Рішення

від 17.02.2020 по справі 320/785/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2020 року справа № 320/785/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Техпромсервіс ЛТД до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Техпромсервіс ЛТД (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Києво-Мироцька, 170-В, код в ЄДРПОУ 30531000) з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5-А, код в ЄДРПОУ 39393260), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області форми Р від 01.02.2019 № 0002521413.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушення ним вимог податкового законодавства, оскільки договірні відносини щодо поставки товару між ним та контрагентами мали реальний характер, товар поставлено, прийнято й частково оплачено позивачем. Зазначені факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

Як зазначає позивач, відповідачем не наведено жодного належного доказу на підтвердження фіктивності (безтоварності) договорів, укладених між позивачем та контрагентами у періоді, що перевірявся, а відтак, вважає твердження податкового органу про безпідставне завищення ТОВ Техпромсервіс ЛТД суми податкового кредиту та, як наслідок, заниження зобов`язань зі сплати податку на додану вартість, необґрунтованими.

Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконним, оскільки при його прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позов зазначив, що посадові особи контролюючого органу при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим.

Звертав увагу суду, що у ході перевірки позивача виявлені обставини, які дають підстави вважати, що господарські операції позивача з контрагентами у періоді, що перевірявся, вчинені виключно з мотивів мінімізації податкових зобов`язань. Зокрема, за наявною у податкового органу інформацією, контрагенти позивача мають ознаки фіктивності та задіяні у схемах формування необґрунтованої податкової вигоди третім особам.

З урахуванням наведеного контролюючий орган вважає, що позивач протиправно сформував податковий кредит в результаті чого безпідставно занизив свої зобов`язання зі сплати податку на додану вартість у періоді, що перевірявся.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 28.03.2019.

28 березня 2019 року ухвалою Київського окружного адміністративного суду продовжено строк проведення підготовчого провадження по справі на 30 календарних днів, в підготовчому засіданні оголошено перерву до 15.05.2019 та повторно викликано для участі у судовому засіданні з метою допиту в якості свідків директора ТОВ Трансміськбуд ОСОБА_1 , директора ТОВ Шефілтон - ЛТД ОСОБА_2 , директора ТОВ Спецпромтрейд 2008 ОСОБА_3 , водія ТОВ Техпромсервіс ЛТД ОСОБА_4 .

15 травня 2019 року підготовче засідання відкладено до 19.06.2019.

19 червня 2019 року в підготовчому засідання оголошено перерву до 06.08.2019.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.10.2019, яке, у подальшому, призначено на 04.12.2019 та, у подальшому, на 17.12.2019.

22 листопада 2019 року представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

4 грудня 2019 року представником відповідача заявлено клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд ухвалив розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю Техпромсервіс ЛТД зареєстроване юридичною особою з 13.09.1999, про що у державному реєстрі вчинено запис за номером 1 069 120 0000 006766 від 28.02.2006.

Позивач з 17.09.1999 зареєстрований платником податку на додану вартість із індивідуальним податковим номером 305310026548.

Позивач володіє ліцензію серії АГ № 575702 на здійснення господарської діяльності у будівництві, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури: систем опалювання, котелень, теплопунктів, приладів обліку енергоносіїв, теплотехнічного обладнання, енерготехнічного обладнання, газопостачання та газообладнання, теплотехнічного устаткування, що застосовується у технологічних системах та устаткування, що використовується у процесах видобутку та переробки сировини, у тому числі нафти і газу (а.с.43-44) та дозвіл № 909.12.32 Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві на виконання робіт з монтажу, демонтажу, налагодження, ремонту та технічного обслуговування устаткування підвищеної небезпеки, зокрема, технологічного устаткування та лінійних частин магістральних газопроводів, лінійних частин та їх елементів систем газопостачання природним і зрідженим газом суб`єктів господарювання та населених пунктів, а також газовикористовуючого обладнання понад 100 кВт на виконання робіт підвищеної безпеки (а.с.46).

Позивач також має виробничі та складські приміщення, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САА № 655025.

За період, що перевірявся, штатна чисельність працюючих у позивача склала 128 осіб (а.с.74).

У період 04.10.2018 та з 27.11.2018 по 30.11.2018, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 01.10.2018 № 2049, направлень від 04.10.2018 за № 4125 та № 4126, посадовими особами Головного управлінням ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Техпромсервіс ЛТД (код за ЄДРПОУ 30531000) з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість в частині здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ Трансміксбуд (код за ЄДРПОУ 37496319), ТОВ Шефілтон-ЛТД (код за ЄДРПОУ 40849601) та ТОВ Спецпромтрейд 2008 (код за ЄДРПОУ 39205146) за лютий 2017 року.

Результати перевірки оформлені актом про результати документальної позапланової перевірки від 06.12.2018 №1087/10-36-14-13/30531000 (а.с.45-78).

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Техпромсервіс ЛТД пунктів 44.1 статті 44, 198.1, 198.2, 198.3, абзацу г пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 592 699,00 грн., в тому числі по періодам, у лютому 2017 на суму 796 222,00 грн., у березні 2017 на суму 1 796 477,00 грн.

Таких висновків контролюючий орган дійшов встановивши, що позивачем до складу податкового кредиту за березень 2017 року був віднесений податок на додану вартість, сплачений у складі вартості товарів, придбаних у ТОВ Трансміксбуд (код в ЄДРПОУ 37496319), ТОВ Шефілтон-ЛТД (код в ЄДРПОУ 40849601) та ТОВ Спецпромтрейд 2008 (код в ЄДРПОУ 39205146), фінансово-господарським операціям з якими притаманні ознаки ризикових та/або нереальних.

У свою чергу висновки про ризиковість та/або нереальність фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ Трансміксбуд , ТОВ Шефілтон-ЛТД та ТОВ Спецпромтрейд 2008 ґрунтуються на аналізі ланцюгів постачання, результати яких свідчать, що товар, кінцевим покупцем якого виявився позивач, на законних підставах жодним з учасників ланцюга постачання, не придбавався.

До перевірки не надано рахунки- фактури або специфікації на товар, а також письмові заявки, як то передбачено умовами договорів та є доказами їх виконання.

Під час перевірки встановлено, що перевезення товару від постачальників ТОВ Трансміксбуд , ТОВ Шефілтон -ЛТД та ТОВ Спецпромтрейд 2008 на адресу позивача здійснювалось одним водієм на одному автомобілі. При цьому, за даними контролюючого органу, за один день могло відбуватись два і більше перевезення, в тому числі за межами Київської області. Вказується про відсутність у певних товаро-транспортних накладних даних щодо пункту навантаження товару, що не дає змогу встановити маршрут перевезення. Зазначається, що згідно інформації, отриманої від голови правління ПрАТ Київуніверсал , за адресою пункту навантаження товару від ТОВ Шефілтон ЛТД , зазначеної у товаро-транспортних накладних, приміщення в оренду ТОВ Шефілтон ЛТД не надавались. А за адресою пункту навантаження товару від ТОВ Спецпромтрейд 2008 знаходиться багатоповерховий житловий будинок.

Згідно довідки від оперативного управління від 03.05.2018 № 706/7/06-30-21-05, під час відпрацювання встановлено, що такої адреси, як м. Житомир, пров. Гоголівський, буд.1 не існує, а отже за юридичною адресою ТОВ Шефілтон ЛТД не знаходиться.

Крім того контролюючий орган спирається на інформацію, отриману ним з кримінальних проваджень № 2201724000000017 (зареєстрованого в ЄРДР 17.05.2017) та №42017000000003630 (зареєстрованого в ЄРДР 13.11.2017), відповідно до якої, ТОВ Шефілтон-ЛТД та ТОВ Спецпромтрейд 2008 , відповідно, є учасниками кримінальних проваджень та провадять діяльність несумісну з легальною підприємницькою діяльністю, шляхом надання незаконних переваг при сплаті податків підприємствам реального сектору економіки внаслідок документального оформлення господарських операцій з продажу товарів (робіт/послуг), які у дійсності не відбулись.

Контролюючий орган також узагальнено вказує про наявність у контрагентів ознак, що свідчать про їх фіктивність: відсутність найманих кваліфікованих працівників, відсутність основних фондів, відсутність витрат, пов`язаних із здійсненням звичайної господарської діяльності, ухилення контрагентами від подання податкової звітності.

Посилається на результати опрацювання зібраної податкової інформації від 04.05.2018 № 188/06-30-51-12-01 оперативних підрозділів ДФС та інших правоохоронних органів щодо не встановлення ТОВ Трансміксбуд за місцем знаходження, а його посадових осіб за місцем реєстрації (проживання).

Зазначає, що в результаті проведення судово-економічної експертизи, експертом документально не підтверджено здійснення фінансово-господарських взаємовідносин позивача із ТОВ Шефілтон-ЛТД .

На підставі висновків акта перевірки, відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р від 01.02.2019 № 0002521413, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 3 889 048,50 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 2592699,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1 296 349,50 грн. (а.с. 43).

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ Трансміксбуд , ТОВ Шефілтон-ЛТД та ТОВ Спецпромтрейд 2008 , податкові наслідки яких контролюючий орган поставив під сумнів, судом встановлено наступне.

12 січня 2017 року між ТОВ Техпромсервіс ЛТД , як покупцем, та ТОВ Трансміксбуд , як постачальником, укладений договір поставки за № 69, у порядку та на умовах якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та здійснити його оплату (а.с.97-98).

Як вбачається зі змісту видаткових накладних № 117 від 22.02.2017 на суму 275 918,00 грн., в т.ч. ПДВ 45 986,33 грн.(а.с.99), № 116 від 22.02.2017 на суму 339 489,61 грн., в т.ч. ПДВ 56 581,60 грн.(а.с.101), № 118 від 22.02.2017 на суму 324 648,00 грн., в т.ч. ПДВ 54 108,00 грн. (а.с.103), № 120 від 23.02.2017 на суму 328 510,01 грн., в т.ч. ПДВ 54 751,67 грн. (а.с.105), № 122 від 23.02.2017 на суму 320 598,00 грн., в т.ч. ПДВ 53 433,00 грн. (а.с.107), №123 від 23.02.2017 на суму 345 481,61 грн., в т.ч. ПДВ 57 580,27 грн. (а.с.109), №127 від 24.02.2017 на суму 341 372,81 грн., в т.ч. ПДВ 56895,47 грн. (а.с. 111), № 130 від 24.02.2017 на суму 267 140,00 грн., в т.ч. ПДВ 44 523,33 грн.(а.с.113), № 129 від 24.02.2017 на суму 346 680,01 грн., в т.ч. ПДВ 57 780,00 грн.(а.с.115), № 131 від 27.02.2017 на суму 260 281,01 грн., в т.ч. ПДВ 43 380,17 грн. (а.с.117) та № 132 від 27.02.2017 на суму 239 343,00 грн., в т.ч. ПДВ 39 890,50 грн.(а.с.119), на виконання вимог договору поставки від 12.01.2017 № 69, ТОВ Трансміксбуд поставило позивачеві товар на загальну суму 3 389 462,06 грн., у тому числі ПДВ 564 910,34 грн.

За фактом поставки товарів, ТОВ Трансміксбуд складено на ім`я позивача та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, а саме, № 20 від 22.02.2017 на суму 275 918,00 грн., в т.ч. ПДВ 45 986,33 грн.(а.с.100) , № 19 від 22.02.2017 на суму 339 489,61 грн., в т.ч. ПДВ 56 581,60 грн. (а.с.102), № 21 від 22.02.2017 на суму 324 648,00 грн., в т.ч. ПДВ 54 108,00 грн. (а.с.104), № 22 від 23.02.2017 на суму 328 510,01 грн., в т.ч. ПДВ 54 751,67 грн. (а.с.106), № 23 від 23.02.2017 на суму 320 598,00 грн., в т.ч. ПДВ 53 433,00 грн.(а.с.108), № 24 від 23.02.2017 на суму 345 481,61 грн., в т.ч. ПДВ 57 580,27 грн. (а.с.110), № 25 від 24.02.2017 на суму 341 372,81 грн., в т.ч. ПДВ 56 895,47 грн. (а.с. 112), № 27 від 24.02.2017 на суму 267 140,00 грн., в т.ч. ПДВ 44 523,33 грн.(а.с.114), № 26 від 24.02.2017 на суму 346 680,01 грн., в т.ч. ПДВ 57 780,00 грн. (а.с.116), № 28 від 27.02.2017 на суму 260 281,01 грн., в т.ч. ПДВ 43 380,17 грн. (а.с.118) та № 29 від 27.02.2017 на суму 239 343,00 грн., в т.ч. ПДВ 39 890,50 грн. (а.с.120), загалом на суму 3 389 462,06 грн., у тому числі ПДВ 564 910,34 грн.

На підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих ТОВ Трансміксбуд у Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач сформував податковий кредит у розмірі 564 910,34 грн.

На підтвердження факту перевезень придбаного товару, в матеріалах справи наявні товаро-транспортні накладні № 220222017-1 від 22.02.2017, № 220222017- 2 від 22.02.2017, № 220222017-3 від 22.02.2017, № 230222017-1 від 23.02.2017, № 230222017-2 від 23.02.2017, № 230222017-3 від 23.02.2017, № 240222017-1 від 24.02.2017, № 240222017-2 від 24.02.2017, № 240222017-3 від 24.02.2017, № 270222017-1 від 27.02.2017 та № 270222017-2 від 27.02.2017 на вантажоперевезення автомобілем КАМАЗ з державним номерним знаком НОМЕР_1 , на замовлення ТОВ Техпромсервіс ЛТД та від вантажовідправника ТОВ Трансміксбуд, водій ОСОБА_4 (а.с.121-142). Пункт навантаження в товаро-транспортних накладних не вказаний.

Згідно платіжних доручень № 139 від 15.02.2017 на суму 200 000,00 грн., №1937 від 17.02.2017 на суму 325 000,00 грн., №2005 від 23.02.2017 на суму 290 000,00 грн., №2006 від 23.02.2017 на суму 270 000,00 грн., №2007 від 23.02.2017 на суму 240 000,00 грн., №2008 від 24.02.2017 на суму 200 000,00 грн., №2049 від 24.02.2017 на суму 230 000,00 грн., №2050 від 24.02.2017 на суму 270 000,00 грн., №2051 від 24.02.2017 на суму 300 000,00 грн., №2121 від 27.02.2017 на суму 280 000,00 грн., №2122 від 27.02.2017 на суму 220 000,00 грн., № 2156 від 28.02.2017 на суму 370 927,05 грн. (а.с.143-154), позивачем здійснено передплата та оплата за договором від 12.01.2017 № 69 на загальну суму 3 195 927,05 грн.

Докази оплати позивачем заборгованості перед ТОВ Трансміксбуд за договором від 12.01.2017 № 69 у розмірі 193 535,01грн. в матеріалах справи відсутні.

11 січня 2017 року між ТОВ Техпромсервіс ЛТД , як покупцем, та ТОВ Шефілтон -ЛТД , як постачальником, укладений договір поставки за № 111-М, у порядку та на умовах якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та здійснити його оплату (а.с.159).

Як вбачається зі змісту видаткових накладних №200023 від 16.02.2017 на суму 267 840,00 грн., в т.ч. ПДВ 44 640,00 грн. (а.с.161), №200022 від 16.02.2017 на суму 269 460,00 грн., в т.ч. ПДВ 44 910,00 грн. (а.с.163), №200026 від 16.02.2017 на суму 26 9730,00 грн., в т.ч. ПДВ 44 955,00 грн.(а.с.165), №200024 від 16.02.2017 на суму 270 675,00 грн., в т.ч. ПДВ 451 12,50 грн. (а.с.167), №200030 від 17.02.2017 на суму 275 644,01 грн., в т.ч. ПДВ 45 940,67 грн. (а.с.169), № 200029 від 17.02.2017 на суму 268 920,00 грн., в т.ч. ПДВ 44 820,00 грн. (а.с.171), №200028 від 17.02.2017 на суму 268 650,00 грн., в т.ч. ПДВ 44 775,00 грн. (а.с.173), № 200034 від 20.02.2017 на суму 273 863,00 грн., в т.ч. ПДВ 45 643,83 грн. (а.с.175), №200032 від 20.02.2017 на суму 276 329,00 грн., в т.ч. ПДВ 46 054,83 грн. (а.с.177), №200035 від 20.02.2017 на суму 267 835,01 грн., в т.ч. ПДВ 44 639,17 грн. (а.с.179), № 200040 від 21.02.2017 на суму 276 877,01 грн., в т.ч. ПДВ 46 146,17 грн. (а.с.181), №200036 від 21.02.2017 на суму 272 219,00 грн., в т.ч. ПДВ 45 369,83 грн. (а.с.183), № 200037 від 21.02.2017 на суму 269 616,01 грн., в т.ч. ПДВ 44 936,00 грн. (а.с.185), на виконання вимог договору поставки від 11.01.2017 № 111-М, ТОВ Шефілтон-ЛТД поставило позивачеві товар на загальну суму 3 527 658,04 грн., у тому числі ПДВ 587 943,00 грн.

За фактом поставки товарів, ТОВ Шефілтон -ЛТД складено на ім`я позивача та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, а саме, №14 від 16.02.2017 на суму 267 840,00 грн., в т.ч. ПДВ 44 640,00 грн. (а.с.162), №13 від 16.02.2017 на суму 269 460,00 грн., в т.ч. ПДВ 44 910,00 грн. (а.с.164), №16 від 16.02.2017 на суму 269 730,00 грн., в т.ч. ПДВ 44 955,00 грн.(а.с.166), №15 від 16.02.2017 на суму 270 675,00 грн., в т.ч. ПДВ 45 112,50 грн. (а.с.168), №19 від 17.02.2017 на суму 275 644,01 грн., в т.ч. ПДВ 45 940,67 грн. (а.с.170), № 18 від 17.02.2017 на суму 268 920,00 грн., в т.ч. ПДВ 44 820,00 грн. (а.с.1721), №17 від 17.02.2017 на суму 26 650,00 грн., в т.ч. ПДВ 44 775,00 грн. (а.с.174), № 21 від 20.02.2017 на суму 273 863,00 грн., в т.ч. ПДВ 45 643,83 грн. (а.с.176), №20 від 20.02.2017 на суму 276 329,00 грн., в т.ч. ПДВ 46 054,83 грн. (а.с.178), №22 від 20.02.2017 на суму 267 835,01 грн., в т.ч. ПДВ 44 639,17 грн. (а.с.180), № 25 від 21.02.2017 на суму 276 877,01 грн., в т.ч. ПДВ 46 146,17 грн. (а.с.182), №23 від 21.02.2017 на суму 272 219,00 грн., в т.ч. ПДВ 45 369,83 грн. (а.с.184), № 24 від 21.02.2017 на суму 269 616,01 грн., в т.ч. ПДВ 44 936,00 грн.(а.с.186), загалом на суму 3 527 658,04 грн., у тому числі ПДВ 587 943,00 грн.

На підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих ТОВ Шефілтон -ЛТД у Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 587 943,00 грн.

На підтвердження факту перевезень придбаного товару, в матеріалах справи наявні товаро-транспортні накладні № 160222017-16 від 16.02.2017, № 160222017-17 від 16.02.2017, № 160222017-18 від 16.02.2017, № 160222017-19 від 16.02.2017, № 170222017-20 від 17.02.2017, № 170222017-22 від 17.02.2017, № 170222017-21 від 17.02.2017, № 200222017-23 від 20.02.2017, № 200222017-24 від 20.02.2017, № 200222017-25 від 20.02.2017, № 210222017-26 від 21.02.2017, № 210222017-26 від 21.02.2017, № 210222017-27 від 21.02.2017, № 210222017-28 від 21.02.2017 на вантажоперевезення автомобілем КАМАЗ з державним номерним знаком НОМЕР_1 , на замовлення ТОВ Техпромсервіс ЛТД та від вантажовідправника ТОВ Шефілтон-ЛТД , водій ОСОБА_4 (а.с.187-212). Пункт навантаження в них визначений, як АДРЕСА_1 .

Згідно платіжного доручення № 2187 від 28.02.2017(а.с.213), позивачем здійснена оплата за договором від 11.01.2017 № 111-М на суму 229 072,95 грн.

8 лютого 2017 року між ТОВ Техпромсервіс ЛТД , як покупцем, та ТОВ Спецпромтрейд 2008 , як постачальником, укладений договір поставки за № 1, у порядку та на умовах якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та здійснити його оплату (а.с.217).

Як вбачається зі змісту видаткових накладних № 1 від 15.02.2017 на суму 979 272,00 грн., в т.ч. ПДВ 163 212,00 грн. (а.с.227), № 2 від 15.02.2017 на суму 890 006,40 грн., в т.ч. ПДВ 148 334,40 грн. (а.с.231), № 3 від 17.02.2017 на суму 3 851 907,60 грн., в т.ч. ПДВ 641 984,60 грн. (а.с.225), №4 від 20.02.2017 на суму 1 155 981,00 грн., в т.ч. ПДВ 192 663,50 грн. (а.с.238), №5 від 22.02.2017 на суму 1 416 726,00 грн., в т.ч. ПДВ 236 121,00грн. (а.с.242), № 6 від 24.02.2017 на суму 1 800 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 300 000,00 грн.(а.с.245), на виконання вимог договору поставки від 08.02.2017 № 1, ТОВ Спецпромтрейд 2008 поставило позивачеві товар на загальну суму 10 093 892,99 грн., у тому числі ПДВ 1 682 315,50 грн.

За фактом поставки товарів, ТОВ Спецпромтрейд 2008 складено на ім`я позивача та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, а саме, № 1 від 15.02.2017 на суму 979 272,00 грн., в т.ч. ПДВ 163 212,00 грн. (а.с.228-229), № 2 від 15.02.2017 на суму 890 006,40 грн., в т.ч. ПДВ 148 334,40 грн. (а.с.232-233), № 3 від 17.02.2017 на суму 3 851 907,60 грн., в т.ч. ПДВ 641 984,60 грн. (а.с.236), №4 від 20.02.2017 на суму 1 155 981,00 грн., в т.ч. ПДВ 192 663,50 грн. (а.с.239-240), №5 від 22.02.2017 на суму 1 416 726,00 грн., в т.ч. ПДВ 236 121,00грн. (а.с.243), № 6 від 24.02.2017 на суму 1 800 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 300 000,00 грн. (а.с.246), загалом на суму 10 093 892,99 грн., у тому числі ПДВ 1682315,50 грн.

На підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих ТОВ Спецпромтрейд 2008 у Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 1 682 315,50 грн.

На підтвердження факту перевезень придбаного товару, в матеріалах справи наявні товаро-транспортні накладні № 15022017-1 від 15.02.2017 (а.с. 248-249), № 15022017-2 від 15.02.2017(а.с. 250, а.с.1-2 т.ІІ), № 17022017-1 від 17.02.2017 (а.с. 3, 4 т.ІІ), № 20022017-8 від 20.02.2017(а.с. 5-7 т.ІІ), № 22022017-10 від 22.02.2017(а.с. 8,9 т.ІІ), № 24022017-4 від 24.02.2017(а.с. 10,11 т.ІІ) на вантажоперевезення автомобілем КАМАЗ з державним номерним знаком НОМЕР_1 , на замовлення ТОВ Техпромсервіс ЛТД та від вантажовідправника Спецпромтрейд 2008 , водій ОСОБА_4 . Пункт навантаження: вулиця Котельникова, будинок 25, м. Київ та АДРЕСА_3 , м. Черкаси (товаро-транспортна накладна № 17022017-1 від 17.02.2017).

На підтвердження здійснених перевезень товарів, отриманих від ТОВ Трансміксбуд , ТОВ Шефілтон-ЛТД та ТОВ Спецпромтрейд 2008 , позивачем до матеріалів справи надано подорожні листи вантажного автомобіля КАМАЗ державний номерний знак НОМЕР_1 , а саме: №150217 від 15.02.2017, №160217 від 16.02.2017, №170217 від 17.02.2017, №200217 від 20.02.2017, №210217 від 21.02.2017, №220217 від 22.02.2017, №230217 від 23.02.2017, №240217 від 24.02.2017, №270217 від 27.02.2017 (а.с.3-12 т.ІV). Зі змісту подорожніх листів вбачається, що навантаження товару здійснювалось у трьох пунктах, а саме, з міста Вишневе, вул. Київська 21, м. Київ, вул. Котельникова, 25, м. Черкаси, проспект Хіміків 12/2.

Таким чином, судом встановлено, що загалом на підставі складених податкових накладних за результатами господарських операцій у лютому 2018 року із ТОВ Трансміксбуд , ТОВ Шефілтон-ЛТД та ТОВ Спецпромтрейд 2008 , позивачем сформований податковий кредит у сумі 2 835 168,84 грн.

Згідно висновку наявної в матеріалах справи Узагальненої податкової інформації ГУ ДФС у Житомирській області від 04.05.2018 № 188/06-30-51-12-01 щодо ТОВ Трансміксбуд , за звітний період лютий 2017 року встановлено неправомірне складання товариством податкових накладних, зокрема, по покупцю ТОВ Техпромсервіс ЛТД на суму ПДВ 564 910,00 грн. (а.с. 92-100).

Згідно висновку наявної в матеріалах справи Узагальненої податкової інформації ГУ ДФС у Житомирській області від 04.05.2018 № 190/06-30-51-12-01 щодо ТОВ Шефілтон-ЛТД , за звітний період лютий 2017 встановлено неправомірне складання товариством податкових накладних, зокрема, по покупцю ТОВ Техпромсервіс ЛТД на суму ПДВ 587 943,00 грн. (а.с. 105-112).

Відповідно до висновку аналітичного дослідження ГУ ДФС у Київській області від 23.04.2018 № 19/10-36-16-00-12/30531000 Про результати дослідження фінансово - господарської діяльності ТОВ Техпромсервіс ЛТД та ТОВ МАНУ щодо наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням зброї масового знищення та/або інших правопорушень за період з 01.01.2017 по 31.10.2017 (а.с. 3-30. т. ІІІ), ймовірно посадові особи, зокрема ТОВ Техпромсервіс ЛТД , не мали наміру провадити фінансово- господарську діяльність з метою досягнення економічної вигоди від їх діяльності, а свою діяльність спрямували на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту та наданням послуг по обготівкуванню коштів, а отже просліджується наявність ознак фіктивної діяльності суб`єкта господарювання.

В матеріалах справи наявний висновок судово-економічної експертизи № 1-02/2018- се, підписаний 09.10.2018, по кримінальному провадженню № 22017240000000017 ( а.с. 31-67, т. ІІІ), виконаної ОСОБА_5 , експертом Товариства з обмеженою відповідальністю Дослідницький інформаційно -консультаційний центр , яка має вищу економічну освіту та кваліфікацію судового експерта (свідоцтво №1163, видане Міністерством юстиції України 26.09.2007), на підставі постанови від 01.10.2018 старшого слідчого ОВС ГСУ Національної поліції України майора поліції Чмир А.А.

На проведення експертизи винесене наступне питання: Чи підтверджується документально висновки аналітичного дослідження ГУ ДФС у Київській області Про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ Техпромсервіс ЛТД та ТОВ МАНУ щодо наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням зброї масового знищення та/або інших правопорушень за період з 01.01.2017 по 31.10.2017 щодо завищення підприємствами ТОВ Техпромсервіс ЛТД та ТОВ МАНУ податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2017 по 31.10.2017 по здійсненню фінансово-господарських взаємовідносин з підприємствами ТОВ Саф-Альянс , ТОВ Шефілтон-ЛТД , ТОВ Розек-Люкс-Сервіс , ТОВ Батіаль Груп , ТОВ Терекс Інвест на загальну суму 3 561 672,35 грн., у т.ч. по підприємству ТОВ Техпромсервіс ЛТД у сумі 2 625 602,35 грн., по підприємству ТОВ ТВП МАНУ у сумі 936 070,00 грн. .

У дослідницькій частині висновку експертом зазначено про те, що ТОВ Техпромсервіс ЛТД (ЄДРПОУ 30531000) в порушення п.200.1, 200.2 та 200.4 ст.200 Податкового кодексу України за період січень-лютий 2017 року було не нараховано та не перераховано до Державного бюджету України податок на додану вартість у сумі 2 624 237 грн. (а.с.54-55 т. ІІІ). Таким чином, за результатами проведення судово-економічної експертизи, експерт констатує, що висновки аналітичного дослідження ГУ ДФС у Київській області Про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ Техпромсервіс ЛТД та ТОВ МАНУ щодо наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням зброї масового знищення та/або інших правопорушень за період з 01.01.2017 по 31.10.2017 щодо завищення підприємствами ТОВ Техпромсервіс ЛТД та ТОВ МАНУ податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2017 по 31.10.2017 по здійсненню фінансово-господарських взаємовідносин з підприємствами ТОВ Саф-Альянс , ТОВ Шефілтон-ЛТД , ТОВ Розек-Люкс-Сервіс , ТОВ Батіаль Груп , ТОВ Терекс Інвест на загальну суму 3 561 672,35 грн., у т.ч. по підприємству ТОВ Техпромсервіс ЛТД у сумі 2 625 602,35 грн., по підприємству ТОВ ТВП МАНУ у сумі 936 070,00 грн. підтверджуються експертом документально.

В матеріалах справи наявний висновок головного судового експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС Глоби Н.П. від 22.12.2018 № 8-4/1840 (а.с.68-103, т. ІІІ). Підставою для проведення судової експертизи стала постанова про призначення судово-почеркознавчої експертизи від 06.11.2018, винесена старшим слідчим ОВС ГСУ Національної поліції України майором поліції Чмирем А.А. у кримінальному провадженні № 22017240000000017, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 17.05.2017.

Проведення судово-почеркознавчої експертизи здійснювалось з метою ідентифікації підписів, виконаних у фінансово-господарських документах від імені ТОВ Шефілтон ЛТД ОСОБА_2 , та водієм автотранспортних засобів ТОВ Техпромсервіс ЛТД ОСОБА_4 у товаро-транспортних накладних.

За висновком судово-почеркознавчої експертизи, відповісти на питання ким саме, ОСОБА_2 , чи іншою особою виконано підпис у графах у ряді фінансово - господарських документів, не виявилось можливим у зв`язку з обмеженим графічним матеріалом досліджуваного підпису та повною транскрипційною розбіжністю зі зразками особистих підписів гр. ОСОБА_2 . Підписи на товаро-транспортних накладних виконані ОСОБА_4 .

В матеріалах справи містяться копії протоколів допиту свідків, здійснених в межах кримінального провадження № 22017240000000017, а саме, директора ТОВ Техпромсервіс ЛТД ОСОБА_6 (а.с. 121-129, т. ІІІ), тимчасово непрацюючої ОСОБА_2 (а.с.130-142, т .ІІІ), водія автотранспортних засобів ТОВ Техпромсервіс ЛТД ОСОБА_4 (а.с. 143-148, т. ІІІ).

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 19.03.2019 здійснено реєстрацію кримінального провадження № 12019000000000257 про досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 212 Кримінального кодексу України (а.с.149, т.ІІІ). У викладі обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення зазначено, що у період з 01.01.2017 по 30.12.2017 група осіб, через підконтрольні їм транзитно-конвертаційні СПД та підприємства з ознаками фіктивності , серед яких є: ТОВ Розек-Люкс-Сервіс , ТОВ Саф-Альянс , ТОВ Шефілтон-ЛТД , ТОВ Батіаль Груп , ТОВ Терекс Інвест , надавали послуги з конвертації коштів із безготівкової форми в готівку, документального прикриття безтоварних операцій та незаконного формування податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки, серед яких ТОВ ТВП МАНУ та ТОВ Техпромсервіс ЛТД . Під час розслідування зазначеного кримінального провадження проведено судово - економічну експертизу відповідно до якої ТОВ Техпромсервіс ЛТД ухилилося від сплати податку на додану вартість на загальну суму 2624237,00 грн.

В матеріалах справи наявний лист Генеральної прокуратури України від 27.03.2019 №17/1/4-19510-17 з інформацією про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000003630 від 13.11.2017 розпочатому за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 358, частиною третьою статті 209, частиною другою статті 205, частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України (а.с.240, т. ІІІ).

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 17.05.2017 здійснено реєстрацію кримінального провадження № 2201724000000017 про досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358, частиною четвертою статті 190, частиною третьою статті 209 та частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України (а.с.27-32, т. ІV).

В матеріалах справи наявна копія посвідчення водія НОМЕР_2 , виданого 19.10.2019 на ім`я ОСОБА_4 (а.с.108-109, т. ІV), з відкритою 19.10.2019 категорією С , яка надає право керування вантажними транспортними засобами, що, на думку відповідача, є доказом неможливості здійснювати вантажні перевезення водієм ТОВ Техпромсервіс ЛТД ОСОБА_4 у лютому 2017 року.

Також за клопотанням відповідача до матеріалів справи долучений аудіозапис судового засідання по справі № 320/1300/19, у якому здійснено допит свідка ОСОБА_2 - директора ТОВ Шефілтон ЛТД . Оскільки під час здійснення допиту в якості свідка ОСОБА_2 повідомила про те, що будь-яких документів від імені ТОВ Шефілтон ЛТД вона не підписувала, а, за твердженням відповідача, згідно відомостей з ЄДР є директором ТОВ Шефілтон ЛТД з 16.03.2017 (а.с.106, т.ІV), контролюючий орган вважає, що відносини щодо поставки товару не мали реального характеру.

Таким чином, відповідач вважає, що контрагенти позивача мають ознаки фіктивності та задіяні у схемах формування необґрунтованої податкової вигоди третім особам. Оскільки господарські операції позивача з контрагентами вчинені виключно з мотивів мінімізації податкових зобов`язань та не мають реального характеру, стверджує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, винесеним з урахуванням норм чинного законодавства, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов`язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Статтею 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість віднесений до загальнодержавних податків.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено у Законі України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 №996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV, бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Частиною 1 статті 9 Закону № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону № 996-XIV, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Окрім цього, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, встановлює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерством фінансів України від 24.05.95 № 88.

Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до пункту 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватися із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов`язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Таким чином, умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Необґрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

З метою дослідження фактичного виконання господарських операцій необхідно аналізувати умови договорів позивача з контрагентами, а також досліджувати всі первинні бухгалтерські документи.

Отже, наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, підтверджених сукупністю документів первинного бухгалтерського обліку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту, за рахунок якого утворюється від`ємне значення податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню платнику податків з бюджету.

Матеріалами справи підтверджується, що податковий кредит за результатами здійснених господарських операцій з ТОВ Трансміксбуд , ТОВ Шефілтон -ЛТД та ТОВ Спецпромтрейд 2008 сформований позивачем на підставі належних документів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства, обсяг яких є достатнім для висновку про те, що рух товарів, робіт і послуг дійсно мав місце.

Контролюючий орган не ставить під сумнів правильність здійснення позивачем математичного розрахунку податкового кредиту за вказаними первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Акт перевірки та відзив відповідача також не містять зауважень щодо форми і змісту наданих позивачем документів первинного бухгалтерського обліку.

Зокрема, відповідач під час розгляду справи не заперечував, що первинні бухгалтерські документи, якими позивач та його контрагенти супроводжували виконання спірних фінансово-господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, дозволяють беззаперечно встановити зміст та обсяги господарських операцій та ідентифікувати осіб, які були їх учасниками та відповідальні за їх здійснення.

Суд звертає увагу сторін на положення пункту 200 1 .3 статті 200 1 Податкового кодексу України за вимогами якого, платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену із зазначеною в цьому пункті формулою.

Зі змісту формули вбачається, що визначальною умовою для виникнення права платника податків зареєструвати складену ним податкову накладну є недосягнення або рівність суми податку, зазначеної у податковій накладній, що реєструється, сумі податку за отриманими платником податковими накладними, разом з сумою податку сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, разом з сумою поповнення поточного рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку.

Таким чином, відсутність розміру необхідної суми, розрахованої за формулою, в тому числі з урахуванням суми на поточному рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку, унеможливлює реєстрацію податкової накладної продавцем товару.

Отже контролюючий орган ще на стадії реєстрації податкової накладної наділений повноваженнями здійснювати контроль за відповідністю суми податкового кредиту, що буде сформована покупцем на підставі податкової накладної, сумі, яка в системі електронного адміністрування податку належить продавцеві та є достатньою для забезпечення виконання ним своїх податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

В силу положень абзацу третього пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що всі податкові накладні, складені ТОВ Трансміксбуд , ТОВ Шефілтон-ЛТД та ТОВ Спецпромтрейд 2008 за результатами господарських операцій з позивачем, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а отже є підставою для нарахування позивачем сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Під час перевірки відповідачем не досліджувались докази, які б свідчили, що надані до перевірки первинні бухгалтерські документи були підписані не уповноваженими особами або підроблені, як-то висновків почеркознавчих експертиз, зафіксованих у будь-якій формі пояснень посадових осіб ТОВ Трансміксбуд , ТОВ Шефілтон-ЛТД та ТОВ Спецпромтрейд 2008 , у яких останні заперечували б факт складання первинних документів чи свою причетність до господарської діяльності очолюваних (контрольованих) ними підприємств.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача та ОСОБА_2 , про те, що будь-яких документів від імені ТОВ Шефілтон ЛТД вона не підписувала, а згідно відомостей з ЄДР є директором ТОВ Шефілтон ЛТД з 16.03.2017 (заявлених у судовому засіданні по справі № 320/1300/19 під час здійснення допиту свідка ОСОБА_2 - директора ТОВ Шефілтон ЛТД ), оскільки згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 є керівником товариства з 24.09.2016 та по теперішній час (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch). Будь-яких доказів про припинення трудових відносин між ОСОБА_2 та ТОВ Шефілтон ЛТД , матеріали справи не містять. Крім того, під час перевірки позивача, контролюючим органом дане питання взагалі не досліджувалось.

Більш того, матеріали справи містять заяву ОСОБА_2 до ГСУ НА України в якій вказує, що у 2017 році вона звернулась до загальних зборів учасників із письмовою заявою про звільнення з посади директора ТОВ Шефілтон ЛТД (а.с.120, т.ІІІ). Однак, ані доказів такого звернення, ані рішення вищого органу товариства з цього приводу матеріали справи не містять. А відтак, у суду не виникає сумнівів що станом на дату виникнення оспорюваних господарських відносин між позивачем та ТОВ Шефілтон ЛТД , директором останнього була ОСОБА_2 .

Відповідач також не ставив під сумнів та не заперечував наявність у ТОВ Трансміксбуд , ТОВ Шефілтон-ЛТД та ТОВ Спецпромтрейд 2008 спеціальної податкової правосуб`єктності на момент укладення і виконання описаних правочинів і формування позивачем спірних сум податкових вигод.

Водночас відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на день розгляду цієї справи по суті, ТОВ Трансміксбуд (код в ЄДРПОУ 37496319), ТОВ Шефілтон-ЛТД (код в ЄДРПОУ 40849601) та ТОВ Спецпромтрейд 2008 (код в ЄДРПОУ 39205146) зареєстровані як юридичні особи, знаходяться за зареєстрованою адресою та не перебувають в процесі припинення (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

Щодо зауважень контролюючого органу з приводу неналежного оформлення товарно-транспортних накладних для підтвердження маршруту перевезення, відсутності на місці навантаження товарів приміщень, що орендувались ТОВ Шефілтон ЛТД та знаходження за адресою навантаження товарів від ТОВ Спецпромтрейд 2008 багатоповерхового будинку, суд зазначає наступне.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезення товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно положень пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.6 Правил перевезення основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та контролю за їх перевезенням автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт перевезення, а не реальність господарської операції в цілому.

Водночас, з метою встановлення або спростування факту реальності спірних господарських операцій позивача, судом досліджені товаро - транспортні накладні та подорожні листи вантажного автомобіля КАМАЗ державний номерний знак НОМЕР_1 , водій ОСОБА_4 .

В матеріалах справи наявний висновок головного судового експерта Київського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС Глоби Н.П. від 22.12.2018 № 8-4/1840 згідно якому, підписи на товаро - транспортних накладних, що досліджувались, виконані водієм автотранспортних засобів ТОВ Техпромсервіс ЛТД ОСОБА_4 .

Згідно наявного в матеріалах справи протоколу допита свідка від 24.10.2018 здійсненого у межах кримінального провадження № 2201724000000017 (а.с.143-148, т.ІІІ), ОСОБА_4 засвідчив, що з 2002 року по даний час працює в ТОВ Техпромсервіс ЛТД , здійснюючи перевезення вантажними автомобілями. Пояснив, що територія за адресою м. Вишневе, вул. Київська, 21 являє собою металобазу на якій є закриті та відкриті складські приміщення, і в залежності від виду конкретного виробу, який необхідно отримати, він під`їжджав до того чи іншого складу (відкритого чи закритого).

Судом допитано свідка - ОСОБА_4 , який підтвердив, що перевезення придбаного товару за спірними господарськими операціями здійснювалось ним та згідно адрес, вказаних в товаро-транспортних накладних та подорожніх листах автомобіля, наявних в матеріалах справи, а саме, вулиця Котельникова, будинок 25, м. Київ; проспект Хіміків, будинок 12/2, м. Черкаси; Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 21.

Відтак, суд вважає що відсутність зазначення пункту завантаження у наявних товаро-транспортних накладних № 220222017-1 від 22.02.2017, № 220222017- 2 від 22.02.2017, № 220222017-3 від 22.02.2017, № 230222017-1 від 23.02.2017, № 230222017-2 від 23.02.2017, № 230222017-3 від 23.02.2017, № 240222017-1 від 24.02.2017, № 240222017-2 від 24.02.2017, № 240222017-3 від 24.02.2017, № 270222017-1 від 27.02.2017 та № 270222017-2 від 27.02.2017 не є достатньою підставою для прийняття рішення про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ Трансміксбуд . Інші товаро - транспортні накладні, наявні в матеріалах справи, містять всі реквізити, передбачені відповідними нормативно - правовими актами.

Аналіз змісту товаро-транспортних накладних та подорожніх листів вантажного автомобіля, наявних в матеріалах справи, спростовує твердження відповідача про неможливість здійснення перевезень позивачем придбаного ним товару, оскільки за один день могло відбуватись два і більше перевезення, в тому числі за межами Київської області.

Так, судом встановлено, що згідно даних товаро - транспортних накладних, 17.02.2017 позивачем на свою адресу здійснено два перевезення з м. Вишневе Київської області та одне перевезення з м. Черкаси. Як вбачається із загальнодоступних даних мережі інтернет, відстань між м. Вишневе Київської області та м. Буча Київської області становить 28 кілометрів. Відстань між м. Черкаси та м. Буча Київської області становить 228 кілометрів. Таким чином, вантажний автомобіль при здійсненні вказаних перевезень із середньою швидкістю 50 км/год має пройти відстань біля 600 кілометрів за 12 годин, шо не спростовує факту здійснення перевезення. Інші перевезення товарів здійснені в один день (20.02.2017), крім 23.02.2017, здійснені позивачем в межах м. Києва та Київської області.

За таких обставин, суд дійшов висновку про підтвердження позивачем факту перевезення придбаного товару за спірними господарськими операціями.

Щодо наявності кримінальних проваджень, порушених відносно контрагентів позивача, та вплив цих обставин на юридичне значення первинних документів, що слугували підставою для отримання спірних податкових вигод.

Суд зауважує, що стверджуючи в Акті перевірки про фіктивність ТОВ Шефілтон ЛТД та ТОВ Спецпромтрейд 2008 внаслідок вжиття органами досудового розслідування до вказаних юридичних осіб заходів кримінально-процесуального характеру, контролюючий орган будь-яких доказів, здобутих у рамках таких кримінальних проваджень, крім протоколу від 19.09.2018 допиту свідка - ОСОБА_2 , згідно якого вона відмовилась надавати свідчення, не досліджував.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У розумінні статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, будь-який доказ підлягає обов`язковій оцінці судом у сукупності, разом з іншими доказами, з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України вина посадових осіб ТОВ Трансміксбуд , ТОВ Шефілтон-ЛТД та ТОВ Спецпромтрейд 2008 у фіктивному підприємництві, фальсифікації бухгалтерських чи інших документів, ухиленні від сплати податків має підтверджуватись відповідними доказами.

Сама по собі наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків, безвідносно до зібраних у рамках такого кримінального провадження доказів, що підтверджують вину особи, не може бути підставою для автоматичного спростування реальності усіх фінансово-господарських операцій з платником податків, у відношенні до якого здійснюються заходи кримінально-процесуального характеру.

Верховний Суд у низці своїх постанов сформував правовий висновок, відповідно до якого навіть факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій із урахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Крім того, суд не може робити висновок про нереальність господарських операцій підприємства з контрагентами на підставі вироку, якщо в останньому немає жодних обставин, що підтверджували б факт безтоварності спірних господарських операцій, а також якщо встановлена у вироку обставина не має значення для податкового спору, тобто не стосується предмету доказування даної адміністративної справи. (постанови Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 808/2459/17, від 12.04.2018 у справі № 826/1571/16 та від 16.05.2018 у справі № 2а-0870/12052/11, від 08.11.2018 у справі № 826/15028/17).

У судовому засіданні суд також неодноразово пропонував відповідачеві надати (повідомити про відомі йому факти) вироки відносно посадових осіб ТОВ Трансміксбуд , ТОВ Шефілтон-ЛТД та ТОВ Спецпромтрейд 2008 за фактами фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків, копії письмових пояснень/протоколів допиту посадових осіб ТОВ Трансміксбуд , ТОВ Шефілтон-ЛТД та ТОВ Спецпромтрейд 2008 у рамках кримінальних проваджень із яких вбачаються факти фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків тощо.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують вину посадових осіб ТОВ Трансміксбуд , ТОВ Шефілтон-ЛТД та ТОВ Спецпромтрейд 2008 у фіктивному підприємництві або ухиленні від сплати податків

В матеріалах справи також відсутні докази того, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів позивача, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, які посвідчують факт придбання товарів.

Водночас відповідно до інформації, що міститься в Єдиному держаному реєстрі підприємств та організацій України станом на дату розгляду цієї справи по суті, ТОВ Трансміксбуд , ТОВ Шефілтон-ЛТД та ТОВ Спецпромтрейд 2008 зареєстровані як юридичні особи, знаходяться за зареєстрованою адресою, щодо них відсутня процедура припинення, а підписантами зазначені особи, що підписували документи по результатам господарських операцій із позивачем. Відтак, твердження про фіктивність зазначених підприємств є припущенням та не можуть бути покладені в обґрунтування висновку про порушення позивачем податкового законодавства.

Щодо висновку судово - економічної експертизи № 1-02/2018 - се по кримінальному провадженню № 22017240000000017, виконаної ОСОБА_5 , то суд констатує, що її виконано експертом ТОВ Дослідницький інформаційно -консультаційний центр , тобто атестованим судовим експертом, що не працює у державних спеціалізованих експертних установах.

Особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, а також порядок здійснення контролю за дотриманням цими експертами вимог нормативно-правових актів, що регулюють питання судово-експертної діяльності визначені Інструкцією про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3505/5.

Підпунктом третім пункту четвертого розділу ІІ цієї Інструкції передбачено, що судовому експерту забороняється вирішувати питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта, а також для з`ясування питань права і надавати оцінку законності проведення процедур, регламентованих нормативно-правовими актами.

Всупереч цієї вимоги, здійснюючи дослідження стосовно формування податкового кредиту ТОВ Техпромсервіс ЛТД , судовим експертом здійснено надання правової кваліфікації діям суб`єктів господарювання та надано оцінку законності проведення позивачем процедур, пов`язаних із формуванням його податкових зобов`язань, регламентованих Податковим кодексом України. За таких обставин, суд не вправі враховувати висновок судово - економічної експертизи № 1-02/2018 - се по кримінальному провадженню № 22017240000000017, як належний та допустимий доказ у справі.

Щодо обриву ланцюга постачання товарів, робіт і послуг.

Суд зазначає, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява N 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява N 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява N 6689/03), які відповідно до частини 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права, зазначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування. При цьому, платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Таким чином, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом, якщо платник ПДВ не знав і не міг знати про зловживання інших учасників ланцюга постачання.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод, або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та невизнання понесених витрат. При цьому, такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, та повинні бути підтвердженими належними і достатніми доказами.

В контексті викладеного, обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про їх нереальність чи про те, що позивач як платник податків діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які міг допустити його контрагенти чи інші учасники ланцюга постачання, або ж про те, що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій було одержання позивачем податкової вигоди, контролюючий орган під час розгляду справи не надав.

Крім того, як вбачається зі змісту Акта перевірки, висновок про неможливість придбання товарів контрагентами позивача, зроблений контролюючим органом на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних. Водночас, отримання податкової накладної від продавця товару є правом суб`єкта господарювання, а не його обов`язком. Господарські операції контрагентів позивача щодо придбання товарів за якими податкові накладні на їх ім`я не складались, контролюючим органом не досліджувались.

Відтак, відсутність інформації про отримання контрагентами позивача податкових накладних із переліком товарів, що у подальшому реалізовувались позивачеві, само по собі не означає відсутності факту такого придбання товару, а отже не є достатнім та допустимим доказом безтоварності господарської операції.

Зміст вчинених між позивачем та його контрагентами правочинів та інформація із офіційних джерел свідчить про те, що контрагенти позивача не є виробниками товарів і лише здійснюють посередницьку діяльність, специфіка якої полягає у тому, що підприємству, яке реалізує товарно - матеріальні цінності та є перепродавцем товару, як правило не вимагається ані значної кількості працівників, ані наявності основних засобів, складських приміщень та транспорту для виконання взятих на себе зобов`язань. Даний вид діяльності може здійснюватися без попереднього зберігання товару, а перевезення виконуватися транспортними засобами, що належать третім особам.

Стверджуючи про об`єктивну недостатність адміністративно - господарських засобів для поставки товарів, відповідач в акті перевірки не навів переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та беззаперечно спростовують факти поставки товару, його оприбуткування, що засвідчені наданими до перевірки та матеріалів справи первинним бухгалтерським документами.

Зокрема, Акт перевірки не містить аналізу обсягу та характеру ресурсів, які, з урахуванням обставин виконання спірних господарських операцій, були необхідні для поставки товарів на користь позивача, але були відсутні у ТОВ Трансміксбуд , ТОВ Шефілтон-ЛТД та ТОВ Спецпромтрейд 2008 чи їх контрагентів.

З цих же підстав суд критично ставиться до посилань відповідача на інформацію ПрАТ Київуніверсал про відсутність у ТОВ Шефілтон ЛТД права оренди на майно за адресою, зазначеної у товаро-транспортних накладних, оскільки платне використання складських чи інших приміщень не є єдиною формою для забезпечення зберігання товарів за місцем відвантаження для передачі їх покупцеві.

Крім того, судом за допомогою мережі інтернет перевірено твердження відповідача про розташування за адресою Котельникова 25 у м. Києві житлового будинку та, як наслідок, неможливості навантаження позивачем за цією адресою товару. Судом встановлено, що за вказаною адресою знаходиться окрема огороджена триповерхова будівля та, за всіма зовнішніми ознаками, адміністративного призначення (https://www.google.com.ua/maps/@50.4523799,30.3805432,3a,75y,129.8h,90.14t/data=!3m6!1e1!3m4!1shHRkK7UVoJzpi4OjblgqzA!2e0!7i13312!8i6656?hl=ru).

Тому суд констатує, що твердження відповідача в цій частині не відповідають дійсним обставинам справи.

Узагальнені посилання контролюючого органу на протиправний характер діяльності ТОВ Трансміксбуд , ТОВ Шефілтон-ЛТД та ТОВ Спецпромтрейд 2008 без конкретизації фактів вчинення ними податкових правопорушень та їх впливу на подальші правовідносини із позивачем, також не можуть слугувати підтвердженням недобросовісності останнього.

З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Як зазначено в Акті перевірки, ТОВ Трансміксбуд , ТОВ Шефілтон-ЛТД та ТОВ Спецпромтрейд 2008 , як на момент здійснення господарських відносин з ТОВ Техпромсервіс ЛТД , так і на час перевірки, були і залишаються юридичними особами, які зареєстровані у встановленому законом порядку, мають керівний склад, відомості про який внесені до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За переконанням суду, підприємство, яке є сумлінним платником податків і виконало усі вимоги, з якими закон пов`язує право на зменшення податкового зобов`язання на суму податкового кредиту, не повинно нести відповідальність за протиправні діяння своїх контрагентів.

Між тим, не можна брати до уваги посилання контролюючого органу, як на обґрунтування своїх висновків, на відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності у контрагентів позивача, оскільки такі висновки є лише припущенням без належної перевірки діяльності самих суб`єктів господарювання.

Крім того, суд зауважує, що анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи або її відсутність за місцезнаходженням, самі по собі не призводять до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Згідно даних, що містяться у Єдиному реєстрі платників податку на додану вартість (https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/pdv), свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ Трансміксбуд (код в ЄДРПОУ 37496319) анульовано 05.07.2017, свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ Шефілтон-ЛТД (код в ЄДРПОУ 40849601) анульовано 21.05.2018, свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ Спецпромтрейд 2008 (код в ЄДРПОУ 39205146), анульовано 27.12.2019. Тобто, на момент виникнення оспорюваних господарських операцій, зазначені контрагенти позивача були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Судом встановлено факт наявності у позивача ліцензії на провадження господарської діяльності зі створенням об`єктів архітектури та дозволу на виконання робіт з монтажу, демонтажу, налагодження, ремонту та технічного обслуговування устаткування підвищеної небезпеки, а матеріали справи не містять спростовування тверджень позивача про використання ним спірного товару у господарській діяльності. На підтвердження факту використання товару у своїй господарській діяльності, позивачем надані оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 та картки аналітичного обліку 631.

За таких обставин, суд дійшов висновку про використання позивачем придбаних у ТОВ Трансміксбуд , ТОВ Шефілтон-ЛТД та ТОВ Спецпромтрейд 2008 товарів у власній господарській діяльності задля досягнення економічного результату.

Що стосується тверджень відповідача про безтоварність господарських операцій внаслідок відсутності сертифікатів якості на товар, засвідчені заводом - виробником та, як наслідок, неможливість встановлення виробника вказаних товарів, суд зазначає, що така відсутність не доводить безумовно безтоварність операції, а може бути лише складовою у ряді наданих відповідачем належних та допустимих доказів. За переконанням суду, вимога однієї сторони надати та обов`язок іншої сторони передати сертифікати якості на товар, засвідчений заводом - виробником, є правом покупця, з однієї сторони та обов`язком продавця - з іншої. Водночас, відсутність вимоги покупця надати документи, породжує право продавця їх не передавати, оскільки, в даному випадку відсутній предмет спору між сторонами.

За твердженням позивача, сертифікати якості на товар, засвідчені заводом - виробником, ним не вимагались та не отримувались, що, за переконанням суду, не може свідчити про безтоварність спірних господарських операцій, оскільки наявність придбаної продукції на складах позивача не перевірялась, а твердження про її використання ТОВ Техпромсервіс ЛТД у власній господарській діяльності під час перевірки та у подальшому контролюючим органом під сумнів не ставилось.

Що стосується твердження відповідача про неможливість здійснення у лютому 2017 року перевезень вантажним транспортом саме водієм ОСОБА_4 , оскільки посвідчення водія із відповідною категорією надано йому лише 19.10.2019, суд звертає увагу сторін на ту обставину, що згідно копії посвідчення водія, наявного в матеріалах справи, даний документ виданий 19.10.2019 і є посвідченням водія нового зразка.

Судом встановлено, що громадянин ОСОБА_4 працює водієм у ТОВ Техпромсервіс ЛТД з 2002 року і здійснює перевезення вантажними автомобілями, що також підтверджується протоколом допита свідка від 24.10.2018, здійсненого у межах кримінального провадження №2201724000000017. Оскільки сама по собі робота на посаді водія передбачає наявність посвідчення водія із відкритою категорією для надання йому права на керування вантажним автотранспортом, у суду немає сумніву щодо наявності такого документу на час здійснення вантажних перевезень у лютому 2017.

Відтак наявність посвідчення водія нового зразка, виданого 19.10.2019, не може бути доказом відсутності права ОСОБА_4 здійснювати вантажні перевезення на підставі посвідчення водія старого зразка та, у свою чергу, спростовує доводи позивача. Крім того, наявність або відсутність посвідчення водія у ОСОБА_4 під час проведення перевірки контролюючим органом не досліджувалось.

За таких обставин, суд констатує про встановлення фактичного руху активів за результатами здійснення оспорюваних господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

Водночас докази які можуть свідчити про неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особами, які значяться продавцями товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не придбавалися або не могли бути придбані в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку, в матеріалах справи відсутні.

Висновки відповідача про неналежне оформлення документів та його сумніви в їх достовірності ґрунтуються виключно на аналізі самих документів, який не супроводжувався будь -якими діями по перевірці обставин здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Відповідач задля доведення своєї позиції мав би здійснити таку перевірку та з`ясувати обставини, однак, як вбачається із матеріалів справи, такої перевірки він не провів, доказів суду не представив, обмежився інформацією з власних баз даних, достовірність інформації в яких не підтверджена жодними об`єктивними доказами.

Водночас, на підтвердження реальності виконання умов договорів, позивач надав копії первинних документів, зокрема податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, платіжних доручень, оборотньо-сальдові відомості, тощо.

Надаючи оцінку вказаному, суд застосовує вже напрацьовану Верховними Судом позицію з даного питання (постанова від 16.05.2018, справа № 813/552/15, провадження № К/9901/25877/18), постанова від 06.02.2020, справа № 806/1339/15, провадження № К/9901/27277/18).

Крім того, адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності ("виправдання") свого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі №509/4156/15-а.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення форми Р від 01.02.2019 №0002521413 є протиправним та підлягає скасуванню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак не довів правомірності свого рішення.

Водночас позивач під час судового розгляду довів суду належними та достатніми доказами факт придбання товарів, робіт і послуг.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, зважаючи на те, що суду не надано належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту, не доведено його недобросовісності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 19210,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 14.02.2019 № 2352 (а.с. 3).

Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню йому у повному обсязі за рахунок відповідача.

Позивач просить суд прийняти рішення про відшкодування витрат, понесених на правничу допомогу згідно Договору № ЮО-04/2018 про надання правової допомоги від 25.01.2018 у розмірі 35900,00 грн.

В обґрунтування вказує, що витрати, пов`язані з розглядом справи, складаються із оплати послуг адвоката за: ознайомлення з матеріалами, наданими клієнтом, проведення консультацій визначення та узгодження правової позиції, тактики захисту інтересів клієнта - 1000,00 грн., складання, підготовка до подання, виготовлення копій адміністративного позову - 8500,00 грн., (згідно звіту № 02/2019 від 28.02.2019 (а.с. 73.т.ІV) та Акта надання послуг № 03 від 28.02.2019 (а.с. 74.т.ІV); представництво інтересів клієнта в судовому засіданні 27.03.2019 (2 години) - 2000,00 грн. (згідно звіту № 03/2019 від 31.03.2019 (а.с. 77.т.ІV) та Акта надання послуг № 06 від 31.03.2019 (а.с. 78.т.ІV); складання та подання до суду клопотання про ознайомлення с матеріалами справи (1 документ) - 200,00 грн., ознайомлення з матеріалами справи у приміщенні суду зі зняттям фотокопій документів (2 томи) - 1600,00 грн., обробка, вивчення, аналізування документів, доданих до відзиву на позов ГУ ДФС у Київській області та визначення напрямків роботи по спростуванню тверджень відповідача (10 годин) - 4000,00 грн. (згідно звіту № 04/2019 від 30.04.2019 (а.с. 81.т.ІV) та Акта надання послуг № 08 від 30.04.2019 (а.с. 82.т.ІV); складання та подання до суду відповіді на відзив ГУ ДФС у Київській області на позовну заяву та чотирьох клопотань про витребування доказів (1 документ) - 4000,00 грн. (згідно звіту № 05/2019 від 31.05.2019 (а.с. 85.т.ІV) та Акта надання послуг № 12 від 31.05.2019 (а.с. 74.т.ІV); ознайомлення з матеріалами справи у приміщенні суду зі зняттям фотокопій документів, що були надані відповідачем разом із запереченнями (2 томи) - 1600,00 грн., підготовка до судового засідання, призначеного на 19.06.2019 (4 години) - 800,00 грн., складання текстів клопотання № 5 про витребування доказів, письмових пояснень по обставинах, викладених у запереченнях на відповідь на відзив, поданих представником ГУ ДФС у Київській області 16.05.2019 (2 документи) - 1600,00 грн., представництво інтересів клієнта в судовому засіданні Київського окружного адміністративного суду 19.06.2019 (1 година) - 1000,00 грн. (згідно звіту № 06/2019 від 30.06.2019 (а.с. 89.т.ІV) та Акта надання послуг № 15 від 30.06.2019 (а.с. 90.т.ІV); підготовка до судового засідання, призначеного на 06.08.2019 (4 години) - 800,00 грн., представництво інтересів клієнта в судовому засіданні Київського окружного адміністративного суду 06.08.2019 (1 година) - 1000,00 грн. (згідно звіту № 08/2019 від 31.08.2019 (а.с. 93.т.ІV) та Акта надання послуг № 19 від 31.08.2019 (а.с. 94.т.ІV); підготовка до судового засідання, призначеного на 15.10.2019 (4 години) - 800,00 грн., представництво інтересів клієнта в судовому засіданні Київського окружного адміністративного суду 16.10.2019 (0,5 години) - 1000,00 грн. (згідно звіту № 09/2019 від 31.10.2019 (а.с. 97.т.ІV) та Акта надання послуг № 22 від 31.10.2019 (а.с. 98.т.ІV), підготовка до судового засідання, призначеного на 18.11.2019 (4 години) - 800,00 грн., представництво інтересів клієнта в судовому засіданні Київського окружного адміністративного суду 18.11.2019 (0,5 години) - 1000,00 грн., складання та подання до суду заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження (1 документ) - 800,00 грн. (згідно звіту № 10/2019 від 29.11.2019 (а.с. 101.т.ІV) та Акта надання послуг № 26 від 29.11.2019 (а.с. 74.т.ІV).

Оплата послуг з правничої допомоги адвокату здійснювалась позивачем в межах сум перерахованих згідно з платіжними дорученнями: № 259 від 01.03.2019 на суму 28300,00 грн. (а.с. 76.т.ІV), № 511 від 01.04.2019 на суму 16500,00 грн. (а.с. 80.т.ІV), № 871 від 14.05.2019 на суму 10600,00 грн. (а.с. 84.т.ІV), № 1147 від 11.06.2019 (а.с. 88.т.ІV), № 2581 від 04.07.2019 на суму 28400,00 грн. (а.с. 92.т.ІV), № 1816 від 05.09.2019 на суму 32500,00 грн.(а.с. 96.т.ІV), № 289 від 04.11.2019 на суму 41000,00 грн. (а.с. 100.т.ІV) 593 від 02.12.2019 на суму 21400,00 грн (а.с. 104.т.ІV).

Судом встановлено, що перелік послуг, наданих адвокатом, підтверджується відповідними звітами, складеними самим адвокатом в односторонньому порядку та не затвердженими позивачем. Кожний звіт адвоката містить перелік послуг адвоката, що надавались не тільки в даній справі, але й в інших провадженнях із зазначенням кількості та вартості щодо кожної з них. В свою чергу, оплата послуг представникові позивача здійснювалась у розмірі суми, зазначеної загалом по кожному звіту та відповідно до виставленого адвокатом рахунку на оплату.

Оскільки звіти адвоката складені в односторонньому порядку, суд позбавлений можливості достеменно впевнитись у тому, який обсяг та вартість послуг адвоката, пов`язаних із розглядом саме цієї справи, прийнятий та оплачений позивачем в межах обсягів послуг, зазначених у кожному звіті.

Крім того, судом встановлено, що вартість послуг, які зазначені адвокатом у звітах як пов`язані із розглядом цієї справи, становить 32500,00 грн., а не 35900,00 грн., що вимагається для відшкодування.

За переконанням суду, не всі зазначені витрати пропорційні складності справи та характеру вчинених адвокатом дій. Так, складання та подання до суду заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження (1 документ) безпідставно оцінюється у 800,00 грн. Таке ж стосується ознайомлення з матеріалами справи у приміщенні суду зі зняттям фотокопій документів виконані два рази із вартістю по 1600,00 грн. кожний. Крім того, матеріали справи не містять обґрунтувань щодо витраченого часу на підготовку адвоката до судових засідань.

За таких обставин суд позбавлений можливості установити фактично понесені позивачем витрати, пов`язані з розглядом саме цієї справи. А тому, вимога про відшкодування витрат понесених на правничу допомогу згідно Договору № ЮО-04/2018 про надання правової допомоги від 25.01.2018 у розмірі 35900,00 грн., не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від форми Р від 01.02.2019 № 0002521413.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Техпромсервіс ЛТД (код за ЄДРПОУ 30531000, 08292, Київська область, м. Буча, вул. Києво-Мироцька, 170-В) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (код за ЄДРПОУ 39393260, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

рішення складено у повному обсязі та підписане 17.02.2020

Суддя Панченко Н.Д.