Ухвала

від 25.01.2021 по справі 540/2539/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 січня 2021 року

м. Київ

справа № 540/2539/19

адміністративне провадження № К/9901/501/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року у справі №540/2539/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 16 вересня 2019 року №0025611305, №0025621305, №0025641305, №0025631305, рішення від 16 вересня 2019 року№0006321305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16 вересня 2019 року №Ф-0002771305.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що відповідачем неправомірно збільшено йому зобов`язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб, військовий збір та ЄСВ, оскільки відповідно до пп.177.4.1 п.177.4 ст.177 ПК України, витрати на придбання комплектуючих у 2017 році на суму 53467,02 грн входять до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів платника податку. Крім того, позивач зазначив, що відповідачем безпідставно визначено завищення ОСОБА_1 витрат за 2017 рік на суму 4873,12 грн, за 2018 рік на суму 72973,37 грн у зв`язку із внесенням виправлень до Книги обліку доходів і витрат, оскільки такі виправлення внесені з дотриманням вимог чинного законодавства. Позивач також зазначив, що ним помилково до витрат включено суму сплати податку на додану вартість за сплачені послуги, що було виявлено і виправлено на момент проведення перевірки.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року відкрите спрощене провадження у адміністративній справі.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року, задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 16 вересня 2019 року №0025631305 яким збільшено ОСОБА_1 суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість за основним платежем у сумі 14166,67 грн та за штрафними санкціями у сумі 3541,67 грн; скасовано податкове повідомлення-рішення від 16 вересня 2019 року №0025621305 в частині збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання по військовому збору, що сплачується фізичною особою за результатами річного декларування за основним платежем у сумі 3491,40 грн та за штрафними санкціями у сумі 872,85 грн; скасовано податкове повідомлення-рішення від 16 вересня 2019 року №0025611305 в частині збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичною особою за результатами річного декларування за основним платежем у сумі 41896,74 грн та за штрафними санкціями у сумі 10474, 18 грн; скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16 вересня 2019 року №Ф-0002771305 в частині сплати ОСОБА_1 недоїмки у сумі 51207,16 грн; скасовано рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16 вересня 2019 року №0006321305 в частині нарахування ОСОБА_1 штрафних санкцій у сумі 8073,89 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з вказаною касаційною скаргою.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів .

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пунктів 6, 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є: справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на обставини, встановлені судовими рішеннями, предметом спору у цій справі є визнання протиправним та скасування рішення контролюючого органу, на підставі якого може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (133894,56 грн < 192100,00 грн).

Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, ця адміністративна справа підпадає під критерій, встановлений пунктом 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення справи незначної складності.

Оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності, а тому, розглядаючи цю справу в порядку спрощеного позовного провадження, судом не було порушено норм процесуального права.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах Леваж Престасьон Сервіс проти Франції ( Levages Prestations Services v. France ) від 23 жовтня 1996 року, заява №21920/93; Гомес де ла Торре проти Іспанії ( Brualla Gomes de la Torre v. Spain ) від 19 грудня 1997 року, заява №26737/95).

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем розумних обмежень в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року у справі №540/2539/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко