Рішення

від 07.02.2020 по справі 540/2539/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2539/19 13 год. 10 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Кованій В.А.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування податкових- повідомлень рішень, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимогу про сплату боргу (недоїмки),

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить: скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.09.2019 №0025611305, №0025621305, №0025641305, №0025631305, рішення №0006321305 від 16.09.2019 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.09.2019 р. №Ф-0002771305.

Ухвалою від 02.12.2019 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме надати документ про доплату судового збору.

12.12.2019 р. позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 17.12.2019 року відкрите спрощене провадження у адміністративній справі, судове засідання призначене на 17.01.2020 р.

Ухвалою від 17.01.2020 року розгляд справи відкладення до 27.01.2020 р.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді на лікарняному, розгляд справи відбувся 07.02.2020 р.

У судовому засіданні 07.02.2020 р. проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складений акт від 16.08.2019 р. №442/21-22-13-05/3408608854. На підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.09.2019 року № 0025611305, № 0025621305, № 0025641305, №0025631305, рішення №0006321305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не перерахованого єдиного внеску, вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0002771305. Позивач, не погоджуючись з висновками контролюючого органу, викладеними в акті перевірки , що стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень (далі - ППР), звернувся до суду з позовом та просить визнати протиправними та скасувати ППР, рішення та вимогу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов з підстав, викладених у позові.

Відповідач у відзиві на позов заперечив проти задоволення вимог позивача, мотивуючи наступним. За результатами проведеної планової виїзної перевірки контролюючим органом встановлені порушення податкового законодавства, що полягало у занижені фізичною особо-підприємцем чистого доходу від будь-якої діяльності внаслідок віднесення до складу витрат вартість послуг сервісного обслуговування рекламних конструкцій, включення до витрат витрати на придбання основних засобів, які підлягають амортизації, віднесення до складу витрат суми сплати податку на додану вартість, внесення виправлень у книгу обліку доходів та витрат. Зазначені порушення мали вплив на формування показників податку на доходи фізичних осіб. Також, позивачем порушено вимоги податкового законодавства в частині завищення податкового кредиту. Окрім того, перевіркою встановлено, що в облікових даних ФОП ОСОБА_1 відсутня інформація про об`єкти оподаткування: рекламні конструкції, вантажні автомобілі та нежитлове приміщення. Із зазначених підстав представники відповідача просять відмовити в задоволені позову.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м.Севастополі у період з 22.07.2019 р. по 09.08.2019 р. головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності платника податків ОСОБА_1 за результатами якої складений акт від 16.08.2019 р. №442/21-22-13-05/3408608854 "Про результати документальної планової виїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 31.07.2013 по 31.12.2018".

Перевіркою встановлені наступні порушення :

- п. 177.2, п.177.4 ст. 177 Розділу IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями, а саме не нарахування податку на доходи фізичних осіб з підприємницької діяльності на загальну суму 46899,24 грн., в тому числі за 2016 рік на суму 215,79 грн., за 2017 рік на суму 28733,24 грн. та за 2018 рік на суму 17950,21 грн.;

- п.2 частини першої ст.7 Закону України від 08.07.2010р. №2464-VІ „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" не нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з чистого оподаткованого доходу від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 57321,32 грн., в тому числі за 2016 рік на суму 263,76 грн., за 2017 рік на суму 35118,41 грн. та за 2018 рік на суму 21939,15 грн.;

- п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами і доповненнями занижено суму військового збору від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 3908,27 грн., в тому числі за 2016 рік на суму 17,98 грн., за 2017 рік на суму 2394,44 грн. та за 2018 рік на суму 1495,85 грн.;

- пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, а саме заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 14166,67 грн., в тому числі за лютий 2017 року на суму 6666,67 грн. та за березень 2017 року на суму 7500,00 грн.;

- п.63.3. ст.63, п.1 17.1 ст. 1 17 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями - платником вчасно та в повному обсязі не подано повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП за 2016-2018 роки.

На підставі акту перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 16.09.2019 року:

- ППР № 0025641305, яким позивачу нарахована сума штрафних (фінансових) санкцій за платежем адміністративні штрафи та інші санкції на суму 170,00 грн.;

- ППР № 0025631305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 14166,67 грн. та застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 3541,67 грн.;

- ППР № 0025621305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичною особою за результатами річного декларування на суму 3908,27 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 977,07 грн.;

- ППР № 0025611305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 46899,24 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11724,81 грн.

- вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0002771305 на суму 57321,32 грн.;

- рішення №0006321305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 9296,73 грн.

Позивач, не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПС України. Рішенням ДПС України від 30.10.2019р. №7704/6/99-00-08-06-01 ППР залишені без змін, а скарга - без задоволення.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Щодо порушень, зазначених у акті перевірки, суд зазначає наступне.

Як вбачається із акту перевірки, податковим органом встановлено, що у порушення п.177.4.5 п.177.4 ст.177 ПК України позивачем до витрат включені витрати на придбання основних засобів, які підлягають амортизації на загальну суму 83958,68 грн., а саме: - в липні 2017 р. на придбання двигуна SPDE 76АХ в сумі 6526,02 грн. (без ПДВ); - в серпні 2017 року на придбання Вайнгард МТ20 зовнішній блок кондиціонера в кількості 2 шт. на загальну суму 46941,00 грн. (без ПДВ); - в вересні 2017 року на придбання ноутбука ACER SF314-51 на суму 19458,33 грн. (без ПДВ); - в листопаді 2017 року на придбання Бензопили MS260-N, 40см на суму 8333,33 грн. (без ПДВ).

Позивач у своєму позові не погоджується з виключенням з витрат ОСОБА_1 витрат на придбання саме комплектуючих виробів за 2017 р. на загальну суму 53467,02 грн., що в свою чергу стало підставою для збільшення зобов`язань зі сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та відповідно єдиного соціального внеску.

Суд зазначає, що відповідно до пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92 основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Згідно п. 6 Положення об`єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство/установа отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Одиницею обліку основних засобів є об`єкт основних засобів.

Об`єкт основних засобів - це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями та приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з`єднаних предметів однакового чи різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу лише в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, який відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством/установою.

З аналізу вищезазначених норм слідує, що серед перелічених в акті об`єктів до основних засобів можна віднести лише придбаний позивачем ноутбук ACER SF314-51 на суму 19458,33 грн. (без ПДВ) та бензопилу MS260-N, 40см на суму 8333,33 грн. (без ПДВ), оскільки решта перелічених об`єктів є комплектуючими запчастинами які самостійно не можуть виконувати певні функції.

Тому, суд вважає безпідставним висновки контролюючого органу щодо виключення з витрат на придбання основних засобів витрати на придбання комплектуючих виробів за 2017 р., а саме двигуна SPDE 76АХ та Вайнгард МТ20 зовнішній блок кондиціонера в кількості 2 шт. на загальну суму 53467,02 грн., а тому збільшення позивачу зобов`язань зі сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску, нарахованого у зв`язку із виключенням зі складу витрат суми 53467,02 грн. є неправомірним.

Також перевіркою встановлено, що протягом 2016, 2017, 2018 років позивачем до Книги обліку доходів та витрат вносилися виправлення, проте підсумки за місяць не коригувались. Враховуючи зазначене порушення, перевіркою правильності визначення витрат безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу та відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи встановлено їх завищення: у 2016 році на суму - 1198,86 грн., у 2017 році на суму - 159629,13 грн., та у 2018 році на суму - 99723,37 грн.

Позивач не погоджується із зазначеним порушення, стверджуючи що в декларацію про майновий стан витрати були внесені вже з врахуванням здійснених виправлень, тому такі коригування не привели до завищення витрат.

Суд зазначає, що відповідач, всупереч ст. 77 КАС України не спростував доводи позивача у цій частині та жодними доказами не довів факту завищення витрат позивачем та наявності розбіжностей між сумами витрат, внесеними до книги обліку доходів та витрат та деклараціями позивача.

Щодо виявленого порушення п.177.4.5 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України внаслідок якого позивачем завищено витрати на загальну суму 70833,33 грн. (85000,00 грн. - 14166,67 грн. (ПДВ)) суд зазначає наступне.

Відповідач в акті перевірки встановив, що за результатами опрацювання зібраної податкової інформації не підтверджено реального виконання господарських операцій ПП "Грандбудстар" (код 40394220) по взаємовідносинам з ПП ОСОБА_1 за лютий та березень 2017 року, а саме: в лютому 2017 року ПП ОСОБА_1 сплачено ПП "Грандбудстар" (код 40394220) за послуги сервісного обслуговування рекламних конструкцій кошти в сумі 40000,00 грн., в тому числі ПДВ - 6666,67 грн. в березні 2017 року ПП ОСОБА_1 сплачено ПП "Грандбудстар" (код 40394220) за послуги сервісного обслуговування рекламних конструкцій кошти в сумі 45000,00 грн., в тому числі ПДВ - 7500,00 грн. Зазначає, що акти здачі-приймання робіт складені з порушенням законодавства , а саме не конкретизовано зміст наданих послуг, відповідно до їх переліку та їх обсяг.

Позивач стверджує, що реальність господарських операцій підтверджена первинними документами. Вказує, що чинним податковим законодавством не передбачено обов`язку описувати в актах здачі прийому виконаних робіт весь обсяг наданих послуг, оскільки такий обсяг визначений у договорі та завданнях до виконання, наданих позивачем як замовником ПП "Грандбудстар" як виконавцю. Окрім того, враховуючи специфіку роботи позивача, він надає послуги з реклами згідно визначених завдань, доданих до матеріалів справи.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ПП "Грандбудстар" позивач надав суду первинні документи, а саме: договір про надання рекламних послуг (сервісне обслуговування рекламних конструкцій) №3 від 01.01.2017 року (Договір) укладеного між ПП "Грандбудстар" та ФОП ОСОБА_1 , акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000020, №ОУ-0000030.

Судом встановлено, що згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000020 виконавцем (ПП "Грандбудстар") були проведені роботи (надані послуги) сервісного обслуговування рекламних конструкцій загальною вартістю 40000,00 грн. (сума без ПДВ 33333,33 грн., ПДВ 20% - 6666,67 грн.). Згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000030 виконавцем (ПП "Грандбудстар") були проведені роботи (надані послуги) сервісного обслуговування рекламних конструкцій загальною вартістю 45000,00 грн. (сума без ПДВ 37500,00 грн., ПДВ 20% - 7500,00 грн.).

З дослідженого договору про надання рекламних послуг (сервісне обслуговування рекламних конструкцій) №3 від 01.01.2017 р. укладеного між ПП "Грандбудстар" (Виконавець) та ФОП ОСОБА_1 (Замовник) суд встановив, що предметом договору є те, що Виконавець за плату та за замовленням надає Замовнику, а Замовник зобов`язується прийняти та сплатити належним чином надані Рекламні послуги. Згідно п.1 Договору, Рекламні послуги - виготовлення та розміщення реклами на спеціальних конструкціях та/або фасадах та обслуговування реклами на поверхнях спеціальних конструкцій та/або фасадів протягом визначеного оплачуваного періоду та відповідно до затверджених адресних програм.

Окрім того, п.2.3 Договору встановлений загальний порядок надання послуг з сервісного обслуговування реклами, яким чітко передбачено зміст, обсяг та види робіт з сервісного обслуговування реклами, які надає Виконавець.

На підтвердження обсягу та видів наданих послуг ПП "Грандбудстар" з сервісного обслуговування рекламних конструкцій, позивач надав завдання до виконання лютий, березень 2017 року згідно договору надання рекламних послуг №3 від 01.01.2017 р. в яких чітко зазначені завдання, які повинен здійснити Виконавець та відповідна сума оплати за виконані завдання.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до положень ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є принцип превалювання сутності над формою, відповідно до якого операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Таким чином, недоліки актів здачі-прийняття робіт не можуть бути належним та допустимим доказом порушення підприємством податкового законодавства, якщо інформацію про обсяг виконаних робіт можливо встановити з іншої первинної документації та виконання якої вони складені. А тому, неточності в первинних документах не можуть свідчити про відсутність реального вчинення господарських операцій.

Формальні недоліки в первинних документах, повинні оцінюватися у сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції.

З огляду на зазначене, суд не погоджується з висновками відповідача щодо не підтвердження реальності господарських операцій позивача з ПП "Грандбудстар", а тому податкове повідомлення-рішення від 16.09.2019 р. №0025631305 підлягає скасуванню.

Також, проведеною перевіркою встановлено порушення податкового законодавства щодо включення позивачем у червні та листопаді 2018 року до витрат суму сплати податку на додану вартість за сплачені послуги відповідно у сумі 1750,00 грн. та 25000,00 грн.

Позивач із зазначеним порушенням не погоджується, зазначає, що на момент проведення перевірки дана помилка була виявлена і виправлена, про що свідчать відповідні записи в Книзі обліку доходів і витрат.

Вирішуючи спірне порушення, суд враховує наступні приписи податкового законодавства.

Згідно з п.177.3 ст. 177.3 ПКУ для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, гцо входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 177.4 ст. 177 ПКУ до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать витрати, до складу яких включається, зокрема, вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат (пп. 177.4.1); витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають виграти на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (пп. 177.4.2); суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця (пп. 177.4.3); інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково- касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (пп. 177.4.4).

Однак, суд не погоджується із позицією відповідача стосовно віднесення до витрат сум ПДВ за червень та листопад 2018 року, оскільки з досліджених судом копій сторінок Книги обліку доходів і витрат, встановлено, що позивачем проведені виправлення зазначеним сум.

За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними та допустимими доказами не довів того, що позивачем не було проведено коригування підсумків за місяці, та відображення сум витрат у декларації без урахування виправлень, що призвело до завищення витрат.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 16.09.2019 р. №0025641305, яким позивачу нарахована штрафна санкція у сумі 170,00 грн., суд зазначає наступне.

Перевіркою констатовано, що ФОП ОСОБА_1 не було подано повідомлення за ф. №20-ОПП, у зв`язку з чим порушено вимоги п.63.3 ст.63 ПКУ, а саме платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку. Згідно з розд.VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі Порядок №1588), повідомлення про всі об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність здійснюється шляхом подання повідомлення за ф. №20-ОПП. За результатами проведеної перевірки відповідно до п. 117.1 ст. 117 ПКУ до позивача застосовано штрафні санкції.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував про застосування до позивача штрафної санкції у зв`язку із неподанням повідомлення про об`єкти оподаткування. Зазначив, що згідно п.63.3 ст.63 ПК України платник податків зобов`язаний стати на податковий облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку та повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти пов`язані з оподаткуванням. Проте, податкове законодавство не передбачає такого виду обліку як облік об`єктів оподаткування, не визначає чітких строків повідомлення про об`єкти оподаткування та не закріплює перелік об`єктів, які відносяться до об`єктів оподаткування. Відповідно у позивача не існує обов`язку ставити на облік об`єкти оподаткування.

Суд зазначає, п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків, зокрема, зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; забезпечувати збереження документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього кодексу.

Платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний податковий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об`єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Згідно із пп.8.1, 8.4 Розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року N 1588 платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом. Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою N 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Пунктом 117.1 ст. 117 ПК України встановлено, що неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог, встановлених цим кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень.

З аналізу вищезазначених норм, суд дійшов висновку щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 16.09.2019 р. №0025641305, яким позивачу нарахована штрафна санкція у сумі 170,00 грн., а тому позовна заява не підлягає задоволенню в цій частині.

Суд ухвалою від 17.01.2019р. зобов`язав Головне управління ДПС у Херсонській області надати суду розрахунок визначених зобов`язань за прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями у розрізі порушень.

Проте відповідач надав розрахунок визначеного зобов`язання із ПДФО, військового збору та ЄСВ у зв`язку із виключенням із складу витрат витрат на придбання ноутбуку ACER SF314-51 на суму 19458,33 грн. (без ПДВ) та бензопили MS260-N, 40см на суму 8333,33 грн. (без ПДВ).

Враховуючи наведене, суд вважає правомірним визначення позивачу зобов`язання із ПДФО, військового збору та ЄСВ у зв`язку із виключенням із складу витрат витрат на придбання ноутбуку ACER SF314-51 на суму 19458,33 грн. (без ПДВ) та бензопили MS260-N, 40см на суму 8333,33 грн. (без ПДВ), а саме: ПДФО за основним платежем 5002,5 грн. та за штрафними санкціями на 1250,63 грн., військовий збір за основним платежем на 416,87 грн., за штрафними санкціями на 104,22 грн., ЄСВ на 6114,16 грн.

Із наведених вище підстав суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Частиною 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 12, 19, 161- 163, 167 КАС України, суд-

вирішив :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.09.2019 р. №0025631305 яким збільшено ОСОБА_1 суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість за основним платежем у сумі 14166,67 грн. та за штрафними санкціями у сумі 3541,67 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.09.2019 р. № 0025621305 в частині збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання по військовому збору, що сплачується фізичною особою за результатами річного декларування за основним платежем у сумі 3491,40 грн. та за штрафними санкціями у сумі 872,85 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.09.2019 р. № 0025611305 в частині збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичною особою за результатами річного декларування за основним платежем у сумі 41896,74 грн. та за штрафними санкціями у сумі 10474,18 грн.

Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.09.2019 р. №Ф-0002771305 в частині сплати ОСОБА_1 недоїмки у сумі 51207,16 грн.

Скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.09.2019 р. №0006321305 в частині нарахування ОСОБА_1 штрафних санкцій у сумі 8073,89 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1480 (одна тисяча чотириста вісімдесят) грн. 05 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201, 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, 75) .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12 лютого 2020 р.

Суддя Г.М. Морська

кат. 111060000