Рішення

від 04.02.2020 по справі 920/943/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.02.2020 Справа № 920/943/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., при секретарі судового засідання Галашан І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 920/943/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко", м. Суми,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Номак - Інвест", м. Суми,

про стягнення 324 466 грн 00 коп,

за участю представників сторін:

від позивача - Галімон Т.А. (ордер СМ № 09/09-19 від 09.09.2019);

від відповідачів - Кордюк В.П. (ордер СМ № 33/1 від 17.10.2019);

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна виробничо-комерційна компанія Федорченко звернулось до Господарського суду Сумської області з позовною заявою від 09.09.2019 Вих. №09/779 до Товариства з обмеженою відповідальністю Номак-Інвест про стягнення заборгованості (324 466 грн 00 коп) за договором відступлення права вимоги.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 12.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/943/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.10.2019 з повідомленням сторін.

31.10.2019 до Господарського суду Сумської області надійшов відзив на позовну заяву б/н, б/д (Вх. № 8832 № 31.10.2019) представника Товариства з обмеженою відповідальністю Номак-Інвест , в якому наголошує, що в зв`язку з неповерненням грошових коштів у визначений строк, з 21.04.2016 громадянин ОСОБА_1 знав про своє порушене право на повернення грошових коштів, відтак, відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України відповідач заявляє щодо пропуску позовної давності подання позивачем позову про стягнення 324 466 грн 00 коп за договором про будівництвом (реконструкцією) житла від 24.04.2012 № 02-ІНТ-35В/12.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 05.11.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 920/943/19 на 30 днів - до 12.12.2019.

Господарським судом Сумської області від Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна виробничо-комерційна компанія Федорченко отримано відповідь на відзив від 27.11.2019 Вих. № № 09/952, в якій представник позивача зазначає, що у відзиві на позовну заяву представник Товариства з обмеженою відповідальністю Номак-Інвест не висловлює заперечень щодо суті заявлених вимог, єдиною підставою для відмови в задоволенні позову зазначено сплив строку позовної давності, а з огляду на те, що позивачем не було пропущено строку на звернення до суду за захистом свого права, представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 12.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 920/943/19 до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні по суті 04.02.2020 представник позивача повністю підтримав вимоги, що викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні по суті 04.02.2020 просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

24.04.2012 року між ТОВ "Номак-Інвест" та ОСОБА_1 було укладено Договір про будівництво житла від 24.04.2012 року № 02-ІНТ-35В/12 зі змінами (далі по тексту Договір).

Згідно з умовами Договору ТОВ "Номак-Інвест" бере на себе зобов`язання здійснити будівництво 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 " на 2-му поверсі загальною проектною площею 67,27 м 2 житловою площею 38,65 м 2 (далі по тексту - Об`єкт), а ОСОБА_1. інвестує грошові кошти в будівництво цієї квартири з метою подальшого отриманням її у свою власність.

TOB "Номак-Інвест" будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 не завершило.

У зв`язку з чим, за ініціативою Інвестора в січні 2016 року було розірвано Договір, про що Забудовника повідомлено шляхом направлення відповідних повідомлень від 21.12.2015 та 21.01.2016 з вимогою повернути сплачені Інвестором Забудовнику грошові кошти.

На вказані повідомлення ТОВ "Номак-Інвест" жодної відповіді не надав, отримані грошові кошти Інвестору не повернув.

06.06.2016 між ОСОБА_1 (далі по тексту -сторона 1) та ТОВ "БВК компанія "Федорченко" (далі по тексту сторона 2) укладено Договір відступлення права вимоги № 4576-В від 06.06.2016р. (далі по тексту - Договір відступлення), згідно з якого сторона 1 передала, а сторона 2 прийняла всі без виключення права грошової вимоги до ТОВ "Номак-Інвест" та/або його правонаступників чи осіб, правонаступником яких воно є, які випливають з умов Договору.

06.06.2016 ТОВ "Номак-Інвест" вручено повідомлення про відступлення права вимоги від 06.06.2016.

05.07.2016 було укладено Договір про внесення змін та доповнень до Договору відступлення права вимоги № 4576-В від 06.06.2016, яким передбачено, що право пред`явлення до ТОВ "Номак-Інвест" грошової вимоги, передбаченої цим Договором, переходить від сторони 1 до сторони 2 з моменту введення в експлуатацію, в порядку, передбаченому чинним на момент введення в експлуатацію законодавством України, Першого та Другого багатоповерхових багатоквартирних житлових будинків на земельній ділянці по АДРЕСА_2.

27.08.2019 було підписано Акт підтвердження виникнення права пред`явлення грошової вимоги за Договором відступлення права вимоги № 4576-В від 06.06.2016, яким сторони підтвердили, що відповідно до пункту 2.5. Договору відступлення. у сторони 2 виникло право пред`явлення до ТОВ "Номак-Інвест" грошової вимоги, передбаченої Договором відступлення.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 509 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

06.06.2016 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" укладено Договір відступлення права вимоги № 4576-В від 06.06.2016, за яким позивачу було передано право грошової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Номак - Інвест" за Договором про будівництво (реконструкцію) житла від 24.04.2012 № 02-ІНТ-35В/12 зі змінами, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Номак - Інвест" та ОСОБА_1 .

Згадане право грошової вимоги стало наслідком невиконання відповідачем його зобов`язань перед ОСОБА_1 з будівництва та передання йому у власність квартири.

В свою чергу, ОСОБА_1 передав позивачу право грошової вимоги не безоплатно, а взамін на отримання від останнього квартири, замість тієї, яку він не зміг отримати від відповідача.

Внаслідок чого, спірне право грошової вимоги до відповідача було передане позивачу з відкладальною умовою - доки не буде збудовано будинок, в якому ОСОБА_1 придбав майнові права на квартиру, що будується, - взамін відступленого права вимоги до відповідача, згідно умов Договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно № 4576-1 від 06.06.2016, за яким ОСОБА_1 отримав майнові права на квартиру в Другому багатоповерховому багатоквартирному житловому будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_2.

Відкладальна умова була встановлена внесенням змін до Договору відступлення права вимоги № 4576-В від 06.06.2016 шляхом укладання 05.07.2016 між ОСОБА_1 та позивачем Договору про внесення змін та доповнень до Договору відступлення права вимоги № 4576-В від 06.06.2016р. - право вимоги переходить до позивача, але пред`явити цю вимогу відповідачу він зможе лише після того, як збудує та введе в експлуатацію Перший та Другий багатоповерхові багатоквартирні житлові будинки на земельній ділянці по АДРЕСА_2.

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між: сторонами.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Виходячи з положень ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 6 статті 656 ЦК України визначає, що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, сторонами Договору відступлення було встановлено, що право грошової вимоги передається відплатно (позивач взамін нього передає майнові права на квартиру у будинку, що будується, а отже, до такого договору відступлення права вимоги застосовуються положення про договір купівлі-продажу) і з відкладальною умовою, тобто, скористатись отриманим правом вимоги до відповідача позивач може лише після того, як Первісний кредитор буде впевнений, що будинок, в якому він придбає житло, буде добудований і він отримає свою квартиру, за яку заплатив переданням права грошової вимоги.

Перший багатоповерховий багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_2 було введено в експлуатацію 23.08.2018; Другий - 20.08.2019.

Відповідач, не заперечуючи по суті позовних вимог, вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності, про що зроблено відповідну заяву.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно з ст. 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно з ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до ст. 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно з ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

На думку суду, право позивача порушено несплатою заборгованості та, згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності почався від дня, коли у позивача як кредитора, виникло право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання до відповідача.

Позивач фактично отримав право пред`явити до відповідача відступлену йому ОСОБА_1 грошову вимогу лише починаючи з 21.08.2019.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Реалізація права позивача на пред`явлення ним відповідачу відступленої грошової вимоги була зумовлена настанням обставин, передбачених Договором відступлення - завершенням будівництва багатоквартирних житлових будинків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У спірних правовідносинах є три сторони: Первісний кредитор ( ОСОБА_1 ), Новий кредитор (позивач) і Боржник (відповідач).

Для Нового кредитора термін виконання зобов`язань перед Первісним кредитором був визначений вказівкою на подію, яка має настати - завершення будівництва будинку та введення його в експлуатацію.

Разом з тим, право пред`явлення вимоги Новим кредитором до Боржника зумовлене виконанням Новим кредитором зобов`язань перед Первісним кредитором.

Право власності на грошову вимогу, як і будь-яке інше право власності, складається з права володіння, права користування і права розпорядження. Отже, при підписанні Договору відступлення, позивач отримав лише право володіння цією вимогою, а отримання права користуватись і розпоряджатись нею договором було обумовлено зустрічним виконанням обов`язку перед Первісним кредитором.

Відповідно до ч. 1 ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

У відносинах між позивачем та ОСОБА_1 виконання обов`язку ОСОБА_1 передати позивачу право пред`являти вимогу до відповідача було обумовлене виконанням обов`язку позивача з завершення будівництва багатоквартирного будинку.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом встановлено, що до 20.08.2019 у позивача не виникало права пред`явлення вимоги до відповідача, строк позовної давності у спірних правовідносинах почався 21.08.2019.

Стаття 262 ЦК України, на яку посилається відповідач, як на правову підставу застосування наслідків спливу строку позовної давності, до спірних правовідносин не може бути застосована, оскільки відбулась не просто заміна сторони в зобов`язанні, а нова сторона в зобов`язанні (Новий кредитор, позивач) за умовами договору про заміну сторони в зобов`язанні могла реалізувати свої права щодо відповідача, лише виконавши відкладальну умову.

За зобов`язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. п`ята ст. 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, на основі сукупного аналізу наявних у справі доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна виробничо-комерційна компанія Федорченко щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Номак - Інвест" заборгованості у розмірі 324 466 грн 00 коп - підлягають задоволенню, а заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Номак - Інвест" щодо застосування строків позовної давності - задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у зв`язку із задоволенням позову покладаються на відповідача.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України України представником позивача заявлено в судовому засіданні усне клопотання про призначення судового засідання для вирішення питання судових витрат, яке суд задовольняє і визначає датою такого засідання - 20.02.2020.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Номак - Інвест" (вул. Троїцька, 21, м. Суми, 40022, код ЄДРПОУ: 14007891) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" (вул. Тополянська, 26/1, м. Суми, 40022, код ЄДРПОУ: 14005202) заборгованість у розмірі 324 466 грн 00 коп, а також 4 867 грн 00 коп відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу на 20.20.2020, 12:00. Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Сумської області за адресою: м. Суми, проспект Т.Г.Шевченка, 18/1, 1-й поверх, зал судового засідання № 2.

4. Встановити позивачу строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до 11.02.2020.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 17.02.2020.

Суддя Ю.А. Джепа