Рішення

від 12.02.2020 по справі 910/16110/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.02.2020Справа № 910/16110/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Дищука Андрія Олександровича ( АДРЕСА_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імуноген-Україна" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 21, кв.68)

про стягнення 1 500 000,00 грн

за участю представників

від позивача: Гаврилюк М.В.

від відповідача: не з`явились

У судовому засіданні 12.02.2020, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Дищук Андрій Олександрович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імуноген-Україна" про стягнення 1 500 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всупереч умовам укладеного між сторонами договору про надання послуг №01-CON-18 від 31.08.2018 відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо здійснення оплати за надані згідно Акту приймання-передачі від 28.02.2019 послуги, що стало наслідком виникнення у останнього заборгованості перед позивачем у розмірі 1 500 000,00 грн.

Одночасно з позовом Фізичною особою-підприємцем Дищуком Андрієм Олександровичем було подано заяву про забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Імуноген-Україна", а саме: квартиру (реєстраційний номер 546883780000, загальною площею 51,29 кв.м.), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 21, кв. 68;

- накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Імуноген-Україна" та знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 а АТ "Прокредит Банк", МФО 320984.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2019 у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Дищука Андрія Олександровича про забезпечення позову було відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/16110/19 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні 18.12.2019.

17.12.2019 до канцелярії суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій позивач нарахував відповідачу на основну суму боргу пеню у розмірі 2 760,00 грн, 3 % річних у розмірі 34 397,26 грн та інфляційні втрати у розмірі 40 500,00 грн.

18.12.2019 на електронну адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника.

У підготовчому засіданні 18.12.2019 суд на місці ухвалив залишити без розгляду заяву про збільшення позовних вимог, за усним клопотанням позивача, та задовольнити клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, відклавши підготовче засідання на 15.01.2020.

У підготовчому засіданні 15.01.2020 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 29.01.2020.

28.01.2020 до канцелярії суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду, у зв`язку зі зміною уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Імуноген-Україна".

У судовому засіданні 29.01.2020 суд задовольнив клопотання відповідача та відклав розгляд справи на 12.02.2020.

У судовому засіданні 12.02.2020 суд заслухав представника позивача, який підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, клопотань щодо відкладення розгляду справи не направляв, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

31 серпня 2018 року між Фізичною особою-підприємцем Дищук Андрій Олександрович (надалі-виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імуноген-Україна" (надалі - замовник, відповідач) був укладений договір про надання послуг №01-CON-18 (надалі- договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець, за умовами цього договору, зобов`язується надати замовникові інформаційні і консультаційні послуги з питань комерційної діяльності й керування щодо супроводження взаємовідносин замовника зі своїми контрагентами в рамках виконання окремих проектів, а законник зобов`язується прийняти і оплатити послуги на умовах, що визначені у даному договорі.

Послуги по даному договору можуть надаватись усно, в письмовому, електронному вигляді або у телефонному режимі (п. 3.1. договору).

Згідно з п. 4.2. орієнтовна загальна вартість послуг становить 1 500 000,00 грн без ПДВ, та зазначається у підписаних сторонами протягом строку дії договору Актах приймання-передачі наданих послуг та рахунках на оплату, та може бути збільшена шляхом укладення додаткової угоди до цього договору.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що по закінченні надання послуг (або певного об`єму послуг) виконавець надає замовнику Акт приймання-передачі наданих послуг, в яких вказується об`єм наданих послуг та їх вартість та виставляє замовнику рахунки на оплату.

Акт приймання-передачі наданих послуг має бути наданий виконавцем замовнику після фактичного закінчення надання послуг виконавцем за договором (п. 3.3. договору).

Відповідно до п. 3.4. договору за відсутності зауважень до наданих послуг, замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів підписує зі своєї сторони Акт приймання-передачі наданих послуг та оплачує виставлений виконавцем рахунок на оплату. Рахунок на оплату виставляється виконавцем протягом 10 (десяти) календарних днів після фактичного надання послуг та підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг (п. 4.4. договору).

Згідно з п. 4.8. договору замовник зобов`язаний перерахувати виконавцю суму коштів відповідно до виставленого рахунку на оплату, протягом п`яти банківських днів, з моменту його виставлення, якщо інший строк оплати не вказаний в такому рахунку на оплату.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.08.2019 року.

На виконання умов договору між сторонами був підписаний Акт приймання-передачі послуг від 28.02.2019, відповідно до якого позивач надав, а відповідач отримав послуги по наданню інформації і консультаційних послуг з питань комерційної діяльності й керування в рамках проекту закупівлі товарів з компанією ООО НПО Петровакс Фарм (Росія) на суму 1 500 000,00 грн.

За відсутності оплати за надані послуги, позивач звернувся до відповідача з претензією №1 від 20.05.2019 про погашення заборгованості за договором, яка була залишена останнім без відповіді та задоволення.

За доводами позивача, спір у справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язання за договором №01-CON-18 від 31.08.2018, а саме в частині здійснення своєчасної та повної оплати за надані послуги, що стало наслідком виникнення у відповідача заборгованості у розмірі 1 500 000,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом, на виконання умов договору між сторонами був підписаний Акт приймання-передачі послуг від 28.02.2019, що підтверджує факт належного надання позивачем вищевказаних послуг та їх прийняття без жодних заперечень щодо кількості та якості відповідачем на загальну суму 1 500 000,00 грн.

Судом також встановлено, що за відсутності зауважень до наданих послуг, замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів підписує зі своєї сторони Акт приймання-передачі наданих послуг та оплачує виставлений виконавцем рахунок на оплату.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У пункті 2 вищевказаного Акту сторонами погоджено, що відповідач оплачує вартість послуг, зазначених в цьому Акті на підставі виставленого позивачем рахунку на оплату протягом 10 календарних днів з моменту його виставлення, якщо інший строк оплати не вказаний в такому рахунку на оплату.

З наявної у матеріалах справи претензії №1, яка була надіслана на адресу відповідача 21.05.2019 та отримана останнім 29.05.2019, вбачається, що позивач вимагав здійснити оплату наданих послуг у розмірі 1 500 000,00 грн протягом 7 днів на розрахунковий рахунок позивача, реквізити якого зазначаються у претензії, однак дана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Оскільки відповідач всупереч умовам договору, надісланій претензії та положенням ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати наданих позивачем послуг, у останнього станом на момент розгляду спор існує непогашена перед позивачем заборгованість у розмірі 1 500 000,00 грн.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові, речові і електронні докази.

Отже, приймаючи до уваги зазначене та враховуючи, що відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов`язання щодо повної оплати наданих позивач послуг згідно договору, суд приходить до висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та строк оплати, у відповідності до умов договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 1 500 000,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов`язань за договором, як і не надано доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов`язку оплатити існуючу заборгованість в заявленому позивачем розмірі.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця Дищука Андрія Олександровича в повному обсязі, з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 236 - 239, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імуноген-Україна" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 21, кв.68, ідентифікаційний код 30550751) на користь Фізичної особи-підприємця Дищука Андрія Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) заборгованість за договором про надання послуг №01-CON-18 від 31.08.2018 у розмірі 1 500 000 (один мільйон п`ятсот тисяч) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 22 500 (двадцять дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17.02.2020

Суддя Л. Г. Пукшин