ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13175/18
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
17 лютого 2020 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Губська Л.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2019 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Група компаній Термоінжиніринг до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.06.2018, -
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2019 року накладено на в.о Голови Державної фіскальної служби України Гутенка Дениса Вікторовича штраф у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 38 420, 00 грн (1 921, 00 х 20) за неподання звіту про виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2019 року.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Апелянт такий документ не надав.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Порядок та розміри сплати судового збору регулюється Законом України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VI.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України Про судовий збір врегульовано, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
При цьому, подана у даній справі в порядку статті 382 КАС України заява до передбаченого частиною 2 статті 3 Закону Про судовий збір вичерпного переліку заяв за подання яких судовий збір не справляється, не відноситься.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставки судового збору з встановлюються в таких розмірах: апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік , розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 гривні.
Отже, за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, що переглядається, судовий збір має бути сплачено в розмірі 2 102, 00 грн.
Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційної скарги:
Отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н;
код отримувача - 38004897;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
МФО банку - 899998;
рахунок отримувача (стандарт IBAN) - UA638999980313171206081026007;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу - *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шостий апеляційний адміністративний суд.
Отже, вказані недоліки можуть бути усунуті апелянтом шляхом подання суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про оплату судового збору за вказаними вище реквізитами.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року у задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянт повторно подав апеляційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2019 року після спливу строку на апеляційне оскарження. Так, повторна апеляційна скарга подана до відділення поштового зв`язку для відправки 06 лютого 2020 року.
В апеляційній скарзі відповідач клопоче про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, проте будь яких доводів щодо поважності причин пропуску строку не наводить.
Статтею 129 Конституції України визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт сьомий частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на апеляційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою закріплено право учасників справи на апеляційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано главою 1 розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 295 якого встановлено строк для подання апеляційної скарги.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).
Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні скарги на судове рішення, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
В контексті наведеного, зважаючи на положення вказаних правових норм законодавства, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення заявнику скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Слід зазначити, що вчасна подача первинної апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 11 липня 2019 року в справі № 826/1681/18.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року Надточій проти України принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Таким чином, апелянту необхідно усунути недоліки, зазначені в даній ухвалі, а саме: надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням додаткових обґрунтованих причин для такого поновлення або докази своєчасного звернення до суду із апеляційною скаргою, для чого апелянту встановлюється строк для усунення недоліків.
Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 296, 298, КАС України, -
У Х В А Л И ЛА :
1. Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2019 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Група компаній Термоінжиніринг до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.06.2018 - залишити без руху.
2. Встановити строк для усунення зазначених недоліків протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Роз`яснити апелянту, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: Л.В. Губська
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2020 |
Оприлюднено | 18.02.2020 |
Номер документу | 87618634 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Губська Людмила Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Губська Людмила Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Губська Людмила Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Губська Людмила Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні