Постанова

від 10.02.2020 по справі 923/715/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2020 року м. ОдесаСправа № 923/715/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Клименко О.В.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Літвінова Т.В., ордер; Федак Л.Р., ордер;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства Урожай-2000

на рішення Господарського суду Херсонської області від 12.11.2019, ухвалене суддею Пінтеліною Т.Г. у м. Херсон, повний текст якого складено 19.11.2019

у справі №923/715/19

за позовом: Приватного підприємства Урожай-2000

до відповідача: Херсонської міської ради Херсонської області

про: визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2019 року Приватне підприємство Урожай-2000 звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Херсонської міської ради Херсонської області про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 31.01.2002, укладеного між Виконавчим комітетом Херсонської міської ради та Приватним підприємством Урожай - 2000 , об`єктом оренди за яким є земельна ділянка загальною площею 4,1584 га, розташована за адресою: м. Херсон, вул. Ракетна, 110, що зареєстрована у Херсонському управлінні земельних ресурсів 31.01.2002 за №1002 в редакції, яка викладена в прохальній частині позову.

Позов мотивований тим, що річна сума орендної плати за повідомленою Міжрегіональним управлінням у м. Херсоні та АРК Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області нормативною грошовою оцінкою значно збільшилась у порівнянні з 2018 роком, а отже, враховуючи рішення Херсонської міської ради № 280 від 07.07.2016, є наявними підстави для внесення змін до договору оренди землі від 31.01.2002 в частині зменшення розміру орендної плати та встановлення її на рівні 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 12.11.2019 у справі №923/715/19 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позову місцевий господарський суду виходив з того, що позивачем невірно застосовано положення ст. 644 Цивільного кодексу України, оскільки зазначена норма регулює порядок укладення договорів, у той час як спір між сторонами виник з приводу внесення змін до договору оренди землі від 31.01.2002 в частині розміру орендної плати, та недоведеністю визначених ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України підстав для зміни умов договору.

При цьому судом відхилено посилання позивача на рішення Херсонської міської ради №280 від 07.07.2016, як на підставу внесення змін до договору оренди землі від 31.01.2002, адже відповідним рішенням врегульовано питання земельного податку на території м. Херсона.

Не погодившись з означеним рішення суду, Приватне підприємство Урожай-2000 звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Херсонської області від 12.11.2019 у справі №923/715/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 31.01.2002, укладеного між Виконавчим комітетом Херсонської міської ради та Приватним підприємством Урожай-2000 , об`єктом оренди за яким є земельна ділянка загальною площею 4,1584 га, розташована в м. Херсоні, по вул. Ракетній, 110, що зареєстрований у Херсонському управлінні земельних ресурсів 31.01.2002 за №1002, у редакції, запропонованої позивачем.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на невідповідність оскаржуваного рішення вимогам законності та обґрунтованості, виходячи з наступного:

твердження відповідача та висновки суду про направлення на адресу позивача листів щодо розгляду пропозиції на укладання додаткової угоди до договору оренди є безпідставним та незаконним, з огляду на відсутність у відповідача доказів щодо підтвердження направлення та вручення зазначених листів позивачу;

місцевим господарським судом невірно застосовано положення ст. 652 Цивільного кодексу України, з огляду на те, що договором та законом передбачена можливість зміни розміру орендної плати, при тому, що плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, запроваджені законом зміни (зменшення розміру такої плати), є підставою для внесення відповідних змін до договорів оренди землі;

судом самостійно ототожнено та підмінено підстави позовних вимог стосовно посилання позивача на рішення Херсонської міської ради №280 від 07.07.2016, тоді як відповідне посилання обумовлено зменшенням розміру орендної плати до 1% у межах норм Податкового кодексу України. Податковий кодекс України передбачає лише порядок визначення орендної плати за землю та граничні розміри орендної плати, а отже розмір орендної плати у вигляді відсотків визначається за взаємною згодою сторін, але в межах граничних розмірів орендної плати, встановлених Податковим кодексом України;

