Рішення

від 13.02.2020 по справі 925/635/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року справа № 925/635/19

м. Черкаси

За позовом приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно"

до комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради

про визнання пункту договору недійсним

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Рябенька Я.В.

За участю:

представника позивача адвоката Плахи О.В. за довіреністю від 01.08.2018;

представника відповідач адвоката Севастьянової А.В. за довіреністю від 11.01.2019.

У травні 2019 року приватне акціонерне товариство "Черкаське хімволокно" (далі також - позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради (далі також - відповідач) про визнання на підставі статей 203, 215, 217 Цивільного кодексу України як недійсним пункту 6.3.2 укладеного між сторонами за рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.01.2017 у справі №925/1070/15 договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 06.04.2015 № 54-Т.

В обґрунтування позову позивач вказав на невідповідність пункту 6.3.2 договору від 06.04.2015 № 54-Т про постачання теплової енергії в гарячій воді вимогам статей 6, 10 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" частинам другій та третій статті 20 Закону України "Про теплопостачання", Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, Ліцензійним умовам провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10.08.2012 №277, оскільки спірний пункт договору, попри наявність державного регулювання тарифу на послуги з транспортування теплової енергії, передбачає оплату відповідачу витрат на ці послуги у розмірі, встановленому розрахунковим шляхом згідно із затвердженою відповідачем калькуляцією.

Ухвалою від 04.06.2019 Господарський суд Черкаської області у складі судді Чевгуза О.В. прийняв позовну заяву приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" до розгляду відкрив провадження у справі №925/635/19, вирішив її розглядати за правилами загального позовного провадження і призначив у ній підготовче засідання.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши при цьому у відзиві на позов, що у спірних правовідносинах він не є споживачем теплової енергії, а лише надає послуги з її транспортування своїми тепловими мережами до кінцевих споживачів. Експлуатація теплових мереж є платною. Для відповідача тарифи на транспортування теплової енергії на 2015 рік не встановлювалися, тому сторони за взаємною згодою мали право встановити плату за такі послуги у договорі.

Ухвалою від 27.06.2019 Господарський суд Черкаської області у складі судді Чевгуза О.В. за результатами підготовчого засідання за клопотанням представника відповідача від 18.06.2019 №319/19-аб закрив провадження у справі №925/635/19 з підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою від 19.08.2019 Північний апеляційний господарський суд скасував ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.06.2019 про закриття провадження у справі №925/635/19 і направив останню для продовження її розгляду до Господарського суду Черкаської області.

Автоматизована система документообігу Господарського суду Черкаської області для розгляду справи №925/635/19 визначила суддю Дорошенка М.В.

Ухвалою від 09.10.2019 Господарський суд Черкаської області у складі судді Дорошенка М.В. прийняв справу №925/635/19 до свого провадження, призначив у ній підготовче засідання на 10 год. 00 хв. 07.11.2019 у яке неодноразово відкладалося.

05 грудня 2012 року до Господарського суду Черкаської області надійшло письмове пояснення представника відповідача від 05.12.2019, яким він підтримав доводи, приведені у відзиві на позов в обґрунтування заперечень проти нього.

Ухвалою від 05.12.2019 Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження у справі, призначив її до розгляду по суті у судовому засіданні на 09 год. 00 хв. 09.01.2020 в приміщенні господарського суду і повідомив обох учасників справи про це засідання.

У судовому засіданні, яке відбулося 09.01.2020, Господарський суд Черкаської області оголосив перерву до 09 год. 00 хв. 28.01.2020, про що повідомив представників обох сторін під розписку.

Ухвалою від 28.01.2020 Господарський суд Черкаської області за клопотанням представника відповідача відклав розгляду справи по суті на 10 год. 00 хв. 13.02.2020 в приміщенні господарського суду і повідомив обох учасників справи про це засідання.

У судовому засіданні, яке відбулося 13.02.2020 за участю представників позивача та відповідача:

представник позивача підтримав позов з викладених у ньому підстав;

представник відповідача підтримав заперечення проти позову, викладені у відзиві на позов;

господарський суд розглянув справу по суті і оголосив вступну і резолютивну частини прийнятого ним у нарадчій кімнаті рішення.

Заслухавши представників сторін, з`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у справі докази, Господарський суд Черкаської області

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.01.2017 у справі №925/1070/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2017, задоволено частково позов комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради до публічного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" про визнання договору укладеним без врахування протоколу розбіжностей.

Вказаним рішенням від 03.01.2017 у справі №925/1070/15 Господарський суд Черкаської області визнав укладеним між публічним акціонерним товариством "Черкаське хімволокно" і комунальним підприємством теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради з моменту набрання рішенням суду законної сили договір про постачання теплової енергії в гарячій воді від 06.04.2015 №54-Т.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 03.01.2017 у справі №925/1070/15 набрало законної сили 01.03.2017 - у день прийняття Київським апеляційним господарським судом постанови від 01.03.2017 про залишення цього рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно з пунктом 1.1 договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 06.04.2015 №54-Т публічне акціонерне товариство "Черкаське хімволокно" як теплопостачальна організація зобов`язалося в 2015 році поставити комунальному підприємству теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради як постачальнику послуг теплову енергію в гарячій воді для споживачів за групами: 1 група - населення; 2 група - бюджетні організації та установи і 3 група - інші.

У пункті 1.3 договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 06.04.2015 №54-Т передбачена ціна 1 Гкал теплової енергії згідно з тарифом, встановленим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Відповідно до пункту 1.4 договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 06.04.2015 №54-Т тариф на теплову енергію встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг і не є предметом узгодження між сторонами цього договору і може збільшуватись протягом дії цього договору у разі прийняття відповідних рішень цією комісією.

Пунктом 6.3.2 договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 06.04.2015 №54-Т встановлено, що теплопостачальна організація зобов`язана відшкодувати постачальнику послуг витрати на транспортування покупної теплової енергії мережами постачальника послуг в розмірі, встановленому розрахунковим шляхом (згідно калькуляції, затвердженої постачальником послуг). Відшкодування постачальнику послуг вартості витрат на транспортування покупної теплової енергії проводяться теплопостачальною організацією до 25 числа місяця наступного за розрахунковим.

В подальшому публічне акціонерне товариство "Черкаське хімволокно" було перейменоване у приватне акціонерне товариство "Черкаське хімволокно", що підтверджується відомостями про нього із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За змістом статей 626- 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Закон України "Про теплопостачання" визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Так, у статті 1 Закону України "Про теплопостачання", який регулює спірні правовідносини, наведено основні терміни, вжиті у цьому Законі, і передбачено, зокрема, що транспортування теплової енергії - це господарська діяльність, пов`язана з передачею теплової енергії (теплоносія) за допомогою мереж на підставі договору.

Діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватися суб`єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів (частина перша статті 19 Закону України "Про теплопостачання").

Абзацом п`ятим пункту п`ятого Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, встановлено, що теплопостачальна організація укладає договори з власниками (балансоутримувачами) теплових мереж на транспортування теплової енергії за тарифами, встановленими відповідно до законодавства.

Відповідно до частини першої статті 632 Цивільного кодексу України ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін, а у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно зі статями 189, 191 Господарського кодексу України, статтями 10 і 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни. Державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку.

За змістом статті 15 Закону України "Про теплопостачання" основними завданнями державного регулювання діяльності у сфері теплопостачання є, зокрема, реалізація державної політики щодо функціонування ринку теплової енергії. Державне регулювання діяльності у сфері теплопостачання провадиться у формі: ліцензування певних видів господарської діяльності в цій сфері; регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат; здійснення контролю за діяльністю суб`єктів відносин у сфері теплопостачання та застосування відповідних санкцій за порушення ними умов і правил здійснення господарської діяльності у сфері теплопостачання. Державне регулювання у сфері теплопостачання здійснюється Кабінетом Міністрів України; Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до закону.

Загальні засади формування тарифів на теплову енергію встановлені статтею 20 Закону України "Про теплопостачання", якою передбачено, що тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

Згідно з пунктом другим частини першої статтею 6 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, здійснює: ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами); встановлення тарифів на комунальні послуги суб`єктам природних монополій та суб`єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" тарифи на комунальні послуги формуються суб`єктами природних монополій та суб`єктами господарювання на суміжних ринках відповідно до порядків (методик), встановлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до цього Закону..

Комунальне підприємство теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради включене до зведеного переліку суб`єктів природних монополій під №185, який ведеться Антимонопольним комітетом України відповідно до розпорядження Антимонопольного комітету України "Про затвердження Порядку складання та ведення зведеного переліку суб`єктів природних монополій" від 28.11.2012№874-р, і відповідно є суб`єктом природної монополії з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.02.2011 № 242 (далі - Постанова № 242) затверджено Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, який втратив чинність на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 24.03.2016 № 377.

В пункті 1.4 Постанови №242 було визначено, що цей Порядок застосовується Національною комісією регулювання електроенергетики України при встановленні тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для суб`єктів, природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках, зазначених у пункті 1.2 цього розділу, та поширюється на таких суб`єктів при розрахунку ними цих тарифів.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, своєю постановою від 10.08.2012 № 277 затвердила Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами (чинні на час виникнення спірних правовідносин).

В пункті 1.2 Ліцензійних умов визначено, ці умови є обов`язковими для суб`єктів господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які провадять (мають намір провадити) діяльність з транспортування теплової енергії.

Ліцензіати з транспортування теплової енергії здійснюють її транспортування за тарифами, затвердженими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством (пункт 2.6 Ліцензійних умов).

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що тариф на послуги відповідача із транспортування своїми тепловими мережами теплової енергії позивача є регульованим державою тарифом, тому він не може встановлюватись на розсуд сторін договором про постачання теплової енергії в гарячій воді від 06.04.2015 № 54-Т, а це означає, що спірний пункт 6.3.2 цього договору не відповідає вимогам приведених вище норм Цивільного і Господарського кодексів України, Закону України "Про ціни і ціноутворення", Закону України "Про теплопостачання", Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою, Ліцензійним умовам провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами.

Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у своїй постанові від 21.01.2020 у справі № 925/1391/18.

Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 217 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Враховуючи, що регульований державою тариф на транспортування теплової енергії не потрібно узгоджувати між сторонами договору, то договір про постачання теплової енергії в гарячій воді від 06.04.2015 № 54-Т був би укладений і без його пункту 6.3.2.

За таких обставин пункт 6.3.2 договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 06.04.2015 № 54-Т як такий, що суперечити актам цивільного законодавства, відповідно до вимог статей 203, 215 та 217 Цивільного кодексу України підлягає визнанню недійсним, тому позов слід задовольнити повністю.

Позивач сплатив за подання позову 1921,00 грн. і за подання апеляційної скарги 1921,00,00 грн. судового збору, а усього 3842,00 грн. який відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із задоволенням позову слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ

Позов задовольнити повністю.

Судовий збір в сумі 3842,00 грн. покласти на відповідача.

Визнати недійсним п. 6.3.2 укладеного за рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.01.2017 у справі №925/1070/15 між публічним акціонерним товариством "Черкаське хімволокно" і комунальним підприємством теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 06.04.2015 № 54-Т.

Стягнути з комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради (вул. О. Дашкевича, 62, м. Черкаси, Черкаська область, 18000, ідентифікаційний код 02082522) на користь приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" (проспект Хіміків, 76, м. Черкаси, Черкаська область, 18013, ідентифікаційний код 00204033) 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 коп.) судового збору.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Це рішення протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 17.02.2020.

СУДДЯ М.В. Дорошенко