Постанова

від 27.04.2020 по справі 920/943/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2020 р. Справа№ 920/943/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Попікової О.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Гузир І.А.,

представників сторін:

позивача: Галімон Н.А. (в режимі відеоконференції),

відповідача: Кордюк В.П. (в режимі відеоконференції),

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Номак-Інвест"

на рішення Господарського суду Сумської області від 04.02.2020 (повний текст підписано 17.02.2020)

у справі № 920/943/19 (суддя Джепа Ю.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Номак-Інвест"

про стягнення 324.466,00 грн,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі №920/943/19 позов задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Номак-Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" заборгованість у розмірі 324.466,00 грн, а також 4.867,00 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Також вказаним рішенням: призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу на 20.20.2020 в приміщенні Господарського суду Сумської області за адресою: м. Суми, проспект Т.Г.Шевченка, 18/1, 1-й поверх, зал судового засідання № 2; встановлено позивачу строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до 11.02.2020.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що спірна заборгованість підтверджується матеріалами справи, відповідач її не заперечує, а позов у даній справі був поданий в межах строку позовної давності.

В матеріалах справи також міститься додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 у справі №920/943/19, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Номак-Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" 29.038,00 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Вказане додаткове рішення відповідачем не оскаржене, будь-яких заперечень щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу відповідач в ході апеляційного провадження не надав.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ТОВ "Номак-Інвест" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2020 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Євсіков О.О., судді Попікова О.В., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною ТОВ "Номак-Інвест", розгляд справи призначено на 27.04.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2020 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції; повідомити учасників справи, що розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Номак-Інвест" на рішення Господарського суду Сумської області від 04.02.2020 у справі №920/943/19 відбудеться в режимі відеоконференції 27.04.2020.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевий суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності.

У відзиві від 04.04.2020 на апеляційну скаргу позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечив, зазначив, що рішення місцевого суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права і просив залишити вказане рішення без змін.

В судовому засіданні 27.04.2020 представник відповідача (в режимі відеоконференції) надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу.

Представник позивача (в режимі відеоконференції) надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю.

Частинами 1, 4 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як підтверджується матеріалами справи та встановлено судом першої інстанції, 24.04.2012 ТОВ "Номак-Інвест" (Забудовник) та ОСОБА_1 (Інвестор) уклали Договір про будівництво (реконструкцію) житла №02-ІНТ-35В/12 з подальшими змінами (далі - Договір, а. с. 11-16).

Згідно з умовами Договору ТОВ "Номак-Інвест" бере на себе зобов`язання здійснити будівництво 2-кімнатної квартири АДРЕСА_1 " на 2-му поверсі, загальною проектною площею 67,27 м 2 , житловою площею 38,65 м 2 , (далі - Об`єкт), а ОСОБА_1 інвестує грошові кошти в будівництво цієї квартири з метою подальшого отриманням її у свою власність.

Пунктом 4.1 Договору (з урахуванням змін) передбачено, що плановим терміном введення Об`єкта в експлуатацію є 4-й квартал 2014 року.

Відповідно до пп. 7.3.1 Договору Інвестор має право у разі наявності на те поважних причин достроково розірвати цей Договір за власною ініціативою. При цьому Інвестор має керуватися розділом 11 цього Договору.

Згідно з п. 11.2 Договору в разі наявності обставин, передбачених п. 7.3.1 Договору, Інвестор зобов`язаний письмово повідомити Забудовника про свій намір розірвати цей Договір. При цьому він має викласти мотивовану причину такого свого наміру. В разі, якщо протягом місяця (30-ти календарних днів) з дати направлення Інвестором Забудовнику такого попередження Забудовник не запропонує в порядку пункту 7.4.4 Договору Інвестору передати свої права і обов`язки за цим Договором іншій особі, Інвестор вправі надіслати Забудовнику повідомлення про розірвання даного Договору. Таке повідомлення є підставою до розірвання Договору в односторонньому порядку з ініціативи Інвестора. В такому разі Договір вважається розірваним з моменту надіслання Інвестором Забудовнику письмового повідомлення про його розірвання, таке повідомлення є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 11.7 Договору в разі розірвання Договору за згодою сторін чи в односторонньому порядку, передбаченому пунктами п. 11.2, 11.4 та 11.5 цього Договору сума внесених інвестицій повертається Забудовником на рахунок Інвестора в банку-агенті у 3-х місячний термін з моменту такого розірвання. При цьому Забудовник вправі утримати з коштів, що повертаються на розрахунковий рахунок Інвестора в банку-агенті суму штрафних санкцій, що виникли внаслідок порушення Інвестором отроків оплати квадратних метрів житла згідно з Графіком фінансування та умовами цього Договору, проте не більшу, ніж була внесена за рахунок власних коштів Інвестора. Сума кредитних коштів завжди повертається Забудовником на розрахунковий рахунок Інвестора в банку-агенті в повному обсязі.

TOB "Номак-Інвест" будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, блок "В", у визначений строк, в т.ч. станом на 2016 рік, не завершило.

У цьому зв`язку Інвестор 21.12.2015 звернувся до відповідача з мотивованим повідомленням про намір розірвати Договір з 21.01.2016, у якому також просив повернути йому до 21.01.2016 внесені кошти (т. 1, а. с. 17).

Протягом місяця (30-ти календарних днів) з дати направлення Інвестором Забудовнику попередження Забудовник не запропонував в порядку пункту 7.4 4 Договору Інвестору передати свої права і обов`язки за цим Договором іншій особі.

Оскільки до 21.01.2016 відповідач будівництво Об`єкта не завершив, в експлуатацію його не ввів, Інвестор 21.01.2016 звернувся до відповідача з повідомленням про розірвання Договору з 21.01.2016, у якому також просив повернути йому до 21.04.2016 внесені кошти (т. 2 а. с. 18).

Зазначене повідомлення було отримане відповідачем 21.01.2016, про що свідчить реєстраційний штамп ТОВ "Номак-Інвест".

Таким чином, 21.01.2016 Договір був розірваний.

Про вказані обставини Забудовника було повідомлено шляхом направлення відповідних повідомлень від 21.12.2015 та 21.01.2016 з вимогою повернути сплачені Інвестором Забудовнику грошові кошти, однак на вказані повідомлення ТОВ "Номак-Інвест" жодної відповіді не надав, отримані грошові кошти Інвестору не повернув.

06.06.2016 ОСОБА_1 (сторона-1) та ТОВ "БВК компанія "Федорченко" (сторона-2) уклали Договір відступлення права вимоги №4576-В від 06.06.2016 (далі - Договір відступлення), згідно з яким сторона-1 передала, а сторона-2 прийняла всі без виключення права грошової вимоги до ТОВ "Номак-Інвест" та/або його правонаступників чи осіб, правонаступником яких воно є, які випливають з умов Договору.

06.06.2016 Товариству з обмеженою відповідальністю "Номак-Інвест" вручено повідомлення про відступлення права вимоги від 06.06.2016, що підтверджується відповідним реєстраційним штампом Товариства (а. с. 24).

Отже, з 06.06.2016 до ТОВ "БВК компанія "Федорченко" перейшло право вимоги грошових коштів від TOB "Номак-Інвест", яке виникло у інвестора ОСОБА_1 у зв`язку з розірванням Договору про будівництво житла від 24.04.2012 №02-ІНТ-35В/12.

05.07.2016 був укладений Договір про внесення змін та доповнень до Договору відступлення права вимоги №4576-В від 06.06.2016, яким передбачено, що право пред`явлення до ТОВ "Номак-Інвест" грошової вимоги, передбаченої цим Договором, переходить від сторони-1 до сторони-2 з моменту введення в експлуатацію в порядку, передбаченому чинним на момент введення в експлуатацію законодавством України, Першого та Другого багатоповерхових багатоквартирних житлових будинків на земельній ділянці по вул. АДРЕСА_2 в м. Суми.

27.08.2019 був підписаний Акт підтвердження виникнення права пред`явлення грошової вимоги за Договором відступлення права вимоги №4576-В від 06.06.2016 (а. с. 26), яким сторони підтвердили, що відповідно до пункту 2.5 Договору відступлення у сторони-2 виникло право пред`явлення до ТОВ "Номак-Інвест" грошової вимоги, передбаченої Договором відступлення.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 509 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначалось вище, 06.06.2016 ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" уклали Договір відступлення права вимоги №4576-В від 06.06.2016, за яким позивачу було передано право грошової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Номак-Інвест" за Договором про будівництво (реконструкцію) житла від 24.04.2012 № 02-ІНТ-35В/12 з подальшими змінами, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Номак-Інвест" та ОСОБА_1 .

Згадане право грошової вимоги стало наслідком невиконання відповідачем його зобов`язань перед ОСОБА_1 з будівництва та передання йому у власність квартири.

У свою чергу ОСОБА_1 передав позивачу право грошової вимоги не безоплатно, а в обмін на отримання від останнього квартири замість тієї, яку він не зміг вчасно отримати від відповідача.

Внаслідок цього спірне право грошової вимоги до відповідача було передане позивачу з відкладальною умовою - поки не буде збудовано будинок, в якому ОСОБА_1 придбав майнові права на квартиру, що будується, в обмін відступленого права вимоги до відповідача за Договором купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно № 4576-1 від 06.06.2016 (а. с. 86-87), за яким ОСОБА_1 отримав майнові права на квартиру в Другому багатоповерховому багатоквартирному житловому будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_2 . Суми.

Відкладальна умова була встановлена внесенням змін до Договору відступлення права вимоги № 4576-В від 06.06.2016 шляхом укладання 05.07.2016 між ОСОБА_1 та позивачем Договору про внесення змін та доповнень до Договору відступлення права вимоги № 4576-В від 06.06.2016 - право вимоги переходить до позивача, але пред`явити цю вимогу відповідачу він зможе лише після того, як збудує та введе в експлуатацію Перший та Другий багатоповерхові багатоквартирні житлові будинки на земельній ділянці по АДРЕСА_2 . Суми.

Частина 6 статті 656 ЦК України визначає, що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, сторонами Договору відступлення було встановлено, що право грошової вимоги передається відплатно та з відкладальною умовою, тобто скористатись отриманим правом вимоги до відповідача позивач може лише після того, як Первісний кредитор буде впевнений, що будинок, в якому він придбає житло, буде добудований Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" і він отримає свою квартиру, за яку заплатив переданням права грошової вимоги.

Перший багатоповерховий багатоквартирний житловий будинок по вул АДРЕСА_2 в м . Суми був введений в експлуатацію 23.08.2018; Другий - 20.08.2019.

Відповідач не заперечує факту отримання від позивача 324.466,00 грн та виникнення у нього заборгованості на вказану суму у зв`язку з невиконанням взятого на себе зобов`язання з будівництва квартири та передачі її Інвестору.

Вказані обставини також підтверджуються матеріалами справи, зокрема зазначеними вище Договором про будівництво житла від 24.04.2012 №02-ІНТ-35В/12, а також банківською випискою від 17.12.2015 за період з 01.01.2012 по 16.12.2015 на суму 324.466,00 грн.

Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими, а право позивача порушеним.

Водночас, не заперечуючи по суті позовних вимог, відповідач вважає, що позивач пропустив строк позовної давності. У зв`язку з цим відповідач подав заяву про застосування наслідків спливу позовної давності.

Посилаючись на ч. 1 ст. 261 ЦК України, згідно з якою перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, місцевий суд дійшов висновку, що до 20.08.2019 (введення Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" в експлуатацію Другого багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 в м. Суми) у позивача не виникало права пред`явлення вимоги до відповідача, а строк позовної давності у спірних правовідносинах почався 21.08.2019.

Однак вказаний висновок місцевого суду є помилковим з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1.1 Договору відступлення позивач прийняв всі без виключення права грошової вимоги до відповідача, які випливають з умов договору про будівництво (реконструкцію) житла від 24.04.2012 №02-ІНТ-35 В/12, укладеного між відповідачем та ОСОБА_1 та подальшого розірвання цього договору Інвестором.

Згідно з п. 1.3 Договору відступлення до позивача перейшло право грошової вимоги, що виникло у громадянина ОСОБА_1 на підставі Договору про будівництво (реконструкцію) житла від 24.04.2012 №02-ІНТ-35 В/12, листів про розірвання договору та витребування грошових коштів від 21.12.2015 та 21.01.2016.

Відповідно до умов п. 11.7 Договору про будівництво (реконструкцію) житла від 24.04.2012 №02-ІНТ-35В/12, повідомлень про намір розірвати договір від 21.12.2015 та про розірвання договору 21.01.2016 (а. с. 17-18) останнім днем виконання обов`язку відповідачем перед громадянином ОСОБА_1 щодо повернення грошових коштів за Договором про будівництво (реконструкцію) житла від 24.04.2012 №02-ІНТ-35 В/12 у зв`язку з його розірванням було 21.04.2016.

Через неповернення грошових коштів у визначений строк з 22.04.2016 громадянин ОСОБА_1 знав про своє порушене право на повернення грошових коштів. З цієї ж дати почався і перебіг строку позовної давності щодо примусового стягнення заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 1 ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Таким чином, останнім днем подання позовної заяви до суду з вимогою про стягнення боргу, що виник у відповідача за договором про будівництво (реконструкцію) житла від 24.04.2012 № 02-ІНТ-35 В/12, було 21.04.2019.

Відповідно до відмітки Господарського суду Сумської області позовна заява ТОВ Будівельна виробничо-комерційна компанія Федорченко до ТОВ Номак-Інвест про стягнення 324.466,00 грн була подана 09.09.2019, тобто більше ніж через три місяці після спливу строку позовної давності, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у задоволенні позову.

Посилання місцевого суду на ту обставину, що позивач за умовами договору про заміну сторони в зобов`язанні міг реалізувати свої права щодо відповідача, лише виконавши відкладальну умову, є помилковим, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 262 ЦК України заміна сторони у зобов`язанні не змінює порядок обчислення та перебігу строку позовної давності.

Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 24.04.2019 у справі №523/10225/15-ц.

Укладання правочину з відкладальною умовою є правом сторін, визначеним ст. 212 ЦК України, проте законодавством не передбачено, що така обставина може змінювати умови інших договорів чи строки позовної давності за такими договорами для інших осіб, котрі не є сторонами такого правочину.

При цьому на момент укладення Договору про відступлення від 06.06.2016 до нового кредитора перейшли всі права в обсязі і на умовах , що існували на момент переходу цих прав, як це визначено ст. 514 ЦК України.

Визначення сторонами Договору відступлення в подальшому (05.07.2016) певної відкладальної умови не має наслідком зміну умов зобов`язань для боржника, оскільки він не був стороною правочину, котрим визначено таку відкладальну умову.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Навіть припустивши, що Договором № 4576-В відступлення права вимоги від 06.06.2016 його сторони бажали збільшити позовну давність за Договором про будівництво житла від 24.04.2012 №02-ІНТ-35В/12, колегія суддів відзначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю Номак-Інвест (відповідач) не є стороною договору №4576-В, укладеного між позивачем та громадянином ОСОБА_1 , а тому за вказаним договором будь-яких нових чи відкладених або відстрочених зобов`язань у Товариства з обмеженою відповідальністю Номак- Інвест не виникло.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, позивач не надав суду апеляційної інстанції.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції не надав вичерпної відповіді на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а саме щодо застосування позовної давності, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки місцевого господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки колегія суддів встановила наявність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності, рішення місцевого суду в частині задоволення позову підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Окремо колегія суддів відзначає, що відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині рішення суду першої інстанції також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат.

Відтак, пункти 3, 4 резолютивної частини оскаржуваного рішення (якими призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу на 20.20.2020 в приміщенні Господарського суду Сумської області за адресою: м. Суми, проспект Т.Г.Шевченка, 18/1, 1-й поверх, зал судового засідання № 2; встановлено позивачу строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до 11.02.2020) підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275 - 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Номак-Інвест" на рішення Господарського суду Сумської області від 04.02.2020 у справі №920/943/19 задовольнити.

2. Пункти 1, 2, 5 резолютивної частини рішення Господарського суду Сумської області від 04.02.2020 у справі №920/943/19 скасувати.

3. В цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

4. В решті рішення Господарського суду Сумської області від 04.02.2020 у справі №920/943/19 залишити без змін.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" (40022, м. Суми, вул. Тополянська, 26/1, код ЄДРПОУ: 14005202) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Номак-Інвест" (40022, м. Суми, вул. Троїцька, 21, код ЄДРПОУ: 14007891) 7.300 (сім тисяч триста) грн 50 коп судових витрат зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

6. Видачу наказу доручити Господарському суду Сумської області.

7. Повернути до Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/943/19.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складений: 29.04.2020.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

О.В. Попікова