Ухвала

від 17.02.2020 по справі 280/1672/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 280/1672/19

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Круговий О.О. перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року в адміністративній справі №280/1672/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайдар Плюс" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, Головне управління ДФС у Запорізькій області звернулось з апеляційною скаргою.

Апеляційна скарга подана відповідачем із пропуском строку апеляційного оскарження.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.09.2019 судом першої інстанції розглянуто справу у письмовому провадженні. Копію оскаржуваного рішення Головне управління ДФС у Запорізькій області отримало 17.09.2019 року, з апеляційною скаргою повторно звернувся 28.01.2020.

В апеляційній скарзі заявник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду з огляду на те, що вперше апеляційна скарга була подана в строк встановлений законом, однак ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019 року вона повернута заявнику у зв`язку з невідповідністю вимогам КАС України, а саме через не подання документа про сплату судового збору. Заявник зазначає, що він не мав можливості усунути недоліки апеляційної скарги в строк, у зв`язку із здійсненням безспірного списання коштів з рахунків Управління. Сплатити судовий збір видалося за можливе після перерахування грошових коштів, тому відповідач повторно звертається з апеляційною скаргою після сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені відповідачем причини пропуску строку не є поважними для цілей поновлення строку, оскільки повернення апеляційної скарги, яке відбулось з причин несплати заявником судового збору є суб`єктивною обставиною пропуску строку, яка не може створювати для однієї із сторін процесу додаткового права для поновлення строку, встановленого Законом, для звернення до суду з апеляційною скаргою.

Також, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі» , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, невиконанням власних грошових зобов`язань тощо, не можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки не є об`єктивною перешкодою для своєчасного подання апеляційної скарги.

Суд враховує, що судовий збір за подання апеляційної скарги заявником сплачено 21 грудня 2019 року, що підтверждується платіжним дорученням №85, в свою чергу, суд зазначає, що заявник повторно звернувся з апеляційною скаргою 28.01.2020, тобто більше чим через місяць з моменту сплати судового збору, при цьому відповідач не наводить суду жодних поважних причин, що зробили неможливим звернення до суду за апеляційним оскарженням одразу після сплати судового збору.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. (ч. 3 ст. 298 КАС України).

З огляду на вищевикладене, суд дає можливість у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших (поважних) підстав для поновлення строку.

Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298 КАС України суддя,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року в адміністративній справі №280/1672/19 залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити заявнику.

У випадку неусунення недоліків у вказаний строк апеляційна скарга вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Круговий