судом першої інстанції залишено поза увагою та не надано правової оцінки посиланням позивача на положення ст.ст. 641, 642 Цивільного кодексу України. При цьому, матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів того, що відповідач направив відповідь на пропозицію позивача щодо укладання додаткової угоди, що в свою чергу підтверджує погодження відповідачем запропонованої йому оферти, у розумінні положень ст. 642 Цивільного кодексу України. Разом з тим, відповідач не заперечує факт оплати оренди за землю у 2019 році саме у розмірі 20 793,19 грн., що вбачається з податкової декларації плати за землю за 2019 рік, вказане додатково підтверджує, що останнім прийнято умови додаткової угоди.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого витягом з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 10.12.2019 для розгляду апеляційної скарги визначено судову колегію у складі: головуючого судді Богацької Н.С., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства Урожай-2000 на рішення Господарського суду Херсонської області від 12.11.2019 у справі №923/715/19; встановлено іншим учасникам справи згідно з нормами ст. 263 Господарського процесуального кодексу України строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами його направлення учасникам справи) до 28.12.2019.

У встановлений судом апеляційної інстанції строк відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 16.01.2020 справу №923/715/19 призначено до розгляду на 10.02.2020 о 14:30 год.

В судовому засіданні представник позивача підтримав свої доводи апеляційної скарги з мотивів, що викладені письмово.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, що з огляду на належне повідомлення про час, дату та місце розгляду справи, та приписи ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України не є перешкодою для розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, зміст доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 31.01.2002 між Херсонським Міськвиконкомом (Орендодавець) та Приватним підприємством Урожай-2000 (Орендатор) укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,1584 га, яка розташована за адресою: м. Херсон, вул. Ракетна, 110.

Відповідно до п. 2.2 Договору, останній укладено строком на 25 (двадцять п`ять).

Згідно п. 2.3 Договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі 1660,39 грн щомісячно, згідно грошової оцінки та рішення Херсонського міськвиконкому №505 від 24.12.2001. Розмір орендної плати змінюється орендодавцем у випадках з моменту:

- змін умов господарювання, передбачених договором,

- підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляції процесів,

- збільшення розмірів ставки земельного податку,

- в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до п. 3.1 Договору Орендодавець має право вимагати від Орендаря збільшення розмірів орендної плати у випадках, передбачених у п. 2.3 цього Договору.

Договір, згідно вимог ст. 13 Закону України Про оренду землі (в редакції, яка діяла на момент укладення договору), посвідчено приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Кличановською С.І. та зареєстровано в реєстрі за №184.

Договір оренди земельної ділянки від 31.01.2002 зареєстровано у Херсонському міському управлінні земельних ресурсів, про що в книзі державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис.

31.01.2002 сторонами підписано акт про передачу та прийом земельної ділянки в натурі.

27.11.2006 між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №000671300153, відповідно до якої, розмір орендної плати з 01.07.2016 на земельну ділянку під виробничими та побутовими приміщеннями встановлено на рівні 1,2 % від грошової оцінки земельної ділянки. Додаткова угода зареєстрована в Херсонській міській філії Державного підприємства Херсонський регіональний центр державного земельного кадастру , про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис.

25.07.2008 між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №000871300279, відповідно до якої, розмір орендної плати на земельну ділянку під виробничими та побутовими приміщеннями з 01.01.2008 встановлено на рівні 3 % від грошової оцінки земельної ділянки. Додаткова угода зареєстрована в Херсонському реєстраційному міському відділі Херсонської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис.

16.02.2019 на адресу Приватного підприємства Урожай - 2000 за вих. № 32-21-0.172-2471/0/208-19 від Міжрегіонального управління у м. Херсоні та АРК Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області надійшов лист, відповідно до якого нормативна грошова оцінка 1 кв. м. земельної ділянки, що орендує позивач станом на 2019 рік становить 820,04 грн.

20.02.2019 Приватне підприємство Урожай-2000 звернулось до Міського голови Херсонської міської ради з листом №5, відповідно до якого підприємство просило зменшити розмір орендної плати з 01.01.2019 та встановити її у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки. Про результати розгляду звернення просило повідомити за адресою: 73000, м. Херсон, вул. Чорноморська, 53.

17.07.2019 Приватне підприємство Урожай-2000 повторно звернулось до Міського голови Херсонської міської ради з листом № 16 про зміну орендної плати та відповідною додатковою угодою до Договору оренди землі від 31.01.2002, що підтверджується копією фіскального чеку, описом вкладення у цінний лист та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 22).

У зв`язку з тим, що відповідні звернення залишені відповідачем без відповіді, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

За змістом ст. 15 Цивільного кодексу України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Предметом позову у цій справі є вимога позивача про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 31.01.2002.

Відносини, пов`язані з орендою землі, врегульовані Законом України Про оренду землі , яким визначені умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Статтею 1 Закону України Про оренду землі передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 15 цього ж Закону істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

Частиною 1 ст. 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки, тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону України Про оренду землі ).

Згідно з п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Таким чином, з урахуванням положень ст. 632 Цивільного кодексу України, ст. 288 Податкового кодексу України, та ст.ст. 15, 21 Закону України Про оренду землі нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Відповідна правова позиція висвітлювалась Верховним Судом України у постановах № 3-34гс13 (5009/3430/12) від 03.12.2013, № 3-481гс15(922/3871/14) від 07.10.2015, № 3-476гс15 (922/583/14) від 02.03.2016, № 6-325цс16 від 18.05.2016.

Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви та запропонованої позивачем редакції додаткової угоди, останнім ініційоване питання про внесення змін до договору оренди землі від 31.01.2002 в частині розміру орендної плати та її встановленні на рівні 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до рішення Херсонської міської ради № 280 від 07.07.2016, а не в частині розміру нормативної грошової оцінки землі, повідомленої Міжрегіональним управлінням у м. Херсоні та АРК Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.

При цьому, як на підставу зменшення розміру орендної плати з 3% до 1% позивач посилається на те, що річна сума орендної плати за повідомленою Міжрегіональним управлінням у м. Херсоні та АРК Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області нормативною грошовою оцінкою значно збільшилась у порівнянні з 2018 роком та є занадто великою, а також те, що таке зменшення відповідає рішенню Херсонської міської ради № 280 від 07.07.2016 встановлено земельний податок на території м. Херсона за земельні ділянки, які перебувають у власності та постійному користуванні суб`єктів господарювання у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки.

За змістом статей 76-78 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст.76). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.76). Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч.2. ст.77). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.78).

Згідно положень ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 30 Закону України Про оренду землі визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже зі змісту ст.ст. 632, 651 та ст. 30 Закону України Про оренду землі слідує, що за загальним правилом зміна умов договору, в тому числі в частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін. За відсутності такої згоди договір може бути змінений за рішенням суду лише у випадках, встановлених умовами договору або в силу закону.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 Закону України Про оренду землі орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.

Розділом 4 Договору ( Умови зміни, припинення і розірвання договору ) оренди земельної ділянки від 31.01.2002 не передбачено підстав зміни договору, проте п. 2.3 вказаного договору визначено, що розмір орендної плати змінюється Орендодавцем у випадках з моменту:

- змін умов господарювання, передбачених договором;

- підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляції процесів;

- збільшення розмірів ставки земельного податку;

- в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Зважаючи на викладені положення норм чинного законодавства, а також погоджені сторонами умови договору, доводи скаржника щодо наявності правових підстав для зміни договору в судовому порядку в частині зменшення розміру ставки орендної плати, відхиляються судом як безпідставні.

Що стосується посилань апелянта на рішення Херсонської міської ради № 280 від 07.07.2016 колегія суддів зазначає наступне:

по-перше, як обґрунтовано зазначено місцевим господарським судом, вказаним рішенням Херсонської міської ради № 280 від 07.07.2016 встановлено ставки земельного податку на території м. Херсона, у той час, як розмір орендної плати за землю для фізичних осіб та суб`єктів господарювання затверджений рішенням Херсонської міської ради № 333 від 26.08.2011.

Вказане рішення відповідача № 333 від 26.08.2011 є чинним та в силу ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні є обов`язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

по-друге, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Разом з тим, як встановлено судом, визначений додатковою угодою від 25.07.2008 розмір орендної плати не суперечить нормам Податкового кодексу України та рішенню Херсонської міської ради № 333 від 26.08.2011 Про затвердження розміру орендної плати за землю .

Повноваження щодо законодавчого встановлення або зміни граничного (мінімального та максимального) розміру орендної плати за земельні ділянки в силу приписів ст. 288 Податкового кодексу України належать Верховній Раді України - єдиному органу законодавчої влади в України відповідно до статті 75 Конституції України.

Статтею 288.5.1 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Разом з тим, відповідно до законодавства України, визначення розміру орендної плати є правом орендодавця, а її погодження - правом сторін. При цьому стосовно земельних ділянок державної та комунальної власності визначення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням положень Податкового кодексу України.

При реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; судової практики; процедурних вимог.

За загальним правилом суд не може втручатися у дискреційні повноваження сторони договору оренди щодо вирішення питання про встановлення розміру орендної плати у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно з ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

При цьому ч. 2 ст. 652 цього Кодексу передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Згідно з ч. 4 ст. 652 цього Кодексу зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що укладаючи договір сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте, в ході виконання договору можуть виявлятися обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін. При укладенні договору та визначені його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися.

Вимагаючи зміни договору на цій підставі, позивач з урахуванням положень процесуального законодавства щодо обов`язку доказування повинен довести, зокрема, впевненість сторін у момент укладення договору в тому, що така зміна обставин не настане.

Чинне законодавство пов`язує можливість зміни договору не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.

При цьому, як вірно відзначено судом першої інстанції, наявність таких підстав позивачем з доказової точки зору не доведено. В цьому контексті, посилання позивача лише на обставини надмірного тягаря, у зв`язку із збільшення річної суми орендної плати не може визначатись як самостійна підстава для зміни договору в порядку ст. 652 Цивільного кодексу України, оскільки сторони очевидно могли передбачити таку зміну обставин.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо не доведення позивачем підстав зміни умов договору оренди землі в судовому порядку.

Доводи заявника апеляційної скарги в частині невірного застосування судом першої інстанції положень ст.ст. 641, 642, 644 Цивільного кодексу України, відхиляються судовою колегією, адже, як правомірно зазначено судом першої інстанції, наведені положення Цивільного кодексу України регулюють питання укладення договорів, у той час як загальний порядок, підстави та наслідки внесення змін до договору врегульовано ст.ст. 651-654 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодекс України, нормами Закону України Про оренду землі та положеннями договору.

Посилання апелянта на відсутність доказів направлення листів Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради № 8-6219-17/15 від 08.08.2019 та № 8-1750-20/15 від 21.03.2019 не можуть бути самостійною підставою для скасування рішення суду, оскільки не спростовують означених висновків суду щодо підстав відмови в позові.

За таких обставин, враховуючи, що доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують наявність обставин, які згідно зі ст. 277 Господарського процесуального кодексу України визначені в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Приватного підприємства Урожай-2000 залишається без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 12.11.2019 у справі №923/715/19 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з апеляційним переглядом підлягають віднесенню на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Урожай-2000 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 12.11.2019 у справі №923/715/19 - без змін.

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 13.02.2020.

Головуючий суддя Н.С. Богацька

судді Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська