Постанова

від 06.02.2020 по справі 160/5183/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 лютого 2020 року справа № 160/5183/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛ ГРУП на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року у справі № 160/5183/19 (суддя Голобутовський Р.З., повний текст рішення складено 03.10.2019р.) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛ ГРУП до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛ ГРУП" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) від 12.03.2019 року № 0007571419.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, неналежну оцінку доказів, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, позивач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року та прийняти нове рішення, яким його позов задовольнити та скасувати оскаржене рішення відповідача.

Позивач наполягає, що господарські операції з ТОВ «ВУДСТРОЙБУД» та ТОВ «ЛОТУС СІТІ» мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність викладених в акті перевірки висновків податкового контролюючого органу, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, внаслідок чого останнє є таким, що винесене з порушенням норм чинного законодавства України.

Відповідачем подано письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві відповідач стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд повно встановив обставини справи та дав належну оцінку доказам, що подавалися обома сторонами.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

З матеріалів справи встановлено, що уповноваженими посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛ ГРУП з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ Вудстройбуд за період 01.07.2018 по 31.07.2018 року, та ТОВ Лотус Сіті за період з 01.08. 2018 по 31.08.2018 року.

За результатами перевірки складено акт від 08.02.2019р. № 5537/04-36-14-19/40219576 (т.1 а.с. 76-89). Перевіркою встановлені наступні порушення:

- 198.1, пп. 198.2, пп. 198.3, ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями), Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року №966 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №13), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за №1267/26044, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 473 000 грн., в тому числі за: липень 2018 року - 206 333 грн., серпень 2018 року - 266 667,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 08.02.2019 року №5537/04-36-14-19/40219576 та за результатом розгляду заперечень позивача Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0007571419 від 12.03.2019 року, яким ТОВ «ЕЛ ГРУП» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 473 000,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 236500,00 грн. ( т.1 а.с.74)

Вважаючи висновки контролюючого органу щодо виявлених порушень вимог податкового законодавства безпідставними, а рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, вказав, що наявність належним чином оформленого первинного документа не надає права платнику податків на формування даних податкового обліку в тому разі, якщо зафіксована в первинних документах господарська операція фактично не відбулася. Відсутність відомостей про повний зміст і обсяг господарських операцій в наданих позивачем первинних документах, не дають можливості стверджувати, що ці господарські операції є реальними.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що в період який перевірявся, підприємство ТОВ ЕЛ ГРУП мало господарські відносини з ТОВ Вудстройбуд (код ЄДРПОУ 41684329) та ТОВ Лотус Сіті (код за ЄДРПОУ 42153622).

Так, з ТОВ Вудстройгруп позивачем були укладено договір субпідряду №48/07-ЕГ від 01.07.2018 року (т.1 а.с.159-161). За умовами договору виконавець (ТОВ Вудстройгруп ) зобов`язується за завданням замовника надати послуги з чистки технологічного обладнання, прибирання території, обслуговування технологічного обладнання, прибирання підкранових галерей, прості слюсарні роботи, вантажно-розвантажувальні роботи, керування бригадою та інше, в порядку та на умовах, визначених договором.

На підтвердження виконання умов договору були оформлені та видані: акти надання послуг ( т.1 а.с. 162-180).

На підтвердження здійснення оплати за надані послуги надано договір про переведення боргу №10/126/ЕГ від 20.07.2018 року, акти прийому-передачі документації від 20.07.2018 року, платіжні дорученнями №1400 від 24.07.2018 року, №1471 від 10.08.2018 року, №1546 від 05.09.2018 року, №1615 від 19.09.2018 року, №1694 від 08.10.2018 року, №2081 від 17.10.2018 року, а також, лист про зміну призначення платежу в платіжних дорученнях вих. №18/12 від 18.10.2019 року (т.1 а.с. 225-235).

Контролюючий орган під час перевірки також аналізував податкові накладні, виписані ТОВ Вудстройбуд на адресу ТОВ «ЕЛ ГРУП» , журнал-ордер по рахунку 6851 (стор. акту 6-7).

Також, у перевіряємому періоді позивач уклав з TOB Лотус Сіті договір субпідряду № 54/08-ЕГ від 01.08.2018 року, відповідно до якого ТОВ Лотус Сіті як виконавець брало на себе зобов`язання надати послуги з чистки технологічного обладнання, прибирання території, обслуговування технологічного обладнання, прибирання підкранових галерей, прості слюсарні роботи, вантажно-розвантажувальні роботи, керування бригадою та інше, в порядку та на умовах, визначених договором (т.1 а.с. 181-182).

На підтвердження виконання умов договору були оформлені та видані: акти надання послуг (т.1 а.с. 183-207).

На підтвердження здійснення оплати за надані послуги надано договір про переведення боргу №08/125/ЕГ від 01.10.2018 року, актами прийому-передачі документації від 01.10.2018 року, платіжними дорученнями №1727 від 18.10.2018 року, №1789 від 05.11.2018 року, №1831 від 14.11.2018 року, №1889 від 27.11.2018 року, №1925 від 06.12.2018 року, №1725 від 17.10.2018 року, №2081 від 14.01.2018 року, а також лист про зміну призначення платежу в платіжних дорученнях вих. №15/01 від 15.01.2019 року(т.1 а.с. 225-235).

Контролюючий орган під час перевірки аналізував податкові накладні, виписані ТОВ «Лотус Сіті» на адресу ТОВ «ЕЛ ГРУП» , журнал-ордер по рахунку 6851 (стор. акту 9-10).

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено позивачем до податкового кредиту відповідного періоду.

Аналізуючи надані позивачем документи, колегія суддів звертає увагу, що за інформацією контролюючого органу, здобутою під час перевірки, як у ТОВ Вудстройбуд , так і у ТОВ Лотус Сіті відсутня можливість фактичного здійснення господарських операцій з надання таких послуг, оскільки чисельність працюючих на кожному з цих підприємств всього 3 особи, й ті працювали лише протягом місяця.

За змістом частин першої та другої ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Сам по собі договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, договір свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного, вчинення господарської операції визначається не підписанням договору, а фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єктів господарювання, задіяних в ланцюгу до позивача, свідчить про те, що метою їх діяльності було створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди.

Виконання робіт та послуг передбачає наявність на підприємстві основних засобів, найманих працівників або залучення сторонніх організацій, які б мали на балансі відповідну техніку та кваліфікований персонал для виконання певних видів робіт.

В наданих позивачем актах щодо отриманих послуг взагалі не міститься інформації про кількість залучених до робіт працівників (робітників), механізмів та обладнання; не можливо дослідити характер наданих послуг (їх суть); графік виконання робіт (надання послуг); взагалі не зазначено місця надання послуг/виконання робіт.

Наведені факти свідчать про відсутність у позивача та його контрагентів-постачальників наміру отримання доходу, а здійснення лише документального оформлення господарських операцій, що не виконувалися.

Наявність належним чином оформленого первинного документа не надає права платнику податків на формування даних податкового обліку в тому разі, якщо зафіксована в первинних документах господарська операція фактично не відбулася.

Відсутність відомостей про повний зміст і обсяг господарських операцій за проаналізованими вище договорами в первинних документах, а також ненадання позивачем інших документів, які б розкривали це питання, в своїй сукупності не дають можливості стверджувати, що ці господарські операції є реальними.

Таким чином, позивачем безпідставно прийнято до обліку такі первинні документи та сформовано на їх підставі фінансову звітність, що у свою чергу призвело до неправильного визначення фінансового результату при обчисленні та нарахуванні податкових зобов`язань зі сплати податків.

Під час розгляду справи та дослідження матеріалів справи судом не встановлено реальності вчинених господарських операцій та належного, визначеного чинним законодавством України, доведення з боку позивача факту реального існування господарських взаємовідносин з його контрагентами.

Отже, податкове повідомлення-рішення №0007571419 від 12.03.2019 року про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 473000 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 236500 грн., винесено правомірно. Підстави для задоволення позовних вимог та скасування оскарженого рішення відповідача відсутні.

Дослідивши обставини та матеріали справи, аргументи позивача, наведені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛ ГРУП - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року у справі № 160/5183/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду в порядку та строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 06.02.2019р.

Повний текст постанови виготовлено 17.02.2019р.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак