Рішення

від 14.02.2020 по справі 371/323/19

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14.02.2020 Єдиний унікальний № 371/323/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2020 року м. Миронівка

ЄУН 371/323/19

Провадження № 2/371/149/20

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі:

секретаря судових засідань Семерей Л.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: орган опіки та піклування Білоцерківської районної державної адміністрації, орган опіки та піклування Білоцерківської міської ради, комунальний заклад Київської обласної ради Білоцерківський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр , про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на ті обставини, що відповідач, являючись матір`ю малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не бере участі в його вихованні та утриманні.

Під час проживання з сином в селі Маслівка Миронівського району Київської області відповідач безвідповідально ставилася до батьківських обов`язків, не займалася вихованням дитини. Після встановлення у 2010 році малолітньому ОСОБА_4 діагнозу двобічна сенсоневральна приглухуватість ІV ступеня, затримка мовного розвитку переїхала з сином до міста Біла Церква Київської області, де він навчався в КЗ КОР Білоцерківський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр .

Проживаючи в місті Біла Церква, до виконання своїх батьківських обов`язків відповідач ставилася неналежно. Дитина була недоглянута, часто голодна, іноді без поважних причин не відвідувала школу. Відповідач вживала спиртні напої, до навчального закладу з`являлася напідпитку. Через те, що відповідач не створила належних умов для проживання та виховання сина, на вихідні його до себе забирали тітки, рідні сестри відповідача, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 В жовтні 2017 року відповідач виїхала для проживання зі своїм співмешканцем до Вінницької області, точне її місце проживання наразі невідоме.

Достовірно знаючи про місцезнаходження сина, відповідач з жовтня 2017 року жодного разу не відвідала його, станом здоров`я чи успіхами у навчанні не цікавилася, участі у його вихованні та утриманні не брала.

Через хворобу дитина потребує засобів для посилення звуку (слуховий апарат). Проте відповідач не турбується про стан здоров`я сина, не прагне забезпечити його спеціальними реабілітаційними засобами для покращення слуху. Вона отримує державну соціальну допомогу, призначену дитині через хворобу, однак грошові кошти не витрачає на потреби сина.

З метою захисту інтересів дитини позивач просила позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно її сина ОСОБА_4 , стягнути з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_4 у розмірі 1500 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з щорічною індексацією відповідно до закону.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 10 квітня 2019 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 19 листопада 2019 року залучено до участі у справі орган опіки та піклування служби у справах дітей Білоцерківської міської ради.

Відповідач відзиву на позов не подала.

Аргументи учасників справи

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, в поясненнях послалася на обставини, викладені в поданій до суду заяві.

Представник позивача позовні вимоги підтримала, вказала, що відповідач з 2017 року не виконує батьківські обов`язки, не бере участі у вихованні та утриманні сина. Вихованням та утриманням дитини займається позивач.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася за зареєстрованим місцем проживання, причини неявки суду не відомі.

Враховуючи правила ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість вирішення справи у відсутності відповідача.

Орган опіки та піклування Білоцерківської районної державної адміністрації про день та час розгляду справи повідомлявся за зареєстрованим в установленому порядку місцезнаходженням установи, представник вказаного органу в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не відомі.

Представник третьої особи комунального закладу Київської обласної ради Білоцерківський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр , в судове засідання не з`явився. У заяві, яка надійшла до суду 17 липня 2019 року, директор закладу просив розгляд справи проводити у відсутності представника навчального центру.

Представник третьої особи органу опіки та піклування служби у справах дітей Білоцерківської міської ради в судове засідання не з`явився. У клопотанні, яке надійшло до суду 14 січня 2020 року, начальник служби просила розгляд справи здійснювати у відсутності представника служби у справах дітей, вказала, що позов є обґрунтованим.

Допитана як свідок ОСОБА_5 показала, що є сестрою відповідача. ОСОБА_3 близько п`яти років тому приїхала до села Маслівка Миронівського району з Вінницької області з малолітнім сином ОСОБА_6 . Вона зареєструвала сестру в своєму будинку по АДРЕСА_1 , щоб дитина мала можливість відвідувати дитячий садок. Спочатку сестра з дитиною проживала в її будинку, а потім винайняла будинок, проживаючи в якому вела аморальний спосіб життя, вживала спиртне, гуляла. ОСОБА_4 відвідував старшу групу дитячого садочку. Досить часто відповідач забувала забирати сина з дитячого садка, у зв`язку з чим вихователі телефонували до неї, як до тітки. ОСОБА_6 був недоглянутий та голодний. Через виявлені у ОСОБА_6 вади слуху та необхідність влаштувати його у спеціальний навчальний заклад, відповідач переїхала до міста Біла Церква, де орендувала квартиру. Вона з сестрою ОСОБА_1 відвідували як ОСОБА_6 у навчальному закладі, так і відповідача. Неодноразово заставали останню в нетверезому стані з незнайомими чоловіками. Близько трьох років тому відповідач зі своїм черговим співмешканцем зникла і з того часу не з`являлася. Дитиною опікується сестра ОСОБА_7 , яка забирає його додому на вихідні та на канікули, забезпечує його необхідним одягом, ліками, супроводжує його під час лікування. ОСОБА_6 приїздить і до неї в гості на вихідні.

Свідок ОСОБА_8 показав, що проживає по сусідству з сестрою відповідача, ОСОБА_5 , знає відповідача, оскільки вона проживала певний час (близько року) в селі Маслівка Миронівського району. Стверджує, що відповідач не піклувалася належним чином про свого малолітнього сина ОСОБА_6 , дитина була недоглянута, сама ж відповідач часто перебувала у нетверезому стані, ніде не працювала. ОСОБА_9 іноді приїжджає до тітки в село Маслівка на вихідні та на канікули, мати з ним не приїжджає.

ОСОБА_10 , як свідок, в судовому засіданні пояснила, що працює в КЗ КОР Білоцерківський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр та є класним керівником малолітнього ОСОБА_4 . Підтвердила, що за час навчання дитини в закладі мати не турбувалася про сина, не цікавилася його навчанням, здоров`ям. За час проживання відповідача в місті Біла Церква, вона забирала сина додому на ніч. Траплялися випадки, що відповідач забувала привести дитину до навчального закладу, тоді дитину забирав з дому працівник закладу. Дитина поверталася до навчання не доглянута, брудна, одного разу навіть зі слідами від укусів невідомих комах. Коли відповідач приходила забирати сина в нетверезому стані, дитину залишали у закладі. Керівництвом закладу з ОСОБА_3 неодноразово проводилися бесіди щодо необхідності належного виховання сина, проте результату такі бесіди не дали. Було видно, що ОСОБА_11 сприймає таку поведінку матері. У жовтні 2017 року відповідач повідомила, що змінила своє фактичне місце проживання, повідомила нову адресу та перестала приходити за сином. При здійсненні виїзду для перевірки місця її проживання виявилося, що відповідач повідомила неправдиву інформацію, оскільки за цією адресою мати хлопчика ніколи не з`являлася. З того часу відповідач до сина не з`являється, ним опікуються тітки. Всі вихідні та канікули він проводить більшою мірою у позивача. Своєю сім`єю ОСОБА_6 вважає позивача ОСОБА_7 з чоловіком ОСОБА_12 та їх сина ОСОБА_13 , якого називає братом.

Фактичні обставини справи

В судовому засіданні встановлено, що відповідач являється матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказана обставина підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 11 лютого 2008 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Погребищенського районного управління юстиції Вінницької області (а.с. 13).

Відповідно до даних довідок № 02-33/137 від 1 березня 2019 року та № 02-33/141 від 4 березня 2019 року, виданих виконавчим комітетом Маслівської сільської ради Миронівського району Київської області, відповідач ОСОБА_3 та її син ОСОБА_4 зареєстровані по АДРЕСА_1 , але за місцем реєстрації син не проживає з серпня 2015 року, мати - з травня 2016 року (а.с., а.с. 18, 20).

Місце проживання відповідача невідоме, її син, малолітній ОСОБА_4 навчається та проживає під час навчання у спеціалізованому закладі КЗ КОР Білоцерківський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр , в період канікул та на вихідних проживає у тітки ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 .

Такі обставини підтверджуються даними учнівського квитка Білоцерківської спецшколи-інтернату для глухих від 1 жовтня 2018 року, довідки № 24 від 27 вересня 2018 року, виданої КЗ КОР Білоцерківський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр , довідки № 177 від 1 березня 2019 року, виданої виконавчим комітетом Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області (а.с. 15, 17, 21).

Малолітній ОСОБА_4 , який до 2015 року проживав у селі Маслівка та відвідував навчальний заклад ДНЗ Ведмежатко села Маслівка Миронівського району Київської області є дитиною з особливими освітніми потребами та потребує особливого сімейного виховання. ОСОБА_14 дитини не приділяла йому часу, у садок по дитину приходила рідко, дитина більшість часу проводила у родичів. За період навчання дитини у спеціалізованому закладі КЗ КОР Білоцерківський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр мати ОСОБА_3 безвідповідально ставилася до дитини та виконання своїх батьківських обов`язків, часто з`являлася в навчальний заклад в нетверезому стані, за місцем проживання в гуртожитку теж розпивала спиртні напої. Вказівки лікаря щодо лікування сина не виконувала. На вихідні дні та на канікули дитину забирали його тітки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 З 6 жовтня 2017 року ОСОБА_3 сина не відвідує взагалі, до закладу не приїздить, не цікавиться здоров`ям дитини та його потребами, не забезпечує його їжею, одягом, не займається вихованням сина, не забирає на вихідні дні та канікули. Дитиною опікується тітка ОСОБА_1 , яка забезпечує його одягом, учнівським приладдям, канцтоварами, піклується про здоров`я дитини, цікавиться його навчанням, інтересами.

Вказані обставини підтверджуються даними довідки № 23 від 6 березня 2019 року, виданої дошкільним навчальним закладом Ведмежатко села Маслівка Миронівського району Київської області, довідками та характеристикою ОСОБА_4 , виданими КЗ КОР Білоцерківський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр (а.с. а.с. 22, 23, 26, 27).

Комісією в складі старости села Рудня Броварського району проведено обстеження житлово-побутових умов позивача ОСОБА_1 , за результатами якого складено акт. Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов проживання позивача ОСОБА_1 , вона має сім`ю у складі чоловіка ОСОБА_15 , 1982 року народження, та сина ОСОБА_16 , 2015 року народження, проживають у будинку під номером АДРЕСА_2 . Будинок газифікований та електрифікований, має три кімнати, кухню та ванну, умови для проживання задовільні. Сім`я тримає підсобне господарство, домашню птицю та худобу (а.с. 28).

Малолітній ОСОБА_4 з 2010 року хворіє на двобічну сенсоневральну приглухуватість ІV ступеня, має затримку мовного розвитку, у зв`язку з чим з 7 вересня 2015 року навчається в спеціалізованому закладі КЗ КОР Білоцерківський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр .

Вказані обставини підтверджуються даними консультативного висновку № 36497 від 4 червня 2015 року, виданого державною установою Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка Національної Академії медичних наук України (а.с. 24).

Згідно з рішенням обласної лікувально-консультативної комісії № 416 Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні про призначення державної соціальної допомоги, відповідач отримує соціальну допомогу та має посвідчення серії НОМЕР_2 від 11 жовтня 2016 року на отримання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років (а.с.,а.с. 14, 25).

Повідомленням Управління соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації № 01-05/713/1 від 5 серпня 2019 року підтверджено той факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на обліку в управлінні, отримувала допомогу на дітей одиноким матерям в період з 1 лютого 2015 року по 31 грудня 2015 року, отримує державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю з 1 лютого 2015 року до даного часу на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 86).

Відповідач за місцем реєстрації до органу опіки і піклування Маслівської сільської ради Миронівського району Київської області з питань встановлення регламенту побачень з сином та з приводу порушення її прав на участь у вихованні сина не зверталася. Вказані обставини підтверджуються даними довідки № 02-33/136 від 1 березня 2019 року, виданої виконкомом Маслівської сільської ради Миронівського району Київської області (а.с. 19).

Відповідно до положень статті 19 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування подає до суду письмовий висновок щодо вирішення спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які не бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Службою у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області розглядалося питання про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_4 . Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області винесено відповідне рішення.

У рішенні виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області № 917 від 24 грудня 2019 року вказаний орган вважає за доцільне позбавити відповідача ОСОБА_3 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Органом опіки та піклування встановлено, що ОСОБА_3 є матір`ю малолітнього ОСОБА_4 , з жовтня 2017 року і до теперішнього часу не приїздить до навчального центру, не відвідує сина, не забирає його на вихідні дні та канікули, не цікавиться його навчанням, здоров`ям, потребами, не забезпечує одягом, продуктами харчування, хоча отримує соціальну допомогу на дитину інваліда віком до 18 років.

Висновок мотивований тим, що в діях матері ОСОБА_3 вбачаються злісні факти ухилення від виконання нею батьківських обов`язків по вихованню сина та наявні підстави вважати доцільним позбавити її батьківських прав відносно нього. Висновок є достатньо обґрунтованим.

Мотиви суду та застосовані норми права

Суд, заслухавши позивача, представника позивача, свідків, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, дійшов висновку, що позов належить задовольнити.

Щодо позбавлення батьківських прав

Як зазначено в Декларації ООН прав дитини 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

За змістом статтей 51, 52 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Закон України Про охорону дитинства від 26 квітня 2001 року передбачає, що кожна дитина має право на достатній життєвий рівень. При цьому, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

На підставі статті 12 Закону України Про охорону дитинства , батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Статтею 150 Сімейного кодексу України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Вказаною нормою передбачено, що батьки повинні піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дітьми повної загальної середньої освіти, готувати їх до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати своїх дітей. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з частиною 1 статті 152 Сімейного кодексу України, право дітей на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, яка встановлена законом.

Частиною 4 статті 155 Сімейного кодексу України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Правовою санкцією, яка може вважатися юридичною відповідальністю, є, в тому числі, позбавлення батьківських прав.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України, підставами до позбавлення батьків батьківських прав судом є ухилення їх від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей.

Згідно з пунктом 16 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30 березня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування; медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Досліджені в судовому засіданні докази вказують на те, що відповідач не виконує батьківських обов`язків по вихованню малолітньої дитини та її утриманню, не піклується про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, свідомо нехтує своїми обов`язками. Будучи зобов`язаною створити умови для проживання, виховання та розвитку, відповідач самоусунулася від піклування та виховання сина ОСОБА_6 , не опікується ним. Відповідач не створила для сина належних умов для проживання, виховання, навчання та всебічного розвитку, не піклується про його духовний розвиток, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не забезпечує дитині необхідного харчування та лікування, не піклується про належний психологічний клімат сім`ї, не показує власного позитивного прикладу, не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі та не виявляє батьківського піклування відносно дитини.

Така поведінка матері є винною по відношенню до дитини. Ухилення від виконання батьківських обов`язків є навмисним.

Суд вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав має стати засобом захисту прав дитини та заходом впливу на матір, яка неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки стосовно свого сина.

Щодо стягнення аліментів на утримання дитини

За правилами частин 2 та 3 статті 166 Сімейного кодексу, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Оскільки дитина не отримує від матері грошової та іншої допомоги, при позбавленні її батьківських прав суд одночасно вирішує питання про стягнення аліментів на дитину.

Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини 3 статті 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За правилами статті 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Вказані норми матеріального права встановлюють обов`язок батьків утримувати своїх дітей до досягнення повноліття з урахуванням істотних обставин, що можуть впливати на розмір такого утримання, і це повинно бути доведено сторонами спору належними та допустимими доказами.

Відповідачем не подано відзиву на позов, не повідомлено суд про наявність обставин, передбачених ст. 182 Сімейного кодексу України, які мають братися судом до уваги при визначенні розміру аліментів на дітей, зокрема щодо її незадовільного стану здоров`я, наявності інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інших обставин, що мають істотне значення.

Вимога про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень є обґрунтованою. Такий розмір аліментів з урахуванням позиції позивача є достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

За правилом частини 1 статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до положень частини 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Рішення в частині стягнення аліментів з відповідача в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Висновки за результатами розгляду

Згідно правил статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як зазначено в частині 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналіз наведених норм процесуального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, якими обґрунтовані заявлені вимоги, мали місце, позовні вимоги є доведеними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню малолітнього сина ОСОБА_6 , не забезпечує дитину мінімально необхідними благами, що потрібні для її життя та виховання, і єдиним способом захисту прав та інтересів дитини є позбавлення її матері батьківських прав щодо неї.

Вказаний захід є крайнім, проте єдиним для захисту прав малолітнньої дитини з урахуванням ставлення до неї матері.

Щодо розподілу судових витрат

При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір в сумі 768 гривень 40 копійок. Також позивачем понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 гривень.

Вказані витрати, підтверджені документально та згідно з правилами статтей 137, 141 ЦПК України, підлягають відшкодуванню з відповідача на користь позивача.

З урахуванням викладеного, на підставі ст.ст. 19, 150, 152, 155, 164, 166, 180 -182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України Про охорону дитинства , керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 137, 141, 229, 258, 259, 263, 264, 268, 354, 430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: орган опіки та піклування Білоцерківської районної державної адміністрації, орган опіки та піклування Білоцерківської міської ради, комунальний заклад Київської обласної ради Білоцерківський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр , про позбавлення батьківських прав,стягнення аліментів задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно її малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 1500 гривень щомісячно і до його повноліття.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Аліменти стягувати з 14 березня 2019 року.

Рішення в частині стягнення аліментів з ОСОБА_3 в межах суми платежу за один місяць за період з 14 березня 2019 року по 14 квітня 2019 року в твердій грошовій сумі у розмірі 1500 гривень підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 768 гривень 40 копійок та 1000 гривень витрат, понесених в зв`язку з отриманням правничої допомоги.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України в новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Тульчинським РВ УМВС України в Вінницькій області 23 травня 2000 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, код ЄДРПУО 19425498, місцезнаходження: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Ярослава Мудрого, 2.

Третя особа: Орган опіки та піклування Білоцерківської міської ради, ЄДРПУО 35615529, місцезнаходження: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Першотравнева, 8.

Третя особа: Комунальний заклад Київської обласної ради Білоцерківський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр , код ЄДРПУО 22201897, місцезнаходження: Київська область, місто Біла Церква, бульвар Олександрійський, 90.

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук