 500 грн. від загальної отриманої суми, а кошти в сумі 67 500 грн. привласнила, незаконно обернувши їх на свою користь, використовуючи при цьому своє службове становище.

Повторно, в продовження своїх злочинних дій, направлених на привласнення чужого майна, шляхом обману ОСОБА_7 06.07.2007 року, достовірно знаючи про відсутність ліцензії на прийом вкладів, діючи умисно, знаходячись в приміщенні Дніпродзержинського відділення Кредитної спілки «Фінансово-кредитна компанія «Капітал-сервіс» за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Арсенічева, 3, уклала з гр. ОСОБА_11 договір № 764 про внесення грошових коштів на рахунок КС ФКК «Капітал-Сервіс», на отримання відсотків по депозитній програмі для фізичних осіб, строком на шість місяців, тобто до 06.01.2008 року.

Після чого, ОСОБА_7 , отримані готівкові грошові кошти в сумі 80 000 грн. від гр. ОСОБА_11 для перерахування на поточний та пайовий рахунки КС ФКК «Капітал-Сервіс», до каси КС ФКК «Капітал-Сервіс» не внесла, незаконно обернула на свою користь, привласнивши їх.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 4 ст. 191 КК України які виразились у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто привласнення чужого майна, яке було ввірено особі, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене (у тому числі повторно) у великих розмірах.

В апеляційній скарзі:

- прокурор просить дану ухвалу скасувати через неправильно застосований закон України про звільнення від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження направити до Заводського районного суду для призначення нового судового розгляду.

Апелянт зазначає, що згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_7 перебувала у розшуку з 18.04.2012 року по 08.10.2013 року.

Вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 49 КПК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минув відповідний термін.

Вважає, що ухвалу про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 191 КК України на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, винесено не законно, в зв`язку з тим, що з дня вчинення нею злочину не минув відповідний термін.

В свою чергу, в заяві потерпіла ОСОБА_11 вказала, що з ухвалою суду першої інстанції не згодна, судовий розгляд було проведено без неї. Вважає, що порушені процесуальні права потерпілої.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, яка підтримала вимоги апеляційної скарги сторони обвинувачення та просила її задовольнити, обвинувачену та захисника, які заперечували проти задоволення апеляційних вимог прокурора та вважали ухвалу суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Перевіривши надані матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції вказані вимоги процесуального закону належним чином не виконав та допустив такі порушення вимог процесуального закону, які згідно зі ч. 1 ст. 412 КПК України є істотними, такими, які перешкоджають або можуть перешкодити суду повно та всебічно переглянути справу та ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Згідно роз`яснень, які містять в Постанові Пленуму ВСУ № 12 від 23 грудня 2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення від кримінальної відповідальності», при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд під час судового розгляду справи повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені кримінальним кодексом. Тільки після цього можна постановити у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення. Судам слід звернути увагу на те, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.

Згідно ч. 8 Постанови, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухиляється від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Відповідно до ст. 11-1 КПК України, таке звільнення є обов`язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України.

Як вбачаєтьсяз ухвали,судом буловстановлено обставинивчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення,кваліфікацію їїдій, а також умови та підстави, з урахуванням яких суд вирішив звільнити обвинувачену від кримінальної відповідальності.

Проте звільняючи ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та про закриття кримінального провадження, суд першої інстанції в порушення вище зазначених норм чинного законодавства, не перевірив належно ту обставину, що згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_7 перебувала у розшуку з 18.04.2012 року по 08.10.2013 року. Вказаному факту не було надано належну оцінку.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КПК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновляється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У такому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло десять років.

З матеріалів кримінального провадження вбачається наступне:

18.04.2012 року слідчим СО Дніпродзержинського ГУ ОСОБА_12 винесено постанову про зупинення досудового слідства у кримінальної справі № 44079214, у зв`язку з розшуком обвинуваченої ОСОБА_7 та оголошено її в розшук, ОРС №14412001.

08.10.2013 року досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12012040160000073 відновлено у зв`язку з встановленням місця знаходження та затримання обвинуваченої ОСОБА_7 .

Отже, колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 191 КК України на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, є передчасним, у зв`язку з тим, що судом неналежним чином з`ясовано, що ОСОБА_7 перебувала з 18.04.2012 року по 08.10.2013 року у розшуку, та що в такому разі обчислення строку давності переривається.

Крім цього, судовий розгляд було проведено без потерпілої, яка ухвалу суду не отримала, та вказує про порушення її процесуальних прав.

Згідно зі ст. ст. 409 ч. 1 п. 1, 2, 410, 411, 412 КПК України, неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог Закону, є підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді першої інстанції.

Приймаючи до уваги вищезазначене, для забезпечення принципу верховенства права та законності, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування судового рішення з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

При новому розгляді суду першої інстанції, з дотриманням прав учасників кримінального провадження та вимог процесуального закону, слід належно з`ясувати обставини скоєного, перевірити доводи апеляційної скарги прокурора, співставити їх з наявними у кримінальному провадженні доказами, яким дати належну юридичну оцінку з огляду на їх допустимість, достовірність та достатність, після чого ухвалити рішення, яке б ґрунтувалось на вимогах Закону. Крім цього, слід належним чином повідомити потерпілу про час та місце слухання справи.

Виходячи з викладеного вище, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду, - скасуванню, з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409-412, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_9 , - задовольнити.

Ухвалу Заводськогорайонного судум.Дніпродзержинська Дніпропетровськоїобласті від15листопада 2019року відносно ОСОБА_7 ,- скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з дня її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4