Ухвала

від 28.10.2020 по справі 826/13175/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 826/13175/18

адміністративне провадження № К/9901/26607/20

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у міста Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2019 року та постанову Шостого окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 826/13175/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Група Компаній Термоінжиніринг до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 червня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Термоінжиніринг" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 червня 2018 року № 0008641401;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 червня 2018 року № 0008651401;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 червня 2018 року № 0008661401;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 червня 2018 року № 0008671401.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2019 року, залишено без змін постановою Шостого окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року, позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 19 червня 2018 року № 0008641401, від 19 червня 2018 року № 0008651401, від 19 червня 2018 року № 0008661401, від 19 червня 2018 року № 0008671401.

Не погоджуючись з рішенням суддів першої та апеляційної інстанції, 16 жовтня 2020 року від скаржника надійшла касаційна скарга.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту.

Згідно ч. 2 вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 КАС України.

Скаржник в прохальній частині просить задовольнити заяву про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2019 року та постанови Шостого окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року мотивоване тим, що вперше касаційну скаргу подано до касаційного суду в належний строк, утім ухвалою Верховного Суду від 21 квітня 2020 року вперше подану касаційну скаргу повернуто у зв`язку з не усуненням недоліків касаційної скарги, встановлених ухвалою про залишення касаційної скарги без руху (щодо надання документу про сплату судового збору та наведення підстав встановлених ч. 4 ст. 328 КАС України). Податковий орган звернувся вдруге з касаційною скаргою, однак ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2020 року її повернуто з причин не визначення підстав, передбачених ст. 328 КАС України, що на його думку, є підставою для поновлення строку касаційного оскарження.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, зважаючи на значний пропуск строку ( майже 8 місяці) на касаційне оскарження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим, тому що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 2 і 6 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 330 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

У зв`язку з наведеним, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику часу на усунення виявлених недоліків: подання уточненої касаційної скарги, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі, а також клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження з зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та надати докази на підтвердження поважності пропуску цього строку.

За таких обставин, відповідно до правил наведеної норми процесуального закону касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для надання до суду касаційної інстанції заяви, клопотання в якому вказати підстави для поновлення строку касаційного оскарження.

Керуючись ст. 329, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Головного управління ДПС місті Києві про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у міста Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2019 року та постанову Шостого окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 826/13175/18 залишити без руху.

Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнання судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов